Рішення

від 29.04.2024 по справі 320/14706/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2024 року справа №320/14706/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С. О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гремпіон» до Київського міського центру зайнятості, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - громадянина ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування наказу.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Гремпіон» (далі по тексту також позивач, ТОВ «Гремпіон») з позовом Київського міського центру зайнятості (далі по тексту також відповідач, КМЦЗ), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ КМЦЗ від 20.01.2023 №42 у частині прийнятого рішення про скасування дозволу від 20.11.2019 № 82949 на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Гремпіон» зазначає, що 20.11.2019 КМЦЗ видав ТОВ «Гремпіон» дозвіл № 82949 на застосування праці громадянина Азербайджану ОСОБА_2 . 23.01.2023 відповідач на електронну пошту позивача направив лист від 23.01.2023 № 12-192/10-27/23, в якому КМЦЗ повідомив ТОВ «Гремпіон» про скасування дозволу від 20.11.2019 № 82949 на застосування праці іноземців та осіб без громадянства згідно з наказом КМЦЗ від 20.01.2023 № 42 на підставі пункту 10 частини другої статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення»- відповідачем за результатами моніторингу виявлено несплату роботодавцем (ТОВ «Гремпіон»)єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за особу, на застосування праці якої отримано дозвіл, протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (контракту) з іноземцем.

Позивач стверджує, що працівник ОСОБА_2 з 01.03.2022 по грудень 2022 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати, що свідчить про відсутність у роботодавця обов`язку по сплаті ЄСВ за цей період. Крім того, позивач зауважує, що норма, викладена в пункті 10 частини другої статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення», набрала чинності 15.10.2022, а закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 було відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - громадянина ОСОБА_1 .

КМЦЗ подав відзив на позовну заяву, у якому вказав на обов`язок роботодавця своєчасно і в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність з єдиного внеску за найманих працівників. Крім того, відповідач зазначив, що ТОВ «Гремпіон» подало відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, податковий рахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб і військового збору, лише 27.03.2023, тобто після прийняття КМЦЗ рішення про скасування дозволу № 82949 на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданого ТОВ «Гремпіон».

У відзиві на позовну заяву КМЦЗ також заперечив необхідність надсилання роботодавцю наказу про скасування дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, оскільки Закон України «Про зайнятість населення» передбачає лише надіслання роботодавцю інформації про скасування дозволу. Заперечив відповідач і доводи позивача щодо неможливості застосування норми пункту 10 частини другої статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення» на правовідносини, що виникли до набрання чинності такою нормою, оскільки зворотна дія в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується тільки фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

З урахуванням наведених доводів відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

ТОВ «Гремпіон» подало відповідь на відзив, в якій не погодилося з аргументом відповідача щодо можливості поширення зворотної дії закону в часі на юридичних осіб, та заперечує правомірність обміну інформацією між територіальними центрами зайнятості та Пенсійним фондом України. Також позивач вказав, що несвоєчасне подання звітності не є підставою для скасування дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, а сам спірний наказ про скасування дозволу підписаний неуповноваженою особою та без зазначення періоду несплати роботодавцем єдиного внеску за працівника.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

ТОВ «Гремпіон» подало клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, за результатом розгляду якого ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у задоволенні цього клопотання було відмовлено.

З огляду на викладене вище, розгляд справи суд здійснює в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ТОВ «Гремпіон» є юридичною особою, яка перебуває на обліку як платник податків та платник єдиного внеску у Головному управлінні ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код юридичної особи 43343048, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 83, кв. 47).

20.11.2019 КМЦЗ видано ТОВ «Гремпіон» дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства за № 82949 на працевлаштування ОСОБА_2 на посаду директора цього товариства строком на три роки.

Після отримання вказаного дозволу роботодавцем надано КМЦЗ копію укладеного трудового договору від 01.02.2020 з ОСОБА_2 , за умовами якого позивач виплачує за виконання обов`язків, передбачених договором, працівнику заробітну плату у розмірі 4800,00 грн на місяць. Із заробітної плати працівника роботодавцем будуть відраховуватися податки та збори, передбаченні чинним законодавством (пункт 4.1 цього трудового договору).

За заявою ТОВ «Гремпіон» термін дії дозволу № 82949 на застосування праці іноземців та осіб без громадянства було продовжено до 20.11.2025.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з наказом від 28.02.2022 № 28.02.2022 на підставі заяви та у зв`язку з введенням по всій території України режиму надзвичайної ситуації (карантину) директору ТОВ «Гремпіон» Шукурлу Азарі Набіоглинадано відпустку без збереження заробітної плати на період з 01.03.2022 до 31.03.2022.

У подальшому, наказами ТОВ «Гремпіон» від 31.03.2022 № 31.03.2022, від 31.05.2022 № 31.05.2022, від 31.08.2022 № 31.08.2022, від 30.09.2022 № 30.09.2022 відпустка директора ТОВ «Гремпіон» ОСОБА_2 без збереження заробітної плати була продовжена на період з 01.04.2022 по 30.12.2022, а наказом ТОВ «Гремпіон» від 30.12.2022 № 30.12.2022 до 30.04.2023.

20.01.2023 КМЦЗ прийнято наказ № 42 про скасування дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянств на підставі пункту 10 частини другої статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення». Згідно з додатком до цього наказу дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства скасовано і ТОВ «Гремпіон»(дозвіл № 82949).

Листом від 23.01.2023 №12-192/10-27/23 КМЦЗ було повідомленоТОВ «Гремпіон» про скасування дозволу на № 82949 на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.

ТОВ «Гремпіон», не погодившись зі скасування цього дозволу, звернулося зі скаргою від 06.02.2023 № 06/02/01-23 до Державного центру зайнятості.

Листом від 07.03.2023 №33/122/487-23 Державний центр зайнятості повідомив позивача, що за інформацією КМЦЗ за працівника Шукурлу Азарі Набіогли роботодавцем, в особі ТОВ «Гремпіон», не сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у період з січня 2022 року по вересень 2022 року. Оскільки позивачем до скарги не долучено доказів сплати ЄСВ, а у КМЦЗ відсутня інформація щодо сплати цього внеску ТОВ «Гремпіон», відповідач прийняв рішення про скасування дозволу № 82949 на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на підставі пункту 10 частини другої статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення». Також Державний центр зайнятості в від 07.03.2023 №33/122/487-23 роз`яснивТОВ «Гремпіон» його право оскаржити до суду наказ КМЦЗ від 20.01.2023 № 42, у випадку незгоди з цим рішенням.

27.03.2023ТОВ «Гремпіон» подало до контролюючого органу податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з додатками за період з І по ІV квартали 2022 року (згідно з квитанціями про доставку та прийняття пакету документів).

Крім того, вважаючи, що Державний центр зайнятості не розглянув скаргу по суті, ТОВ «Гремпіон» повторно звернулося до нього зі скаргою від 05.04.2023.

За результатами розгляду повторної скарги позивача Державний центр зайнятості листом від 18.04.2023 за № 33/122/2472-23 залишив скаргу ТОВ «Гремпіон» без задоволення, вказавши, що позивач у скарзі від 05.04.2023 фактично підтверджує порушення встановлених законодавством вимог щодо застосування праці іноземного найманого працівника. Крім того, у цьому листі Державний центр зайнятості зазначив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Також Державний центр зайнятості повідомив, що Законом України «Про зайнятість населення» не передбачено надсилання наказу про скасування дозволу роботодавцю, оскільки Законом регламентовано, що роботодавцю надсилається лише інформація про скасування дозволу. У випадку незгоди з наказом КМЦЗ від 20.01.2023 № 42, Державний центр зайнятості роз`яснив ТОВ «Гремпіон» можливість оскарження такого наказу в судовому порядку.

Позивач, не погоджуючись зіспірним наказом відповідача, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства - документ, який надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця або особи без громадянства у порядку, встановленому законодавством України, або добровільно отриманий резидентом Дія Сіті для укладення гіг-контракту з іноземцем або особою без громадянства.

Тобто дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства є актом індивідуальної дії у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, який надає право роботодавцю використовувати працю іноземця чи особи без громадянства.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття регламентуються Законом України «Про зайнятість населення».

За змістом частини першої статті 42 Закону України «По зайнятість населення» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Частиною другою статті 42 Закону України «Про зайнятість населення`визначено, що праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців за умови отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні кожним роботодавцем.

Порядок прийняття заяв про видачу, продовження дії, внесення змін до дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства та порядок прийняття рішень про видачу, продовження дії, внесення змін до дозволу регламентований приписами статті 42-7 вказаного Закону. В той же час стаття 42-10 Закону України «Про зайнятість населення» встановлюєумови для скасування на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні.

З метою спрощення для роботодавців забезпечення потреби у робочій силі, яка може бути задоволена за рахунок застосування праці іноземців та осіб без громадянства, забезпечення рівних умов праці для громадян України та іноземців, детінізації трудових відносин, а також удосконалення законодавства у цій сфері та усунення правових колізій, Верховна Рада України прийняла Закон України від 21.09.2022 № 2623-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном».

Цей Закон набрав чинності 15.10.2022 та ним стаття 42-10 Закону України «По зайнятість населення» доповнена, зокрема, пунктом 10, який передбачає, що територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, скасовує виданий дозвіл у разінесплати роботодавцем, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за особу, на застосування праці якої отримано дозвіл, протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства, крім випадків, передбачених законодавством.

Моніторинг сплати роботодавцем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, шляхом обміну даними з Пенсійним фондом України.

В матеріалах справи міститься «результат звірки по особі» (роздруківка з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, дата формування запиту 17.01.2023). Згідно з цим документом відсутні дані Пенсійного фонду України про сплату єдиного внеску роботодавцем (ТОВ «Гремпіон») за найманого іноземного працівника у період з січня 2022 року по грудень 2022 року.

З відзиву на позовну заяву та листа від 07.03.2023 №33/122/487-23 слідує, що за результатами моніторингу сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з січня 2022 року по вересень 2022 року КМЦЗ прийняв наказ про скасування дозволу на № 82949, виданого ТОВ «Гремпіон» на застосування праці іноземців та осіб без громадянства,відповідно до пункту 10 частини другої статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення».

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про відпустки» за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) на всій території України з 12.03.2020 установлено карантин, правовий режим якого був неодноразово продовжений.

З 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом1 частини першої статті 4 цього Закону передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно- правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування`єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

У спірному наказі та додатку до нього, що містяться в матеріалах справи, не визначено період, за який КМЦЗ проводив моніторинг сплати роботодавцем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, однак, згідно з доводами відповідача дозвіл на № 82949, виданий ТОВ «Гремпіон» на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, був скасований КМЦЗ у зв`язку з несплатою позивачем єдиного внеску за найманого іноземного працівника у період з січня 2022 року по вересень 2022 року.

У той же час відповідно до квитанційАТ «КБ ПРИВАТБАНК» від 14.01.2022 № 0.0.2416505680.1, від 15.02.2022 № 0.0.2459373851.1 позивачем сплачено єдиний внесок у сумі по 1430,00 грн за січень і лютий 2022 року відповідно. Копії цих квитанцій та квитанцій про сплату військового збору та ПДФО за січень лютий 2022 року містяться в матеріалах справи.

Довід позивача щодо своєчасної сплати єдиного внеску за січень лютий 2022 року підтверджується інформацією, викладеною в листі Головного управління ДПС у м. Києві від 31.05.2023 № 17292/5/26-15-24-01-08-14. Контролюючий орган в цьому листі вказав, що ТОВ «Гремпіон» у 2022 році сплатило єдиний внесок за січень лютий 2022 року (дата сплати 14.01.2022, сума 1430 грн; дата сплати 15.02.2022, сума 1430 грн) та податок на доходи фізичних осіб так само за період січень лютий 2022 року (дата сплати 14.01.2022, сума 1170 грн; дата сплати 15.02.2022, сума 1170 грн).

Суд враховує, що податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з додатками, у тому числі за І квартали 2022 року, позивач подав лише 27.03.2023 (ці обставини не заперечуються учасниками справи), однак, норма пункту 10 частини другої статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення`визначає підставою для скасування дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства саме несплату протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (контракту) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за особу, на застосування праці якої отримано дозвіл.

Разом з тим позивач, як роботодавець, сплатив єдиний внесок за найманого іноземного працівника за січень лютий 2022 року. У період з 01.03.2022 по 31.12.2022 директор ТОВ «Гремпіон» ОСОБА_2 (найманий працівник) перебував у відпустці без збереження заробітної плати, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, копіями наказів про відпустку та податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з додатками, з урахуванням чого заробітна плата йому не нараховувалась, а отже, не нараховувався і єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з відсутністю бази нарахування.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про протиправність наказу КМЦЗ від 20.01.2023 №42 у частині прийнятого рішення про скасування дозволу від 20.11.2019 № 82949 на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.

Щодо доводу позивача про неможливість застосування принципу зворотної дії в часі норми пункту 10 частини другої статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення», суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з висновками щодо тлумачення змісту частини першої статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України № 1-зп від 13.05.1997, № 1-рп/99 від 09.02.1999, № 3-рп/2001 від 06.04.2001, № 6-рп/2012 від 13.03.2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, колизакони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовуютьвідповідальність особи (пункт 5 рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп).

У пункті першому резолютивної частини рішення № 1-рп/99 від 09.02.1999 Конституційний Суд Українизазначив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воностосується людини і громадянина (фізичної особи).

При цьому в пункті 3 мотивувальної частини цього рішення Конституційний Суд України вказав, що наведений висновок не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Тобто застосування зворотної дії в часі закону та іншого нормативно-правового акта до юридичної особи можливе за певних умов: якщо таким законом або нормативно-правовим актом пом`якшується або скасовується відповідальність юридичних осіб; міститься пряма вказівка на це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Пряма вказівка на те, що Закон України від 21.09.2022 № 2623-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном» має зворотну дію в часі у цьому Законі відсутня.

Крім того,відповідач,застосувавшинормупункту 10 частини другої статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення», яка набрала чинності 15.10.2022, на правовідносини за період з січня 2022 року по вересень 2022 року, погіршив становище позивача, відтак порушив принцип незворотності дії законі в часі щодо ТОВ «Гремпіон».

Суд відхиляє довід позивача про те, що відповідач повинен був надіслати ТОВ «Гремпіон» оскаржуваний наказ, оскільки станом на момент прийняття наказу КМЦЗ від 20.01.2023 № 42редакція частини третьої статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення» (з урахуванням змін, внесених Законом України від 21.09.2022 № 2623-ІХ) передбачала, що інформація про скасування дозволу протягом двох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення оприлюднюється територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на його офіційному веб-сайті та надсилається роботодавцю засобами електронного зв`язку.

У свою чергу позивач у позовній заяві вказує, що відповідач 23.01.2023 надіслав на електронну пошту ТОВ «Гремпіон» лист з повідомленням про скасування дозволу № 82949, тобто у порядку та строк, установлені частиною третьої статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення».

Щодо доводу позивача про перевищення відповідачем повноважень та обмін інформацією з Пенсійним фондом України не у спосіб, встановлений законом, суд зазначає таке.

Позивач стверджує, що порядку обмінуінформацією між регіональними центрами зайнятості та Пенсійним фондом України не існує, тому інформацію про сплату роботодавцем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування КМЦЗ мав отримати від Державного центру зайнятості, а Державний центр зайнятості - від Пенсійного фонду України.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Державну службу зайнятості, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 16.12.2020 № 2663 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2020 за № 1305/35588 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Державна служба зайнятості (далі - Служба) є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством економіки України.

Згідно з пунктом 2 розділу І цього Положення Служба складається з Державного центру зайнятості, міжрегіональних, регіональних центрів зайнятості та їх філій, Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, закладів професійної (професійно-технічної) освіти Державної служби зайнятості, інших закладів освіти Державної служби зайнятості (далі - заклади освіти Служби), а також підприємств, установ, організацій, утворених Службою.

Пунктом 2 розділу ІІІ цього Положення передбачено, що Державний центр зайнятості виконує повноваження безпосередньо та через міжрегіональні, регіональні центри зайнятості та їх філії.

Відповідно до підпункту 15 пункту 3 розділу ІІІ Положення про Державну службу зайнятості Державний центр зайнятості відповідно до покладених на нього завдань здійснює обмін інформацією з Пенсійним фондом України для забезпечення виконання вимог Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно з Положенням про Київський міський центр зайнятості, затвердженим наказом Державної служби зайнятості (Центрального апарату) 29.09.2017 № 140, що міститься в матеріалах справи, КМЦЗ є регіональним центром зайнятості.

Відповідно до підпункту 4 пункту 8 Положення про Київський міський центр зайнятості відповідач має право користуватися в установленому порядку відомостями з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на регіональний центр зайнятості функцій.

Оскільки Державний центр зайнятості виконує повноваження, зокрема, через регіональні центри зайнятості, суд відхиляє довід позивача, що КМЦЗ діяв не у спосіб встановлений законом, проводячи моніторинг сплати роботодавцем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Крім того, позивач у відповіді на відзив на позовну заяву навів довід, що спірний наказ підписаний неуповноваженою особою, оскільки відповідно до Положення про державну службу зайнятості лише директор міжрегіонального, регіонального центру зайнятості уповноважений діяти без доручення від імені міжрегіонального, регіонального центру зайнятості, представляти його інтереси у взаємовідносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об`єднаннями громадян тощо, укладати договори, видавати довіреності на представництво інтересів міжрегіонального, регіонального центру зайнятості.

Аналогічні повноваження має директор КМЦЗ відповідно до підпункту 2 пункту 12 Положення про Київський міський центр зайнятості.

Наведені норми наділяють директора регіонального центру зайнятості повноваження, зокрема, діяти від імені такого центру зайнятості і представляти його інтереси без окремого доручення.

Згідно з пунктом 11 Положення про Київський міський центр зайнятості директор регіонального центру зайнятості може мати заступників. Заступників директора регіонального центру зайнятості призначає Голова Центрального апарату Служби.

Наказ КМЦЗ від 20.01.2023 № 42 був підписаний заступником директора ЛюдмилоюМушинською.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів того, що Людмила Мушинська,як заступник директораза дорученням керівника (згідно з відповідним наказом), не мала права підписувати оскаржуваний наказ, учасники справі суду не надали.

Також суд відхиляє довід позивача про протиправність оскаржуваного наказу КМЦЗ, з огляду на те, що рішення про скасування наказу прийнято 19.01.2023, що слідує з додатку до наказу № 42, а сам наказ про скасування дозволу прийнято 20.01.2023, з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 42-10 Закону України «Про зайнятість» територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, приймає рішення про скасування дозволу у триденний строк з дня отримання інформації або виявлення обставин, передбачених частинами першою та другою цієї статті.

Згідно з роздруківкою з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 17.01.2023, що міститься у матеріалах справи, моніторинг сплати єдиного внеску щодо позивача КМЦЗ провів у цей день.

Відповідно до витягу з додатку до наказу КМЦЗ від 20.01.2023 № 42 до списку підприємств, установ та організацій, яким скасовано дозволи за реєстром рішень від 19.01.2023 № 1950/2, віднесено і ТОВ «Гремпіон».

Таким чином, рішення про скасування дозволу прийнято КМЦЗ у строк, встановлений частиною третьою статті 42-10 Закону України «Про зайнятість», а оформлення його наказом від 20.01.2023 не суперечить приписам цієї статті.

Натомість наведені обставини не впливають на викладений вище висновок суду про протиправність спірного наказу з огляду на відсутність у позивача, як роботодавця, обов`язку по сплаті ЄСВ за найманого працівника за період його перебування у відпустці без збереження заробітної плати, а також враховуючи встановлений судом факт застосування правової норми до правовідносин, які існували до введення зазначеної норми в дію, що є порушенням статті 58 Конституції України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про протиправність наказ КМЦЗ від 20.01.2023 №42 у частині прийнятого рішення про скасування дозволу від 20.11.2019 № 82949 на застосування праці іноземців та осіб без громадянства та необхідність його скасування.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду ТОВ «Гремпіон» сплатило судовий збір у розмірі 2684,00 грн за вимогу немайнового характеру, що підтверджується квитанцією від 26.04.2023 № 31.

Ураховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Київського міського центру зайнятості.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Київського міського центру зайнятості від 20.01.2023 № 42 у частині прийнятого рішення про скасування дозволу від 20.11.2019 № 82949 на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Гремпіон».

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гремпіон» (ідентифікаційний код 43343048, місцезнаходження: 04119, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 83, квартира 47) судовий збір у розмірі 2684(дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київського міського центру зайнятості (ідентифікаційний код 03491091, місцезнаходження: 01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 47-Б).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.