Постанова

від 30.04.2024 по справі 400/13366/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/13366/23

Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 400/13366/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальностю "АДРЕМ-КОМ" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2023 року ТОВ "АДРЕМ-КОМ" звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 15.09.2023 № 9536404/41544127;

- зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 04.08.2023 № 57 датою її складання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він подав усі наявні документи, які підтверджують реальність господарської операції з ТОВ "Інженерно-технологічний Центр "Миколаївбуд". За наслідками розгляду пояснень та копій документів прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, таке рішення позивач вважає необґрунтованим. ДПС не взято до уваги специфіку діяльності позивача. Рішення не містить конкретної інформації про причини та підстави його прийняття, не конкретизовано які саме первинні документи не надано.

Головне управління ДПС у Миколаївській області проти задоволення позову заперечувало, подало до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 7415,7616,8414,8421,8481,9025,9026 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень від 11.09.2023 № 9494954/41544127 містить додаткову інформацію: платником не надано копії документів щодо залишків товарів на 01.08.2023, розрахункові документи щодо розрахунків на оренду складського приміщення та ТТН на реалізацію товарів. Як вбачається з рішення від 15.09.2023 № 9536404/41544127 підставою для відмови в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкової накладної стало ненадання/ часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних. Так, платником не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/ послуг, а саме: первинних документів щодо транспортування продукції; складських документів, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 22 січня 2024 року позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення від 15.09.2023 № 9536404/41544127 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.08.2023 № 57.

Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "АДРЕМ-КОМ" від 04.08.2023 № 57 датою її подання.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області судовий збір у сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три грн 60 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АДРЕМ-КОМ".

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір у сумі 1073,60 грн на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АДРЕМ-КОМ".

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не врахував, що в додатках до позову Товариство з обмеженою відповідальністю «АДРЕМ-КОМ» не додало жодних доказів, які б судом могли бути оцінені як достовірні докази здійснення господарської операції і додатково її підтверджували;

- рішення суду першої інстанції прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11.05.2022 по справі № 640/11205/19, від 28.12.2022 року по справі № 520/1284/19 та від 01.02.2022 року по справі № 2240/2900/18 щодо реальності господарських операцій.

- суд першої інстанції не взяв до уваги, що за даними Управління оподаткування фізичних осіб згідно додатку 4ДФ на Товариства з обмеженою відповідальністю «АДРЕМ-КОМ» працює тільки чотири працівники, що також може вказувати на необхідність підтвердження реальності господарських операцій та їх нереальність;

- інші доводи відтворюють зміст відзиву на позовну заяву.

Позивач процесуальним правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що основним видом діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель.

Для здійснення господарської діяльності позивач орендує приміщення по вул. Кірова, 157 м. Миколаєва загальною площею 200 м2, а також по вул. Очаківська, 1-Г м. Миколаєва загальною площею 190,7 м2.

За договором від 10.07.2023 позивач придбав у ТОВ Скай Ін Айс обладнання та матеріали, які фактично були отримані 14.08.2023 за видатковою накладною № 21. Товар перевозився ТОВ Никавтотранслогистик (акт надання послуг від 31.08.2023 № 47).

Між позивачем (Постачальник) і ТОВ "Інженерно-технологічний Центр "Миколаївбуд" (Замовник) був укладений договір №8/23 від 10.03.2023, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити товари і матеріали, а Замовник прийняти і оплатити такі товари і матеріали.

Оплата здійснюється шляхом 100% оплати за товар, шляхом перерахування розрахункових коштів з рахунку Замовника на розрахунковий рахунок Постачальника.

У липні 2023 року позивачем виставлено ТОВ ІТЦ Миколаївбуд рахунок на оплату № 186 від 28.07.2023 на загальну суму 131 888,40 грн.

Замовник 04.08.2023 здійснив оплату в розмірі 131 888,40 грн, в т.ч. податок на додану вартість у сумі 21 981,40 грн.

Отже, придбаний у ТОВ Скай Ін Айс товар позивач поставив ТОВ ІТЦ Миколаївбуд.

Податкова накладна від 04.08.2023 року № 57 складена позивачем датою отримання оплати та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України направлено позивачу повідомлення про прийняття податкової накладної та зупинення її реєстрації. Підставою вказано, що обсяг постачання товару/послуги 7415, 7616, 8414, 8421, 8481, 9025, 9026 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

06.09.2023 позивач направив ГУ ДПС пояснення та первинні документи, зокрема, рахунок на оплату № 11 від 10.07.2023;платіжну інструкцію № 1482 від 04.08.2023; видаткову накладну № 21 від 14.08.2023; податкову накладну №6 від 17.07.2023; рахунок на оплату №186 від 28.07.2023; акт прийому-передачі приміщення до договору оренди нежитлових приміщень №1 від 01.01.2023; платіжну інструкцію № 2247 від 17.07.2023; податкову накладну № 6 від 04.08.2023; платіжну інструкцію № 2286 від 04.08.2023; специфікацію від 10.07.2023; видаткову накладну № 171 від 14.08.2023; довіреність №24/1 від 01.08.2023; товарно-транспортну накладну № Р15 від 14.08.2023; товарно-транспортну накладну № Р14 від 14.08.2023; договір поставки обладнання та матеріалів № 10/07-П8 від 10.07.2023; договір поставки № 8/23 від 10.03.2023; договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2023.

11.09.2023 відповідачем 1 направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових документів, а саме: щодо залишків товарів на 01.08.2023, розрахункових документів щодо розрахунків на оренду складського приміщення та ТТН на реалізацію товарів.

12.09.2023 позивачем додатково було направлено договір поставки товарів та матеріалів №10/07-П8 від 10.07.2023; платіжну інструкцію № 2286 від 04.08.2023; рахунок на оплату №11 від 10.07.2023; податкову накладну № 6 від 17.07.2023 ; платіжну інструкцію № 2247 від 17.07.2023; податкову накладну № 6 від 04.08.2023; рахунок на оплату № 186 від 28.07.2023; акт прийому-передачі до договору оренди нежитлових приміщень № 1 від 01.01.2023; товарно-транспортну накладну №14/08 від 14.08.2023; лист № 4 від 09.07.2023; акт надання послуг № 47 від 31.08.2023; договір поставки № 8/23 від 10.03.2023; видаткову накладну № 171 від 14.08.2023; товарно-транспортну накладну № Р15 від 14.08.2023; видаткову накладну №21 від 14.08.2023р.; товарно-транспортну накладну №Р14 від 14.08.2023; рахунок на оплату № 50 від 31.08.2023; платіжну інструкцію № 1482 від 04.08.2023; специфікацію від 10.07.2023; квитанцію №10 від 31.08.2023; договір оренди нежитлового приміщення №1 від 01.01.2023.

Відповідач 1 не врахував надані позивачем пояснення та докази на їх підтвердження і рішенням від 15.09.2023 року № 9536404/41544127 відмовив у реєстрації податкової накладної від 04.08.2023 № 57.

Підставою для відмови вказано: ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних. У розділі "Додаткова інформація" нічого не зазначено.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

Відтак, зважаючи на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 04.08.2023 № 57, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у її реєстрації.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового кодексу України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За правилами пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України, способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до статті 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За змістом підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

На підставі пункту 74.1 статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

За правилами пункту 74.3 статті 74 ПК України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (що набрала чинності з 01.02.2020) затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. а або б п. 185.1 ст. 185, пп. а або б п. 187.1 ст. 187, абз. 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно із пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних підставою для такого зупинення став пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Так, Додатком 3 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема: пунктом 1 - обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Підставою для зупинки реєстрації податкової накладної податковий орган зазначив: п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Зокрема, зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 7415,7616,8414,8421,8481,9025,9026 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем було направлено до податкового органу повідомлення від 06.09.2023 №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по зупиненій податковій накладній №57, з наданням копій підтверджуючих документів та відповідними поясненнями, що підтверджується квитанцією № 2 від 23 вересня 2023 року (а.с.32,т.1).

Як вбачається із змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, підставою для такого зупинення став п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Разом з цим, посилання відповідача на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій є досить загальним та не визначає конкретні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних необхідних документів для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 4, 5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 3 Порядку № 520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

До того ж, зміст переліку документів, встановлений пунктом 5 Порядку № 520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що позивачем надавалися до контролюючого органу відповідні пояснення та документи на підтвердження господарських операцій вказаних у податковій накладній від 04.08.2023 № 57.

Зокрема, позивачем на підтвердження здійснення вказаної господарської операції направлено разом з Повідомленням №1 про надання пояснень в якості додатків копії таких документів: рахунок на оплату № 11 від 10.07.2023;платіжну інструкцію № 1482 від 04.08.2023; видаткову накладну № 21 від 14.08.2023; податкову накладну №6 від 17.07.2023; рахунок на оплату №186 від 28.07.2023; акт прийому-передачі приміщення до договору оренди нежитлових приміщень №1 від 01.01.2023; платіжну інструкцію № 2247 від 17.07.2023; податкову накладну № 6 від 04.08.2023; платіжну інструкцію № 2286 від 04.08.2023; специфікацію від 10.07.2023; видаткову накладну № 171 від 14.08.2023; довіреність №24/1 від 01.08.2023; товарно-транспортну накладну № Р15 від 14.08.2023; товарно-транспортну накладну № Р14 від 14.08.2023; договір поставки обладнання та матеріалів № 10/07-П8 від 10.07.2023; договір поставки № 8/23 від 10.03.2023; договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2023.

Також матеріалами справи підтверджено, що 12.09.2023 позивач додатково направив до податкового органу договір поставки товарів та матеріалів №10/07-П8 від 10.07.2023; платіжну інструкцію № 2286 від 04.08.2023; рахунок на оплату №11 від 10.07.2023; податкову накладну № 6 від 17.07.2023 ; платіжну інструкцію № 2247 від 17.07.2023; податкову накладну № 6 від 04.08.2023; рахунок на оплату № 186 від 28.07.2023; акт прийому-передачі до договору оренди нежитлових приміщень № 1 від 01.01.2023; товарно-транспортну накладну №14/08 від 14.08.2023; лист № 4 від 09.07.2023; акт надання послуг № 47 від 31.08.2023; договір поставки № 8/23 від 10.03.2023; видаткову накладну № 171 від 14.08.2023; товарно-транспортну накладну № Р15 від 14.08.2023; видаткову накладну №21 від 14.08.2023р.; товарно-транспортну накладну №Р14 від 14.08.2023; рахунок на оплату № 50 від 31.08.2023; платіжну інструкцію № 1482 від 04.08.2023; специфікацію від 10.07.2023; квитанцію №10 від 31.08.2023; договір оренди нежитлового приміщення №1 від 01.01.2023.

Проте, у спірному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Крім того, аналіз змісту оспорюваного рішення дає підстави стверджувати, що комісія ГУ ДПС у Миколаївській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведеної господарської операції та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданої позивачем податкової накладної.

У апеляційній скарзі, як і у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про те, що за даними Управління оподаткування фізичних осіб згідно додатку 4ДФ на Товариства з обмеженою відповідальністю «АДРЕМ-КОМ» працює тільки чотири працівники, що також може вказувати на необхідність підтвердження реальності господарських операцій та їх нереальність.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що в спірному рішенні не зазначені ті мотиви, на які посилається відповідач у своєму відзиві та апеляційній скарзі, а саме, що серед наданих первинних документів, які надані до повідомлення відсутні докази достатньої кількості працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «АДРЕМ-КОМ».

Отже, із зазначених доказів апеляційним судом встановлено, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкової накладної, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами.

Колегія суддів зазначає, в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної відповідачем чітко не зазначено підставу для відмови в реєстрації податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних, як і не зазначено конкретно документів, відсутність яких не дала можливості прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18 ( № К/9901/13662/19).

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Всупереч частині 2 статті 77 КАС України відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено належними та допустимими доказами правомірності віднесення операцій позивача до таких, які відповідають критеріям ризиковості.

Також відповідачем не доведено, що позивач не надав належних доказів на підтвердження здійснення господарських операцій.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо принципу правової визначеності (наприклад, справа Hashman and Harrup v. The United Kingdom, Арр. 25594/94, 25 November 1999), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У постанові від 20.08.2019 по справі № 2540/3009/18 Верховний Суд зазначив, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Миколаївській області від 15.09.2023 № 9536404/41544127 в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та належать до скасування.

Стосовно вимог про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН, колегія суддів зазначає про таке.

За змістом пункту 49.13 статті 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

З урахуванням неправомірності відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 04.08.2023 № 57, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "АДРЕМ-КОМ", в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її подання до реєстру, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення позову у частині вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати вищевказану податкоу накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних за датою подання їх до реєстру.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

Колегія суддів вказує, що апеляційна скарга податкового орану не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи.

Посилання апелянта на те, що платником податків не надані первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку, колегія суддів відхиляє, адже податковим органом так і не було конкретизовано який документ позивачем не надано.

Окрім того, суд вважає, що ТОВ «АДРЕМ-КОМ» надало податковому органу наявні у нього документи виходячи виключно із власного розуміння вимоги податкового органу.

Водночас, контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в пункті 5 Порядку № 520 наведений приблизний та не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 справа № 826/10649/17, від 28.10.2019 справа № 640/983/19.

Водночас, слід зазначити, що у постановах від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19, від 27.04.2020 у справі № 360/1050/19, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Одночасно, у межах спірних правовідносин, суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

А тому, суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги контролюючого органу про не підтвердження платником податків реальності господарських операцій з огляду на правову позицію Верховного Суду, якій у постановах від 11.05.2022 по справі № 640/11205/19, від 28.12.2022 року по справі № 520/1284/19, де Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства, оскільки здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 11.05.2022 у справі № 640/11205/19 є помилковим, оскільки обставини даної справи не є подібними. Зокрема, предметом розгляду вказаної ГУ ДПС справи є скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки платника податків з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом, що свідчить про дослідження судом господарських операцій платника податків на підставі первинних документів, наданих до справи. При реєстрації ж податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Саме такий правовий висновок викладений Верховним Судом і у постанові від 01.02.2023 у справі № 2240/2900/18.

Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АДРЕМ-КОМ» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 400/13366/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк