Рішення

від 01.05.2024 по справі 466/13239/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №466/13239/23

Провадження №2/461/1015/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2024 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Панасюк А.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Львові в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Козакові партнери»про визнання договору проврегулювання заборгованостінедійсним -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Козаков і партнери», в якому просить визнати недійсним договір про врегулювання заборгованості за кредитним договором від 21.12.2020.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у квітні 2021 року, під час розгляду судової справи №466/1394/21 йому стало відомо про Договір про врегулювання заборгованості за кредитним договором від 21.12.2020. Позивач стверджує, що вказаний договір ним не укладався та не підписувався, а його підпис на вказаному договорі був сфальсифікований ТОВ ФК «Козаков і партнери», як і підписи інших довірителів, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Просить позов задоволити.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 22січня 2024року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 23січня 2024року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

12.02.2024 позивач подав клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач не укладав та не підписував договір проврегулювання заборгованості від 21.12.2020, а тому результати даної експертизи мають істотне значення для вирішення даної справи. Окрім того, просить суд зобов`язати відповідача надати оригінал договору.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 15лютого 2024року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

11.03.2024 позивач подав клопотання про долучення доказів, а саме просить суд долучити до матеріалів справи витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.12.2019 №12019140090004192, витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.04.2020 №12020140090001136, постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13.03.2020, відповідь Міністерства юстиції України №1047/5 від 19.03.2020, інформацію з державного реєстру речових прав та нерухомого майна від 02.07.2020.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 11березня 2024року розгляд клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи відкладено та зобов`язано Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Козакові партнери», в термін до 02 квітня 2024 року, надати суду оригінал договору про врегулювання заборгованості за кредитним договором від 21 грудня 2020 року.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 18березня2024року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в загальному позовному провадженні.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 22березня2024року заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому у справі судді Зубачик Н.Б. - визнано необґрунтованою. Заяву про відвід судді передано до канцелярії Галицького районного суду м.Львова для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першою ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою судді Галицького районного суду м.Львова Мироненко Л.Д. від 22березня 2024року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Зубачик Наталії Богданівни від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариствазобмеженоювідповідальністю «Фінансова компанія «Козаков і партнери» провизнання договорупроврегулювання заборгованості недійсним.

29.03.2024 представник відповідача ОСОБА_6 через Електронний суд подала відзив на позовну заяву.

01.04.2024 представник відповідача ОСОБА_6 через Електронний суд подала додаткові пояснення у справі, у яких зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованим та недоведеними, відтак задоволенню не підлягають. Представник повідомила, що основною метою укладення оспорюваного договору не було виникнення нових взаємних прав та обов`язків сторін, а врегулювання існуючих, які виникли з кредитних та іпотечних відносин, відтак оскарження такого договору не становить жодного правового інтересу для позивача. Також, представник відповідача стверджує, що оригінал оскаржуваного договору у ТзОВ «Фінансова компанія «Козаков і партнери» відсутній у зв`язку із викраденням такого разом з іншими документами.

02.04.2024 позивач через Електронний суд подав відповідь на відзив.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК Українифіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши поданий представником відповідача ОСОБА_6 відзив на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 22січня 2024року відкрито провадження та відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Тобто, максимально визначений законом строк.

Судом встановлено, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з додатками відповідач отримав 06.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600245831754. Відтак, останнім днем встановленого судом строку на подання відзиву на позов є 21.02.2024.

Однак, представник відповідача ОСОБА_6 подала відзив на позов з порушенням вказаного строку, а саме 29.03.2024.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першоюстатті 49 ЦПК Українипередбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Частиною сьомоюстатті 178 ЦПК Українипередбачено, щовідзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Згідностатті 123 ЦПК Україниперебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини другоїстатті 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У даному випадку у системному зв`язку з наведеними вище приписами застосуванню підлягають також нормистатті 126 ЦПК Україниза якими право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином у разі подання відзиву на позовну заяву поза межами строку встановленого судом для його подання, суд повертає заяву заявнику.

Отже, право на подання відзиву на позовну заяву може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для його подання, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Суд не вбачає поважних причин пропуску представником відповідача строку для подачі до суду відзиву, оскільки з часу отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі ОСОБА_6 з`являлася до суду, 07.03.2024 ознайомлювалася з матеріалами справи, подавала клопотання про відкладення судового засідання, тобто мала можливість дотримуватись процесуальних строків. До того ж, клопотання про продовження строку для подачі відзиву від ОСОБА_6 до суду не надходило.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відзив на позовну заяву слід повернути представнику відповідача ОСОБА_6 , як такий, що поданий із порушенням строків на його подачу.

Розглянувши клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи, суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Звертаючись з відповідним клопотання, позивач обґрунтовував клопотання тим, що він не укладав та не підписував договір проврегулювання заборгованості від 21.12.2020, а підписи в оспорюваному договорі є сфальсифікованими. Також, позивач повідомив про відсутність у нього оригіналу оскаржуваного договору, оскільки такий укладено в одному екземплярі.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 11березня 2024року зобов`язано Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Козакові партнери», в термін до 02 квітня 2024 року, надати суду оригінал договору про врегулювання заборгованості за кредитним договором від 21 грудня 2020 року.

Представник відповідача ОСОБА_6 у додаткових поясненнях повідомила, що оригінал оскаржуваного договору у ТзОВ «Фінансова компанія «Козаков і партнери» відсутній у зв`язку із викраденням такого разом з іншими документами, що підтверджується листом слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП №12 ГУ НП у Львівській області Ситарчук С. №7255/40/07/24 від 27.03.2024.

Згідно п.1 ч.1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Відповідно до ч.1ст.104 ЦПК України, експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Суд враховує, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно п.п.1.2.1 п.1.2 Розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року№53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5), основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема, почеркознавча.

Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що зазначених умов призначення експертизи не встановлено, оскільки для проведення почеркознавчої експертизи відсутній перелік матеріалів, а саме відсутній оригінал договору про врегулювання заборгованості за кредитним договором від 21 грудня 2020 року, виконання почеркознавчої експертизи без оригіналу документу є неможливими, призначення такої призведе лише до затягування судового процесу, відтак у задоволенні клопотання позивача необхідно відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1ст.16 Цивільного кодексу Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1, 2статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Судом встановлено, що 21.06.2012 між ПАТ «Банк Кіпру» та Підприємством об`єднання громадян Львівського спортивно - культурного центру шахової асоціації незрячих України «Орієнтир» укладено кредитний договір № 16/19-919/2012. На забезпечення повернення кредитних коштів, Підприємство «Орієнтир» передало в іпотеку ПАТ «Банк Кіпру» нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 641,2 кв.м., реєстраційний номер 26004211 та нежитлові приміщення «К-1» загальною площею 488,9 кв.м., реєстраційний номер 28858540, що знаходяться за адресом : м. Львів , вул. Ткацька, 31. 21.07.2014 на підставі Договору факторингу №1 право вимоги до Підприємства об`єднання громадян Львівського спортивно - культурного центру шахової асоціації незрячих України «Орієнтир» перейшло від ПАТ «Неос Банк» (попередня назва ПАТ «Банк Кіпру») до АТ «Альфа-Банк». Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 по справі №914/274/18 з Підприємства «Орієнтир» на користь АТ «Альфа Банк» стягнено грошові кошти в сумі 256 664,63 доларів США, що підтверджується копією постанови.

26.09.2019 на підставі Договору факторингу право вимоги до Підприємства об`єднання громадян Львівського спортивно - культурного центру шахової асоціації незрячих України «Орієнтир» перейшло від АТ «Альфа-Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Карточка Плюс». 26.09.2019 на підставі Договору факторингу №2 право вимоги до Підприємства об`єднання громадян Львівського спортивно - культурного центру шахової асоціації незрячих України «Орієнтир» (в тому числі за іпотечним договором) перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Карточка Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Козаков і Партнери». Під час відступлення прав вимоги за Кредитними договорами до нових кредиторів за окремими договорами про відступлення прав іпотеко держателя, переходили також права іпотеко держателя на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією постанови Верховного Суду від 22.11.2023 у справі №466/1394/21.

03 грудня 2019 року приватним нотаріусом Дерев`янко Л.М. проведено державну реєстрацію речових прав на нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1 за ТзОВ «Фінансова компанія «Козаков і Партнери».

26 березня 2020 року державним реєстратором Виконавчого комітету Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області Поломаним В.Д. проведено державну реєстрацію речових прав на нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1 за ПП «ЗАНЗІБАР ХОЛДИНГ» (ЄДРПОУ 42154296) /а.с.74-75/.

21.12.2020 між ТзОВ «Фінансова компанія «Козаков і Партнери» та Підприємством об`єднання громадян Львівського спортивно - культурного центру шахової асоціації незрячих України «Орієнтир» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 укладено договір про врегулювання заборгованості за кредитним договором №16/19-919/2012 від 21.06.2012, украденим між ПАТ «Банк Кіпру» та Підприємством об`єднання громадян Львівського спортивно - культурного центру шахової асоціації незрячих України «Орієнтир» /а.с.4-8/.

Пунктом 2.1.2. договору про врегулювання заборгованості за кредитним договором, визначено, що сторони домовились, що зобов?язання зі сплати заборгованості за Кредитним договором в тому числі три відсотки річних, та усі інші вимоги Кредитора до Боржника, які можуть існувати за Кредитним договором припиняються внаслідок прощення боргу Кредитором на підставі статті 605 Цивільного кодексу України /а.с.7/.

Згідно пункту 2.1.3 договору - сторони підтверджують повне припинення будь-яких зобов`язань між ними, які виникли внаслідок Кредитного договору та внаслідок звернення Кредитором стягнення на належне Боржнику майно шляхом набуття Кредитором права власності на нежитлове приміщення літ. «К-1», загальною площею 488,9 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 (тридцять один), та нежитлове приміщення, загальною площею 641,2 кв.м, що знаходяться в АДРЕСА_1 (тридцять один). Сторони підтверджують відсутність будь-яких вимог та претензій (в т.ч. грошових) один до одного у зв`язку із виконанням Кредитного договору, Іпотечного договору, та діями по зверненню стягнення на належний Боржнику предмет іпотеки /а.с.7/.

У відповідності дост. 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. ч. 2, 3ст. 12 ЦПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 215 Цивільного кодексу Українизакріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною третьоюстатті 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Таким чином суд, вирішуючи спір про визнання недійсним договору встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання договору недійсним і настання відповідних правових наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору, правоздатність сторін за договором, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Покликання позивача на те, що вищевказаний договір укладено з порушенням вимог діючого законодавства, а саме має підроблені підписи позивача та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є безпідставними та не доведеними, з копії договору вбачається, що під час укладення такого, сторони досягли згоди з усіх істотних умов цього договору та визначили свої наміри.

З копії договору про врегулювання заборгованості за кредитним договором від 21.12.2020 вбачається, що метою його укладення було врегулювання існуючих прав та обов`язків сторін, які виникли з кредитних та іпотечних відносин, а саме з кредитного договору № 16/19-919/2012, та не встановлює для сторін нових прав чи обов`язків, не містить майнових умов для його сторін.

Зокрема, п. 2.1.3 договору про врегулювання заборгованості за кредитним договором від 21.12.2020 визначено, що Сторони підтверджують повне припинення будь-яких зобов`язань між ними, які виникли внаслідок Кредитного договору № 16/19-919/2012 та внаслідок звернення Кредитором стягнення на належне Боржнику майно, шляхом набуття Кредитором права власності на нежитлове приміщення літ. «К-1», загальною площею 488,9 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 (тридцять один), та нежитлове приміщення, загальною площею 641,2 кв.м, що знаходяться в АДРЕСА_1 (тридцять один). Сторони підтверджують відсутність будь-яких вимог та претензій (в т.ч. грошових) один до одного у зв`язку із виконанням Кредитного договору, Іпотечного договору, та діями по зверненню стягнення на належний Боржнику предмет іпотеки.

Окрім того, п. 2.3.1 договору про врегулювання заборгованості за кредитним договором від 21.12.2020 визначено, що з метою припинення усіх судових та виконавчих проваджень, сторони зобов`язуються здійснити наступні дії: а) Кредитор у 10-денний строк з моменту підписання цього Договору зобов`язується відкликати із судів усі ініційовані ним судові провадження (подати заяви про відмову від позовів); б) Боржник у 10-денний строк з моменту підписання цього Договору зобов`язується відкликати із судів усі ініційовані ним судові провадження (подати заяви про відмову від позовів); в) Поручителі у 10-денний строк з моменту підписання цього Договору зобов`язуються відкликати із судів усі ініційовані ними судові провадження (подати заяви про відмову від позовів); г) Сторони у 10-денний строк подають до правоохоронних органів заяви про закриття кримінальних проваджень ініційованих ними.

Однак, як встановлено судом, в 2021 році підприємство об`єднання громадян Львівський спортивно культурний центр шахової асоціації незрячих України «Орієнтир» зверталися до суду з позовом, у якому просив витребувати у ОСОБА_7 та Приватного підприємства «Занзібар Холдинг» на користь Підприємства «Орієнтир» нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 1130,1 кв.м, зокрема: у фізичної особи ОСОБА_7 нежитлові приміщення (літ. «З1-2) площею 565,00 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2063418146101, у Приватного підприємства «Занзібар Холдинг» - нежитлові приміщення (літ. «З-2») площею 565,1 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2063494346101, що свідчить про невиконання і порушення умов цього договору позивачем.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова 08 листопада 2021 року у справі №466/1394/21, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 29 березня 2023 року та постановою Верховного Суду від 22 листопада 2023 року, відмовлено у задоволенні позову Підприємства об`єднання громадян Львівський спортивно культурний центр шахової асоціації незрячих України «Орієнтир» до ОСОБА_7 , приватного підприємства «Занзібар Холдинг», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Козаков і Партнери» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до вимог ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановленозаконом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1ст.12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановленихстаттею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності,суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, що укладенням договору про врегулювання заборгованості за кредитним договором від 21.12.2020, порушено його права та обов`язки, не доведено, що зміст договору не відповідає вимогам закону, відтак підстав для визнання такого недійсним не вбачає.

Окрім того, як вбачається з копії заяви про уточнення позовних вимог ОСОБА_1 , яка подана 08.05.2023 до Шевченківського районного суду м. Львова межах судової справи №466/4317/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Козаков і партнери», ПП «Занзібар Холдинг», приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 про витребування майна та стягнення коштів, останній з метою повного та всебічного дослідження обставин справи просив суд долучити до матеріалів справи доказ, а саме копію договору про врегулювання заборгованості за кредитним договором від 21.12.2020, що свідчить про факт визнання такого.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно дост.141ЦПКУкраїни,судовийзбірпокладається насторонипропорційнорозміру задоволенихпозовнихвимог. У разі відмови в позові - на позивача.

При зверненні до суду з позовом позивач був звільнений від сплати судового збору відповідно дост. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.12, 15, 16, 203, 204, 215, 628, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 15, 16, 19, 49, 76, 77, 81, 89, 92, 102 104, 120, 123, 126, 141, 178, 247, 258, 259, 263, 265, 273, 353, 354ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенніпозову ОСОБА_1 доТоваристваз обмеженоювідповідальністю«Фінансовакомпанія «Козаковіпартнери»про визнаннядоговору проврегулюваннязаборгованостінедійсним заправилами загальногопозовного провадження - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів,з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Козакові партнери», ЄДРПОУ40981689,адреса:79008,м.Львів,вул.Театральна,24.

Суддя Зубачик Н.Б.