Ухвала

від 30.04.2024 по справі 380/4774/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 квітня 2024 року

м. Київ

справа №380/4774/23

адміністративне провадження № К/990/15015/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі № 380/4774/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якому просив стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на його користь 446084,10 грн, з яких 413 443,80 грн - середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням (відповідно до частини третьої статті 235 КЗпП України), 32 640,30 грн - середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою виконання судового рішення про поновлення (відповідно до статті 236 КЗпП України).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 04 жовтня 2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2024 року, позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі: 568 890 (п`ятсот шістдесят вісім тисяч вісімсот дев`яносто) гривень.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки виконання рішення суду у загальній сумі 10 162 (десять тисяч сто шістдесят дві гривні) 82 коп.

Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2024 року касаційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку з не усуненням недоліків касаційної скарги.

18 квітня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» повторно надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі № 380/4774/23. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України від 30 вересня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у цій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідками касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Як вбачається з рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року, зазначену справу судом розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суд звертає увагу заявника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.

Так, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених у підпункті «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Зокрема, відповідач стверджує, що касаційна скарга має виняткове значення для учасника справи з огляду на те, що виконання оскаржуваних рішень призводить до надмірного фінансового тягара та прийняття в подальшому судових рішень на користь позивачів збільшуватиме такий фінансовий тягар, що негативно вплине на діяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Суд враховує, що для кожної із сторін справа, в якій він є учасником має виняткове значення, оскільки спірні правовідносини, що склались, потребують судового втручання.

Разом з тим, скаржник повинен довести, що спірні правовідносини є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.

Проте, зазначені доводи заявника не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги відповідача у цій справі в якусь особливу категорію спорів, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є найвищим судом у системі судоустрою України, забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначений процесуальним законом.

Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини «с» статті 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі № 380/4774/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді М.В. Білак

О.А. Губська

В.Е. Мацедонська