Рішення

від 26.02.2024 по справі 910/15965/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.02.2024Справа № 910/15965/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Манеж-холл»

до Міністерства юстиції України

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Національний музей народної архітектури та побуту України

про визнання протиправним та скасування наказу,

Представники:

від позивача Серт О.В.

від відповідача Барановська А.М.

від третьої особи Любаренко Д.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю (далі -ТОВ) «Манеж-холл» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу №3056/5 від 20.07.2022.

Суд своєю ухвалою від 16.10.2023 відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу у порядку загального позовного провадження, залучив до участі у справі третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Національний музей народної архітектури та побуту України.

Наказом № 3056/5 від 20.07.2022 Міністерство юстиції України скасувало рішення щодо нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Об`єкт). Зокрема, скасовано рішення № 55554902 від 07.12.2020 (проведено реєстрацію права власності на Об`єкт за ОСОБА_2 з відкриттям розділу), № 56004954 від 29.12.2020 (проведено реєстрацію права власності на Об`єкт за ТОВ «Манеж-холл»), № 59692419 від 06.08.2021 (внесено зміни щодо до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно). Позивач вважає, що наказ № 3056/5 від 20.07.2022 (далі - Наказ) підлягає скасуванню з таких підстав:

- скарга Національного музею народної архітектури та побуту України, за результатами розгляду якої Міністерство юстиції України видало Наказ, подана з порушенням встановленого законом строку оскарження реєстраційних дій (порушення п. 8 ч. 8 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань») - 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Скарга подана 10.02.2022, натомість, як вважає позивач, Національному музею народної архітектури та побуту України про оскаржувані реєстраційні дії було відомо 20.04.2021, про що свідчить його заява до правоохоронних органів про захоплення частини території та приміщень музею;

- оскаржуваний Наказ ґрунтується на обставинах, встановлення яких не віднесено до компетенції відповідача, і є вирішенням спору про право. Такими обставинами є встановлення відповідачем недостатності документів для набуття права власності у позивача внаслідок відсутності документів про факт виконання договору.

Також позивач вважає, що Закон України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підлягає застосуванню з урахуванням висновків Конституційного Суду України, наведених у рішенні від 22.06.2022 у справі № 6-р(ІІ)/2022 про неконституційність припису пункту 1 частини 7 статті 37 цього Закону.

Міністерство юстиції України позовні вимоги відхилило повністю. Доводи відповідача щодо неправомірності рішення № 55554902 від 07.12.2020 ґрунтуються на такому:

- всупереч вимогам законодавства за рішенням № 55554902 від 07.12.2020 зареєстровано право власності на нежитлові будівлі, що набуто до 01.01.2013 і яке не було зареєстровано у органах влади (на підприємствах, в установах та організаціях), які відповідно до законодавства проводили реєстрацію таких прав до 01.01.2013;

- реєстратором не визначено обсяг цивільної дієздатності та повноваження директора ЗАТ «Будмеханізація», яке відчужило Об`єкт ОСОБА_2 ;

- у відомостях Державного реєстру прав відсутні дані про заявника.

Скасування рішень № 56004954 від 29.12.2020 та № 59692419 від 06.08.2021 мало місце у зв`язку з тим, що вони є похідними від рішення № 55554902 від 07.12.2020.

Відповідач зазначив, що початком перебігу у Національного музею народної архітектури та побуту України строку на оскарження є 19.01.2022 - внесення до Публічної кадастрової карти відомостей про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, на якій розташований Об`єкт.

Національний музей народної архітектури та побуту України (далі - Музей) заперечив проти позову. Третя особа зазначила, що:

- оскаржувані рішення стосуються реєстрації права на майно, яке є складовою майнового комплексу Музею (нежитлова будівля А, стайня Б), решта об`єктів є тимчасовими спорудами або взагалі не існують;

- реєстрація прав на майно стала підставою для виділення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:097:0016, що входить до складу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:097:0021, яка надана в постійне користування Музею;

- адреси: АДРЕСА_1 не існує, тільки з моменту внесення до Публічної кадастрової карти відомостей про присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру 8000000000:79:097:0016 Музей мав змогу дізнатися, що рішення реєстраторів стосуються його майнових прав;

- договір, за яким ОСОБА_2 набула право на майно, вчинений в неналежній формі (не посвідчений нотаріально);

- за рішенням № 55554902 від 07.12.2020 зареєстровано право власності на нежитлові будівлі, яке не було зареєстровано бюром технічної інвентаризації;

- реєстраційні дії проведені на об`єкти, які не є нерухомим майном;

- реєстрація права за позивачем здійснена за відсутності рішення власника.

22.02.2024 (після закриття підготовчого засідання) третя особа надала суду документи (інформаційні довідки комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації»), яке просило долучити як докази.

За приписами частини три статті 80 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України третя особа повинна подати докази разом з поданням письмових пояснень. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Подаючи наведені вище документи третя особа не навела жодних причин неможливості їх подання у строк, визначений ч. 3 ст. 80 ГПК України, а тому ці докази до розгляду судом не приймаються.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

25 листопада 2020 року ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни з заявою про державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлі, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім заяви заявницею надані:

- договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений у письмовій формі, датований 16.10.2003, за яким ОСОБА_3 (відповідно до свідоцтва про шлюб № НОМЕР_1 від 07.10.2011, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_3) набула у власність у закритого акціонерного товариства «Будмеханізація» об`єкт нерухомого майна, що знаходиться по АДРЕСА_1 . по сусідству з Музеєм народної архітектури та побуту України, до кладу якого входять такі будівлі та споруди: нежитлова будівля площею 303,1 м.кв., стайня площею 87,5 м.кв., конюшня на 3 голови площею 25,2 м.кв., конюшня на 2 голови 13,7 м.кв., вбиральня площею 3,8 м.кв., паддок площею 145,3 м.кв., паддок площею 98,9 м.кв., паддок площею 250 м.кв., облаштована гноярка площею 270,7 м.кв., відкритий манеж вищої школи верхової їзди площею 4675 м.кв., відкритий манеж «Контур» подолання перешкод площею 2550,0 кв.м., огорожа 72 м.п., ворота 8, огорожа 170 м.п.;

- технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , який виготовлений 23.06.2020 фізичною-особою підприємцем ОСОБА_4 ;

- довідку про показники об`єкта нерухомого майна, складену 23.06.2020 фізичною-особою підприємцем ОСОБА_4 ;

- інформаційні довідки комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 02.12.2020 №1923, №1924, №1926, №1927.

На підставі цих документів 07.12.2020 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна прийняла рішення, індексний номер 55554902, про проведення державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_2 на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , з відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2241752480000.

До Державного реєстру речових прав на підставі цього рішення внесені дані про такі складові об`єкта нерухомого майна:

нежитлова будівля А, загальною площа 303,1 м.кв.,

стайня, Б, загальною площа 87,5 м.кв.,

конюшня на 3 голови, В, загальною площа 25,2 м.кв.,

конюшня на 2 голови, Г, загальною площа 13,7 м.кв.,

вбиральня, Д, загальною площа 3,8 м.кв.,

паддок, І, загальною площа 145,3 м.кв.,

паддок, ІІ, загальною площа 98,9 м.кв.,

паддок, ІІІ, загальною площа 250 м.кв.,

облаштована гноярка, ІV, загальною площа 270,7 м.кв.,

відкритий манеж вищої школи верхової їзди, V, загальною площа 4675 м.кв.,

відкритий манеж «Контур» подолання перешкод, VІ, загальною площа 2550,0 кв.м..

23 грудня 2020 року ОСОБА_2 , на виконання рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Манеж-холл» від цієї ж дати (оформлені протоколом № 2/20), передала як вклад до статутного капіталу товариства нерухоме майно - нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Ця передача оформлена актом прийому-передачі № 1 (далі - Акт), що підписаний ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Манеж-холл» (директором як представником). Підписи осіб у Акті засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г. У Акті зазначено, що передається таке майно: нежитлова будівля площею 303,1 м.кв., стайня площею стайня 87,5 м.кв., конюшня на 3 голови площею 25,2 м.кв., конюшня на 2 голови 13,7 м.кв., вбиральня площею 3,8 м.кв., паддок площею 145,3 м.кв., паддок площею 98,9 м.кв., паддок площею 250 м.кв., облаштована гноярка площею 270,7 м.кв., відкритий манеж вищої школи верхової їзди площею 4675 м.кв., відкритий манеж «Контур» подолання перешкод площею 2550,0 кв.м., огорожа 72 м.п., ворота 8, огорожа 170 м.п..

24 грудня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Манеж-холл», від імені якого діяв директор ( ОСОБА_5 ) звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни з заявою про реєстрацію права власності на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

29 грудня 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна прийняла рішення, індексний номер 56004954, про державну реєстрацію права приватної власності на нежитлові будівлі, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2241752480000, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за товариством з обмеженою відповідальністю «Манеж-холл».

Підставою для державної реєстрації права приватної власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Манеж-холл» є Акт.

06 серпня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ялова Наталія Олександрівна за заявою від 03.08.2021 ТОВ «Манеж-холл» прийняла рішення, індексний номер 59692419, яким внесла зміни до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 2241752480000, і ці зміни стосуються додання розділу «Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м.): 8423,2».

Складові об`єкта нерухомого майна сформовані у такій редакції :

нежитлова будівля А, загальною площа 303,1 м.кв.,

стайня, Б, загальною площа 87,5 м.кв.,

стайня, В, загальною площа 25,2 м.кв.,

стайня, Г, загальною площа 13,7 м.кв.,

вбиральня, Д, загальною площа 3,8 м.кв.,

паддок, І, загальною площа 145,3 м.кв.,

паддок, ІІ, загальною площа 98,9 м.кв.,

паддок, ІІІ, загальною площа 250 м.кв.,

гноярка, ІV, загальною площа 270,7 м.кв.,

манеж, V, загальною площа 4675 м.кв.,

манеж, VІ, загальною площа 2550,0 кв.м..

19 січня 2022 року земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєно кадастровий номер 8000000000:79:097:0016, який внесений до Державного земельного кадастру. Цільове призначення - для будівництва та обслуговування комплексу будівель та споруд кінно-спортивної школи загальною площею 1,7836 га.

10 лютого 2022 року Національний музей народної архітектури та побуту України подав скаргу № 46/1 від 10.02.2022 до Міністерства юстиції України (зареєстрована останнім цього ж дня за № СК-659-22) на рішення про державну реєстрацію № 55554902 від 07.12.2020 (Рішення-1), № 56004954 від 29.12.2020 (Рішення-2) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни та на рішення про держану реєстрацію № 59692419 від 06.08.2021 (Рішення-3) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ялової Наталії Олександрівни.

У скарзі Національний музей народної архітектури та побуту України зазначив, що земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер 8000000000:79:097:0016, входить до складу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:097:0021, надана в постійне користування Музею (Державний акт від 01.01.1977 Б 027538), а самі рішення стосуються реєстрації права на майно, яке є складовою єдиного майнового комплексу Національного музею народної архітектури та побуту України.

Перевірку доводів скаржника здійснювала Центральна колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія), яка у своєму висновку від 18.02.2022 рекомендувала скасувати рішення № 55554902 від 07.12.2020, № 56004954 від 29.12.2020, № 59692419 від 06.08.2021.

Колегія погодилась з доводами скаржника про порушення оскаржуваними рішеннями його прав, відобразивши мотиви звернення Музею у власних мотивах, та дійшла висновку, що приватним нотаріусом Кузьменко Юлією Володимирівною не було дотримано вимог законодавства у сфері державної реєстрації щодо перевірки документів на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав, оскільки їх комплектність, зміст і форма не відповідали вимогам законодавства. Такі порушення, відповідно до висновку, допущені при прийнятті приватним нотаріусом Кузьменко Юлією Володимирівною рішення № 55554902 від 07.12.2020 і ними є:

- відсутність документів, які підтверджують виконання договору купівлі-продажу нерухомого майна, що датований 16.10.2003, укладеного між ОСОБА_3 та закритим акціонерним товариством «Будмеханізація»;

- відсутність правових підстав у державного реєстратора Кузьменко Юлії Володимирівни для визнання дійсними права ОСОБА_2 на майно, оскільки такі права не були зареєстровані до 01.01.2013 відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002;

- не визначення обсягу цивільної дієздатності та не перевірка повноважень закритого акціонерного товариства «Будмеханізація» в особі директора Сидоренка С.В. при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна, що датований 16.10.2003, з ОСОБА_3 ;

- відсутність у заяві відомостей про заявника ОСОБА_2 .

Висновок не містить даних про порушення при прийнятті рішень № 56004954 від 29.12.2020 та № 59692419 від 06.08.2021, рекомендація щодо їх скасування ґрунтується на неправомірності рішення № 55554902 від 07.12.2020, з якого вони є похідними.

З висновками Колегії погодилось Міністерство юстиції України та 20 липня 2022 року прийняло наказ № 3056/5 від 20.07.2022, згідно з яким скаргу Національного музею народної архітектури та побуту України задоволено у повному обсязі, скасовано рішення № 55554902 від 07.12.2020, № 56004954 від 29.12.2020, № 59692419 від 06.08.2021.

Отже, у контексті порушень, наведених у висновку Колегії від 18.02.2022, правомірність наказу № 3056/5 від 20.07.2022 залежить від правової спроможності цих порушень бути підставою для прийняття реєстратором іншого рішення, ніж рішення № 55554902 від 07.12.2020. Вирішуючи цей спір суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV зі змінами та доповненнями (далі - Закон). Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (ст. 1 Закону).

У розумінні Закону (ст. 2) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі, реєструються у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ст. 5 Закону). Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) є єдиною державною інформаційною системою, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження (ст. 2 Закону).

Відкриття розділу в Державному реєстрі прав, внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, є повноваженнями державного реєстратора, якими є також нотаріуси (ст. 9 Закону).

Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав (ст. 12 Закону).

Порядок проведення реєстрації врегульовано розділом IV Закону, і така реєстрація яка здійснюється на підставі документів, поданих у паперовій або електронній формі. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 18 Закону).

На час подання Національним музеєм народної архітектури та побуту України скарги (10.02.2022) та прийняття Наказу (20.07.2022) редакція Закону передбачала, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду (ч. 1 ст. 37 Закону). Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю (ч. 3 ст. 37 Закону). Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті (ч. 4 ст. 37 Закону).

Наслідком розгляду скарги Міністерством юстиції України та його територіальних органів було прийняття одного з двох рішень, що повинне бути мотивоване: про відмову у задоволенні скарги; про задоволення (повне чи часткове) скарги (ч. 6 ст. 37 Закону). Якщо предметом оскарження є рішення про державну реєстрацію задоволення скарги полягає у скасуванні такого рішення (підпункт «а» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону).

Абзацом два частини три статті 26 Закону передбачено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Отже, наслідком скасування Міністерством юстиції України рішення про державну реєстрацію прав є позбавлення особи, щодо якої це право зареєстровано, офіційного визнання і підтвердження державою фактів набуття нею речового права на нерухоме майно. За своїм характерам компетенція Міністерства юстиції України щодо розгляду скарги пов`язана з вирішенням спору, предметом якого є правомірність рішення реєстратора у контексті дотримання ним вимог реєстраційного законодавства. Оскільки позбавлення особи офіційного визнання державою її речових прав тягне за собою обмеження у здійсненні таких прав, і ці правовідносин носять приватноправовий характер, суб`єктом звернення, за результатами розгляду якого скарга може бути задоволена, є особа, права якої таким рішенням порушені. Закон покладав на особу, яка звертається зі скаргою, обов`язок підтвердити факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором. Відповідні приписи були наведені у частині п`ятій статті 37 Закону, за якою скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі.

Принцип втручання в права однієї особи за заявою іншої особи є притаманним приватноправовим відносинам. Не залежно від обставин, що формують об`єктивну сторону поведінки порушника, таке втручання не може носити абсолютного характеру, а пов`язано тільки з однією умовою - захистом порушеного права особи, що подала заяву. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Особа, яка подала скаргу, самостійно визначається з порушеним її правом, яке потребує захисту шляхом скасування рішення, а обґрунтованість підстав звернення зі скаргою оцінюються Міністерством за результатами розгляду скарги.

Отже, розгляд скарги по суті і, відповідно, прийняття рішення про задоволення скарги має місце тільки за умови наявності порушення прав особи, що подала скаргу, і встановлення цих обставин (порушення прав) передує дослідженню правомірності рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації.

Водночас, в межах цієї справи надання відповіді на питання щодо порушених прав Національного музею народної архітектури та побуту України буде логічним після перевірки правомірності рішення № 55554902 від 07.12.2020 щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 на майно у зв`язку з відсутністю зареєстрованого речового права на це майно до 01.01.2013.

Порядок проведення державної реєстрації прав є предметом регулювання ст. 18 Закону, яка передбачає хронологічний алгоритм дій реєстратора. Процедура прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав полягає у встановленні відповідності заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, перевірці документів на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та прийнятті відповідних рішень, що слідує з ч. 3 ст. 10 Закону.

Однією із засад, на якій базується державна реєстрація прав, є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Цей принцип забезпечує формування конкретного, повного й об`єктивного уявлення про об`єкт та речові права, інформація щодо якого міститься в Державному реєстрі прав. Об`єктивними відомостями можна назвати лише ті, які відображають реальну картину дійсності. Тобто сутність цього принципу полягає у відповідності записів у Державному реєстрі прав дійсному стану справ.

З метою забезпечення цього принципу частиною 4 ст. 3 Закону встановлено застереження щодо реєстрації речових прав, що виникли до початку функціонування Державного реєстру прав. За цим застереженням будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом. За приписами ч. 3 ст. 3 Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Станом на 2003 рік державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно регулювалась Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (далі - Положення).

Положення діяло на всій території України і було обов`язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності (п. 1.2 Положення). Реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації (п. 1.3 Положення). В розумінні Положення (п. 1.4) реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв`язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об`єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів, за рахунок коштів особи, що звернулася до БТІ . Обов`язковій реєстрації прав підлягало право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування (п. 1.5 Положення). Після прийняття рішення реєстратором та внесення запису до Реєстру прав на правовстановлювальних документах робилась відповідна відмітка (штамп) про реєстрацію відповідних прав, видавався витяг установленої форми з Реєстру прав та повертались правовстановлювальні документи власнику (власникам) або уповноваженій ним (ними) особі (п. 3.8 Положення).

Натомість, відсутність реєстрації речових прав відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, унеможливлює гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно, оскільки унеможливлює встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону відсутність змоги на підставі поданих документів встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження є підставою для відмови в державній реєстрації прав.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна прийняла рішення, індексний номер 55554902, про проведення державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_2 на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , з відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2241752480000, за відсутності реєстрації речових прав відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. А тому висновки відповідача про прийняття рішення реєстратором за наявності підстав для відмови в цій частині є обґрунтованими.

Повертаючись до оцінки наявності підстав Міністерством юстиції України реалізовувати власні повноваження щодо захисту порушеного права Національного музею народної архітектури та побуту України суд вважає, що за відсутності даних щодо дійсності прав ОСОБА_2 на нежитлові будівлі, доводи скаржника про порушення його майнових прав на це майно, яке розташоване на належній йому земельній ділянці та яке є складовою єдиного майнового комплексу Національного музею народної архітектури та побуту України, є такими, що підлягали захисту в рамках розгляду скарги.

Решта порушень, наведених у Висновку, помилково відповідачем кваліфіковані такими, що є підставою для відмови у державній реєстрації прав.

Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 3 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Станом на 2003 рік момент набуття права за договором у набувача (ст. 128 Цивільного кодексу УРСР) був пов`язаний з моментом передачі речі. Передача майна ОСОБА_3 , що є предметом договору купівлі-продажу нерухомого майна, датованого 16.10.2003, відповідно до акту відбулась у цей же день, що спростовує висновки Комісії про відсутність документів, які підтверджують виконання правочину.

При формуванні висновку про не визначення реєстратором обсягу цивільної дієздатності закритого акціонерного товариства «Будмеханізація» при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна, що датований 16.10.2003, Колегія не врахувала, що правоздатність і дієздатність юридичної особи виникає одночасно (з моменту її створення) і припиняються також одночасно (з дня внесення запису про її припинення). Представником закритого акціонерного товариства «Будмеханізація», який від його імені уклав договір, був директор, повноваження якого визначені статутом. Правоздатність - це здатність особи мати права та обов`язки. Юридична особа наділена універсальною правоздатністю, тобто вона має право здійснювати всі види діяльності, що не суперечать її статуту й законодавчим актам.

Також не є підтвердженими доводи про відсутність у заяві відомостей про заявника ОСОБА_2 , оскільки рішення, індексний номер 55554902, містить інформацію про паспортні дані останньої.

Водночас встановлене порушення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлією Володимирівною щодо прийняття рішення, індексний номер 55554902, за відсутності реєстрації речових прав відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, є достатньою підставою для прийняття оскаржуваного Наказу.

При обчисленні строку подання скарги Міністерство юстиції України правомірно керувалось наведеними Національним музеєм народної архітектури та побуту України у скарзі даними щодо дати, коли скаржник дізнався про існування оскаржуваних реєстраційних дій - 19.01.2022, присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру 8000000000:79:097:0016. Саме з моменту публічної ідентифікації цієї земельної ділянки як такої, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , слід вважати виникненням обставин, які дали можливість Національному музею народної архітектури та побуту України з`ясувати наявність зареєстрованих речових прав за цією адресою.

Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судові витрати на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Манеж-холл» у позові до Міністерства юстиції України.

Покласти судові витрати на товариство з обмеженою відповідальністю «Манеж-холл».

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 30.04.2024.

Суддя С. А. Ковтун