Ухвала

від 30.04.2024 по справі 905/800/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 905/800/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Фармація Донеччини"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2024

та рішення Господарського суду Донецької області від 07.11.2023

у справі № 905/800/23

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня № 3" Краматорської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Фармація Донеччини"

про стягнення 1 050 749,68 грн,

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 18.03.2024 надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Фармація Донеччини" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 (повний текст складено 21.03.2024) та на рішення Господарського суду Донецької області від 07.11.2023 у справі № 905/800/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Міщенко І.С.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2024 касаційну скаргу заявника залишено без руху на підставі ст. 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Надано скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, вказано заявнику касаційної скарги на необхідність викласти касаційну скаргу у новій редакції, уточнивши наведені в ній вимоги та дату оскаржуваної постанови та надати докази сплати судового збору за вказаною у цій ухвалі формулою.

З автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді: (ЄДРСР) ст. 292 ГПК (1 ЕЦП судді) Ухвала ВС про залишення касаційної скарги без руху від 03.04.2024 у справі № 905/800/23 (суддя Могил С.К.) надіслано в електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Фармація Донеччини" і доставлено одержувачу 03.04.2024 18:25, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду.

На виконання вимог зазначеної ухвали скаржником 15.04.2024 подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги з викладеною у новій редакції касаційною скаргою та доданою платіжною інструкцією від 15.04.2024 № 853, згідно з якою сплачено 25 218 грн судового збору.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2024 касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

Пересвідчившись у тому які саме судові рішення та у якій частині оскаржуються у цьому разі скаржником та здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках ? на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а" ? "г" цієї норми.

За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.

У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України).

Предметом поданого у 2023 році у справі № 905/800/23 позову є вимога про стягнення 1 050 749, 68 грн (823 507,55 грн боргу з орендної плати з урахуванням індексу інфляції, 214 379, 00 грн пені та 12 863,13 грн 3% річних).

Отже, ціна позову у цій справі є меншою п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 500 = 1 342 000 грн станом на 01.01.2023), а відтак у розумінні наведених положень ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень, зокрема, у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені пп. "а" ? "г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь - якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань сторони. Тягар доказування наявності цих випадків покладається на скаржника.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Фармація Донеччини" підставою касаційного оскарження ухвалених у цій справі судових рішень попередніх інстанцій визначає п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 року № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану".

Посилаючись на пп. "а" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, скаржник зазначає, що це стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у спорах про стягнення орендної плати за договорами оренди державного та комунального майна, що були чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше.

Крім того, заявник стверджує, що справа № 905/800/23 становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (пп. "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України), оскільки основним видом його господарської діяльності є роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (аптеках та аптечних пунктах) і таку діяльність скаржник здійснює в орендованих приміщеннях, зокрема, орендує об`єкту нерухомого майна, які перебувають у комунальній власності та знаходяться на територіях Донецької, Луганської та Харківської областях, що не є окупованими, а тому результат вирішення судами справи № 905/800/23 безпосередньо вплине на його права і обов`язки за іншими договорами оренди комунального майна щодо сплати орендної плати після 31.12.2022. Також, заявник вважає, що від цього залежатимуть і інші орендарі, які орендують комунальне нерухоме майно, що знаходиться на відповідних територіях.

Розглянувши наведені доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Фармація Донеччини", Суд зазначає таке.

Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Так, зокрема, виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. Якісні показники характеризуються відсутністю сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема, невизначеністю на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватись як виключна правова проблема, відсутністю національних процесуальних механізмів вирішення виключної правової проблеми іншими способами ніж із використанням повноважень Великої Палати Верховного Суду тощо.

Ці критерії можливо використовувати і для визначення, чи має справа фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, адже останнє є оціночним поняттям.

Суд дійшов висновку, що викладені у касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Фармація Донеччини" аргументи не відповідають вказаним вище критеріям, позаяк не містять доказів кількісного та якісного виміру щодо наявності питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Скаржником не наведено та не обґрунтовано доводів, що свідчили б про існування актуальної правової проблеми в регулюванні відповідної сфери правовідносин, а його незгода з рішеннями попередніх судових інстанцій, ухваленими у цій справі, не може вказувати на наявність та невирішеність правового питання, що має фундаментальне значення.

Водночас викладені заявником аргументи також не дають підстав для висновку, що справа має для нього виняткове значення, оскільки Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Фармація Донеччини", діючи на власний ризик як суб`єкт господарювання, вільно обирає контрагентів і самостійно організовує свою підприємницьку діяльність, у тому числі і щодо оренди об`єктів нерухомого майна комунальної власності на відповідних територіях. При цьому заявником жодним чином не обґрунтовано, який саме вплив вирішення спору у цій справі матиме на його права та обов`язки за іншими договорами оренди, укладеними стосовно інших об`єктів нерухомого майна, а тим більше на інших орендарів.

Ураховуючи викладене, подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Фармація Донеччини" касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що свідчать про наявність випадків, передбачених п.п. "а" ? "г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (заява № 21920/93) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки з матеріалів касаційної скарги не вбачається, а скаржником не обґрунтовано випадків, зазначених у пп. "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Фармація Донеччини" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 та рішення Господарського суду Донецької області від 07.11.2023 у справі № 905/800/23 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України.

З огляду на те, що Суд вирішив відмовити у відкритті касаційного провадження, клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень залишається без розгляду.

Керуючись ст. ст. 163, 234, 287, 293 ГПК України, Суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Фармація Донеччини" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 та рішення Господарського суду Донецької області від 07.11.2023 у справі № 905/800/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.