Ухвала

від 01.05.2024 по справі 160/8856/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 травня 2024 року Справа 160/8856/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши заяву відповідача - Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження або розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІІФ» до Філії ДПС України - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІІФ» до Філії ДПС України - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 26.01.2024 року № 10449211/32781078, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №21 від 07.12.2023 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 26.01.2024 року № 10449211/32781078, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №25 від 08.12.2023 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 26.01.2024 року № 10449211/32781078, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №35 від 13.12.2023 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 26.01.2024 року № 10449211/32781078, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №47 від 21.12.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, а саме:

- Податкову накладну №21 від 07.12.2023 року;

- Податкову накладну № 25 від 08.12.2023 року;

- Податкову накладну № 35 від 13.12.2023 року;

- Податкову накладну № 47 від 21.12.2023 року.

29.04.2024 р. представником відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подано клопотання про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження або, у разі відмови у задоволенні останнього, щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІІФ» до Філії ДПС України - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого зазначено, що представник відповідача Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зацікавлене в тому, щоб судове засідання відбулось за участю представника відповідача. При цьому зазначає, що предмет спору за своїм змістом є пріоритетним та на підставі такого рішення здійснюється донарахування коштів, яке бере участь у формуванні державного бюджету.

Суд, вивчивши доводи відповідача-1, викладені в заяві, проаналізувавши норми КАС України, прийшов до таких висновків.

Предметом спору у вказаній справі є визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 26.01.2024 року № 10449211/32781078, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №21 від 07.12.2023 року; визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 26.01.2024 року № 10449211/32781078, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №25 від 08.12.2023 року; визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 26.01.2024 року № 10449211/32781078, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №35 від 13.12.2023 року; визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 26.01.2024 року № 10449211/32781078, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №47 від 21.12.2023 року; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, а саме: податкову накладну №21 від 07.12.2023 року; податкову накладну № 25 від 08.12.2023 року; податкову накладну № 35 від 13.12.2023 року; податкову накладну № 47 від 21.12.2023 року.

Приписами ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного)

Відповідно до положень ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Також відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Аналіз вищевикладених норм показує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.

Суд зазначає, що принцип змагальності сторін під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, учасники справи реалізують, обґрунтовуючи свої доводи чи заперечення, можуть подати до суду заяви по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

Тому, з огляду на предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у загальному позовному провадженні або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а відтак суд відмовляє у задоволенні заяви про перехід у спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Дослідивши матеріали справи, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи та чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі є незначної складності та не вимагає розгляду справи за правилами як загального позовного провадження, так і спрощеного позовного провадження з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Щодо посилань представника відповідача, що предметом спору є рішення відповідно до яких здійснюється донарахування коштів, які беруть участь в формуванні державного бюджету, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є, зокрема, оскарження зазначених вище по тексту рішень про відмову в реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, тому судом встановлюється саме факт правомірності/неправомірності прийняття означених рішень, а не вирішення питання щодо донарахувань коштів, які беруть участь у формуванні державного бюджету.

Разом з цим суд також звертає увагу на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування усіх обставин справи.

Покликання позивача на значимість справи не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.

Суд зазначає, що оцінити "значення справи для сторін" і "значний суспільний інтерес" має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи за правилами загального позовного провадження) повинні мати своєрідне "конкретизоване" пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 26.05.2022 у справі №640/594/20, від 22.10.2021 у справі №200/6491/20-а, від 07.10.2021 у справі №640/23517/20, від 05.10.2021 у справі №640/23385/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 29.07.2021 у справі №340/1727/20, від 28.07.2021 у справі №160/6740/20, від 27.07.2021 у справі №340/1901/20, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020 тощо.

Водночас, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.

При цьому, у поданій відповідачем-1 заяві не зазначено та не обґрунтовано, дослідження яких саме доказів є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, або їх повноту.

Крім того, рішенням Ради суддів України № 23 від 05 серпня 2022 р. затверджено рекомендації з організаційних питань роботи суддів в умовах воєнного стану. Цим рішенням звернуто увагу суддів на недопустимість ігнорування сигналів повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту.

На підставі означеного, суд вважає заяву відповідача-1 як щодо переходу зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження, так і щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін необґрунтованою та такою, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви відповідача-1 - Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження або розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІІФ» до Філії ДПС України - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Лозицька