Рішення

від 30.04.2024 по справі 260/6524/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Ужгород № 260/6524/23

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Хустської міської ради та Управління соціального захисту населення Хустської районної військової адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Хустської міської ради (90400, Закарпатська область, Хустський район, м. Хуст, вул. 900річчя Хуста, 27, код ЄДРПОУ 25448871) (далі по тексту - відповідач 1) та Управління соціального захисту населення Хустської районної військової адміністрації (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Поперечна, 1, код ЄДРПОУ 03192916) (далі по тексту - відповідач 1), яким просить суд: "1. Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Хустської міської ради щодо нарахування та виплати особі з інвалідністю з дитинства першої "А" групи ОСОБА_1 грошової компенсації на транспортне обслуговування за друге півріччя 2022 року та за перше півріччя 2023 року у розмірі, меншому, ніж призначено розпорядженням Департаменту соціального захисту населення Закарпатської обласної державної адміністрації від 22.02.2021 року; 2. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Хустської міської ради здійснити особі з інвалідністю з дитинства першої "А" групи ОСОБА_1 нарахування та виплату грошової компенсації на транспортне обслуговування за друге півріччя 2022 року та за перше півріччя 2023 року у розмірі призначеному розпорядженням Департаменту соціального захисту населення Закарпатської обласної державної адміністрації від 22.02.2021 року, а саме у розмірі 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розрахунку на місяць із врахуванням виплачених сум за вказаний період; 3. Стягнути на користь особи з інвалідністю з дитинства першої "А" групи ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі місячної мінімальної заробітної плати; 4. Зобов`язати відповідача подати протягом одного місяця з дати набрання законної сили судового рішення звіт про його виконання.".

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Хустської районної військової адміністрації щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації на транспортне обслуговування інваліда за друге півріччя 2022 року, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 14 лютого 2007 року "Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування", в редакції постанови Кабінету Міністрів України року № 283 від 31 березня 2021 року. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Хустської районної військової адміністрації провести ОСОБА_1 перерахунок грошової компенсації на транспортне обслуговування інваліда, виходячи з розміру, постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 14 лютого 2007 року "Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування", в редакції постанови Кабінету Міністрів України року № 283 від 31 березня 2021 року, а саме: 29% прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць за друге півріччя 2022 року. Визнано протиправною відмову Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Хустської міської ради щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації на транспортне обслуговування інваліда за перше півріччя 2023 року, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 14 лютого 2007 року "Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування", в редакції постанови Кабінету Міністрів України року № 283 від 31 березня 2021 року. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Хустської міської ради провести ОСОБА_1 перерахунок грошової компенсації на транспортне обслуговування інваліда, виходячи з розміру, постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 14 лютого 2007 року "Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування", в редакції постанови Кабінету Міністрів України року № 283 від 31 березня 2021 року, а саме: 29% прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць за перше півріччя 2023 року.

29 квітня 2024 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про ухвалення судом додаткового рішення у даній справі, яким просить стягнути на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі місячної мінімальної заробітної плати та зобов`язати відповідача подати протягом одного місяця з дати набрання законної сили судового рішення звіт про його виконання. Заяву мотивовано тим, що рішенням суду задоволено позовні вимоги, однак залишено поза увагою вищевказані позовні вимоги.

У відповідності до вимог статті 252 частини 1 пункту 3 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення судом, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно статті 252 частини 3 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином із врахуванням законодавчо наданого права суду ухвалити додаткове рішення судом та у відповідності до статті 252 частини 3 КАС України, суд вважає за можливе розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення без повідомлення учасників справи, оскільки такої необхідності не встановлено.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Так, за наслідками дослідження матеріалів адміністративної справи, судом встановлено, що ухвалюючи рішення від 16 жовтня 2023 року судом не було вирішено питання щодо стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі місячної мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

В той же час, згідно із статтею 21 частиною 5 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

За змістом статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування.

Згідно із статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Зі змісту наведених норми випливає, що основною умовою відшкодування моральної шкоди є те, що остання повинна бути заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин та полягати у фізичному болю та стражданнях, у душевних стражданнях, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 804/2252/14, від 31.01.2018 у справі № 813/5138/13-а та в рішеннях Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 800/500/16, від 01.03.2018 у справі № 9901/377/18.

Рішенням у даній справі, яке набрало законної сили було встановлено протиправні дії відповідачів щодо нарахування та виплати компенсації на транспортне обслуговування за період друге півріччя 2022 року та за перше півріччя 2023 року у розмірі меншому, ніж встановлено законодавством.

У справі "Юрій Іванович Іванов проти України" (заява № 40450/04, п. 64, від 15 жовтня 2009) Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.

Отже, адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Сама лише констатація у судовому рішення порушення прав позивача не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним. Особливо, якщо позивач вважає, що шкоду йому заподіяно.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17. Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).

У практиці Європейського Суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (наприклад, Рисовський проти України, № 29979, п. 86, 89, від 20 жовтня 2011, Антоненков та інші проти України, № 14183/02, п. 71, 22 листопада 2005).

Психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.

Таким чином, відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав психологічних страждань та розчарувань, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 17.03.2021р. по справі №420/239/20.

Виходячи з встановлених обставин справи у їх сукупності, суд вважає доведеним твердження позивача, що відповідачами заподіяно позивачу моральні страждання, які полягали насамперед у порушенні звичного способу життя, у душевних переживаннях, необхідністю докладати додаткових зусиль, зокрема для оскарження рішень, дій суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, за встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що позивач має право на відшкодування завданої йому моральної шкоди з урахуванням характеру правовідносин сторін, обставин справи та засад розумності і справедливості.

З урахуванням наведеного у сукупності суд, керуючись власним переконанням оцінки обставин завдання позивачу моральної шкоди, обсягу шкоди, керуючись принципами розумності та справедливості, вважає, що за обставин даної справи розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню солідарно з відповідачів, становить 6700 (мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2023 року) грн.

У відповідності до статті 382 частини 1 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, оскільки позивачем не наведено достатніх підстав та не надано належних доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду, яке, після набрання ним законної сили, є обов`язковим до виконання.

Керуючись статтями 132, 139, 242-246, 252 КАС України,

УХВАЛИВ:

Стягнути з Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Хустської міської ради (90400, Закарпатська область, Хустський район, м. Хуст, вул. 900річчя Хуста, 27, код ЄДРПОУ 25448871) та Управління соціального захисту населення Хустської районної військової адміністрації (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Поперечна, 1, код ЄДРПОУ 03192916) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 6700 (шість тисяч сімсот гривень) грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.Є. Гаврилко