Постанова

від 30.04.2024 по справі 380/2441/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/2441/23 пров. № А/857/1303/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Обрізка І.М., Сеника Р.П.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Львівського державного університету безпеки життєдіяльності ДСНС України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі №380/2441/23 за адміністративним позовом Львівського державного університету безпеки життєдіяльності ДСНС України до Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Приватне підприємство «ЗАХІДБУД-ПЛЮС» про визнання протиправною бездіяльність,-

суддя в 1-й інстанції ОСОБА_1 ,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення не зазначено,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (далі апелянт, позивач, ДДУБЖ) до Державної аудиторської служби України (далі відповідач, Держаудитслужба) із вимогою визнати незаконним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2022-08-18-009253-а від 25.01.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваного висновку про порушення позивачем абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» з огляду на надання позивачем документів, що, на переконання позивача, є достатніми та підтверджують інформацію щодо наявності робітників основних будівельних професій учасника для виконання відповідних робіт.

Оскільки відповідний висновок порушує права позивача, звернувся до суду із позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 скасувати та прийняти нове рішення яким позовні вимоги ЛДУБЖ задовольнити у повному обсязі.

Вважає рішення суду незаконним та протиправним, таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт звернув увагу на те, що відповідно до п. 2.3 та пп. 2.3.1 п. 2.3 додатку 1 до Тендерної документації для підтвердження правових відносин з працівниками надаються накази або витяги з наказів про прийняття на роботу або договори цивільно-правового характеру. Учасник також надає інформацію, зазначену у п. 2.3 додатку 1 на працівників субпідрядника, якщо такого не буде залучено для виконання робіт. На виконання відповідних умов Тендерної документації учасником надано документи (довідки та наказ).

Так, згідно з наказом ТОВ «Унікар-Авто» «Про запровадження суміщення посад» №10/01-К від 10.01.2022 ОСОБА_2 доручено виконання роботи за посадою монтажник підіймально-транспортного устаткування на умовах суміщення професій (посад).

У Тендерній документації не зазначено конкретну назву посади, яку має займати спеціаліст по монтуванню ліфтового обладнання, а тому твердження відповідача про не дотримання ПП «Західбуд-Плюс» та позивачем п. 2.3 Додатку №1 до Тендерної документації, є абсолютно надуманим та безпідставним.

Судом першої інстанції не з`ясовано чи входили в трудові обов`язки ОСОБА_2 за посадою монтажник підіймально-транспортного устаткування монтування ліфтів та підйомників, а лише формально співставлень назви посади у довідках і наказі. Монтажник (монтаж ліфтів та підйомників) і монтажник підіймально-транспортного устаткування є тотожними за своїм змістом, посадами, які виконують ідентичну роботу.

Крім того, судом допущено надмірний формалізм при винесенні рішення, що суперечить позиції Європейського суду з прав людини та позиціям Верховного Суду.

Оскільки учасником надано усі документи та інформацію за вимогами п. 2.3 та пп. 2.3.1 п. 2.3 Додатку 1 до Тендерної документації у замовника не було підстав для її відхилення з наведених відповідачем підстав.

Апелянт вважає, що замовник правомірно не відхилив тендерну пропозицію учасника позивача та визначив його переможцем та уклав з ним договір.

Додатково також повідомив, що на момент складення спірного висновку більшу кількість робіт за договором між ЛДУБЖ та ПП «Західбуд-Плюс» виконано.

20.02.2024 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Так, відповідач, зокрема вказав, що замовник самостійно та на власний розсуд визначив для себе необхідний перелік вимог, які є для нього суттєвими та які повинні бути виконані учасниками, які виявили намір взяти участь у закупівлі, що дозволить замовнику провести належну тендерних пропозицій учасників відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Учасник ПП «Західбуд-Плюс» у складі тендерної пропозиції надав скан-копію довідки про наявність робітників основних будівельних професій учасника для виконання робіт від 24.08.2022 №2408-4, в якій зазначив, зокрема, п. 16 монтажник (монтаж ліфтів та підйомників) (робітники субпідрядних організацій - 1).

Однак у складі тендерної пропозиції учасника ПП «Західбуд-Плюс» немає наказу або витягу з наказу про прийняття на роботу, або договору цивільно-правового характеру ПП «Західбуд-Плюс» або субпідрядної організації з працівником за спеціальністю «монтажник (монтаж ліфтів та підйомників)», чим не дотримано п. 2.3 додатку 1 до тендерної документації.

Отже, учасник ПП «Західбуд-Плюс» не підтвердив відповідності своєї тендерної пропозиції кваліфікаційним критеріям ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідно до вимог додатку 1 до тендерної документації, зокрема щодо наявності робітників основних будівельних професій учасника для виконання замовлення, чим не дотримано п. 2.3 додатка 1 до тендерної документації, зокрема щодо наявності робітників основних будівельних професій учасника для виконання замовлення, чим не дотримано п. 2.3 додатка 1 до тендерної документації.

Однак, замовник на порушення абзацу 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» не відхилив тендерної пропозиції ПП «Західбуд-Плюс» як таку, що не відповідала кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» визначив його переможцем та уклав з ним договір.

Відповідач вказує, що замовник на стадії розроблення та затвердження тендерної документації не обмежений у своєму праві визначати у тендерній документації усі необхідні на його погляд умови, що дадуть змогу максимально ефективно оцінити подані учасниками тендерні пропозиції щодо їх відповідності предмету закупівлі.

Своєю чергою, Закон України «Про публічні закупівлі» не наділяє учасників процедури закупівлі таким правом, як на власний розсуд трактувати умови тендерної документації в частині вибіркового виконання окремих пунктів (положень, умов тощо0 тендерної документації або визначати на власний розсуд обсяги та вид інформації (спосіб подання або затвердження документів), яку вони подаватимуть у складі тендерної пропозиції на підтвердження відповідності умовам тендерної документації.

За таких обставин. Держадитслужба не може погодитися з твердженням апелянта, позаяк замовник відповідно до ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі» зобов`язаний був розглянути тендерну пропозицію учасника ПП «Західбуд-Плюс» на відповідність вимогам відповідного Закону та відповідно до встановлених ним же вимог у тендерній документації.

Особливу увагу акцентовано і на тому, що доводи апеляційної скарги апелянта ґрунтуються лише на цитуванні змісту позовної заяви без обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального праваю

Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції у цій справі без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ЛДУБЖ, ідентифікаційний код 08571340, місцезнаходження: 79007, Львівська обл., місто Львів, вул. Клепарівська, буд. 35, зареєстроване як юридична особа 12.08.2004, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №14151200000000170.

Відповідачем проведено моніторинг процедури закупівлі за предметом ДК 021:2015:45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи, здійсненої позивачем (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-08-18-009253-a).

За результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі відповідачем складено висновок від 25.01.2023 №60 про результати моніторингу закупівлі UА-2022-08-18-009253-а (далі висновок), в якому зафіксовано порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, а саме вимог абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (всупереч пункту 2.3 Додатку №1 до тендерної документації відсутній наказ/витяг з наказу про прийняття на роботу/договір цивільно-правового характеру щодо працівника за спеціальністю Монтажник (монтаж ліфтів та підйомників).

З огляду на встановлене порушення, відповідачем зобов`язано позивача здійснити заходи направлені на припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи вказаний висновок протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що за результатами моніторингу закупівлі Держаудитслужба встановила, що учасник закупівлі ПП «ЗАХІДБУД-ПЛЮС» у своїй тендерній пропозиції надав скан-копію довідки про наявність робітників основних будівельних професій учасника для виконання робіт від 24.08.2022 №2408-4, в якій зазначив, зокрема, пункт 16 Монтажник (монтаж ліфтів та підйомників) (робітники субпідрядних організацій), проте документів, що підтверджують правові відносини із працівником (наказ / витяг з наказу про прийняття на роботу / договір цивільно-правового характеру) не надав.

Отже, учасник закупівлі ПП «ЗАХІДБУД-ПЛЮС» на підтвердження відповідності своєї пропозиції кваліфікаційним критеріям не надав наказ / витяг з наказу про прийняття на роботу / договір цивільно-правового характеру за спеціальністю Монтажник (монтаж ліфтів та підйомників) (робітники субпідрядних організацій), що визначена у поданій ним до Тендерної документації довідці про наявність робітників основних будівельних професій учасника, чим не дотримався вимог пунктів 2.3, 2.3.1 Додатку №1 до Тендерної документації.

В контексті спірних правовідносин суд першої інстанції наголошував, що невідповідність учасника торгів кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону №922-VIII, тягне наслідком відхилення тендерної пропозиції такого учасника. У разі не здійснення цього замовником торгів, суб`єкт моніторингу в оскаржуваному акті індивідуальної дії встановлює порушення абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII.

Окрім того, невідповідність кваліфікаційному критерію як складовій частині тендерної документації, є одночасно і невідповідністю тендерній документації замовника в цілому.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача про протиправність висновку Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2022-08-18-009253-а від 25.01.2023; позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи зазначені висновки суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про повне задоволення позову та зазначає таке.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 (далі Закон №2939-XII, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» №922-VIII від 25.12.2015 (далі Закон №922-VIII, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно зі ст. 5 Закону №922-VIII, публічні закупівлі ґрунтуються на принципах добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників та рівного ставлення до них, об`єктивному та неупередженому визначенню переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, запобіганні корупційним діям і зловживанням.

Статтею 8 Закону №922-VIII регламентовано, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Пунктом 4 ч. 9 ст. 11 Закону №922-VIII установлено, що тендерний комітет Замовника повинен забезпечувати рівні умови для усіх учасників об`єктивний та чесний вибір переможця.

За нормами абзацу 19 ч. 1 ст. 1 Закону №922-VIII переможець спрощеної закупівлі учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам, що визначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогам до предмета закупівлі і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 16 Закону №922-VIII замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Пунктом 1 частини 1 статті 31 Закону №922-VIII передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель, зокрема, у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Дослідивши долучену до матеріалів справи тендерну документацію, а саме пункт 5 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції», колегією суддів встановлено, що учасники повинні відповідати кваліфікаційним критеріям та іншим вимогам встановленим в ст. 16, 17 Закону (документальне підтвердження відповідності яким зазначено в Додатку 1 ТД).

Згідно з підпунктами 2.2-2.5 п. 2 Додатку 1 до Тендерної документації наявність робітників основних будівельних професій учасника для виконання замовлення. Відомості подаються у таблиці «в» згідно запропонованої форми, що визначена у цьому додатку.

Для підтвердження правових відносин з працівниками надаються накази або витяги з наказів про прийняття на роботу або договори цвіль-правового характеру.

Учасник також надає інформацію, зазначену у п. 2.3 Додатку 1 на працівників субпідрядника, якщо такого буде залучено для виконання робіт.

У трудових відносинах з учасником (субпідрядником) повинні обов`язково бути працівники наступних професій: виконавець робіт (виконроб); кошторисник; штукатур; лицювальник-плиточник; слюсар-сантехнік; монтажник систем утеплення будівель; маляр.

Відповідні працівники повинні бути офіційно працевлаштовані в учасника згідно з законодавством України про працю на підставі трудового договору (контракту) за основним місцем роботи або за сумісництвом, з врахуванням того, що кількість працівників повинна забезпечити якісне та вчасне виконання договору про закупівлю.

Учасник ПП «ЗАХІДБУД-ПЛЮС» у складі тендерної пропозиції надав скан-копію довідки про наявність робітників основних будівельних професій учасника для виконання робіт від 24.08.2022 №2408-4 та від 08.09.2022 №0809-1, в яких зазначив, зокрема пункт 16 - монтажник (монтаж ліфтів та підйомників (робітники субпідрядних організацій), згідно запропонованої форми - таблиці «в», відповідно вимог підпункту 2.2 пункту 2 Таблиці 1 Додатку №1 до тендерної документації.

Сторонами не заперечується факт надання документів та інформації від субпідрядника ТОВ «УНІКАР-АВТО» Довідки про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід від 30.08.2022 вих. №5, в якій зазначено монтажника електричних підйомників (ліфтів)/слюсар із складання металевих конструкцій Сорокопуд Л., зі стажем роботи 6 років; Наказу від 10.01.2022 №10/01-К, в якому доручено ОСОБА_2 , без увільнення його від основної роботи, обумовленої трудовим договором, виконання додаткових робіт на умовах суміщення за посадою монтажника підіймально-транспортного устаткування з 11.01.2022 р.

Не зважаючи на вказані документи, позивач документів, що підтверджують правові відносини із працівником ОСОБА_2 (наказ/витяг з наказу про прийняття на роботу/трудовий договір/контракт/договір цивільно-правового характеру) не надав.

Отже, не надавши у складі тендерної пропозиції вищевказані документи, учасник ПП «ЗАХІДБУД-ПЛЮС» не підтвердив свою відповідність кваліфікаційним критеріям, визначеним в пункті 5 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції», що своєю чергою, за приписами абзацу 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону №922-VIII, є підставою для відхилення замовником такої тендерної пропозиції, чого позивачем зроблено не було.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність висновку Держаудитслужби від 25.01.2023 у частині щодо порушення позивачем вимог абз.2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону №922-VIII.

Також колегія суддів звертає особливу увагу на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

За змістом ч. 8 ст. 8 Закону №922-VIII саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Враховуючи наявність порушень, встановлених Держаудитcлужбою під час моніторингу, вимоги, зазначені у висновку щодо припинення зобов`язань за договором підлягають виконанню.

Аналогічні висновки були висловлені Верховним Судом у справах №160/9990/20 (постанова від 29.10.2021), №420/693/21 (постанова від 26.10.2022), №200/100092/20 (постанова від 10.11.2022), №280/8475/20 (постанова від 24.01.2023), №260/2993/21 (постанова від 31.01.2023), №520/6848/21 (постанова від 09.02.2023.

Проведення публічних закупівель, в першу чергу, направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об`єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.

Відповідно до приписів №2939-XII вказаний контроль держава здійснює через органи державного фінансового контролю шляхом проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Пунктами 7, 8, 10 ст. 10 №2939-XII визначено, зокрема, право органу державного фінансового контролю:

- пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;

- порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства;

- у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового має право як і висувати замовникам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень шляхом припинення зобов`язань за укладеним договором, так і право на ініціювання питання про визнання договору недійсним. У свою чергу, статтею 43 Закону №922-VIII регламентовано вичерпний перелік підстав для автоматичного визнання договору закупівлі нікчемним. Також орган фінансового контролю має право звертатися до суду лише у визначених випадках: у разі невиконання підконтрольною установою висунутих вимог, або у випадку не здійснення повернення коштів у дохід держави.

З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що орган фінансового контролю має право як висувати замовникам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень шляхом припинення зобов`язань за укладеним договором, так і право на ініціювання питання про визнання договору недійсним. У свою чергу, статтею 43 Закону №922-VIII регламентовано вичерпний перелік підстав для автоматичного визнання договору закупівлі нікчемним. Також орган фінансового контролю має право звертатися до суду лише у визначених випадках: у разі невиконання підконтрольною установою висунутих вимог, або у випадку не здійснення повернення коштів у дохід держави.

Отже, чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень. Окрім того, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.

Таким чином, враховуючи сталу практику Верховного Суду у цій категорії справ, Держаудитслужба мала повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень як припинення зобов`язань за договором.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.02.2024 у справі №260/3428/21, від 19.04.2024 у справі №500/4553/22, які в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Колегія суддів дійшла висновку, що зобов`язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення. Відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, встановив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, з урахуванням характеру порушення, що свідчить про його чіткість та визначеність. Отже висновок моніторингу процедури закупівлі як щодо обставин виявлених порушень, так і їх правової кваліфікації, є вірним та відповідає матеріалам справи.

Підсумовуючи викладене у сукупності, апеляційна скарга ЛДУБЖ не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського Суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржене відповідачем рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, за результатами всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, а тому немає підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівського державного університету безпеки життєдіяльності залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі №380/2441/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді І. М. Обрізко Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 30 квітня 2024 року