Ухвала

від 27.05.2024 по справі 160/26343/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 травня 2024 року

м. Київ

справа №160/26343/23

адміністративне провадження № К/990/20058/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі № 160/26343/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Інноваційних Технологій ЛМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Інноваційних Технологій ЛМ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії ДПС України, які полягають в зупиненні реєстрації податкових накладних складених ним та направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09 серпня 2023 року №44 та 14 серпня 2023 року №45;

- визнати рішення №9482085/40116945, №9482084/40116945 про відмову в реєстрації податкових накладних від 09 серпня 2023 року №44 та 14 серпня 2023 року №45 протиправними та скасувати їх;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні, які складені ним та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09 серпня 2023 року №44 та 14 серпня 2023 року №45, датою їх фактичного подання.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07 вересня 2023 року № 9482085/40116945 про відмову в реєстрації податкової накладної № 44 від 09 серпня 2023 року, яке було винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР ІНОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЛМ" податкову накладну № 44 від 09 серпня 2023 року, днем її подання.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07 вересня 2023 року № 9482084/40116945 про відмову в реєстрації податкової накладної № 45 від 14 серпня 2023 року, яке було винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР ІНОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЛМ" податкову накладну № 45 від 14 серпня 2023 року, днем її подання.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції: документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі; апеляційної скарги із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності; копії апеляційної скарги та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи відповідно до кількості учасників справи з урахуванням вимог до оформлення документів ДСТУ 4163:2020 затверджених наказом ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01 липня 2020 року № 144.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2024 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

03 квітня 2024 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 295 КАС України та статті 296 КАС України в частині сплати судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у задоволенні клопотань про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем пропущено передбачений статтею 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.

Апеляційний суд зазначив про те, що первинну апеляційну скаргу було повернуто скаржнику ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2024 року. Повторну апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції лише 03 квітня 2024 року.

Крім того, апеляційний суд зауважив, що відсутність коштів, призначених для сплати судового збору, не може бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку. Для поновлення строків на апеляційне оскарження повинні існувати об`єктивні, непереборні підстави. Обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, місцевого бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії. Тобто посилання на відсутність коштів, як на причину пропуску строку, для суб`єкта владних повноважень є не доречним.

Також у клопотанні про поновлення строку подання апеляційної скарги скаржник посилався на запровадження в Україні воєнного стану, однак апеляційний суд звернув увагу скаржника на те, що останнім не було вказано як його введення вплинуло на можливість подати апеляційну скаргу у відведений строк.

Крім того, згідно статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан не може бути скороченим чи прискореним. Скорочення чи прискорення судочинства може породити юридичну невизначеність, не набрання рішенням законної сили.

Законодавцем не вносились зміни до КАС України та не передбачено подовження строків апеляційного оскарження з підстави воєнних подій. Зміна процесуальних строків, їх прискорення чи зменшення недопустиме.

Не погодившись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).

Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційного оскарження неповажними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).

Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі № 160/26343/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Інноваційних Технологій ЛМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко