Рішення

від 01.05.2024 по справі 160/2225/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 рокуСправа №160/2225/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Біжко Юлії Олександрівни про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі № 160/2225/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 160/2225/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За наслідками розгляду зазначеної справи судом було прийнято рішення від 12.04.2024 року по справі №160/2225/24, яким адміністративний позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року за №2220к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам`янського РУП ГУНП» в частині п. 2 у відношенні майора поліції ОСОБА_1 (0048625);

- визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.12.2023 року №916 о/с «По особовому складу» в частині звільнення з 22.12.2023 року зі служби заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення);

- поновлено майора поліції ОСОБА_1 (0048625) на посаді заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 25.12.2023 року;

- стягнуто з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.12.2023 року по 12.04.2024 року включно в сумі 87875,64 грн, з відрахуванням при його виплаті податків та інших загальнообов`язкових платежів.

23.04.2024 року до суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача, в якій вона просить суд ухвалити додаткове рішення та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20 а, код за ЄДРПОУ: 40108866) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), понесені витрати на професійну правничу правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

В обгрунтування вимог викладених у заяві заявник зазначає, що у зв`язку з розглядом справи, ОСОБА_1 здійснив оплату витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. Відповідно до тексту позовної заяви позивачем було здійснено заяву про те, що позивачем планується понести витрати на професійну правничу допомогу адвоката, орієнтовний розмір якої складатиме 15 000, 00 грн., відповідні підтверджуючі документи будуть надані у встановленому порядку КАС України. Враховуючи те, що до цієї заяви долучено всі необхідні докази понесених витрат на правову допомогу, просить суд задовольнити вимоги викладені у заяві.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 року призначено до розгляду заяву про ухвалення додаткового судового рішення в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами 01.05.2024 року.

30.04.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшли письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких він вважає необгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 15000,00 грн. Вважає, що відсутні правові підстави стягнення з бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн., оскільки вказана сума не співмірна виконаним роботам, у зв`язку з тим, що дана справа відноситься до категорії справ незначної складності, розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, представником позивача не зазначено час витрачений на підготовку документів у справі, як і не зазначений перелік наданих послуг. З огляду на викладене, просить суд відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення в даній справі.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з частиною третьою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У частині сьомій статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною четвертою статті 143 КАС України передбачено, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою вказаної статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 вказаного Кодексу (частина п`ята статті 143 КАС України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною другою статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 КАС України).

У постанові від 27.05.2021 року по справі №580/3241/20, адміністративне провадження №К/9901/32044/20, Верховний Суд звернув увагу, що у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.

Так, в позовній заяві позивач зазначив, що планує понести витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн., проте відповідні докази ним будуть подані після ухвалення рішення суду в даній справі в межах встановленого законом строку.

Отже, до початку розгляду справи по суті (судові дебати у справах, що слухаються у спрощеному позовному провадженні не проводяться) з дотриманням вимог частини сьомої статті 139 КАС України позивачем подано заяву про стягнення судових витрат та 22.04.2024 року (на перший робочий день після спливу п`яти днів після ухвалення рішення суду в даній справі) подано до суду відповідні докази на підтвердження вказаних витрат.

Вирішуючи питання стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд при вирішенні вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.11.2019 року у справі №810/1502/18.

Суд також зазначає, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 рок №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Так, між позивачем та адвокатом Біжко Юлією Олександрівною (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 23.11.2018 року серія ДП №3976) 23.01.2024 року укладено договір № б/н про надання правничої допомоги.

Згідно пп. 1.1 вказаного договору захисник зобов`язаний, зокрема, надавати клієнту необхідну правову допомогу в адміністративному провадженні.

Відповідно до пункту 4.1. вищезазначеного договору за надання юридичної допомоги клієнт зобов`язується виплатити захиснику гонорар в порядку та розмірі за погодженням сторін.

Також 23.01.2024 року між позивачем та адвокатом Біжко Юлією Олександрівною було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги від 23.01.2024 року, згідно якої адвокат зобов`язується надати послуги з представництва інтересів клієнта у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, а саме:

- аналіз наданих клієнтом документів щодо правовідносин з Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до дисциплінарної від нові даль пості;

- підготування та подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про:

- визнання протиправним та скасування Наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року за №2220к про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам`янського РУП ГУНП в частині майора поліції ОСОБА_1 ;

- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.12.2023 року, яким майора поліції ОСОБА_1 заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління, поліції ГУНП в Дніпропетровській області, звільнено зі служби з 22.12.2023 року;

- поновлення майора поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, звільнено зі служби з 22.12.2023 року;

- стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 22.12.2023 року в розмірі 50 000,00 грн.;

- підготування та подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання про витребування доказів від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області наступні докази:

- довідку про заробітну плату за жовтень-листопад 2023 року майора поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон №0048625), який обіймав посаду заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області;

- копії матеріалів службового розслідування на підставі яких було винесено наказ № 2220к від 11.1.2.2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам`янського РУП ГУНП» та застосовано до заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції;

- послужний список майора поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон №0048625), який обіймав посаду заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області;

- копію наказу №2220к від 11.12.2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам`янського РУП ГУНП» та копію наказу про звільнення ОСОБА_1 (спеціальний жетон №0048625), який обіймав посаду заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області;

- підготування та подання додаткових документів, заяв, клопотань, тощо, необхідних для повного та всебічного розгляду справи на розсуд адвоката.

За послуги, що надаються відповідно до п. 1. цієї додаткової угоди, замовник зобов`язується сплатити адвокату гонорар (винагороду).

Винагорода адвоката, за послуги передбачені п. 1. цієї додаткової угоди, є фіксованою та складає 15 000,00 грн.

За результатами надання правових послуг сторонами 22.04.2024 року підписано акт приймання-передачі наданої правничої допомоги №1, за яким загальна сума, що підлягає оплаті за надані послуги складає 15000,00 грн., яка складається з наступних послуг:

- підготування та подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про:

- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року за №2220к про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам`янського РУН ГУНП в частині майора поліції ОСОБА_1 ;

- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.12.2023 року, яким майора поліції ОСОБА_1 заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, звільнено зі служби з 22.12.2023 року;

- поновлення полковника поліції майора поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, звільнено зі служби з 22.12.2023 року;

- стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 22.12.2023 року до дня ухвалення рішення.

Форма наданої правової допомоги - письмова, усна.

Претензії клієнта щодо якості, вартості, обсягу наданої правової допомоги відсутні.

Розмір винагороди (гонорару) адвоката за надану правову допомогу склав - 15 000,00 гри.

Компенсація витрат понесених адвокатом у зв`язку з розглядом справи - відсутня.

Надана адвокатом правова допомога була оплачена клієнтом відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера 1 від 22.04.2024 року.

Підписання клієнтом цього акту свідчить про отримання клієнтом від адвоката правової допомоги, визначеної в додатковій угоді до договору про надання правової допомоги від 23.01.2024 року - в повному обсязі.

На підтвердження сплати коштів до матеріалів справи долучено копію квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 22.04.2024 року, виданої ОСОБА_2 , якою адвокат підтверджує, що ним отримано гонорар від позивача в сумі 15000,00 грн. відповідно до договору про надання правових послуг від 23.01.2024 року.

Щодо квитанції до прибуткового касового ордеру про підтвердження сплати коштів адвокату, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Верховним Судом в постанові від 16.04.2020 року викладена правова позиція щодо належного підтвердження отримання адвокатом гонорару готівкою. Так, Верховний Суд зазначає, що, відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон №265/95-ВР, Положення №13 та Положення №148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність. Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, Верховний Суд доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Таким чином, враховуючи вказану правову позицію Верховного Суду, суд приймає в якості належного доказу копію квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 22.04.2024 року.

У частині шостій статті 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що 30.04.2024 року відповідачем було подано до суду заперечення проти стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн., з огляду на неспівмірність та необгрунтованість.

Слід зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Суд вважає, що наведена у акті приймання-передачі сума витрат на професійну правничу допомогу не у повній мірі відповідає критерію розумності та необхідності у цій справі.

Враховуючи викладене, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Біжко Юлії Олександрівни про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі № 160/2225/24 задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20 а, код за ЄДРПОУ: 40108866) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) понесені витрати на професійну правничу правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

В задоволенні решти заявлених вимог в сумі 6000,00 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна