Ухвала

від 29.04.2024 по справі 709/480/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 709/480/23

провадження № 61-5164ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 06 березня 2024 року у справі за позовом керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Національного природного парку «Нижньосульський» до ОСОБА_1 , Чорнобаївської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації, припинення права приватної власності, повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 06 березня 2024 року.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки не відповідає в повній мірі вимогам закону.

Згідно з вимогами пункту 2 частин другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Заявник всупереч вказаним приписам законодавства не вказав у скарзі відомості про наявність чи відсутність зареєстрованого електронного кабінету в системі «Електронний суд».

Також заявник не виконав у повному обсязі вимоги пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1. якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2. якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права .у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3. якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4. якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення та нормативно-правового обґрунтування випадків (випадку), перелічених у пунктах 1, 2, З, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є належним виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:

· у разі оскарження на підставі пункту 1 - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. При цьому суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин;

· у разі оскарження на підставі пункту 2 - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, з чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовним обґрунтуванням мотивів такого відступлення;

· у разі оскарження на підставі пункту 3 - зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи;

· " у разі оскарження на підставі пункту 4 - посилання на підстави, передбачені частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зауважує, що судові рішення оскаржуються на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України (арк. 3 скарги).

В касаційній скарзі відсутні мотиви того, в чому на переконання заявника полягає неправильне застосування норми права судами попередніх інстанцій і відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах.

Лише посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права не є належним виконанням вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.

Для усунення вказаного недоліку заявнику слід надати до суду нову редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підстави касаційного оскарження та їх нормативно-правове обґрунтування з врахуванням вимог цієї ухвали.

Крім того, за подання касаційної скарги не сплачений судовий збір.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, скарги.

З позовом до суду керівник окружної прокуратури звернувся у квітні 2023 року та заявив чотири вимоги немайнового характеру.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Заявник оскаржує судове рішення в частині вирішення двох вимог немайнового характеру, а отже ця обставина має ключове значення для обчислення суми судового збору, який належить сплатити за подання касаційної скарги.

Згідно з приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір, який дорівнюю 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Закон України «Про державний бюджет на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року встановив прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

За подання касаційної скарги належить сплатити судовий збір у розмірі 10 736,00 грн (2 684,00 х 2 х 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 393 ЦПК України визначено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 06 березня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Литвиненко