Ухвала

від 30.04.2024 по справі 160/26343/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 квітня 2024 рокуСправа №160/26343/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР ІНОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЛМ" про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по адміністративній справі №160/26343/23,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 року по вищезазначеній справі було задоволено частково позовні вимоги ТОВ "ЦЕНТР ІНОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЛМ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.09.2023 р. № 9482085/40116945 про відмову в реєстрації податкової накладної № 44 від 09.08.2023 р., яке було винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;

- зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану ТОВ "ЦЕНТР ІНОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЛМ" податкову накладну № 44 від 09.08.2023 року, днем її подання;

- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.09.2023 р. № 9482084/40116945 про відмову в реєстрації податкової накладної № 45 від 14.08.2023 року, яке було винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;

- зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану ТОВ "ЦЕНТР ІНОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЛМ" податкову накладну № 45 від 14.08.2023 року, днем її подання;

- у задоволенні решти позовної заяви - відмовлено;

- вирішено питання щодо розділу судових витрат.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у справі №160/26343/23 повернуто заявнику.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про надання подовженого строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у справі № 160/26343/23, визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та відмовлено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у справі № 160/26343/23.

До суду 25.04.2023 року від ТОВ ЦЕНТР ІНОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЛМ" надійшла заява в якій позивач просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 року у справі №160/26343/23 та зобов`язати ДПС України протягом двох тижнів подати звіт про виконання рішення суду у цій справі.

Обґрунтовуючи подану заяву зазначено, що станом на дату подання заяви, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 року не виконано, що на думку позивача свідчить про свідоме та умисне ухилення від виконання цього рішення суду.

Згідно із ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч.1 ст.373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглянув справу як суд першої інстанції.

В силу частини 1, 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання, при цьому суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення.

В свою чергу, Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №640/3719/18, від 04 березня 2020 року у справі №539/3406/17, від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.

Відповідно до частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення; 3) повернення судового збору; 4) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат; 5) дату складення повного рішення суду.

Таким чином, встановлення судового контролю є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Суд звертає увагу на те, що, з урахуванням положень ч.1 ст.287 КАС України, позивач має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважатиме, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено його права, свободи чи інтереси.

При цьому, матеріали даної справи не містять доказів звернення позивача до державної виконавчої служби для виконання судового рішення або оскарження дій виконавця в судовому порядку.

Так, статтею 382 КК України передбачено кримінальну відповідальність за не виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що свідчить про наявність у позивача, в разі умисного невиконання відповідачем судового рішення у цій справі, можливості звернутися з відповідною заявою відносно останнього до правоохоронних органів.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.243, 248, 382 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР ІНОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЛМ" про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по адміністративній справі №160/26343/23.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма