Постанова

від 24.04.2024 по справі 911/2025/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2024 р. Справа№ 911/2025/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Козир Т.П.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши клопотання SCOT FLENSBURG S.A. про долучення доказів понесених судових витрат та їх розподіл у справі №911/2025/23

за позовом SCOT FLENSBURG S.A.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЛІМ"

про стягнення 102 486,87 доларів США за угодою про врегулювання спору від 23.05.2023

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року SCOT FLENSBURG S.A. (далі - Компанія) звернулась з позовом до Господарського суду Київської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЛІМ" (далі - Товариство) 102 486,87 доларів США, з яких: 75883,86 доларів США - основний борг, 26 559,35 доларів США - пеня, 43,66 доларів США - 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Угодою про врегулювання спору від 23.05.2023 в частині повної та своєчасної сплати коштів.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.12.2023 у справі №911/2025/23 у задоволенні позову Компанії відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Компанія звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 апеляційну скаргу Компанії на рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2023 у справі №911/2025/23 задоволено; рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2023 у справі №911/2025/23 скасовано повністю та ухвалено нове рішення, яким позов Компанії до Товариства про стягнення 102 486,87 доларів США за угодою про врегулювання спору від 23.05.2023, задоволено повністю; стягнуто з Товариства на користь Компанії 75 883,86 доларів США основного боргу, 26 559,35 доларів США пені, 43,66 доларів США 3% річних, 1 231,84 доларів США судового збору, сплаченого за подання позову, та 1844,76 доларів США судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

08.04.2024 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Компанії надійшло клопотання про долучення доказів понесених судових витрат та їх розподіл.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 09.04.2024 клопотання Компанії передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Козир Т.П., Агрикової О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 для ухвалення додаткової постанови у справі №911/2025/23 призначено судове засідання на 24.04.2024.

17.04.2024 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Компанії надійшло клопотання про проведення призначеного судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 у справі №911/2025/23 задоволено клопотання позивача про участь його представника у призначеному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У судове засідання 24.04.2024 Товариство явку своїх уповноважених представників не забезпечило, про поважність причин нез`явлення в судове засідання суд не повідомляло, хоча про дату, місце та час було повідомлене належним чином.

За частиною 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Обговоривши питання можливості розгляду заяви про ухвалення додаткової постанови за відсутності представників відповідача, явка якого у судове засідання обов`язковою не визнавалась, враховуючи, що відповідач про поважність причин нез`явлення до суду апеляційної інстанції не повідомляв та не заявляв клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів, зважаючи на те, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для розгляду вказаного клопотання у даній справі без заслуховування додаткових пояснень Товариства, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення без участі вказаної особи.

У судовому засіданні 24.04.2024 представник Компанії підтримав клопотання про долучення доказів понесених судових витрат та їх розподіл, просив суд її задовольнити.

24.04.2024 у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини додаткової постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Розглянувши вищезазначене клопотання позивача, вислухавши пояснення його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.

Зі змісту клопотання Компанії та матеріалів справи №911/2025/23 вбачається, що позивач просить апеляційний господарський суд стягнути з відповідача 6 381,02 євро витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, 3 513,02 євро витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, 1 229,84 доларів США судового збору, сплаченого за подання позову, та 1 844,76 доларів США судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Крім цього, разом із вказаним клопотанням Компанія долучила докази, які підтверджують розмір зазначених судових витрат, понесених в суді першої та апеляційної інстанціях.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 14 статті 129 ГПК України).

Як було раніше зазначено, постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у цій справі апеляційну скаргу Компанії задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2023 скасовано, а позов задоволено повністю.

Таким чином, Компанія має право на відшкодування понесених нею судових витрат під час розгляду цієї справи місцевим та апеляційним господарськими судами, якщо їх розмір буде документально підтверджено та відповідатиме критеріям, закріпленим у процесуальному законі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За частиною 1 статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у своєму позові Компанія зазначила, що надасть докази понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення (т. 1, а.с. 4 (зворот).

Рішення суду першої інстанції було ухвалено 07.12.2023, а відтак останнім днем для подання доказів, які підтверджують розмір понесених судових витрат в суді першої інстанції, було 12.12.2023.

Оскільки докази, які підтверджуються розмір понесених судових витрат в суді першої інстанції, були подані Компанією лише 08.04.2024, тобто із пропуском присічного строку, встановленого абзацом 2 частини 8 статті 129 ГПК України, і позивач не навів жодних поважних причин пропуску строку для їх подачі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду клопотання Компанії про долучення доказів судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді першої інстанції та їх розподіл у справі №911/2025/23, на підставі абзацу 3 частини 8 статті 129 ГПК України.

Також колегією суддів встановлено, що в апеляційній скарзі Компанією зазначено про надання доказів, які підтверджують розмір судових витрат, протягом п`яти днів після ухвалення постанови.

Постанова апеляційного господарського суду була ухвалена 03.04.2024, а відтак останнім днем для подання доказів, які підтверджують розмір понесених судових витрат в суді апеляційної інстанції, було 08.04.2024.

Як було раніше встановлено, 08.04.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, які підтверджують розмір судових витрат, зокрема у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, докази, які підтверджують розмір судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, були подані у строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК України.

У відповідності до статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.

Статтею 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

На підтвердження вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 3 513,02 євро, до клопотання від 08.04.2024 Компанією було додано копії: договору про надання правової допомоги №2839-1241 від 05.05.2023, додаткової угоди №1 від 29.12.2023 до вказаного договору, Умов надання юридичних послуг юридичною фірмою "Ілляшев та партнери" (діють з 01.03.2011), рахунку №41458 від 25.01.2024 на суму 1 299,00 євро (в частині перегляду справи у суді апеляційної інстанції - 1158,00 євро), акту виконаних робіт (наданих послуг) №125 від 13.03.2024, рахунку №41676 від 23.02.2024 на суму 446,49 євро, акту виконаних робіт (наданих послуг) №142 від 21.03.2024, акту виконаних робіт (наданих послуг) №156-1 від 27.03.2024, рахунку №42262 від 03.04.2024 на суму 1 290,00 євро, акту виконаних робіт (наданих послуг) №165 від 03.04.2024, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 01.10.2015 серії ЧК №000611 на ім`я адвоката Неділька Сергія Миколайовича, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 26.04.2021 серії ОД №004417 на ім`я адвоката Киреєвої Наталії Сергіївни, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 10.02.2017 серії ЧН №000096 на ім`я адвоката Груби Дмитра Ігоровича. Також у матеріалах справи містяться копії ордерів серії СА №1054344 від 08.05.2023 на ім`я адвоката Неділька С.М., серії ВН №1274614 від 14.08.2023 на ім`я адвоката Киреєвої Н.С. та оригінал ордеру серії АІ №1561256 від 05.03.2024 на ім`я адвоката Груби Д.І., видані Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та партнери".

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 05.05.2023 між Компанією (далі за текстом договору - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та партнери" (далі за текстом договору - Юридична фірма) було укладено договір №2839-1241 про надання правової допомоги, відповідно до пункту 1 якого Юридична фірма приймає на себе зобов`язання з надання Клієнту за його завданням юридичних послуг на умовах, визначених цим договором та Умовами надання юридичних послуг юридичною фірмою "Ілляшев та партнери" (далі - Умови надання послуг), які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 5.1. договору вартість послуг Юридичної фірми, які надаються відповідно до цього договору, визначаються згідно з Умовами надання послуг.

Розрахунки здійснюються в строки та у порядку, що визначені Умовами надання послуг (пункт 5.2. договору).

Пунктом 8.1. договору визначено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023.

29.12.2023 між Юридичною фірмою та Клієнтом укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги №2839-1241 від 05.05.2023, якою сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2024.

Згідно з пунктом 5.1. Умов надання послуг, вартість послуг Юридичної фірми, якщо інше не обумовлено з Клієнтом або не визначено фіксованим тарифом, розраховується, виходячи з почасової ставки, встановленої Юридичною фірмою для Виконавця, та часу, витраченого на виконання завдання Клієнта, при цьому одна година розподіляється на 10 (десять) шестихвилинних часток. Кожна шестихвилинна частка, що розпочалася, з метою визначення розміру гонорару враховується як повна.

Відповідно до пункту 5.2. Умов надання послуг, вартість послуг за час, витрачений Виконавцем на поїздки у справах Клієнта, перебування в робочий час у справах Клієнта в іншому місті, протягом якого завдання Клієнта не виконувалось з поважних причин (під робочим часом розуміється відрізок дня з 8:00 до 22:00 незалежно від того, чи є такий день робочим) розраховується, виходячи з 50% почасової ставки, встановленої для Виконавця.

Пунктом 5.3. Умов надання послуг очікування в будь-якому місці за межами офісу Юридичної фірми враховується як виконання завдання.

У випадку одночасного виконання завдання кількома Виконавцями (спільна участь в судових засіданнях, зустрічах з Клієнтом, внутрішньо офісні наради тощо) вартість послуг розраховується окремо для кожного Виконавця, виходячи з почасової ставки, встановленої Юридичною фірмою для кожного Виконавця, та часу, витраченого на виконання завдання Клієнта (пункт 5.4. Умов надання послуг).

Розділом 6 Умов надання послуг передбачено, що Юридична фірма встановлює для кожного з спеціалістів почасову ставку, на основі якої здійснюється розрахунок гонорару Юридичної фірми. Зазначена ставка може час від часу змінюватись партнерами Юридичної фірми на свій власний розсуд. Клієнт має право ознайомлюватись в будь-який час з розмірами почасових ставок спеціалістів Юридичної фірми та повідомляється про зміну таких ставок завчасно до такої зміни. На даний час розмір почасової ставки всіх спеціалістів Юридичної фірми становить від 120 євро до 360 євро.

Пунктами 8.1., 8.2. Умов надання послуг визначено, що Юридична фірма, як правило, виставляє рахунки щомісячно. Рахунок містить: дату, номер, платіжні реквізити Юридичної фірми, найменування Клієнта, вартість послуг за період або суму авансованого платежу, розмір податку на додаткову вартість, якщо такий застосовується, загальну суму, що підлягає сплаті. Разом з рахунком може надаватися деталізація, яка, як правило, містить номер та дату рахунку, до якого вона додається, період, за який виставляється рахунок, вид виконаних робіт із зазначенням дати виконання, Виконавця, витраченого часу (у випадку розрахунку гонорару в залежності від витраченого часу), розмір премії, загальної вартості послуг за період, найменування витрат, їх розмір, загальний розмір витрат за період.

Розділом 9 Умов надання послуг передбачено види витрат, що підлягають відшкодуванню Клієнтом, розмір та порядок їх відшкодування.

На виконання умов договору №2839-1241 про надання правової допомоги від 05.05.2023 та Умов надання юридичних послуг, між сторонами було підписано акти виконаних робіт (наданих послуг), яким засвідчено надання адвокатом таких послуг:

- №125 від 13.03.2024 на суму 1 585,50 євро за послуги згідно рахунків №40739 від 20.10.2023 та №41458 від 25.01.2024;

- №142 від 21.03.2024 на суму 446,49 євро за послуги згідно рахунку №41676 від 23.02.2024;

- №165 від 03.04.2024 на суму 1 290,00 євро за послуги згідно рахунку №42262 від 03.04.2024;

- №156-1 від 27.03.2024 на суму 618,53 євро за послуги згідно рахунку №41892 від 19.03.2024.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками Клієнта та Компанії без жодних претензій та зауважень й скріплені їх печатками.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що зміст (деталізація) та обсяг виконаних адвокатами Юридичної фірми робіт (наданих послуг) зазначено в рахунках:

- №41458 від 25.01.2024 у розмірі 1 299,00 євро: адвокатом Недільком С.М. було витрачено 0,5 год за тарифом 150,00 євро за 1 год, адвокатом Киреєвою Н.С.- 1,9 год за тарифом 120,00 євро за 1 год;

- №41676 від 23.02.2024 у розмірі 446,49 євро: адвокатом Недільком С.М. було витрачено 1,6 год за тарифом 150,00 євро за 1 год, адвокатом Киреєвою Н.С. 1,7 год за тарифом 120,00 євро за 1 год;

- №42262 від 03.04.2024 у розмірі 1 290,00 євро: адвокатом Недільком С.М. було витрачено 0,2 год за тарифом 150,00 євро за 1 год, адвокатом Киреєвою Н.С. 0,9 год за тарифом 120,00 євро за 1 год, адвокатом Грубою Д.І. було витрачено 6,1 год (1 152,00 євро);

- №41892 від 19.03.2024 у розмірі 618,53 євро: адвокатом Недільком С.М. було витрачено 0,4 год за тарифом 150,00 євро за 1 год, адвокатом Киреєвою Н.С. 4,6 год за тарифом 120,00 євро за 1 год.

Також суд апеляційної інстанції зауважує, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

Відповідна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18, а також у додатковій постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №914/633/18, які в силу частини 4 статті 236 ГПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Разом із цим, на підтвердження факту оплати вартості послуг з правової допомоги в іноземній валюті (євро) відповідачем було долучено відповідні платіжні інструкції.

Отже, матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

У частині 4 статті 129 ГПК України закріплено загальне правило розподілу судових витрат.

Проте у частині 5 наведеної норми ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 ГПК України.

Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

У пунктах 119, 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №922/1964/21 зроблено наступний висновок: "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

Висновки, аналогічні відображеним вище, також викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126, 129 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 №910/1964/21.

Таким чином, незважаючи на відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та/або заперечення щодо стягнення розміру витрат, суд має право не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Як було зазначено раніше, на виконання умов договору №2839-1241 про надання правової допомоги від 05.05.2023 та Умов надання юридичних послуг, між сторонами було підписано акти виконаних робіт (наданих послуг), яким засвідчено надання адвокатом таких послуг: №125 від 13.03.2024 на суму 1 585,50 євро за послуги згідно рахунків №40739 від 20.10.2023 та №41458 від 25.01.2024 (1 158,00 євро за розгляд справи в апеляційній інстанції); №142 від 21.03.2024 на суму 446,49 євро за послуги згідно рахунку №41676 від 23.02.2024; №165 від 03.04.2024 на суму 1 290,00 євро за послуги згідно рахунку №42262 від 03.04.2024; №156-1 від 27.03.2024 на суму 618,53 євро за послуги згідно рахунку №41892 від 19.03.2024.

Разом із цим, зі змісту вказаних рахунків вбачається, що деякі зазначені в них послуги є тотожними, дублюють та охоплюють одна одну, що призводить до необґрунтованого завищення обсягів фактично наданих послуг та їх вартості, що в підсумку свідчить про штучний та надмірний характер (стягнення таких витрат двічі за одні і ті самі послуги) правової допомоги, зокрема:

- щодо рахунку №41458 від 25.01.2024 (1 158,00 євро за розгляд справи в апеляційній інстанції) - послуга з підготовки апеляційної скарги неможлива без ознайомлення зі змістом оскаржуваного рішення та розрахунку судового збору, а відтак не є самостійними видами юридичних послуг. При цьому, послуги щодо підготовка коментарів та роз`яснень щодо оскаржуваного рішення, обговорення з Клієнтом рішення суду першої інстанції, підготовка звіту за результатами такого обговорення, інформування Клієнта щодо ключових аргументів апеляційної скарги та роз`яснення порядку сплати судового збору є однією послугою, яка стосується виключно повідомлення Клієнта про результати розгляду справи у суді першої інстанції, але різними засобами зв`язку (телефоном, електронною поштою, мобільними застосунками) та безпосередньо не пов`язана з розглядом справи №911/2025/23;

- щодо рахунку №41676 від 23.02.2024 (446,49 євро) - необґрунтованим є відшкодування вартості послуги з інформування Клієнта щодо строку подання апеляційної скарги, оскільки це є роз`ясненням Клієнту норм процесуального закону, а час на підготовку, оформлення та направлення адвокатського запиту до Державної казначейської служби України з метою отримання підтвердження про надходження судового збору (0,7 год) є завищеним, оскільки аналогічне клопотання вже подавалося під час розгляду справи у суді першої інстанції;

- щодо рахунку №41892 від 19.03.2024 (618,53 євро) - надання послуг (виконання робіт) з підготовки заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, внесення змін до неї, підписання та направлення не можуть бути покладені на відповідача, оскільки необхідність надання таких послуг (виконання робіт) були спричинені поданням апеляційної скарги представниками Клієнта без додержання вимог, викладених у ГПК України, а відтак є необґрунтованими; Юридичною фірмою включено до рахунку послуги, які не надавалися та не могли бути надані, а саме обговорення з помічником судді питань щодо відкриття апеляційного провадження у справі №911/2025/23, оскільки дана інформація не відповідає дійсності, а питання щодо відкриття апеляційного провадження належить лише до компетенції суду апеляційної інстанції; час на підготовку, підписання та направлення заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції є завищеним (0,3 год - 36 євро), так як Юридичною фірмою неодноразово надсилалися аналогічні за змістом клопотання до суду першої інстанції.

- щодо рахунку №42262 від 03.04.2024 (1 290,00 євро) - колегія судів вважає недоцільним покладення на відповідача витрат щодо проведення п`яти (5) внутрішньоофісних нарад (щодо участі у судовому засіданні 06.03.2024, обговорення правової позиції у справі №911/2025/23 та результатів судового засідання (1 година), оскільки таке формулювання не визначає зміст виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), що позбавляє суд встановити їх реальність, дійсність та необхідність) та чи пов`язані ці витрати з розглядом даної справи, так як правова позиція Клієнта вже була сформована й викладена в позові, апеляційній скарзі та письмових поясненнях, які також є близькими за своїм змістом та правовим обґрунтуванням; час на роботу з матеріалами даної справи, підготовка до судового засідання 06.03.2024 (3,4 години - 612 євро), з огляду на обізнаність з обставинами справи, підготовку заяв по суті спору адвокатами Юридичної фірми та кваліфікацію адвокатів; час за представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні (2,1 години, дорога 0,6 години) є також завищеним, виходячи з того, що судове засідання, призначене на 06.03.2024 не відбувалося у зв`язку з перебуванням члена судової колегії на лікарняному; збір доказів, що підтверджують розмір витрат Клієнта на правову допомогу, як етап щодо подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору (близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у cправі №910/9714/22).

Проаналізувавши зміст вищезазначених рахунків, судом апеляційної інстанції встановлено, що адвокатами Юридичної фірми було витрачено 8,3 год на підготовку апеляційної скарги, доопрацювання, внесення до неї змін та підготовку додатків, що не є співмірним із складністю справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що надання Юридичною фірмою правової допомоги з 1997 року, входження до рейтингу провідних юридичних компаній України та кількість нагород не є критеріями для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат у розумінні статей 126, 129 ГПК України, а тому вказані доводи не беруться колегією суддів до уваги.

У той же час, як було зазначено судом апеляційної інстанції у постанові від 03.04.2024, спір у справі №911/2025/23 виник внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов`язання за угодою про врегулювання спору від 23.05.2023, а тому суд критично оцінює посилання заявника на спеціалізацію та багаторічний досвід залученого для ведення цієї справи адвоката Дмитра Груби, який є фахівцем з питань земельного права, будівництва, промислових та комерційних об`єктів нерухомості.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності їх юридичної кваліфікації, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду стягувачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, колегія суддів вважає, що заявлений Компанією до стягнення розмір витрат на правову допомогу не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, не є обґрунтованим та співмірним до предмета спірних правовідносин, у зв`язку з чим клопотання Компанії підлягає частковому задоволенню, з покладенням на відповідача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, у розмірі 2 000,00 євро.

Також колегія суддів звертає увагу Компанії на те, що питання щодо розподілу судових витрат по сплаті судового збору за звернення з позовом до суду першої інстанції та за подання апеляційної скарги вже було вирішено у постанові від 03.04.2024 шляхом покладення зазначених судових витрат на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У зв`язку з тим, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 апеляційну скаргу Компанії у справі №911/2025/23 задоволено, а рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2023 - скасовано, колегія суддів дійшла до висновку, що судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги позивачу в суді апеляційної інстанції у розмірі 2 000,00 євро, на підставі статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 124, 126, 129, 221, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання SCOT FLENSBURG S.A. про долучення доказів судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді першої інстанції у справі №911/2025/23 залишити без розгляду.

2. Клопотання SCOT FLENSBURG S.A. про долучення доказів судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції та їх розподіл у справі №911/2025/23, задовольнити частково.

3. Судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги SCOT FLENSBURG S.A. в суді апеляційної інстанції у справі №911/2025/23 у розмірі 2 000,00 євро, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЛІМ".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЛІМ" (69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Феросплавна, будинок 38, кімната 31; ідентифікаційний код 44424253) на користь SCOT FLENSBURG S.A. (трастова Компанія Маршаллових островів, Інк., Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роуд, Острів Аджелтейк, Маджуро, Республіка Маршаллові Острови МН96960; реєстраційний номер 112924) 2 000 (дві тисячі) євро 00 центів судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи №911/2025/23 повернути до Господарського суду Київської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями286-291 ГПК України.

Повний текст складено 30.04.2024.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Т.П. Козир

О.В. Агрикова