КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позову без розгляду
29 квітня 2024 року Справа № 320/31349/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши у письмовому провадження наявне у справі клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позову ТОВ "ВІНДЗОР ГРУП" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа №320/31349/23 за позовом ТОВ "ВІНДЗОР ГРУП" (далі - позивач) до ГУ ДПС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування ППР від 28.03.2023р. за №00228100704 (збільшено суму грошового зобов`язання на 252 006,00 грн.), №00228160704 (зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 32 049 153,00 грн.).
Розляд справи здійснюється у порядку загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання.
Представником відповідача до суду подано клопотання про залишення позову ТОВ "ВІНДЗОР ГРУП" без розгляду через пропущення ним місячного строку звернення до суду із наведеним позовом, передбаченим п. 56.19 ст. 56 ПК України, позаяк адміністративне оскарження спірних ППР завершилось прийняттям ДПСУ рішення від 09.06.2023р. №14710/6/99-00-06-01-01-06 (спірні ППР залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення), яке отримано позивачем 13.06.2023р., втім звернувся позивач до суду із позовом лише 13.09.2023р.
Представником позивача до суду подано заперечення на вказане клопотання, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні поданого клопотання, при цьому просить суд поновити пропущений строк на звернення до суду з посиланням на те, що у період з 15.06. по 02.10.2023р. діяльність ТОВ "ВІНДЗОР ГРУП" була призупинена.
В ході підготовчого засідання, призначеного на 14.03.2023р., суд за згодою сторін, перейшов до розгляду поданого клопотання у порядку письмового провадження.
Дослідивши клопотання представника відповідача та заперечення представника позивача в сукупності з матеріалами справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду, що визначено в ч. 4 ст. 122 КАС України.
Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Зокрема, згідно п. 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання зазначив, що норма п. 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду прийняв постанову від 26 листопада 2020 року у справі 500/2486/19, в якій зазначив, що строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання встановлений безпосередньо пунктом 56.19 ст. 56 ПК України і становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті. Як наслідок, Верховний Суд зазначив, що колізія між нормами пунктів 56.18 і 56.19 ст. 56 ПК України відсутня.
З урахуванням наведеного Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення та сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма п. 56.18 ст. 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ст. 56 ПК України. Водночас норма п. 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.
Верховний Суд зазначив, що для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, під час вирішення тотожних спорів суди повинні враховувати наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої відступила судова палата у цій справі.
Строк на оскарження даного рішення у позивача за нормами діючого законодавства обраховується як шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, що рішення оскаржене в адміністративному порядку не було, в разі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду складає один місяць.
Як встановлено судом, 13.09.2023р. позивач звернувся до суду із позовом про оскарження спірних ППР, отримавши при цьому рішення ДПСУ, прийнятого за результатами адміністративного оскарження оскаржуваних ППР, саме 13.06.2023р., що позивачем не заперечується та підтверджується у позовній заяві, тобто звернення до суду відбулось з порушенням місячного строку.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду..
Суд наголошує на тому, що позивач скористався своїм правом на подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведеним позовом, яка викладена у запереченні представника позивача на клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.
Основним арґрументом для поновлення пропущеного строку позивач вважає призупинення діяльності Товариства у період з 15.06. по 02.10.2023р. згідно наказів директора ТОВ "ВІНДЗОР ГРУП" від 15.06.2023р. №1506, від 03.08.2023р. №0308.
Втім, суд критично відноситься до наведеного доводу, адже згідно змісту наведених наказів, оголошено простій виконання лише директором посадових обов`язків (п. 1 Наказу №1506), при цьому, на період тимчасового зупинення виконання посадових обов`язків, вирішено вважати таким, що перебуває у простої такого працівника, як ОСОБА_1 , тобто директора (п. 3 Наказу №1506). З 03.08.2023р. припинено простій директора товариства (п. 1 Наказу №0308).
Таким чином, наведеними наказами припинено не діяльність ТОВ "ВІНДЗОР ГРУП" на відповідний період, як про це зазначає представник позивача, а виконання саме директором його посадових обов`язків, у зв`язку із чим вказаними наказами не підтверджується призупинення діяльності ТОВ "ВІНДЗОР ГРУП" у період з 15.06. по 02.10.2023р., що безумовно вказує на необґрунтованість поданого представником позивача клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведеним позовом.
За наведених обставин, суд визнає причини пропуску строку звернення до суду із наведеним позовом - неповажними, тому відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку, у зв`язку із чим вважає за необхідне позов ТОВ "ВІНДЗОР ГРУП" залишити без розгляду згідно приписів п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Отже, клопотання представника відповідача належить задовольнити.
Керуючись приписами ст. 122, 123, 240 КАС України, суд
у х в а л и в:
1. Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - задовольнити.
2. У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду із позовом - відмовити.
3. Адміністративний позов ТОВ "ВІНДЗОР ГРУП" до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, що розглядався у межах справи за №320/31349/23, - залишити без розгляду.
4. Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
5. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Марич Є.В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2024 |
Оприлюднено | 02.05.2024 |
Номер документу | 118728791 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Марич Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні