Постанова
від 30.04.2024 по справі 911/2082/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2024 р. Справа№ 911/2082/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 30.04.2024 у справі №911/2082/23 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар»

на рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2024, повний текст якого складений 02.02.2024,

у справі № 911/2082/23 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом керівника Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Іванківської селищної ради

до 1. Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар»

про скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення речових прав та витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року керівник Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Іванківської селищної ради до Головного управління Держгеокадастру м. Києві та Київській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар», у якому просив:

- припинити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 4,0000 га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0089 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2322015832220, номер запису про право власності 41184995);

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 4,0000 га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0089, на території Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області (раніше - Дитятківська сільська рада Іванківського району Київської області);

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар» на користь держави в особі Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області земельну ділянку з кадастровим номером 3222080800:01:002:0070 загальною площею 2,0000 га, що розташована на території Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області (раніше - Дитятківської сільської ради Іванківського району Київської області), в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 29.10.2018 № 10-9656/15-18-сг Дьоміну А.М.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- рішенням Господарського суду Київської області від 24.11.2020 у справі № 911/2927/19 з незаконного володіння відповідача 2 на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру витребувано земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0070 на території Дитятківської сільської ради Іванківського району Київської області;

- водночас внаслідок державної реєстрації у Державному земельному кадастрі 25.02.2021 земельної ділянки площею 4,0000 га з кадастровим номером 3222080800:01:002:0089 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2322015832220, номер запису про право власності 41184995), яка була утворена шляхом об`єднання земельних ділянок площами 2,0000 га з кадастровими номерами 32222080800:01:002:0070 та 3222080800:01:002:00265, виник новий об`єкт цивільних прав, який перебуває у власності відповідача 2, в результаті чого вказані обставини призвели до неможливості виконання рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2020 у справі № 911/2927/19 про витребування з незаконного володіння відповідача 2 земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 32222080800:01:002:0070, оскільки вказана земельна ділянка припинила своє існування як об`єкт цивільних прав;

- на даний час у зв`язку із внесенням змін до законодавства, право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 32222080800:01:002:0070 перейшло до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області.

Позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач 1 у відзиві на позов, з посиланням на те, що у нього були відсутні підстави для відмови в проведенні державної реєстрації у Державному земельному кадастрі 25.02.2021 земельної ділянки площею 4,0000 га з кадастровим номером 3222080800:01:002:0089 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2322015832220, номер запису про право власності 41184995), яка була утворена шляхом об`єднання земельних ділянок площами 2,0000 га з кадастровими номерами 32222080800:01:002:0070 та 3222080800:01:002:00265 та те, що у позові не наведено жодної обставини та не додано жодного доказу того, що відповідач 1 порушив права позивача, просив порушити питання щодо зміни процесуального статусу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області з відповідача на третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, а також відмовити позивачу у покладенні судових витрат на відповідача 1.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.01.2024 у справі № 911/2082/23 ухвалено:

- позовні вимоги задовольнити повністю;

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що:

- рішенням Господарського суду Київської області від 24.11.2020 у справі № 911/2927/19 встановлено факт незаконного вибуття із власності держави земельної ділянки з кадастровим номером 32222080800:01:002:0070, а відтак він є преюдиційним для розгляду даної справи;

- водночас земельна ділянка площею 2,0000 га з кадастровим номером 32222080800:01:002:0070 припинила своє існування як об`єкт цивільних прав, у зв`язку з її об`єднанням із земельною ділянкою з кадастровим номером 3222080800:01:002:00265, що призвело до неможливості виконання рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2020 у справі № 911/2927/19, яким було витребувано з незаконного володіння відповідача 2 на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0070;

- при цьому, у відповідності до положень п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) саме Іванківська селищна рада Вишгородського району Київської області є розпорядником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 32222080800:01:002:0070;

- системний аналіз норми ст. 388 ЦК України дає підстави стверджувати, що власник з дотриманням вимог цієї статті може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та об`єднання, із присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик, не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб, зокрема, і шляхом витребування цих ділянок. Вказане свідчить про наявність підстав для витребування у відповідача 2 земельної ділянки з кадастровим номером 32222080800:01:002:0070 в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 29.10.2018 р. № 10-9656/15-18-сг Дьоміну А.М., на користь держави в особі Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області;

- у даному випадку повернення земельної ділянки у володіння власника (титульного володільця) шляхом задоволення позовної вимоги про витребування майна в повній мірі не відбувається, з огляду на те, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 32222080800:01:002:0070 втратила статус об`єкта цивільних прав, тому рішення суду про витребування майна не є підставою для здійснення реєстратором відповідних дій щодо проставлення відмітки про скасування державної реєстрації прав і відкриття закритого розділу державного реєстру прав та відповідної реєстраційної справи, оскільки за відповідачем 2 на даний момент зареєстровано право не на витребувану спірну земельну ділянку, а на новоутворену земельну ділянку, що не відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника земельної ділянки;

- приписами ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» унормовано, що у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Вказане свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог про припинення за відповідачем 2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 4,0000 га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0089 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2322015832220, номер запису про право власності 41184995) та зобов`язання відповідача 1 скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 4,0000 га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0089, на території Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області (раніше - Дитятківська сільська рада Іванківського району Київської області).

Також судом першої інстанції встановлено, що прокуратурою виконано вимоги, передбачені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», що свідчить про наявність підстав для відповідного представництва інтересів держави в суді, у зв`язку з чим керівник Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області з передбачених законом підстав звернувся з даним позовом до суду про скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення речових прав та витребування земельної ділянки.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2024 у справі № 911/2082/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення судом першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального й процесуального права на підставі неповного з`ясування обставин справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- судом першої інстанції порушені норми процесуального права, оскільки справу розглянуто за відсутності відповідача 2, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду. Так відповідно до витягу з ЄДРПОУ апелянт зареєстрований за адресою: 03189, м. Київ вул. Академіка Вільямса, 19/14, кв.71 , тоді як позовна заява з додатками, відповідь на відзив згідно з описом вкладення, а також ухвали суду про відкриття провадження у справі, продовження строку підготовчого провадження, відкладення підготовчого засідання та судове рішення від 22.01.2024 були направлені за адресою: 03189, м. Київ вул. Академіка Вільямса, 19/14. Інші ухвали, що містяться в матеріалах справи, відповідач 2 не одержував з невідомих йому причин;

- керівник Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області не довів, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3222080800:01:002:0070 є майном територіальної общини - Іванківської селищної ради (Вишгородський район, Київська область), оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 3222080800:01:002:0070 станом на 27.05.2021 (дата набрання чинності змін до ЗК України згідно з якими за твердженням прокурора вказана земельна ділянка перейшла до комунальної власності) вже не існувала як об`єкт цивільних прав, у зв`язку з її об`єднанням із земельною ділянкою з кадастровим номером 3222080800:01:002:00265;

- відповідно до положень чинного законодавства повноваженнями стосовно скасування державної реєстрації прав, у тому числі на підставі рішення суду, наділені Міністерство юстиції України та його територіальні органи а також суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації та державні реєстратори прав на нерухоме майно, а відтак є безпідставним покладення зобов`язань в частині скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 4,0000 га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0089 на Головне управління Держгеокадастру у Київській області;

- керівник Корюківської окружної прокуратури Чернігівської прокуратури не довів, що селищній раді до його запиту було відомо про порушення земельного законодавства під час виділення земельної ділянки з кадастровим номером 3222080800:01:002:0070, а відтак інформацією про порушення земельного законодавства селищна рада фактично володіла лише протягом тринадцяти днів з часу її інформування прокурором. При цьому термін у тринадцять днів обізнаності селищною радою про порушення земельного законодавства не може свідчити про її бездіяльність чи неналежне здійснення захисту своїх інтересів. Вказане свідчить про відсутність протиправності бездіяльності позивача у спірних правовідносинах, та, відповідно, відсутності підстав для звершенні прокурора з цим позовом;

- керівник Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області у позові вказав, що про факт припинення існування земельної ділянки з кадастровим номером 3222080800:01:002:0070 стало відомо під час виконання рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2020 у справі № 911/2927/19, проте доказів звернення ними до виконання судового рішення № 911/2927/19 у спосіб, визначений законодавством, надано не було;

- з огляду на визначену законодавством територіальну юрисдикцію, керівник Корюківської окружної прокуратури не наділений повноваженнями представляти інтереси суб`єкта, що не розташований у його територіальній юрисдикції, зокрема і інтереси Іванківської селищної ради

- оскільки рішенням Господарського суду Київської області від 24.11.2020 у справі № 911/2927/19 з незаконного володіння відповідача 2 на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру витребувано земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0070 на території Дитятківської сільської ради Іванківського району Київської області, правові підстави для задоволення позовної вимоги про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар» на користь держави в особі Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області земельну ділянку з кадастровим номером 3222080800:01:002:0070 загальною площею 2,0000 га, що розташована на території Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області відсутні, а провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

Крім того, скаржником заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного рішення.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2024, справу № 911/2082/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 у Господарського суду Київської області витребувано матеріали справи № 911/2082/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 911/2082/23.

20.03.2024 від Господарського суду Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар» про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2024 у справі № 911/2082/23 та поновлено апелянту вказаний строк, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар» на рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2024 у справі № 911/2082/23, зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2024 у справі № 911/2082/23 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, розгляд апеляційної скарги призначено на 30.04.2024 об 11:00 год.

01.04.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без представника, в якому позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та розглядати справу без участі представника позивача.

08.04.2024 до суду від керівника Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому керівник Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області, з посиланням на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції та додатково зауваживши на тому, що функція представництва інтересів держави в суді покладається на прокуратуру, як на єдину систему, а вимоги щодо місця знаходження прокуратури та прокурора чинне законодавство не містять, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

10.04.2024 до суду від апелянта надійшла заява, в якій заявник просить постановити ухвалу, якою повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 42583282), місцезнаходження: вул. Академіка Вільямса, 19/14, кв. 71, м. Київ, з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 232,50 грн (три тисячі двісті тридцять дві гривні п`ятдесят копійок), що сплачений за платіжною інструкцією № 29 від 01 березня 2024 року із зарахуванням на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , АТ «Кредобанк».

Станом на 30.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Позивач та відповідач 1 представників в судове засідання не направили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача та відповідача 1 за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача 2 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, прокурора проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні, з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.11.2020 у справі № 911/2927/19, яке набрало законної сили 31.12.2020, витребувано з незаконного володіння відповідача 2 на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0070 на території Дитятківської сільської ради Іванківського району Київської області.

Звертаючись до суду з цим позовом керівник Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області зазначає про те, що під час виконання рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2020 у справі № 911/2927/19 йому стало відомо, що земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0070, припинила своє існування як об`єкт цивільних прав внаслідок державної реєстрації у Державному земельному кадастрі 25.02.2021 земельної ділянки площею 4,0000 га з кадастровим номером 3222080800:01:002:0089 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2322015832220, номер запису про право власності 41184995), яка була утворена шляхом об`єднання земельних ділянок площами 2,0000 га з кадастровими номерами 32222080800:01:002:0070 та 3222080800:01:002:00265, що свідчить про неможливість на даний час виконати рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2020 у справі № 911/2927/19.

З огляду на вказані обставини керівник Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області просить:

- припинити за відповідачем 2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 4,0000 га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0089 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2322015832220, номер запису про право власності 41184995);

- зобов`язати відповідача 1 скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 4,0000 га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0089, на території Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області (раніше - Дитятківська сільська рада Іванківського району Київської області);

- витребувати у відповідача 2 на користь держави в особі Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області земельну ділянку з кадастровим номером 3222080800:01:002:0070 загальною площею 2,0000 га, що розташована на території Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області (раніше - Дитятківської сільської ради Іванківського району Київської області), в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 29.10.2018 р. № 10-9656/15-18-сг Дьоміну А.М.

Визначаючи особу позивача керівник Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області зазначив про те, що на даний час у зв`язку із внесенням змін до законодавства право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 32222080800:01:002:0070 перейшло до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено наступне.

У листопаді 2019 року заступник прокурора Чернігівської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар», у якому просив витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар» на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0070 на території Дитятківської сільської ради Іванківського району, Київської області.

16.12.2021 Корюківською окружною прокуратурою Чернігівської області до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області направлено запит № 4251вих-21 стосовно інформації про земельні ділянки, зокрема і про земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 3222080800:01:002:0070.

Головне управління Держгеокадастру у Київській області листом № 10-10-0.221-626/2-22 від 20.01.2022 повідомило прокуратуру про те, що за інформацією сектору № 1 відділу № 5 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру, на підставі розробленої ТОВ «КАДАСТР Ф» технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3222080800:01:002:00265 та 3222080800:01:002:0070, утворилася земельна ділянка з кадастровим номером 3222080800:01:002:0089, в результаті об`єднання земельних ділянок вказані кадастрові номери були перенесені до архівного шару.

З наявного у матеріалах справи витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0001244742023 від 29.06.2023 слідує, що 25.02.2021 у Державному земельному кадастрі було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 4,0000 га з кадастровим номером 3222080800:01:002:0089.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 328334288 від 06.04.2023, 23.03.2021 вчинено державну реєстрацію права власності на новостворену земельну ділянку площею 4,0000 га з кадастровим номером 3222080800:01:002:0089 за ТОВ «Дитятки Солар», номер запису про право власності 41184995, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2322015832220.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 328336099 від 06.04.2023 на даний час у вказаних реєстрах відсутні записи про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження щодо земельної ділянки площею з кадастровим номером 3222080800:01:002:0070.

Отже наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що внаслідок об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3222080800:01:002:00265 та 222080800:01:002:0070, утворилася земельна ділянка з кадастровим номером 3222080800:01:002:0089. Вказане не заперечується і учасниками судового процесу.

Водночас відповідно до абзаців 5-1 пп. 58 п. 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» розділ Х Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту:

« 24. З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.».

Зі змісту рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2020 у справі № 911/2927/19 слідує та сторонами не заперечується, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222080800:01:002:0089 розташована на території Дитятківської сільської ради Іванківського району, Київської області за межами населених пунктів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» від 12.06.2020 № 715-р визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Київської області, в тому числі і Іванівської Іванківського району із центром в смт. Іванків, до складу території якої ввійшли території Дитятівської територіальної громади.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» встановлено, що повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

За змістом положень ч. 4 ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об`єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом. Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

25.10.2020 в Україні відбулися вибори депутатів місцевих рад та сільських селищних, міських голів, в тому числі і депутатів Іванківської селищної ради.

Отже, на даний час, в силу положень ч.ч. 2, 4 ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», Іванківська селищної рада є представником Дитятівської територіальної громади.

В свою чергу, з огляду на зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» розпорядником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3222080800:01:002:0089 площею 2,0000 га, що розташована на території Дитятківської сільської ради Іванківського району, Київської області є Іванківська селищна рада.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про те, що оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 3222080800:01:002:0070 станом на 27.05.2021 вже не існувала як об`єкт цивільних прав, у зв`язку з її об`єднанням із земельною ділянкою з кадастровим номером 3222080800:01:002:00265, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3222080800:01:002:0070 є майном територіальної общини - Іванківської селищної ради (Вишгородський район, Київська область) та, з вказаного приводу зазначає про наступне.

При розгляді вказаної справи № 911/2927/19 судом встановлено, що земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0070 вибула з державної власності поза волею (встановленому порядку) власника - Українського народу, який делегував свої права державі в особі відповідних органів, подальше відчуження спірної земельної ділянки, та набуття її у власність ТОВ «Дитятки Солар» відбулось з порушенням вимог ст.ст. 328, 330 ЦК України, у зв`язку з чим, земельна ділянка підлягає витребуванню у ТОВ «Дитятки Солар» на користь держави в особі позивача, як центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин.

За приписами ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 ГПК України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.05.2018 по справі №910/9823/17.

Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України», №24465/04, від 19.02.2009, «Пономарьов проти України», №3236/03, від 03.04.2008).

Згідно з ч. 2 ст. 3 ГПК України, якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, вищезгадані судові рішення Європейського суду з прав людини та сама Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод є пріоритетним джерелом права для національного суду, тому судові рішення в справі № 911/2927/19 не можуть бути поставлені під сумнів, а інші рішення, в тому числі і в цій справі, № 911/2082/23, не можуть їм суперечити, обставини, встановлені при розгляді справи № 911/2927/19 зокрема щодо незаконності вибуття земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0070 з державної власності поза волею (встановленому порядку) власника - Українського народу та необхідності її повернення власнику, є преюдиційними і не потребують доведення в цій справі.

Той факт, що станом на 27.05.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 3222080800:01:002:0070 вже не існувала як об`єкт цивільних прав, у зв`язку з її об`єднанням із земельною ділянкою з кадастровим номером 3222080800:01:002:00265, вказаних висновків не спростовує.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити відповідачу 2 на тому, що невиконання ним судового рішення у справі № 911/2927/19, вчинення дій щодо об`єднання спірної земельної ділянки та виникнення внаслідок цього нового об`єкту цивільних прав, не може ані свідчити про відсутність підстав для виконання судового рішення, ані нівелювати незаконність набуття відповідачем 2 земельної ділянки з кадастровим номером 3222080800:01:002:0070.

При цьому, з огляду на обставини, які в встановлені у справі № 911/2927/19, відповідач 2 не набував права власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3222080800:01:002:0070, а відтак і не мав відповідного обсягу прав для розпорядження цією земельною ділянкою.

Щодо наявності у керівника Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області в законних повноважень звертатися з цим позовом до суду в інтересах держави та визначення позивачем Іванківської селищної ради, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»:

- представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1);

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч. 3).

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже відповідно до положень ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 905/803/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

При цьому прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

При зверненні із вказаним позовом в інтересах держави в особі Іванківської селищної ради, прокурор посилався на те, що на даний час розпорядником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3222080800:01:002:0089 площею 2,0000 га, що розташована на території Дитятківської сільської ради Іванківського району, Київської області є Іванківська селищна рада, яка неналежно виконує покладені на неї повноваження щодо вжиття заходів на припинення незаконного користування земельною ділянкою.

За приписами ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Частиною 4 ст. 83 ЗК України визначено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч. 5 ст. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Отже правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Іванківська селищна рада, а відтак остання є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За таких обставин колегія суддів вважає, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі.

З матеріалів справи слідує, що, керуючись приписами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Корюківською окружною прокуратурою Чернігівської області листом № 51-75-1922вих-23 від 27.04.2023 було повідомлено Іванківську селищну раду Вишгородського району Київської області про факт виявлення порушень вимог ст.ст. 116, 121 ЗК України при використанні земель сільськогосподарського призначення.

Листом від 10.05.2023 № 06-31-1465 Іванківська селищна рада Вишгородського району Київської області повідомила Корюківську окружну прокуратуру, що жодних заходів, спрямованих на захист порушених інтересів держави не вживалось, претензійно-позовна робота, спрямована на припинення незаконного користування земельною ділянкою не проводилась. Також, Іванківська селищна рада не заперечила щодо звернення прокуратури до суду із позовом про витребування із незаконного володіння земельної ділянки із кадастровим номером 3222080800:01:002:0070.

Отже прокурор поінформував компетентний орган про виявлені порушення, надав йому розумний строк на самостійне вжиття заходів реагування, однак Іванківська селищна рада не вчинила жодних дій щодо усунення стверджуваних порушень інтересів держави, що свідчить про бездіяльність компетентного органу.

Крім того прокурором Іванівській селищній раді було направлено повідомлення у порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 26.03.2023 № 51-75-2821вих-23 про те, що Корюківською окружною прокуратурою підготовлено позову заяву.

У постановах Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №917/665/20, 07.04.2021 у справі №913/124/20, 09.06.2021 у справі №916/1674/18 (у цих справах суди встановили, що проміжок часу між повідомленням органу, здійсненого прокурором в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», та зверненням до суду з позовом є незначним) зроблено наступні висновки:

- суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, чи існував факт незвернення вказаного органу до суду при наявності для цього підстав;

- така обізнаність має бути підтверджена достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені;

- суди попередніх інстанцій при наданні висновків про недотримання прокурором розумного строку зосередилися на часовому проміжку, який минув між повідомленням, яке прокурор надіслав органу, та поданням позову у справі, проте не приділили достатньої уваги тому, що такий проміжок не завжди є вирішальним у питаннях дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України «Про прокуратуру»; такий підхід є занадто формалізованим , критерій «розумності» строку має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально.

За таких обставин, зважаючи на те, що позивач самостійно не звернувся до суду з вказаним позовом та враховуючи те, що прокуратурою було дотримано порядок, передбачений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», колегія суддів вважає, що у цій справі прокурором належним чином обґрунтовано підстави щодо представництва.

При цьому колегія суддів вважає помилковою позицію відповідача 2 щодо того, що з огляду на визначену законодавством територіальну юрисдикцію, керівник Корюківської окружної прокуратури не наділений повноваженнями представляти інтереси суб`єкта, що не розташований у його територіальній юрисдикції, зокрема і інтереси Іванківської селищної ради, та, з вказаного приводу зазначає, що положення чинного законодавства таких правил не встановлюють.

Щодо спору сторін по суті колегія суддів зазначає про таке.

Як встановлено вище, рішенням Господарського суду Київської області від 24.11.2020 у справі № 911/2927/19, яке набрало законної сили 31.12.2020, витребувано з незаконного володіння відповідача 2 на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0070 на території Дитятківської сільської ради Іванківського району Київської області.

За приписами статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2020 у справі № 911/2927/19, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане, водночас на даний час внаслідок державної реєстрації у Державному земельному кадастрі 25.02.2021 земельної ділянки площею 4,0000 га з кадастровим номером 3222080800:01:002:0089 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2322015832220, номер запису про право власності 41184995), яка була утворена шляхом об`єднання земельних ділянок площами 2,0000 га з кадастровими номерами 32222080800:01:002:0070 та 3222080800:01:002:00265, виник новий об`єкт цивільних прав, який перебуває у власності відповідача 2. Вказане свідчить про неможливість виконання рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2020 у справі № 911/2927/19 про витребування з незаконного володіння відповідача 2 земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 32222080800:01:002:0070, оскільки вказана земельна ділянка припинила своє існування як об`єкт цивільних прав.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги про витребування у відповідача 2 на користь держави в особі позивача земельної ділянки з кадастровим номером 3222080800:01:002:0070 загальною площею 2,0000 га, що розташована на території Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області (раніше - Дитятківської сільської ради Іванківського району Київської області), в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 29.10.2018 р. № 10-9656/15-18-сг Дьоміну А.М., з чим колегія суддів погодитись не може, з огляду на таке.

Як встановлено вище, вказану земельну ділянку вже витребувано з незаконного володіння відповідача 2 рішенням Господарського суду Київської області від 24.11.2020 у справі № 911/2927/19.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду (ч. 5 ст. 11 ЦК України).

Отже, з огляду на прийняття Господарським судом Київської області рішення від 24.11.2020 у справі № 911/2927/19, виникло зобов`язання з витребування у відповідача 2 земельної ділянки з кадастровим номером 3222080800:01:002:0070 загальною площею 2,0000 га, у якому (зобов`язанні) кредитором є особа на користь якої вказана земельна ділянка витребовується.

Водночас зміна кредитора у вказаному зобов`язанні з держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на Іванківську селищну раду Вишгородського району Київської області не свідчить про виникнення нового зобов`язання та, відповідно, про наявність підстав для прийняття судом нового рішення.

За змістом положень п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Враховуючи, що спір в частині витребування у відповідача 2 земельної ділянки з кадастровим номером 3222080800:01:002:0070 загальною площею 2,0000 га вже вирішено у справі у справі № 911/2927/19, провадження у цій справі № 911/2082/23 в частині позовних вимог про витребування у відповідача 2 на користь держави в особі позивача земельної ділянки з кадастровим номером 3222080800:01:002:0070 загальною площею 2,0000 га, що розташована на території Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області (раніше - Дитятківської сільської ради Іванківського району Київської області), в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 29.10.2018 р. № 10-9656/15-18-сг Дьоміну А.М. підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

При цьому колегія суддів зауважує позивачу на тому, що він не позбавлений права звернутися до суду у справі № 911/2927/19 з заявою про заміну позивача правонаступником на стадії виконання вказаного рішення.

Щодо решти позовних вимог, слід зазначити наступне.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 3 вказаного Закону).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор, окрім іншого, під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Поряд з цим, п. 8 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, передбачено, що державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника, а також у разі, коли заява подається щодо земельної ділянки, - за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про таку земельну ділянку.

Згідно з приписами ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

Відповідно до п. 40 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Отже, для ідентифікації земельної ділянки як окремого об`єкта цивільного права необхідною умовою є наявність усіх характеристик такого об`єкта, у тому числі, її кадастровий номер, розмір, межі та координати, які містяться у Державному земельному кадастрі, і використовуються реєстратором за умови наявності таких відомостей у ньому.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 25.02.2021 у Державному земельному кадастрі було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 4,0000 га з кадастровим номером 3222080800:01:002:0089, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0001244742023 від 29.06.2023; відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктив нерухомого майна № 328334288 від 06.04.2023, 23.03.2021 вчинено державну реєстрацію права власності на новостворену земельну ділянку площею 4,0000 га з кадастровим номером 3222080800:01:002:0089 за ТОВ «Дитятки Солар», номер запису про право власності 41184995, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2322015832220.

Слід зазначити, що процедура скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснюється із дотриманням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Прокурор стверджує, що з метою відновлення порушеного права держави в особі Іванківської селищної ради та забезпеченні його виконання, необхідно відновити становище, яке існувало до вчинення рішень та дій з об`єднання земельних ділянок та перереєстрації речових прав на новоутворений об`єкт, шляхом визнання незаконною державної реєстрації земельної ділянки площею 4,0000 га з кадастровим номером 3222080800:01:002:0089 та її скасування, оскільки задоволення такої вимоги надасть безперешкодну можливість як позивачу оформити витребувану земельну ділянку як об`єкт цивільних прав у спосіб, передбачений ст. 79-1 Земельного кодексу України, так і відповідачу 2 забезпечити державну реєстрацію та речові права на іншу земельну ділянку.

Приписами ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» унормовано, що у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

За таких обставин та враховуючи встановлені фактичні обставини у даній справі, суд першої інстанції, з урахуванням положень ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», дійшов вірного висновку, що задоволення позовних вимог зобов`язання відповідача 1 скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 4,0000 га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0089, на території Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області (раніше - Дитятківська сільська рада Іванківського району Київської області) з одночасним припиненням за відповідачем 2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 4,0000 га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0089 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2322015832220, номер запису про право власності 41184995) призведе до ефективного способу захисту порушених прав та законних інтересів позивача. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення вказаних позовних вимог залишається без змін.

Щодо посилань апелянта на те, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, оскільки справу розглянуто за відсутності відповідача 2, неповідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, слід зазначити таке.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ апелянт зареєстрований за адресою: 03189, м. Київ вул. Академіка Вільямса, 19/14, кв.71 , проте, як слідує з матеріалів справи, ухвали від 14.08.2023, 11.09.2023, 23.10.2023, 16.11.2023 судом першої інстанції направлялись за адресою: 03189, м. Київ вул. Академіка Вільямса, 19/14, що свідчить про неповне зазначення адреси відповідача 2.

Водночас ухвала від 14.12.2023 була судом направлена відповідачу 2 за адресою: 03189, м. Київ вул. Академіка Вільямса, 19/14, кв.71 , проте останнім отримана не була та повернулась до суду з відмітною пошти: «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 25.01.2021 у справі № 910/9359/20 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, судом першої інстанції було вжито необхідних заходів для повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення суду з вказаної підстави.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мало місце порушення норм процесуального права, тому рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2024 у справі № 911/2082/23 підлягає зміні в частина задоволення позовних вимог про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар» на користь держави в особі Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області земельну ділянку з кадастровим номером 3222080800:01:002:0070 загальною площею 2,0000 га, що розташована на території Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області (раніше - Дитятківської сільської ради Іванківського району Київської області), в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 29.10.2018 № 10-9656/15-18-сг Дьоміну А.М., провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в решті рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2024 у справі № 911/2082/23 залишається без змін.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар» задовольняється частково.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України та враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 05.10.2022 у справі № 923/199/21, судові витрати по сплаті судового збору за звернення з позовом покладаються Чернігівську обласну прокуратуру та відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в витрати відповідача 2 сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою - на Чернігівську обласну прокуратуру та відповідача 2 пропорційно розміру позовних вимог щодо яких рішення суду першої інстанції було змінено.

Щодо заяви відповідача 2 про повернення судового збору, в якій заявник просить постановити ухвалу, якою повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 42583282), місцезнаходження: вул. Академіка Вільямса, 19/14, кв. 71, м. Київ, з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 232,50 грн., що сплачений за платіжною інструкцією № 29 від 01 березня 2024 року із зарахуванням на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , АТ «Кредобанк», слід зазначити наступне.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на дату звернення з цією апеляційною скаргою, при зверненні до господарського суду встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;

- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Враховуючи викладені приписи закону та те, що:

- предметом розгляду у цій справі є дві немайнові (зобов`язання відповідача 1 скасувати державну реєстрацію земельної ділянки та припинення за відповідачем 1 речових права) та майнова (витребування земельної ділянки вартістю 360 468,39 грн.);

- відповідачем 2 рішення суду першої інстанції оскаржується в повному обсязі;

- позовна заява подана у липні 2023 року;

- розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 становив 2 684,00 грн.,

при зверненні до суду з цією апеляційною скаргою судовий збір мав бути сплачений в розмірі 16 162,54 грн. ((2 684,00+2 684,00+(360 468,39 * 1,5%) * 150%).

Водночас Законом України від 26.05.2021 №2147а-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт «б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22, особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір». При цьому надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29.10.2021 №10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30.11.2021 №28581/0/9-21 роз`яснення щодо того, що вказана норма (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір») не набрала чинності у порядку, встановленому Законом, не змінюють установленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.

Отже, з урахуванням зазначених положень та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22, а також з огляду на обставини подання відповідачем апеляційної скарги через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду апеляційної інстанції становить 12 930,03 грн. (16 162,54 грн. х 0,8).

З матеріалів справи слідує, що за подання апеляційної скарги апелянтом платіжною інструкцією № 29 від 01.03.2024 сплачено судовий збір в розмірі 16 162,50 грн.

Вказане свідчить про те, що судовий збір апелянтом сплачено без застосування коефіцієнта 0,8, тобто на 3 232,47 грн., більше за встановлений законом розмір.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з інформацією у виписці про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, кошти у сумі 16 162,50 грн., сплачені відповідно до платіжної інструкції № 29 від 01.03.2024 на суму 16 162,50 грн. - зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи те, що відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, повернення судового збору має бути здійснено саме із спеціального фонду Державного бюджету України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар» про повернення судового збору підлягає частковому задоволенню, а судовий збір в сумі 3 232,47 грн. поверненню заявнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар» на рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2024 у справі № 911/2082/23 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2024 у справі № 911/2082/23 змінити.

3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2024 у справі № 911/2082/23 в такій редакції:

« 1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар» (03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 19/14, кв. 71, ідентифікаційний код 42583282) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 4,0000 га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0089 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2322015832220, номер запису про право власності 41184995).

3. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14, ідентифікаційний код 39817550) скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 4,0000 га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0089, на території Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області (раніше - Дитятківська сільська рада Іванківського району Київської області).

4. Провадження у справі в частині вимог про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар» на користь держави в особі Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області земельної ділянки з кадастровим номером 3222080800:01:002:0070 загальною площею 2,0000 га, що розташована на території Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області (раніше - Дитятківської сільської ради Іванківського району Київської області), в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 29.10.2018 № 10-9656/15-18-сг Дьоміну А.М. закрити.

5. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14, ідентифікаційний код 39817550) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, ідентифікаційний код 02910114) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар» (03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 19/14, кв. 71, ідентифікаційний код 42583282) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, ідентифікаційний код 02910114) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп..

Видати накази після набрання рішенням законної сили.».

4. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2024 у справі № 911/2082/23 в частині, яка не була змінена цією постановою.

5. Стягнути з Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, ідентифікаційний код 02910114) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар» (03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 19/14, кв. 71, ідентифікаційний код 42583282) 6 488 (шість тисяч чотириста вісімдесят всім) грн. 43 коп.

6. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Київської області.

7. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар» про повернення судового збору задовольнити частково.

8. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар» (03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 19/14, кв. 71, ідентифікаційний код 42583282) зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 3 232 (три тисячі двісті тридцять дві) грн. 47 коп., перерахований платіжною інструкцією № 29 від 01.03.2024.

9. В задоволення решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитятки Солар» про повернення судового збору відмовити.

10. Матеріали справи № 911/2082/23 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 30.04.2024.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

С.А. Гончаров


Дата ухвалення рішення	30.04.2024
Оприлюднено	02.05.2024
Номер документу	118751803
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про припинення права власності на земельну ділянку

Бабкіна В.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 30.04.2024 по справі 911/2082/23ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —911/2082/23

Постанова від 30.04.2024

Постанова
від 30.04.2024 по справі 911/2082/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД