Постанова

від 01.05.2024 по справі 207/6335/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3414/24 Справа № 207/6335/23 Суддя у 1-й інстанції - Юрченко І. М. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Пищиди М.М.

суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 листопада 2023 року у справі позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «ДОБРОБУТ», Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Кам`янської міської ради, ОСОБА_4 про приведення об`єкту самочинного будівництва до попереднього стану,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «ДОБРОБУТ», Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Кам`янської міської ради, ОСОБА_4 про приведення об`єкту самочинного будівництва до попереднього стану.

Одночасно із позовом, ОСОБА_2 надала заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти заборону будь-яким суб`єктам державного архітектурно-будівельного контролю/інспекції, суб`єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо реєстрації дозвільних документів на виконання підготовчих/будівельних робіт та/або введення в експлуатацію об`єкта квартири АДРЕСА_1 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської областіа від 27 листопада 2023 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову про забезпечення позову, задоволено.

Накладено заборону будь-яким суб`єктам державного архітектурно-будівельного контролю/інспекції, суб`єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо реєстрації дозвільних документів на виконання підготовчих/будівельних робіт та/або введення в експлуатацію об`єкта квартири АДРЕСА_1 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати вказану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши законність ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно суб`єктами державноi реєстрації щодо квартири АДРЕСА_1 .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття певних заходів, передбачених ч. 1 ст. 150 ЦПК України, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії, тощо.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків (пункт 4 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Як убачається із матеріалів справи, предметом заявленого позову є приведення об`єкту самочинного будівництва до попереднього стану.

З огляду на викладене та враховуючи характер заявлених позивачем позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яким суб`єктам державного архітектурно-будівельного контролю/інспекції, суб`єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо реєстрації дозвільних документів на виконання підготовчих/будівельних робіт та/або введення в експлуатацію об`єкта квартири АДРЕСА_1 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 є достатнім, необхідним і співмірним заходом забезпечення позову.

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду обґрунтована і підтверджується письмовими матеріалами справи, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді: