Постанова
від 01.05.2024 по справі 643/1902/24
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД


Постанова

Іменем України

01 травня 2024 року

м. Харків

справа № 643/1902/24

провадження № 22-ц/818/1694/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Тичкової О.Ю.,

суддів колегії Бурлака І.В., Пилипчук Н.П.,

учасники справи:

заявник: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет 61Д»,

боржник: ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка діє в інтересах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет 61Д» на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 29 лютого 2024 року у складі ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет 61Д» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території за період з 01.07.2019 по 31.12.2023 в сумі 12548,58 грн.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 29 лютого 2024 року у видачі судового наказу ОСББ «Квартет 61Д» відмовлено з підстав п. 5 ч. 1ст.165 ЦПК України. Оскільки з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

В апеляційній скарзі ОСББ посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновки суду першої інстанції про пропуск апелянтом строку позовної давності є безпідставними та необгрунтованими, оскільки не відповідають чинному законодавству та правовим позиціям Верховного Суду. Зазначає, щоЗаконом України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу Українидоповнено, зокрема пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Отже, продовження строків позовної давності, встановлених статтями257,258 ЦК України,встановлено закономна строк дії карантину.

Разом з тим, 24 лютого 2022 року було введено воєнний стан та строки визначені ст.ст. 257,258,362,559,681,728,786,1293Цивільного Кодексу продовжуються на строк його дії.

Тобто, заявник, звернувшись 27 лютого 2024 року до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за період з 01.07.2019 по 31.12.2023, фактично подав заяву у межах строку позовної давності. Вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, що свідчить про відсутність спору між сторонами.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу суд першої інстанції виходив з того, що заявником пропущено строк позовної давності для звернення до суду із даною заявою, оскільки вимоги останнього поширюються на стягнення сум, які виникли як заборгованість у період часу, що виходить за межі позовної давності та встановлення даних обставин виходить за межі інституту наказного провадження.

Проте, погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Відповідно дочастини 1статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1статті 4ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідностатті 160 ЦПК Українисудовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161цього Кодексу.

Зокрема, пунктом 3 частини 1 статті 161ЦПК Українипередбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом (ч.2, 3ст. 160 ЦПК України).

Підстави для відмови у видачі судового наказу викладені уст.165 ЦПК України.

Зокрема, пунктом 5 частини 1 цієї статті встановлено, щосуддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у лютому 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет 61Д» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території за період з 01.07.2019 по 31.12.2023 в сумі 12548,58 грн.

У відповідності достатті 256 ЦК Українипозовна давністьце строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільногоправа або інтересу.

Цивільним кодексом Українивизначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Загальні строки позовної давності є абстрактними, поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.

Загальний строк позовної давності складає три роки і не залежить від суб`єктного складу правовідносин (стаття 257 ЦК України).

Спеціальна позовна давність визначенастаттею 258 ЦК України.

Як свідчать матеріали справи, датою звернення ОСББ «Квартет 61Д» із даною заявою до суду є 27 лютого 2024 року, а період нарахування останнім заборгованості становить 01 липня 2019 року по 31 грудня 2023 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України)установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина другастатті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Українидоповнено, зокрема, пунктом 12 натупного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу,продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Україниу редакціїЗакону України від 30 березня 2020 року № 540-IXперелічені всістатті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також вінстимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що пункт12 Перехідних і прикінцевих положень ЦКУкраїнищодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставістатті 259 ЦК України.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21.

Таким чином, з огляду на приписи статей256,257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинностіЗаконом України від 30 березня 2020 року №540-IXщодо продовження строків позовної давності на час дії карантину - 02 квітня 2020 року, на пункту 12Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, а саме, дату звернення ОСББ «Квартет 61Д» із даною заявою до суду27 лютого 2024 року та період нарахування останнім заборгованості, що становить з 01 липня 2019 року по 31 грудня 2023 року, трирічний строк позовної давності щодо вимог у даній справі заявником не пропущено.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст.367,368, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, п.4 ч.1 ст.379ст.381-384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну ОСОБА_2 , яка діє в інтересах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет 61Д» - задовольнити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 29 лютого 2024 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлено 01 травня 2024 року.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді І.В. Бурлака

Н.П. Пилипчук

СудХарківський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення01.05.2024
Оприлюднено02.05.2024
Номер документу118746043
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —643/1902/24

Ухвала від 31.05.2024

Цивільне

Московський районний суд м.Харкова

Афанасьєв В. О.

Постанова від 01.05.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Тичкова О. Ю.

Ухвала від 26.03.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Тичкова О. Ю.

Ухвала від 26.03.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Тичкова О. Ю.

Ухвала від 13.03.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Тичкова О. Ю.

Ухвала від 29.02.2024

Цивільне

Московський районний суд м.Харкова

Поліщук Т. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні