Постанова

від 02.08.2007 по справі 7/140/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/140/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.08.07                                                                                       Справа №7/140/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Колодій Н.А.  , Шевченко Т. М.

при секретарі : Лола Н.О.

За участю:

представника позивача: Вишневська А.В., довіреність № б/н від 01.01.2007року.

представника відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Промгруп – Запоріжжя”, м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2007 року у справі № 7/140/07

про стягнення суми

встановив,

                 Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.05.2007 року по справі №7/140/07 (суддя Кутіщева Н.С.) з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промгруп – Запоріжжя”, м. Запоріжжя (далі ТОВ “Промгруп – Запоріжжя”) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Металсервіс”, смт. Слобідка Кодимський район Одеської області (далі ТОВ “Металсервіс”) стягнуто 105240 грн. 40 коп. основного боргу, 1052,40 грн. 00 коп. державного мита та 118грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване наступним:

Між ТОВ “Промгруп – Запоріжжя” та ТОВ “Металсервіс” було укладено договір поставки № 23-10/06 від 23.10.2006 року. Позивач згідно договору у листопаді 2006 року, грудні 2006, лютому 2007р. постачав, а  відповідач отримував товар, що підтверджується залізничними квитанціями про приймання вантажу та актами приймання-передачі за формою № 69. Однак, судом встановлено, що відповідачем порушено ст. 193 Господарського кодексу України, так як зобов'язання за договором по оплаті товару належним чином ТОВ “Промгруп – Запоріжжя” не виконало, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у розмірі 105240, 50 грн., яку на час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не погасив. А отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, відповідач звернувся  з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду. Оскаржуючи рішення  господарського суду Запорізької області відповідач посилається на те, що п.п. 5.5 Договору № 23-10/06 конкретно не визначено термін оплати поставленого товару. А отже, судом при стягненні 105240 грн. 50 коп. заборгованості не враховано того факту, що як на час пред'явлення позову, так і на час розгляду справи в суді зобов'язання по оплаті товару ще не наступило, а тому поданий позов ТОВ “Металсервіс” є безпідставним.

           З огляду на вищезазначене, ТОВ “Промгруп - Запоріжжя” просить рішення від 10.05.2007 року у справі  № 7/140/07 скасувати та прийняти нове рішення яким в позові ТОВ “Металсервіс” відмовити в повному обсязі.

          Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вказує, що доводи відповідача щодо невизначеності строку оплати товару за Договором № 23-10/06 спростовуються наступним:

           У п.5.5 Договору вказано, що Покупець сплачує 90% вартості поставленого товару на протязі 2-х банківських днів на підставі копії 4-го екземпляру залізничної накладної станції відправника та 10% вартості поставленого товару – протягом 3-5 банківських днів на підставі акту за формою №69. Згідно ч.1. ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання, термін виконання якого визначено вказівкою на подію, яка обов'язково повинна здійнитись, підлягає виконанню в разі настання цієї події. В договорі між позивачем та відповідачем вказані терміни оплати поставленого товару, які регулюються саме цією нормою права.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на  апеляційну скаргу, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ “Промгруп - Запоріжжя” - без задоволення.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2240 від 30.07.2007 р. справу призначено до розгляду у складі колегії: головуючий – Коробка Н.Д, суддів: Колодій Н.А., Шевченко Т.М.

            За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксування судового процесу. За його згодою судове засідання закінчено оголошенням вступної та резолютивної частин постанови.

   Листом  від 30.07.07р.  за № 30/3 відповідач заявив клопотання перенести дату розгляду справи на інший день в зв'язку з тим, що юрисконсульт підприємства відряджений в інше місто.    

  Колегія суддів порадившись на місці відхилила клопотання відповідача виходячи з наступного. Представляти інтереси підприємства в судовому засіданні від імені відповідача міг сам керівник підприємства або інша довірена особа, до того ж на думку колегії матеріалів справи достатньо для її перегляду. Необхідні докази по справі відповідач міг завчасно до засідання суду направити поштою. Крім того, згідно ст. 101 ГПК України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Таких письмових клопотань до суду не надходило, відзив на апеляційну скаргу суду також не надано.

        Відповідно до ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення  в апеляційному порядку, користується правами наданими суду  першої інстанції.

         Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами  повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права  при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів не знаходить підстав передбачених ст.104 ГПК України для зміни чи скасування судового акту, виходячи з наступного.           

       Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язків.

       На підставі договору від 23.10.2006р. за №23-10/06 між сторонами виникли зобов'язальні відносини з поставки.

      Пунктом 1.1 договору сторонами узгоджено, що позивач зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію - лом і відходи чорних металів, кількість і ціна яких оговорена дійсним договором, а покупець зобов'язується прийняти її та сплатити.

       З матеріалів справи вбачається, що факт відвантаження позивачем та прийняття відповідачем  товару підтверджується квитанціями про прийняття вантажу та приймально-здавальними актами: № 310 від 27.11.2006р. №311 від 27.11.2006р., № 312 від 30.11.2006р., № 313 від 30.11.2006р. № 314 від 30.11.2006р., № 315 від 10.12.2006р., № 316 від 11.12.2006р., № 317від 11.12.2006р., № 322 від 25.12.2006р., № 323 від 25.12.2006р., № 327 від 28.12.2006р., № 326 від 28.12.2006р., № 324 від 26.12.2006р., № 325 від 26.12.2006р., № 338 від 18.12.2006р., № 335 від 18.12.2006р., № 342 від 21.12.2006р., № 344 від 21.12.2006р., № 340 від 21.12.2006р.,  № 341 від 21.12.2006р.,  № 343від 21.12.2006р., № 328 від 28.12.2006р., № 339 від 19.12.2006р., № 337 від 18.12.2006р., № 336 від 18.12.2006р.,  № 329 від 30.12.2006р.,  № 331 від 31.12.2006р., № 319 від 22.12.2006р., № 320 від 22.12.2006р., № 321 від 25.12.2006р., № 318 від 18.12.2006р., які  підписані директором підприємства відповідача, чий підпис скріплено печаткою.

        Згідно ч.1. ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання, термін виконання якого визначено вказівкою на подію, яка обов'язково повинна здійснитись, підлягає виконанню в разі настання цієї події.     

         Зобов'язання згідно ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

        У п.5.5 Договору вказано, що Покупець сплачує 90% вартості поставленого товару на протязі 2-х банківських днів на підставі копії 4-го екземпляру залізничної накладної станції відправника та 10% вартості поставленого товару – протягом 3-5 банківських днів на підставі акту за формою № 69 або форми 19, яка свідчить про фактичну поставку узгодженої партії товару Постачальником на адресу Покупця.

       Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково сплатив вартість поставленого товару, через що за ним виникла заборгованість у сумі 105240,5 грн. Ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції відповідач не надав доказів оплати суми боргу.

         Всупереч вимогам ст.33 ГПК України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень відповідач не надав суду доказів оплати товару у повному обсязі.

       Отже, на думку колегії апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, визнавши вимоги позивача про стягнення залишку боргу обґрунтованими та документально доведеними.

       При таких обставинах апеляційна інстанція підтримує висновки суду першої інстанції, підстав для скасування чи зміни рішення колегія суддів не вбачає, в апеляційній скарзі слід відмовити.

        Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на заявника.

        Керуючись ст. ст 101 - 105  Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

          ПОСТАНОВИВ :          

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Промгруп – Запоріжжя”, м. Запоріжжя залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2007 року у справі № 7/140/07 - без змін.  

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Колодій Н.А.  Шевченко Т. М.