Рішення

від 30.04.2024 по справі 925/1766/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року Справа № 925/1766/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача представник не з`явися,

від відповідача Лісова О.В. за посадою,

від третіх осіб:

від Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області представник не з`явився,

від Тальнівської міської ради - представник не з`явився,

від Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву приватного акціонерного товариства Тальнівське АТП 17137

про вирішення питання про судові витрати після ухвалення

рішення

у справі

за позовом приватного акціонерного товариства Тальнівське АТП 17137,

м. Тальне, Звенигородського району, Черкаської області

до Управління соціального захисту населення Тальнівської районної

державної адміністрації Черкаської області, м. Тальне,

Звенигородського району, Черкаської області

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, м. Черкаси

2. Тальнівської міської ради, м. Тальне, Звенигородського району, Черкаської області;

3. Управління соціального захисту населення Звенигородської

районної державної адміністрації Черкаської області,

м. Звенигородка, Черкаської області

про стягнення 450 633 грн. 81 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17 квітня 2024 року зі справи №925/1766/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області на користь приватного акціонерного товариства Тальнівське АТП 17137 - 450 633 грн. 81 коп. заборгованості та 6 759 грн. 51 коп. судового збору.

В судовому засіданні, яке відбулося 17 квітня 2024 року представник позивача до закінчення судових дебатів заявив клопотання про вирішення судом питання про судові витрати в порядку ст. ст. 221, 244 ГПК України.

Ухвалою суду від 17 квітня 2024 року призначено судове засідання для розгляду заяви приватного акціонерного товариства Тальнівське АТП 17137 про вирішення питання про судові витрати на 10 год. 30 хв. 30 квітня 2024 року.

22 квітня 2024 року від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 45 063 грн. 38 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Також позивачем надано додаткові докази, що підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Представники позивача та третіх осіб в судове засідання не з`явилися.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд заяви за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заяви позивача заперечував з підстав викладених у письмових поясненнях та зазначав, що ненадання стороні попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат позбавляє її права надати клопотання про їх зменшення.

Оскільки Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області не отримувало попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат та договору про надання правничої допомоги, то, на думку відповідача, заява позивача задоволенню не підлягає.

29 квітня 2024 року від Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області надійшло заперечення на заяву позивача.

Третя особа зазначала, що судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 45 063,38 грн. та судового збору в сумі 6 759,51 грн. розподілу не підлягають, оскільки:

- питання розподілу судового збору вже вирішено рішенням Господарського суду Черкаської області від 17 квітня 2024 року шляхом стягнення зазначених сум з відповідача;

- у матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги та

детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, крім того Головне управління вважає визначену представником позивача суму правничої допомоги надмірною.

В судовому засіданні, яке відбулося 30 квітня 2024 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення зі справи №925/1766/23.

Розглянувши заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та заслухавши доводи представника відповідача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин 5, 6 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Відповідно до положень статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону №5076-VI).

Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді в розмірі 465 063 грн. 38 коп. позивачем надано:

1) копію укладеного позивачем із адвокатом Ткаченком М.О. договору від 15 грудня 2023 року №115 про надання правничої допомоги;

2) копію акту приймання - передачі наданих послуг від 17 квітня 2024 року;

3) копію видаткового касового ордеру від 19 квітня 2024 року.

За умовами п. 4.1 договору від 15 грудня 2023 року №115 про надання правничої допомоги розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої п.2.1.1.- п.2.1.4., п.2.1.7., п.2.1.9. цього договору встановлюються у розмірі, що визначається за домовленістю сторін.

Пунктом 4.2 договору визначено, що розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої п.2.1., п.2.1.6. цього договору у справах (спорах), що мають майновий характер, встановлюється у розмірі 10% від суми позову, повідомлення-рішення (іншого акту суб`єкта владних повноважень), рішення за якими прийнято уповноваженим органом на користь клієнта.

Суми гонорару зазначаються адвокатом в актах про надання правової допомоги, які формуються ним в міру необхідності та вручаються безпосередньо клієнту (уповноваженій особі клієнта) або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв`язку за його місцем знаходження (п. 4.3. договору).

Пунктом 2.1.5 договору визначено, що на виконання доручення клієнта адвокат забезпечує захист прав та охоронюваних законом інтересів клієнта під час розгляду цивільних, господарських, адміністративних та інших справ у загальних, спеціалізованих, третейських, інших судах України створених відповідно до законодавства.

Отже, умовами договору встановлено фіксований розмір гонорару за забезпечення захисту прав та інтересів клієнта під час розгляду господарської справи в суді в розмірі 10% від суми позову.

Відповідно до акту приймання - передачі наданих послуг від 17 квітня 2024 року сторони підтверджують, що вартість послуг згідно п. 4.2. договору про надання правничої допомоги від 15 грудня 2023 року №115 складає 10% від суми позову. Сума позову у справі №925/1766/23 складає 450 633 грн. 81 коп. Таким чином вартість послуг адвоката по даній справі становить 45 063 грн. 38 коп.

Замовник підтверджує, що послуги згідно договору про надання правничої допомоги від 15 грудня 2023 року №115 надані в повному обсязі і належної якості.

Позивачем було сплачено адвокату 45 063 грн. 38 коп., що підтверджується копію видаткового касового ордеру від 19 квітня 2024 року.

Доводи відповідача суд відхиляє, оскільки при зверненні позивача до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат останнім було зазначено в позовній заяві (т.1 а.с. 6).

Крім того, ч. 6 ст. 6 ГПК України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу (ч. 5 ст. 6 ГПК України).

Суд неодноразово своїми ухвалами повідомляв відповідача про його обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Отже, відповідач не був позбавлений можливості завчасно ознайомитися з наявними у справі доказами, зокрема договором про надання правової допомоги №115 від 15 грудня 2023 року (т.1 а.с.119-121), що був наданий позивачем при зверненні до суду.

Однак відповідач не зареєстрував свій електронний кабінет, своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи та отримання усіх документів в електронному вигляді не скористався.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Судом враховано, що позивач раніше вже звертався до суду з аналогічним позовом до Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області.

Під час розгляду спору зі справи №925/91/22 позивач зазначав, що його витрати на правову допомогу складають 22 531,65 грн.

Отже, слід дійти висновку, що дана справа для адвоката не була складною і підготовка процесуальних заяв та зібрання доказів не потребувало багато часу.

Надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу відповідних витрат, керуючись зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин даної справи, враховуючи приписи ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України, з огляду на обсяг виконаних робіт адвокатом, суд дійшов висновку про те, що наявні підстави часткового задоволення заяви позивача та, відповідно, стягнення з відповідача на користь позивача вказаних витрат у розмірі 22 531 грн. 69 коп., що складає 50% від заявленої до стягнення суми.

А решту витрат позивача на послуги адвоката суд покладає на самого позивача.

Отже, з урахуванням положень ст. 244 ГПК України, суд вважає за необхідне прийняти додаткове рішення у справі №925/1766/23.

Керуючись ст. 86, 126, 129, 233, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву приватного акціонерного товариства Тальнівське АТП 17137 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2.Стягнути з Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, вул. Соборна,35, м. Тальне, Звенигородського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 03195783 на користь приватного акціонерного товариства Тальнівське АТП 17137, вул. Соборна,115, м. Тальне, Звенигородського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 03120288 22 531 грн. 69 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні заяви в іншій частині - відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку та строки визначені ст. 241 ГПК України.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 30 квітня 2024 року.

Суддя А.В.Васянович