Постанова

від 30.04.2024 по справі 540/2777/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. ОдесаСправа № 540/2777/19Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.,

суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сушкової Галини Михайлівни

на рішення Господарського суду Херсонської області від 19.01.2022, ухвалене суддею Литвиновою В.В., м. Херсон, повний текст складено 31.01.2022

у справі № 540/2777/19

за позовом: Фізичної особи - підприємця Сушкової Галини Михайлівни

до відповідача: Новокаховської міської ради Херсонської області

про: скасування записів,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Фізична особа - підприємець Сушкової Галини Михайлівни (далі позивач, ФОП Сушкова Г.М.) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Новокаховської міської ради Херсонської області (далі відповідач, міська рада), у якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення міської ради від 27.06.2019 № 2080 «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою та викуп земельних ділянок» в частині надання міській раді дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, загальною площею 0,4092 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 65107000000:01:016:0025 на три земельні ділянки: № 1 - площею 0,1731 га; № 2 - площею 0,1696 га; № 3 - площею 0,0664 га для визначення вільних земельних ділянок для подальшої їх передачі в оренду шляхом проведення земельних торгів;

- визнати протиправним та скасувати рішення міської від 21.11.2019 № 2380 «Про поділ земельної ділянки по АДРЕСА_1» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, загальною площею 0,4092 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 65107000000:01:016:0025 на три земельні ділянки: № 1 - площею 0,1731 га, кадастровий номер 6510700000:01:001:1606; № 2 - площею 0,1696 га, кадастровий номер 6510700000:01:001:1607; № 3 - 0,0664 га, кадастровий номер 6510700000:01:001:1608 та припинення права власності Новокаховської міської ради на земельну ділянку 0,4092 га яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 65107000000:01:016:0025 в зв`язку з поділом земельної ділянки на три об`єкти;

- визнати протиправним та скасувати рішення міської ради від 21.11.2019 № 2382 «Про визначення земельних ділянок які будуть передаватися в оренду шляхом проведення торгів окремими лотами» в частині визначення земельних ділянок для передання в оренду шляхом проведення торгів окремими лотами та реєстрації право комунальної власності на земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: земельна ділянка площею 0,1696 га, за адресою: АДРЕСА_1 (з правого боку від будівлі), для розміщення виробничих будівель, на землях промисловості транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер 6510700000:01:001:1607, для оформлення договору оренди терміном на п`ять років; земельна ділянка площею 0,0664 га, за адресою: АДРЕСА_1 (з лівого боку від будівлі), для розміщення виробничих будівель, на землях промисловості транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер 6510700000:01:001:1608, для оформлення договору оренди терміном на п`ять років.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 у справі № 540/2777/19 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2021 вищезазначене рішення суду скасовано, провадження у справі № 540/2777/19 закрито.

В подальшому, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2021 задоволено заяву позивача, справу № 540/2777/19 направлено за підсудністю до Господарського суду Херсонської області.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14.09.2021 за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі.

В межах підготовчого засідання позивачем подано суду заяву про зміну предмету позову, яка прийнята судом до розгляду та в якій позивач просив суд скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно записи про:

- припинення права власності міської ради на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,4092 га, кадастровий номер 65107000000:01:016:0025 у зв`язку із її поділом;

- про право власності міської ради на земельну ділянку загальною площею 0,0664 га, кадастровий номер 6510700000:01:001:1608, що утворилася у зв`язку із поділом (номер запису про право власності 34388033), що внесений 25.11.2019 державним реєстратором відділу реєстрації Новокаховської міської ради Соценко К.О., індексний номер рішення: 49939170, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1973922365107;

- про право власності міської ради на земельну ділянку загальною площею 0,1696 га (кадастровий номер 6510700000:01:001:1607), що утворилася у зв`язку з поділом (номер запису про право власності 34387720), що внесений 25.11.2019 державним реєстратором відділу реєстрації Новокаховської міської ради Соценко К.О., індексний номер рішення: 49938743, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1973904965107;

- про право власності міської ради на земельну ділянку загальною площею 0,1731 га (кадастровий номер 6510700000:01:001:1606), що утворилася у зв`язку з поділом (номер запису про право власності 34387330), що внесений 25.11.2019 державним реєстратором відділу реєстрації Новокаховської міської ради Соценко К.О., індексний номер рішення:49938320, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1973886365107.

В обґрунтування позовних вимог ФОП Сушкова Г.М. посилається на наступне.

Позивачу з 2003 року належить на праві приватної власності нежитлова будівля майстерні за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 1441,9 кв.м., як розташована на земельній ділянці загальною площею 0,4092 га, право оренди на яку з 2002 року підтверджується договорами оренди, укладеними між ФОП Сушковою Г.М. та міською радою.

Крім того, 17.01.2012 Інспекцією ДАБК у Херсонській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт «Контрольно-перепускний пункт виробничої бази АДРЕСА_1», замовником якого є ФОП Сушкова Г.М., в якій документом, що посвідчує право замовника на земельну ділянку, вказано договір оренди земельної ділянки від 12.11.2010 № 041073200085, укладений з міською радою.

Позивач вважає, що укладений між сторонами останній договір оренди земельної ділянки від 07.09.2016 зі строком дії до 09.06.2019 (пункт 8 договору) в силу ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Проте, всупереч розташуванню на вказаній земельній ділянці об`єктів нерухомого майна ФОП Сушкової Г.М. та без її згоди, відповідач прийняв рішення про поділ вказаної земельної ділянки на три окремі земельні ділянки з подальшою їх передачею в оренду шляхом проведення земельних торгів окремими лотами, чим порушив частину 2 статі 134 ЗК України.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 19.01.2022 у справі № 540/2777/19 ФОП Сушковій Г.М. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд виходив з наступного.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до відповідача (Орендодавця) із відповідною заявою про продовження строку дії договору, а відтак, договір оренди земельної ділянки від 07.09.2016 є припиненим у зв`язку із закінченням строку його дії. Позивачем не було належним чином дотримано порядку повідомлення орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, передбаченого умовами договору від 07.09.2016 та Законом України «Про оренду землі». Отже переважне право орендаря не є порушеним, оскільки він не дотримався процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право.

Під час дії вказаного договору, у 2018 році рішенням міської ради від 07.08.2018 № 1442, за результатами розгляду заяви ФОП Сушкової Г.М., останній надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу сформованої земельної ділянки комунальної власності, яка знаходиться в оренді ФОП Сушкової Г.М., на три окремі земельні ділянки: № 1 - площею 0,1731 га (позивачу), № 2 - площею 0,1696 га. та № 3 - площею 0,0664 га.

У зв`язку з невиконанням позивачем вказаного рішення та внаслідок припинення з ФОП Сушковою Г.М. орендних відносин стосовно спірної земельної ділянки, відповідачем було реалізовано надане йому законом право та прийнято аналогічне рішення щодо розробки технічної документації із землеустрою з поділу спірної земельної ділянки комунальної власності на три окремі земельні ділянки для визначення вільних земельних ділянок для подальшої їх передачі в оренду шляхом проведення земельних торгів.

Відповідно рішення міської ради від 27.06.2019 № 2099 ФОП Сушковій Г.М. припинено право користування спірною земельною ділянкою. Одночасно, цим рішенням міській раді надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу спірної земельної ділянки на три окремі земельні ділянки: № 1 - площею 0,1731 га, № 2 - площею 0,1696 га та № 3 - площею 0,0664 га для визначення вільних земельних ділянок для подальшої їх передачі в оренду шляхом проведення земельних торгів.

На момент виникнення спірних правовідносин спірна земельна ділянка не була об`єктом оренди, а тому відповідач мав законні підстави для поділу спірної земельної ділянки з подальшою передачею новосформованих земельних ділянок в оренду шляхом проведення аукціону за умови дотримання приписів Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій».

Відповідачем здійснено поділ спірної земельної ділянки після припинення з позивачем договору оренди земельної ділянки, при цьому з урахуванням розміщення на спірній земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, позивачу було передано в оренду одну із сформованих шляхом поділу земельну ділянку площею 0,1731 га (ділянка № 1), кадастровий номер 6510700000:01:001:1606, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для реконструкції будівлі столярної майстерні під цех металообробки.

Отже, при розпорядженні спірною земельною ділянкою шляхом її поділу на три окремі земельні ділянки, відповідачем не порушені права позивача, як власниці нежитлової будівлі - майстерні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1441,9 кв.м.

Щодо посилання позивача на те, що на спірній земельній ділянці, крім нежитлової будівлі - майстерні, розміщено також об`єкт незавершеного будівництва (контрольно-пропускний пункт виробничої бази, замовником якого є позивач згідно відповідної декларації про початок виконання будівельних робіт), суд зазначив, що позивачем до матеріалів справи надано лише технічний паспорт від 30.03.2020, згідно якого готовність будівництва вказаного об`єкту складає 53 %, в той час як доказів набуття позивачкою права власності на вказаний об`єкт у визначений законом спосіб до суду не надано. Крім того, вказана декларація містить інформацію про документ, що посвідчує право замовника на земельну ділянку - договір оренди земельної ділянки від 12.11.2010, проте даний договір оренди землі втратив чинність у 2013 році.

Суб`єкт державної реєстрації прав дотримався законодавства при внесенні записів про проведену державну реєстрацію права за міською радою. Наявність таких записів не порушує права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Звернувшись із позовом до суду та не реалізувавши переважне право на продовження строку дії договору оренди земельної ділянки у передбачений ним строк, позивач заявив вимоги, які не можуть забезпечити поновлення її права користування відповідною земельною ділянкою.

Щодо способу захисту, суд зазначив, що позивач просить скасувати у державному реєстрі записи, які вносились до нього на підставі рішень органу місцевого самоврядування, які є чинними, стосовно яких не ухвалювалось судове рішення про визнання їх недійсними, тобто, документи, на підставі яких проведену державну реєстрацію не скасовано. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначених законодавством, встановлене при розгляді справи по суті є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позову.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги зазначено наступне.

Суд дійшов помилкового висновку про те, що оренди земельної ділянки від 07.09.2016 є припиненим у зв`язку із закінченням строку його дії. Скаржник зазначає, що вказаний договір в силу приписів ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» є поновленим на той самий строк і та тих самих умовах.

При цьому, на думку скаржника, скасування права власності відповідача на новоутворені земельні ділянки та скасування припинення права власності на орендовану земельну ділянку (тобто відновлення в реєстрі права власності відповідача), що є предметом договору оренди, надасть можливість захистити права позивача шляхом ініціювання укладення додаткової угоди до договору оренди про його поновлення, як передбачено ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Крім того, скаржник зауважує, що відповідачем за технічною документацією поділено спірну земельну ділянку на три об`єкти, чим порушено норми Земельного кодексу України (зміна цільового використання здійснюється за проектом землевідводу).

Також скаржник зазначає, що судом не надано належної оцінки доводам позивача стосовно знаходження на спірній земельній ділянці як об`єктів нерухомого майна позивача, так і об`єктів незавершеного будівництва. Відповідачем при прийнятті спірних рішень порушені норми п. 1 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України.

Суд дійшов помилкового висновку, зазначаючи, що позивач в 2018 році подав заяву щодо поділу спірної земельної ділянки комунальної власності та три окремі. Скаржник зазначає, що жодних заяв не подавав. Підпис в наявні в матеріалах справи заяви від 24.07.2019 не належить позивачу. Між тим, навіть якщо припустити, що позивач дійсно підписував таку заяву, то вона (заява) вважається нікчемною, оскільки не посвідчена нотаріально.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 витребувано у Господарського суду Херсонської області матеріали справи № 540/2777/19, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів з Господарського суду Херсонської області.

26.02.2024 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, встановлено міській раді строк до 19.03.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.

12.03.2024 від міської ради надійшла заява про утворення Новокаховської міської військової адміністрації та про припинення у зв`язку із цим повноважень міської ради.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 справу № 540/2777/19 призначено до розгляду на 30.04.2024 о 14:00 год.

В судове засідання 30.04.2024 представники учасників справи не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать, зокрема, довідки про доставку електронних листів в електронні кабінети позивача та відповідача.

Додатково, інформації щодо постановлення судом апеляційної інстанції ухвал про відкриття апеляційного провадження, а також про призначення справи до розгляду була розміщена на офіційному веб-сайті Південно-західного апеляційного господарського суду на веб-порталі «Судова влада України».

Враховуючи вищенаведене, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов`язковою, а їх неявка не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності учасників цієї справи.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.11.2003, серія НОМЕР_1, виданого Виконавчим комітетом міської ради, позивач є власником нежитлової будівлі - майстерні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1441,9 кв. м.

У період з 14.10.2002 по 07.09.2016 між міською радою (Орендодавцем) та ФОП Сушковою Г.М. (Орендарем) було укладено декілька договорів оренди щодо земельної ділянки площею 0,4092 га, (кадастровий номер 65107000000:01:016:0025), яка розташована за адресою АДРЕСА_1 для розміщення та обслуговування будівлі майстерні, зокрема:

1) договір оренди земельної ділянки від 14.10.2002, з підписаними до нього угодою № 1, без номера та дати, угодою № 2 від 18.07.2006 зі строком дії до 02.03.2007.

2) договір оренди земельної ділянки від 29.02.2008 зі строком дії до 24.07.2010 р.

3) договір оренди земельної ділянки від 21.06.2010 зі строком на 3 роки;

4) договір оренди земельної ділянки від 07.09.2016 зі строком дії до 09.06.2019 (пункт 8 договору); цільове призначення земельної ділянки - для реконструкції будівлі столярної майстерні під цех металообробки (пункт 16 договору); передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (зміна цільового використання) (пункт 18 договору).

Під час дії останнього договору оренди, у 2018 році рішенням міської ради від 07.08.2018 № 1442 (т.2 а.с76) за результатами розгляду заяви ФОП Сушкової Г.М. було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу сформованої земельної ділянки комунальної власності, яка знаходиться в оренді ФОП Сушкової Г.М. площею 0,4092 га по АДРЕСА_1, для реконструкції будівлі столярної майстерні під цех металообробки, на землях промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (код цільового призначення - 11.02.), кадастровий номер 65107000000:01:016:0025, на три окремі земельні ділянки: № 1 - площею 0,1731 га (позивачу), №2 - площею 0,1696 га. та № 3 - площею 0,0664 га.

27.06.2019 на 63-й сесії 7-го скликання міської ради прийнято рішення № 2099 «Про припинення прав на землю, передачу землі в користування, поновлення дії договорів оренди земельних ділянок та внесення змін до діючих договорів», яким вирішено:

- припинити право користування земельною ділянкою ФОП Сушковій Г.М. площею 0,4092 га, за адресою: АДРЕСА_1, для реконструкції будівлі столярної майстерні під цех металообробки (код класифікації цільового призначення - 11.02.), кадастровий номер 6510700000:01:016:0025, в зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди та значною заборгованістю із орендної плати (підпункт 1.1. пункту 1 рішення);

- договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно року за №16867877 від 07.09.2016, припинити у відповідності до статті 31 Закону України «Про оренду землі» (підпункт 1.1.1. пункту 1.1 рішення);

- відділу земельних відносин та комунальної власності провести роботу по здійсненню поділу зазначеної земельної ділянки для визначення вільних від забудов, які можуть бути передані в оренду шляхом проведення аукціону (підпункт 1.1.2. пункту 1.1 рішення).

27.06.2019 року на 63-й сесії 7-го скликання міської ради прийнято рішення № 2080 «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою та викуп земельних ділянок», підпунктом 2.1 пункту 2 якого вирішено надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності Новокаховській міській раді площею 0,4092 га по АДРЕСА_1, для реконструкції будівлі столярної майстерні під цех металооброки, на землях промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (код цільового призначення - 11.02.), кадастровий номер 65107000000:01:016:0025, на три окремі земельні ділянки: № 1 - площею 0,1731 га, № 2 - площею 0,1696 га та № 3 - площею 0,0664 га для визначення вільних земельних ділянок для подальшої їх передачі в оренду шляхом проведення земельних торгів.

21.11.2019 року на 74-й сесії 7-го скликання міської ради прийнято рішення № 2380 «Про поділ земельної ділянки по АДРЕСА_1», яким вирішено:

- затвердити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності міській раді щодо земельної ділянки загальною площею 0,4092 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для реконструкції будівлі столярної майстерні під цех металообробки, на землях промисловості; транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (код цільового призначення - 11.02. - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної; та іншої промисловості), кадастровий номер 65107000000:01:016:00.25, на три земельні ділянки № 1 - площею 0,1731 га, кадастровий номер 6510700000:01:001:1606, № 2 - площею 0,1696 га кадастровий номер 6510700000:01:001:1607 та № 3 - площею 0,0664 га кадастровий номер 6510700000:01:001:1608 ( пункт 1.1.);

- припинити право власності міської ради на земельну ділянку площею 0,4092 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для реконструкції будівлі столярної майстерні під цех металообробки, на землях промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (код цільового призначення - 11.02. - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості), кадастровий номер 65107000000:01:016:0025, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №5804595 від 27.05.2014 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 370643665107, в зв`язку із поділом земельної ділянки на три окремі (підпункт 1.1.2. пункту 1.1.);

- передати в оренду земельну ділянку із земель комунальної власності, яка розташована в межах населеного пункту на території міста Нова Каховка та сформована шляхом поділу земельної ділянки: ФОП Сушковій Г.М. площею 0,1731 га (ділянка № 1), кадастровий номер 6510700000:01:001:1606 (код цільового призначення 11.02.), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для реконструкції будівлі столярної майстерні під цех металообробки, на землях промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що сформована шляхом поділу земельної ділянки загальною площею 0,4092 га, кадастровий номер 65107000000:01:016:0025, в зв`язку із наявністю нерухомого майна на земельній ділянці (підпункт 2.1. пункту 2.1.);

- землекористувачу розробити новий технічний паспорт на нерухоме майно, в зв`язку із зменшенням площі земельної ділянки (підпункт 2.1.1. пункту 2.1.);

- сформовані шляхом поділу земельні ділянки комунальної власності площею 0,1696 га (ділянка №2) кадастровий номер 6510700000:01:001:1607, площею 0,0664 га (ділянка №3) кадастровий номер 6510700000:01:001:1608, які є вільними від забудови, включити в Перелік земельних ділянки несільськогосподарського призначення на території міста Нова Каховка, які плануються для передачі в оренду на земельних торгах та сформувати відповідні лоти для проведення аукціону. Визначити цільове призначення в межах категорії: «Для розміщення та обслуговування виробничих споруд» (пункт 3 ).

21.11.2019 відповідно до Порядку проведення земельних торгів у формі аукціону на території міста Нова Каховка, затвердженого рішенням міської ради №750 від 30.03.2017 року, відповідно до статей 124, 134 Земельного кодексу України, статті 16 Закону України «Про оренду землі», керуючись статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на 74-й сесії 7-го скликання міської ради прийнято рішення № 2382 «Про визнання земельних ділянок несільськогосподарського призначення на території міста Нова Каховка, які плануються для передачі в оренду на земельних торга», яким вирішено визначити земельні ділянки несільськогосподарського призначення на території міста Нова Каховка, які плануються для передачі в оренду шляхом проведення земельних торгів (додаються).

Згідно Додатку до рішення № 2382 від 21.11.2019 земельними ділянками несільськогосподарського призначення на території міста Нова Каховка, які плануються для передачі в оренду на земельних торгах,

- адреса АДРЕСА_1 (з правого боку від будівлі) площею 0,1696, цільове призначення: для розміщення виробничих будівель, кадастровий номер 6510700000:01:001:1607, вид права - оренда;

- адреса АДРЕСА_1 (з лівого боку від будівлі) площею 0.0664, цільове призначення: для розміщення виробничих будівель, кадастровий номер 6510700000:01:001:1608, вид права - оренда.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформаційна довідка № 197489077 від 21.01.2020) за міською радою зареєстровано право власності на:

- земельну ділянку загальною площею 0,0664 га, кадастровий номер 6510700000:01:001:1608, (номер запису про право власності 34388033), що внесений 25.11.2019 державним реєстратором відділу реєстрації Новокаховської міської ради Соценко К.О., індексний номер рішення: 49939170, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1973922365107;

- земельну ділянку загальною площею 0,1696 га (кадастровий номер 6510700000:01:001:1607), (номер запису про право власності 34387720), що внесений 25.11.2019 державним реєстратором відділу реєстрації Новокаховської міської ради Соценко К.О., індексний номер рішення: 49938743, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1973904965107;

- земельну ділянку загальною площею 0,1731 га (кадастровий номер 6510700000:01:001:1606), (номер запису про право власності 34387330), що внесений 25.11.2019 державним реєстратором відділу реєстрації Новокаховської міської ради Соценко К.О., індексний номер рішення:49938320, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1973886365107.

Предметом позову у цій справі є вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі права власності на нерухоме майно відповідних записів про припинення права власності міської ради на земельну ділянку та про право власності міської ради на три новостворені земельні ділянки.

Дослідивши підстави позову у даній справі, мету та спрямованість останнього через призму доводів позивача, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач прагне захистити своє право оренди на земельну ділянку площею 0,4092 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 65107000000:01:016:0025.

На його думку, відповідач незаконно припинив право оренди та безпідставно здійснив поділ цієї земельної ділянки на три окремі земельні ділянки (загальною площею 0,0664 га, кадастровий номер 6510700000:01:001:1608; загальною площею 0,1696 га, кадастровий номер 6510700000:01:001:1607 та загальною площею 0,1731 га, кадастровий номер 6510700000:01:001:1606.

При цьому, за твердженнями позивача, задоволення цього позову надасть можливість захистити його права шляхом ініціювання укладення додаткової угоди до договору оренди про його поновлення, як передбачено ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову та зазначає наступне.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В силу частини першої статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19), а право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), відтак суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

У справі «Белеш та інші проти Чеської Республіки» Європейський суд з прав людини зауважив, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов`язків.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 04.12.1995 у справі «Белле проти Франції» для того щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, оскільки обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Неналежність або неефективність обраного позивачем способу захисту права є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд повинен встановити на що саме спрямований позов та вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту в обраний позивачем спосіб.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, регламентовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до абзаців 1-3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній з 16.01.2020, тобто станом на момент подання позивачем заяви про зміну предмету позову) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у редакції, яка діяла як на час подання позивачем заяви про зміну предмету позову, так і станом на час постановлення оскаржуваного рішення суду першої інстанції способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Поряд з цим, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, задоволення заявлених позовних вимог у даній справі шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі права власності на нерухоме майно спірних записів про припинення права власності міської ради на земельну ділянку та про право власності міської ради на три новостворені земельні ділянки, не призведе до відновлення позивачу права оренди на земельну ділянку площею 0,4092 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 65107000000:01:016:0025, а тому зазначені вимоги не є ефективним засобом захисту прав позивача.

Місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що позивач просить скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно записи, які вносились до нього на підставі рішень органу місцевого самоврядування, які є чинними, стосовно яких не ухвалювалось судове рішення про визнання їх недійсними, тобто, документи, на підставі яких проведену державну реєстрацію не скасовано.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову з підстав неефективності обраного позивачем способу захисту.

При цьому, беручи до уваги те, що позовні вимоги у даній справі не відповідають належним та ефективним способам захисту, останні, відповідно, не підлягають і розгляду по суті, адже обрання позивачем неналежного способу захисту вже є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові (даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 03.12.2020 у справі №5017/1221/2012 та від 18.05.2022 у справі №914/1191/20).

За таких обставин, беручи до уваги неналежність та неефективність обраного позивачем способу захисту, оцінка доводам сторін, які стосуються суті позовних вимог, апеляційним господарським судом не надається.

Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 ГПК України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч. 4 ст. 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом, підлягають віднесенню на скаржника.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сушкової Галини Михайлівни залишити без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 19.01.2022 у справі № 540/2777/19 - без змін.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.04.2024.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

Судді Г.І. Діброва

Я.Ф. Савицький