Ухвала

від 22.04.2024 по справі 705/2332/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/2332/24

2/705/1594/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року м.Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Роман Володимирович, розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Прудивуса М.А. про забезпечення позову, подану одночасно з пред`явленням позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності в порядку спадкування, вказавши третьою особою на стороні відповідача без самостійних вимог приватного нотаріуса Уманського міського нотаріального округу Пархоменко Н.М., та третьою особою на стороні позивача без самостійних вимог Службу у справах дітей Уманської міської ради.

Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, яку обґрунтовує наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабка позивача ОСОБА_3 , яка за життя склала заповіт на все належне їй майно, що фактично складалося з 1/2 ідеальної частини житлового будинку в АДРЕСА_1 , земельної ділянки для обслуговування вказаного будинку площею 0,0505 га та земельної ділянки сільськогосподарського призначення розташованої на території колишньої Сушківської сільської ради на ім`я позивача по справі.

На момент смерті бабки позивач з сім`єю, а саме чоловіком та 6 дітьми, 4 із яких є неповнолітні, були зареєстровані та фактично проживали у спадковому будинку. Тобто позивач є такою, що вступила у спадщину.

Крім того позивач подала заяву до приватного нотаріуса про прийняття спадщини, до якої додала оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно та оригінал заповіту. Приватним нотаріусом Пархоменко Н.М. було відкрито спадкову справу та направлено відповідні запити для з`ясування обсягу спадкового майна.

У зв`язку із початком військової агресії рф проти України позивач з сім`єю виїхали за кордон, де і проживають станом на зараз.

Дід позивача, чоловік ОСОБА_3 ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і на той час спадщина після смерті бабки ще не була оформлена. Позивачу стало відомо, що спадкова справа після смерті діда також була відкрита у зв`язку із зверненням відповідача, рідної сестри бабки, із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса та відповідач уже оформила право на спадкове майно на весь будинок та на всю земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, приватний нотаріус Пархоменко Н.М. без виділення ідеальної частки спадкодавця як частки в спільному сумісному майні подружжя покійних баби та діда позивача, оформила спадщину на все майно як спадкове майно лише діда на відповідача, помилково не врахувавши факт прийняття позивачем частини спадщини, що належала її бабі.

Про факт оформлення відповідачем права власності на спадкове майно позивач дізналася від родичів, які повідомили їй, що бачили об`яву на сайті ОЛХ про продаж вищевказаного спадкового будинку із земельною ділянкою за 45000 доларів США.

На момент смерті спадкодавця ОСОБА_3 , а саме станом на 11.12.2021, у останньої за правилами ст. 65 СК України перебував у спільній частковій власності з покійним дідом позивача ОСОБА_4 по 1/2 ідеальній частці на житловий будинок. Аналогічно і на момент смерті діда позивача ОСОБА_4 , 23.04.2023, він мав право власності на 1/2 ідеальну частку в праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , хоча і весь будинок був титульно зареєстрованим за дідом позивача.

Як відомо позивачу, її дід не звертався до приватного нотаріуса з оформленням спадщини після смерті дружини бабки позивача, а тому відповідач мала право на спадкування лише 1/2 ідеальної частки в спільному сумісному майні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Представник позивача вважає, що вбачається очевидність порушення спадкових прав позивача, а відтак виникає необхідність у їх судовому захисті. Також вказує, що подальша зміна власника спірного спадкового майна, призведе до утруднення або неможливості його повернення, у разі прийняття судового рішення у цій справі на користь позивача.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У зв`язку з цим просить суд внести судову заборону на розпорядження спірним майном житловим будинок м АДРЕСА_1 , до закінчення судового розгляду цієї справи та прийняття судом кінцевого рішення.

На підставі ч. 1ст. 153 ЦПК України суддя вважає за необхідне розглянути вказану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та наявні матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні.

Відповідно до ч. 1ст. 152 ЦПК Українизаява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного правам чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 р. у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 р. у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-186гс18), від 30 січня 2019 р. у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 04 червня 2019 р. у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач подала заяву про забезпечення позову, звернувшись до суду з позовом про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_2 та визнання за позивачем право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 на 1/2 ідеальну частину житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки вона також зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї бабки ОСОБА_3 на спадкове майно, яке є частиною вищевказаного житлового будинку та земельної ділянки, і на яке вона має право. Але оскільки вказане майно зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 , остання може скористатися ситуацією та відчужити житловий будинок із земельною ділянкою, що підтверджується розміщенням нею оголошення про продаж вказаного майна, чим позбавити її можливості отримати право власності на належне їй за заповітом спадкове майно після смерті її бабки, яка мала право на частину спірного майна, як на майно, що є спільною сумісною власністю подружжя. І в разі задоволення її позовних вимог, виконання такого рішення суду належним чином буде можливим.

Суд, пересвідчившись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та невжиття заходів саме такого виду забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в даній справі, вважає за необхідне для забезпечення позовних вимог заборонити розпорядження спірним майном житловим будинком АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 2300, виданого 26.10.2023 приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Пархоменко Наталією Миколаївною, до набрання законної сили рішенням суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності в порядку спадкування.

Враховуючи обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача та відомості про належність майна, що є предметом спору, суд вважає, що такий вид забезпечення позову відповідатиме змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернувся позивач ОСОБА_1 , характеру його порушення та не буде порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. ст. 149, 150, 153, 154, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Прудивуса М.А. про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити розпорядження спірним майном житловим будинком АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 2300, виданого 26.10.2023 приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Пархоменко Наталією Миколаївною, до набрання законної сили рішенням суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності в порядку спадкування.

Копію ухвали надіслати до Відділу державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для вжиття відповідних заходів та сторонам до відома.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення або складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повне судове рішення складене 26.04.2024.

Суддя Р. В. Піньковський