Рішення

від 01.05.2024 по справі 755/17389/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/17389/23

Провадження № 2/755/814/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" травня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Громадської організації «БАЛАНС ІНСАЙДЕР» про розірвання договору пожертви та повернення грошових коштів (пожертви),

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом у якому просять суд: розірвати договір пожертви між ОСОБА_1 та ГО «БАЛАНС ІНСАЙДЕР»; зобов`язати ГО «БАЛАНС ІНСАЙДЕР» повернути пожертву у вигляді грошових коштів у сумі 6 000 грн на користь ОСОБА_1 на банківський рахунок; розірвати договір пожертви між ОСОБА_2 та ГО «БАЛАНС ІНСАЙДЕР»; зобов`язати ГО «БАЛАНС ІНСАЙДЕР» повернути пожертву у вигляді грошових коштів у сумі 1 000 грн на користь ОСОБА_2 на банківський рахунок.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що 19.05.2022 Громадська організація «БАЛАНС ІНСАЙДЕР» (далі - ГО «БАЛАНС ІНСАЙДЕР») відкрила збір на 11 000 гривень з метою закупівлі ноутбуків для військової частини НОМЕР_1 120 ОРБ, для чого створила спеціальний рахунок в АТ «Universal Bank» та опублікувала допис в соціальній мережі Інстаграм на своїй сторінці. Того ж дня, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір про пожертву з ОСОБА_4 як керівницею та уповноваженою діяти від імені ГО «БАЛАНС ІНСАЙДЕР». Позивачами були надіслані грошові кошти на загальну суму 7 000 гривень окремими транзакціями (всього 4 транзакції), на підтвердження чого надали квитанції про пожертву від імені ОСОБА_1 з призначенням «поповнення Balance Insider» № 1 від 19.05.2022 у розмірі 2 000 грн, № 2 від 21.05.2022 у розмірі 2 000 грн, № 3 від 23.05.2022 у розмірі 2 000 грн; квитанція про пожертву від імені ОСОБА_2 від 19.05.2022 у розмірі 1 000 грн. Позивачі вказують, що за умовами укладеного договору відповідач зобов`язався зібрати необхідні кошти на придбання ноутбуків, надіславши їх до військової частини НОМЕР_1 120 ОРБ, у якій проходив військову службу їхній товариш ОСОБА_5 , військовослужбовець ЗСУ. Однак після спливу визначеного строку для виконання відповідач свого обов`язку не виконав. Вказують, що благодійним збором було зібрано 20 040,25 грн. 09.07.2022 року ОСОБА_1 та керівник ГО «БАЛАНС ІНСАЙДЕР» в соціальній мережі Телеграм узгодили відправлення двох ноутбуків (Dell 5378 та Aser Swift 5) на контактні дані ОСОБА_6 , після чого керівник ГО «БАЛАНС ІНСАЙДЕР» не виходила на зв`язок до 01.08.2022 року. При подальшому листуванні було з`ясовано, що переказ від ГО «БАЛАНС ІНСАЙДЕР» через міжнародну платіжну систему PayPal було заблоковано на 180 днів, чим було відповідачем обґрунтовано невиконання зобов`язань за договором. Після цього керівник відповідача не виходила на зв`язок до 01.12.2022, коли повідомила, що зібрані кошти переведені на інші потреби. Посилаючись на те, що перерозподіл коштів керівник ГО «БАЛАНС ІНСАЙДЕР» здійснила самостійно, без згоди позивачів, а також відмовила у поверненні коштів у зв`язку з неможливістю їх вивести із заблокованого переказу, вважають, що їхні права є порушеними, у зв`язку з чим просили суд розірвати договір про пожертву та повернути пожертву у вигляді грошових коштів у розмірі 6 000 грн та 1 000 грн відповідно.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.12.2023 року відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи і визначено відповідні процесуальні строки.

Позивачі копію ухвали суду про відкриття провадження отримали 21.12.2023, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Копія вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем не отримана, а конверт з вказаними документами повернувся до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідачем до суду відзиву на позов подано не було, позивачами додаткових пояснень, заяв до суду подано не було.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому правочин може бути одностороннім або багатостороннім. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Визначальною ознакою будь-якого правочину є свобода та спрямованість волевиявлення.

Свобода волевиявлення - це не лише засіб реалізації волі людини у правочині. За допомогою правочинів, зокрема односторонніх, особа не просто реалізує права, надані нормами позитивного права, а й створює нові права та нові правовідносини. Особа вчиняє односторонні правочини, керуючись своєю власною волею.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 729 ЦК України пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви. До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 730 ЦК України пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву.

Якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду. Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.

За своєю правовою природою пожертва є добровільним внеском певним особам, здійсненим для досягнення визначеної у ній меті.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Відповідно до статті 76 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що позивачами було здійснено переказ грошових коштів на загальну суму 7 000 грн окремими транзакціями. Від імені ОСОБА_1 з призначенням «поповнення Balance Insider» № 1 від 19.05.2022 у розмірі 2 000 грн, № 2 від 21.05.2022 у розмірі 2 000 грн, № 3 від 23.05.2022 у розмірі 2 000 грн; від імені ОСОБА_2 19.05.2022 у розмірі 1 000 грн.

Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначає благодійну пожертву як безоплатну передачу благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах.

Статтею 6 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» передбачено, що благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону.

Однак позивачами не було надано суду доказів про те, що між ними та відповідачем був укладено договір про благодійну пожертву грошових коштів, для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності.

Крім того, у відповідних грошових переказах, що були здійснені позивачами, відсутні цілі їх призначення щодо благодійності та відповідно відсутня обумовленість цілей благодійної діяльності.

27.06.2023 позивачі надіслали претензію № 1 керівнику ГО «БАЛАНС ІНСАЙДЕР» ОСОБА_4 щодо невиконання умов договору пожертви та повернення грошових коштів не свідчить про доведеність заявлених вимог з підстав, зазначених у позові.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги встановлені у справі фактичні обставини, суд вважає, що не доведено позивачами належними та допустимими доказами обставин реального виникнення між сторонами договірних правовідносин шляхом укладення та прийняття до виконання договору про пожертву, а також не надано доказів, які свідчили б про порушення їх законних прав та інтересів відповідачем.

Верховний Суд послідовно додержується правової позиції про те, що роздруківки електронного листування не є ані письмовими доказами, ані електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», які могли б, з урахуванням інших наявних у справі доказів, достовірно підтвердити факти укладення між сторонами договорів та їх виконання в конкретних відносинах (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

Якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі (пункт 51 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58(sad) принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).

Таким чином, інші доводи позивачів, які наведені у позові, не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат не здійснюється.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», ст.ст. 202, 509, 525, 526, 720, 729, 730 ЦК, ст. ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Громадської організації «БАЛАНС ІНСАЙДЕР» (код ЄДРПОУ: 44739019, вул. Стальського Сулеймана, 16-А кв. 60, м. Київ) про розірвання договору пожертви та повернення грошових коштів (пожертви) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: