Постанова

від 10.07.2024 по справі 160/2225/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/2225/24Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року (суддя Серьогіна О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року позов задоволено.

Суд вирішив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року за №2220к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам`янського РУП ГУНП» в частині п. 2 у відношенні майора поліції ОСОБА_1 (0048625).

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.12.2023 року №916 о/с «По особовому складу» в частині звільнення з 22.12.2023 року зі служби заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення).

Поновити майора поліції ОСОБА_1 (0048625) на посаді заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 25.12.2023 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, буд. 20А, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40108866) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.12.2023 року по 12.04.2024 року включно в сумі 87875,64 грн, з відрахуванням при його виплаті податків та інших загальнообов`язкових платежів.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції повинен був самостійно кваліфікувати поведінку позивача на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку та дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки. Суд не надав оцінки висновку службового розслідування, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 2.12.4, 2.12.6 посадових інструкцій позивача від 08.06.2023 №44/400 дск, не забезпечив якісне та своєчасне виконання доручень слідчих.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 2007 року по 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ та з 07.11.2015 року по 22.12.2023 року - перебував на службі в Національній поліції України.

На час звільнення ОСОБА_1 перебував на посаді заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області у званні майор поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №916 о/с від 22.12.2023 року ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Підставою для звільнення позивача було зазначено: наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року №2220к про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам`янського РУП ГУНП.

Підставою видання наказу ГУНП від 11.12.2023 року за № 2220к стали матеріали службового розслідування, проведеного на підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 05.12.2023 року № 2450, зі змінами, внесеними наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 06.12.2023 року №2459.

За результатами проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було складено висновок від 11.12.2023 року, яким запропоновано за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року № 2337-VІІІ, Присяги працівника поліції, абз. 1 п. 13 розділу III Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.09.2017 року № 757, п. 2.1.2, 2.11.1, 2.11.2, 2.12.4, 2.12.6, 2.12.9, 2.13.5 Посадових інструкцій, що виразилося у неналежному контролі за роботою підлеглих поліцейських, що призвело до необгрунтованого списання ними до справи 3 матеріалів ЄО за фактами вчинення кримінальних правопорушень, невиконання 20 доручень слідчих (виконання 9 з яких доручив особисто), не здійсненні контролю за складання індивідуальних планів роботи підлеглих та планів роботи секторів відділу кримінальної поліції РУП, особистому порушені правил використання службового транспортного засобу, неналежному здійсненні перевірок підлеглих за місцем їх мешкання та службових кабінетів і транспортних засобів останніх, невжиття заходів щодо виявлених 10.11.2023 року недоліків в діяльності відділу кримінальної поліції РУП, а також недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред`являються до поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, дискредитують звання поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений застосовано до заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 (0048625) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

На підставі висновків службового розслідування 11.12.2023 року Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській винесено наказ за № 2220к, яким застосовано до заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 (0048625) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскаржених наказів не було доведено.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Частинами 1 та 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктами 8, 14 частини першої статті 22 Закону №580-VIII передбачено, що керівник поліції: скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів поліції; приймає у визначеному порядку рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських.

Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» і визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Пунктами 1, 2, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки та сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

За змістом пункту 7 частини шостої статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський має право ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення.

Частиною 2 цієї статті Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5)пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин другої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування, яке призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частин першої, дев`ятої - п`ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:

1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;

3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.

У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.

Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.

Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Статтею 16 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до частини першої статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

За приписами частини другої статті 18 Дисциплінарного статуту встановлено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови (частина третя статті 18 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Приписи частин першої, другої статті 22 Дисциплінарного статуту визначають, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07листопада 2018 року №893 (далі - Порядок №893).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За приписами пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити:

- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

- обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

- вид і розмір заподіяної шкоди;

- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються (пункт 2 розділу ІV Порядку №893).

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень (пункт 3 розділу ІV Порядку №893).

Відповідно до пункту 13 розділу V Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Пунктами 2-5 розділу VІ Порядку №893 установлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:

- дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

- підстава для проведення службового розслідування;

- форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:

- обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим;

- посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

- пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;

- пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

- пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

- документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;

- обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

- причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:

- висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;

- вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;

- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

- запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Підпунктом 2 пункту 3 розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджене наказом МВС України від 07 листопада 2018 року №893 (далі - Положення №893) установлено, що член дисциплінарної комісії для з`ясування питань, пов`язаних зі службовим розслідуванням, із дотриманням чинного законодавства України відвідує органи, підрозділи, установи поліції або за погодженням з адміністрацією інші органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, отримує від їх працівників письмові або усні пояснення, документи та матеріали, що стосуються предмета службового розслідування.

У разі відмови поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, надати пояснення факт відмови фіксує шляхом складання акта, що підписують члени дисциплінарної комісії, присутні під час відмови, та особи, присутні під час відмови (підпункт 10 пункту 3 розділу ІІІ Положення №893).

Положеннями ст.77 Закону №580-VIII визначено вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського. Так, п.6 ч.1 вказаної статті визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Суд першої інстанції вірно врахував, що притягненню поліцейського до відповідальності передує проведення службового розслідування на підставі своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку.

Як було встановлено судом першої інстанції, висновком службового розслідування від 11.12.2023 зафіксовано порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року № 2337-VІІІ, Присяги працівника поліції, абз. 1 п. 13 розділу III Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.09.2017 року № 757, п. 2.1.2, 2.11.1, 2.11.2, 2.12.4, 2.12.6, 2.12.9, 2.13.5 Посадових інструкцій, що виразилося у неналежному контролі за роботою підлеглих поліцейських, що призвело до необгрунтованого списання ними до справи 3 матеріалів ЄО за фактами вчинення кримінальних правопорушень, невиконання 20 доручень слідчих (виконання 9 з яких доручив особисто), не здійсненні контролю за складання індивідуальних планів роботи підлеглих та планів роботи секторів відділу кримінальної поліції РУП, особистому порушені правил використання службового транспортного засобу, неналежному здійсненні перевірок підлеглих за місцем їх мешкання та службових кабінетів і транспортних засобів останніх, невжиття заходів щодо виявлених 10.11.2023 року недоліків в діяльності відділу кримінальної поліції РУП, а також недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред`являються до поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, дискредитують звання поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений та запропоновано застосувати до заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 (0048625) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що при проведенні службового розслідування стосовно саме позивача Дисциплінарна комісія зобов`язана була перелічити відповідні посадові обов`язки позивача, вказати обставини їх порушення, але заходів для з`ясування вказаних обставин для цього вжито не було.

Суд першої інстанції вірно зазначив, з висновку службового розслідування в частині, що стосується позивача слідує, що в ході проведення службового розслідування та при виданні наказу відповідачем не обґрунтовано, в чому полягає провина позивача, тяжкість вчиненого проступку; не доведено вину в скоєнні проступку, що, в свою чергу, спричинило застосування дисциплінарного стягнення.

Як було встановлено судом, на час притягнення до дисциплінарної відповідальності у позивача не було діючих дисциплінарних стягнень.

Суд першої інстанції вірно врахував, що наказ про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті вчиненого порушення, наявність вини в діях чи бездіяльності працівника, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Відсутність вказаного суд першої інстанції вірно врахував, роблячи висновки про недоведеність відповідачем обставин наявності підстав для застосування до позивача заходів дисциплінарного стягнення саме у виді звільнення з посади.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуваний наказ ГУНП в Дніпропетровській області №2220к від 11.12.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині, що стосується майора поліції ОСОБА_1 та похідний від нього наказ ГУНП в Дніпропетровській області № 916 о/с від 22.12.2023 підлягають визнанню протиправними і підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судом вірно оцінено спірні накази з урахуванням вимог ст. 2 КАС України.

Таким чином, в межах доводів апеляційної скарги, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 10 липня 2024 року.

Головуючий - суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш