Рішення

від 01.05.2024 по справі 910/6199/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.05.2024Справа № 910/6199/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-88"

про стягнення витрат на правничу допомогу

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-88"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "АГРОПРОДУКТ"

про стягнення 2425784,28 грн

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-88" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "АГРОПРОДУКТ" стягнення 2425784,28 грн, з яких: 1201005,92 грн - сума основного боргу, 731855,73 грн - пеня, 59391,75 грн - 3% річних, 433530,88 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2023, повний текст якого складено 16.10.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "АГРОПРОДУКТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-88" заборгованість у сумі 1201005,92 грн, пеню у сумі 729860,43 грн, 3% річних у сумі 59239,28 грн, інфляційні втрати у сумі 433530,88 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 36354,55 грн. В іншій частині позову відмовлено.

13.10.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-88" надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-88" про стягнення витрат на правничу допомогу призначено на 02.11.2023.

27.10.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 26.10.20.23 про витребування матеріалів справи №910/6199/23 у зв`язку з оскарженням рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023.

Супровідним листом від 01.11.2023 № 910/6199/23/6666/2023 матеріали справи №910/6199/23 направленні до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 зупинено провадження у справі №910/6199/23 щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-88" про стягнення витрат на правничу допомогу до повернення матеріалів зазначеної справи до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агропродукт" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 залишено без змін.

04.04.2024 через відділ діловодства суду від Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/6199/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 поновлено провадження у справі №910/6199/23 щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-88" про стягнення витрат на правничу допомогу, призначено судове засідання у справі №910/6199/23 на 25.04.2024.

Представники сторін у судове засідання 25.04.2024 не прибули. Про судове засідання позивач та відповідач повідомлені у встановленому процесуальним законом порядку, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-88" про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позові позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно із яким, очікувані витрати позивача на правову допомогу становлять 35000,00 грн.

Норми ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позові позивач зазначив, що документи на підтвердження надання правової допомоги будуть надані до суду разом із заявою про стягнення витрат на правову допомогу.

Рішення суду першої інстанції у справі ухвалено 05.10.2023, а заява відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 35000,00 грн направлена до суду 09.10.2024.

Отже, позивачем була зроблена відповідна заява у строки встановлені ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України та подані відповідні докази протягом п`яти днів, після ухвалення господарським судом рішення у цій справі.

Згідно із ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу відповідачем надано у матеріали справи копії: договору про надання правової допомоги №С05 від 13.03.2023, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням "ПРАВО ГАРАНТ"; рахунку №С05/1 від 13.03.2023 на суму 35000,00 грн; акту №С05/1 прийому-передачі виконаних робіт за договором №С05 від 13.03.2023 про надання правової допомоги від 06.10.2023; платіжної інструкції №4776 від 14.03.2023 на суму 35000,00 грн; а також детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Пунктом 1.1. договору про надання правової допомоги №С05 від 13.03.2023 передбачено, що в порядку та на умовах цього договору Адвокатське об`єднання зобов`язується надати позивачу правову допомогу: комплекс судового стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "АГРОПРОДУКТ" за договором поставки № ДГ-0000039 від 05.02.2021 на користь ТОВ "ТЕМП-88", а саме: підготовка позовної заяви, підготовка відповіді на відзив, підготовка апеляційної скарги/відзиву на апеляційну скаргу; участь адвоката у судових засіданнях в суді першої та апеляційної інстанції; підготовка клопотань, інших заяв процесуального характеру; вчинення інших необхідних дій.

Пунктом 2.1. договору сторонами погоджено, що гонорар Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги становить: 35 000,00 грн за повний супровід справи в суді першої інстанції.

Оплата гонорару за повний супровід в суді першої або апеляційної скарги здійснюється на умовах 100% передоплати протягом 3 днів з дня отримання відповідного рахунку (п.2.2 договору).

Згідно платіжної інструкції №4776 від 14.03.2023 позивач, на підставі рахунку №С05/1 від 13.03.2023, сплатив Адвокатському об`єднанню 35000,00 грн.

Згідно із актом №С05/1 прийому-передачі виконаних робіт за договором №С05 від 13.03.2023 про надання правової допомоги від 06.10.2023, сторонами погоджено, що адвокат надав відповідачу послуги на суму 35000,00 грн.

Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 09.10.2023, Адвокатським об`єднанням надані наступні послуги:

підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості та подання її до Господарського суду міста Києва - 10 годин;

підготовка письмових пояснень у справі № 910/6199/23, на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 - 3 години;

ознайомлення з відзивом на позовну заяву відповідача, підготовка відповіді на відзив та подання його до Господарського суду міста Києва - 4 години;

підготовка заяв про участь у судових засіданнях в режимі відео-конференції та направлення її до Господарського суду міста Києва - 1 година;

участь в судових засіданнях у Господарському суді міста Києва, яке відбулись 25.05.2023, 08.06.2023, 29.06.2023, 13.07.2023, 10.08.2023, 14.09.2023, 05.10.2023 у режимі відео- конференції - 5 годин;

підготовка заяви про стягнення витрат на правничу допомогу та направлення її до Господарського суду міста Києва - 2 години.

Правничу допомогу у справі позивачу в суді першої інстанції під час розгляду справи надавав адвокат Загрія Р.О., який діяв на підставі виданого адвокатським об`єднанням ордеру.

За приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

У цьому контексті Суд також враховує, що у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 наведено такі висновки:

"… У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи".

"Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу".

"У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначеними частинами 5 - 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Керуючись нормами статті 129 ГПК України, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 29 лютого 2024 року у справі № 922/1341/23.

Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" за заявою №58442/00 щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

Оцінивши докази, додані до заяви про стягнення витрат на правову допомогу, враховуючи заперечення позивача, виходячи із зазначених вище критеріїв, суд встановив, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є завищеним.

Із матеріалів справи вбачається, що адвокат здійснював представництво інтересів позивача у судових засіданнях 08.06.2023, 29.06.2023, 13.07.2023, 10.08.2023, 14.09.2023, 05.10.2023, у той час як у судовому засіданні 25.05.2023 представник позивача участі не приймав, що підтверджується протоколами судових засідань.

Також позивач включив витрати на підготовку заяви про стягнення витрат на правничу допомогу та направлення її до Господарського суду міста Києва, яка відповідно до вимог частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України фактично є заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги.

Підготовка тексту саме заяви про відшкодування витрат не входить у компенсування витрат на професійну правничу допомогу іншою стороною.

Такі висновки суду відповідають висновками Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі № 922/838/22, від 14.09.2023 у справі № 911/3076/21, від 06.09.2023 у справі № 914/131/22, від 30.08.2023 у справі № 911/3586/21, від 25.07.2023 у справі № 914/4092/21, від 07.02.2023 у справі № 922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі № 910/10507/21. У зазначених постанові та додаткових постановах Верховний Суд зазначив, що витрати на підготовку заяви про ухвалення додаткового рішення не підлягають відшкодуванню, оскільки така заява, відповідно до вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, фактично є заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги. Тобто, це витрати, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги. Суд враховує положення ч. 4 ст. 236 ГПК України, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Окрім того, до витрат на правову допомогу витрат позивач включив підготовку заяв про участь у судових засіданнях в режимі відео-конференції та направлення її до Господарського суду міста Києва, що також не входить у компенсування витрат на професійну правничу допомогу іншою стороною, оскільки прийняття участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції є правом позивача та подана з метою реалізації ним права на участь у судовому засіданні. Також позивачем неправильно визначено загальний час судових засідань, в яких представник позивача брав участь в режимі відеоконференції.

Отже, дослідивши поданий позивачем детальний опис робіт (наданих послуг), суд встановив, що заявлений розмір витрат є необґрунтованим та неспівмірним реальним витратам, а тому враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, тривалість та кількість судових засідань, в яких приймав участь адвокат, суд дійшов висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат позивача в сумі 28000,00 грн.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що з позивача підлягають стягненню витрати відповідача на оплату правової допомоги пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у сумі 27975,21 грн.

В іншій частині заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України).

Частиною п`ятою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.123, 129, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-88" про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "АГРОПРОДУКТ" (03127, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 100/2, ідентифікаційний код 41202076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-88" (61145, Харківська область, місто Харків, вулиця Космічна, будинок 21, офіс 802, ідентифікаційний код 38157186) витрати на правову допомогу у сумі 27975,21 грн.

В іншій частині заяви про стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 01.05.2024.

Суддя С.О. Турчин