Рішення

від 30.04.2024 по справі 420/6899/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6899/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 01 березня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» в якому позивач, просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000 гривень за період з 11.03.2022 до 31.05.2022, щомісячно;

2. Зобов`язати Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30000 грн., передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 11.03.2022 до 31.05.2022.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він проходив військову службу у Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор». Згідно наказу відповідача від 07.06.2023 № 42/ОС-23 його звільнено зі служби. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі по тексту Постанова 168) у первинній редакції установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Відповідно до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р, Програма «єПідтримка» поширюється на Одеську область, але ані в період з 11.03.2022 по 31.05.2022, ані при звільненні позивача 07.06.2023, передбачена виплата додаткової винагороди у розмірі 30000 грн виплачена не була.

У відповіді відповідача від 31.01.2024 № 6/9-11-24/М-11, зазначено, що згідно до наказу установи від 17.03.2022 № 9/ОС/ВП-22, позивач знаходився у щорічній відпустці з 24.03.2022 по 07.05.2022, нарахування та виплата додаткової грошової винагороди ОСОБА_1 за період з 26.04.2022 по 30.04.2022, не здійснювалась.

Ухвалою судді від 06.03.2024 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження по справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 262 КАС України.

20.03.2024 до суду (вх.№ЕС/11728/24) від ДУ «Ізмаїльськийй слідчий ізолятор» надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечує та вказує, що відповідно до листа Міністерства юстиції України від 20.05.2022 №38144/16.3.2/32-22, виплата винагород здійснюється органом, установою за місцем постійного проходження служби особи рядового чи начальницького складу, де він призначений на штатну посаду, на підставі наказів такого органу, установи, в межах асигнувань, передбачених в кошторисі органу, установи, при цьому рішення щодо виплати такої винагороди керівникам органів та установ приймається за погодженням Державного секретаря. При цьому, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 в установі згідно з розподілом асигнувань на оплату праці у травні 2022 року за КПКВ 36011020 КЕВ 2112 «Грошове забезпечення», КЕКВ 2120 «Нарахування на лоплату праці» (зміни від 17.05.2022 №58), асигнувань на виплату з цією метою до установи не надавались. Проте, у серпні 2022 року надійшли кошти та позивачу за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 за фактично відпрацьовані години була нарахована та виплачена додаткова винагорода у розмірі 6451,20 грн. Крім того, відсутній наказ установи про нарахування та виплату додаткової винагороди у інші періоди, крім як з 26.04.2022 по 31.05.2022.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до копії трудової книжки (а.с.14-16), витягу з наказу Державної установи «Ізмаїльськийй слідчий ізолятор» від 07.06.2023 №42/ОС-23 (а.с.17), ОСОБА_1 з 11.05.2007 по 07.06.2023 проходив службу в ДУ «Ізмаїльськийй слідчий ізолятор».

Матеріали справи містять лист ДУ «Ізмаїльськийй слідчий ізолятор» від 31.01.2024 № 6/9-11-24/М-11 (а.с.21) у якому вказано, що позивач знаходився у щорічній відпустці з 24.03.2022 по 07.05.2022, нарахування та виплата додаткової грошової винагороди ОСОБА_1 за період з 26.04.2022 по 30.04.2022, не здійснювалась.

Відповідно до наказу ДУ «Ізмаїльськийй слідчий ізолятор» від 17.03.2022 №9/ОС/ВП-22, ОСОБА_1 у період з 24.03.2022 по 07.05.2022 перебував у щорічній черговій основній оплачу вальній відпустці.

Відповідно до інформації щодо виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 (а.с.41-42) в ДУ «Ізмаїльськийй слідчий ізолятор» нарахування та виплата за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 не здійснювалась.

Відповідно до наказу ДУ «Ізмаїльськийй слідчий ізолятор» від 12.08.2022 №33/ОС/ПР-22, наказано виплатити додаткову винагороду особам рядового та начальницького складу за період несення служби з 26.04.2022 по 30.04.2022 за фактично відпрацьовані години з розрахунку 41,67 грн за годину.

Матеріали справи містять розрахунок для виплати додаткової винагороди за несення служби в ДУ «Ізмаїльськийй слідчий ізолятор» на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за період з 01.05.2022 по 31.05.2022, відповідно до якого ОСОБА_1 нарахована винагорода у розмірі 6354,43 грн, яка виплачена у серпні 2022 року відповідно до розрахункової відомості від 10.08.2022.

Вважаючи протиправною бездіяльність Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000 грн за період з 11.03.2022 до 31.05.2022, щомісячно, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».

Відповідно до частини 4 статті 21 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом.

Згідно з частиною 2 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»).

З метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерством юстиції України 28.03.2018 наказом №925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Порядок №925/5).

Згідно з пунктом 3 вказаного порядку, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», (далі Постанова № 168) в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Приписами п.п. 1, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в первісній редакції) визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 до пункту 1 Постанови №168 були внесені зміни, згідно з якими абзац 1 пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» згідно з додатком, до якого включено, серед інших, і Одеську область.

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких в абзаці 1 пункту 1 слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінити словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.

Тобто, з 01.06.2022 право на отримання щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. залишилось лише у тих співробітників, які несуть службу в межах територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що позивач у період з 25.01.2021 по 01.05.2023 проходив службу в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», яка розташована в Одеській області.

Суд зазначає, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», Одеська область (без визначення окремих територіальних громад та населених пунктів) була включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Таким чином, у період з 24.02.2022 позивач набув право на отримання додаткової щомісячної винагороди, встановленої Постановою №168, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці (Одеська область), на території якої надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Щодо розміру додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, яку відповідач зобов`язаний був нарахувати та виплати позивачу в оскаржуваний період, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено та сторонами по справі не заперечується, що позивачу була частково нарахована та виплачена додаткова винагорода, виплата якої передбачена Постановою №168,

Водночас, з відзиву на позовну заяву вбачається, що вказану доплату нараховано позивачу на виконання вимог Постанови №168, із врахуванням роз`яснень, викладених в листах Міністерства юстиції України від 20.05.2022 №38144/16.3.2/32-22.

Суд не бере до уваги при вирішенні справи позицію відповідача про те, що відповідно до зазначеного листа Міністерства юстиції України розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу), оскільки вказаний лист не є нормою права та не може бути покладений в основу вирішення правовідносин між позивачем та відповідачем.

Крім того, роз`яснення, надані у зазначеному листі, мають рекомендаційний характер, а застосуванню до спірних правовідносин підлягає Постанова №168 у відповідній редакції, що діяла на час їх виникнення.

Водночас суд зазначає, що приписами Постанови №168 передбачено щомісячне нарахування додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Лише 01.07.2022 постановою Кабінету Міністрів України №754 внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, зокрема, в абзаці 1 після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».

Постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754, відповідно до пункту 2 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.

Таким чином суд доходить висновку, що позивач повинен був отримувати щомісячну додаткову виплату в розмірі 30000,00 грн у період з 11.03.2022 по 31.05.2022.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування і невиплати позивачу з 11.03.2022 по 31.05.2022 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30000,00 грн щомісячно; зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 30000 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022, з урахуванням виплачених сум.

Згідно частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.

У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

Позивачем при зверненні до суду судовий збір не сплачувався на підставі п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а відтак підстави для розподіл судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000,00 грн щомісячно за період з 11.03.2022 до 31.05.2022.

Зобов`язати Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн щомісячно, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 11.03.2022 до 31.05.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач Державна установа «Ізмаїльський слідчий ізолятор» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Незалежності, 70 код ЄДРПОУ 08564179).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА