Справа № 420/3305/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТООЗЕВ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю ТООЗЕВ звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Одеській області за № 0073715320712 від 05.01.2024 р., №0074315320712 від 05.01.2024 р., №0073915320712 від 05.01.2024 р.
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що ним надано до перевірки усі документи, що підтверджують фінансово-господарські операції, зокрема, щодо реалізації покупцям фізичним особам автозапчастин, та які, відповідно, підтверджують використання автозапчастин у межах власної господарської діяльності та в оподатковуваних ПДВ операціях. Крім того, позивачем наголошено, що у Акті перевірки перелік ненаданих документів не конкретизований, запити №3 від 04.12.2023 р. та №3 від 08.12.2023 р. позивачу не надавалися, Акт «Відмови від надання документів, що стосуються предмету перевірки» №6012/15-32- 07-12-12 від 08.11.2023 р. (складений до початку перевірки). Отже, зазначене позбавляє Акт перевірки в цій частині висновків юридичного значення, як доказу.
Відповідач Головне управління ДПС в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (від 01.03.2024 р. вхід. № ЕС/8632/24), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0073715320712 від 05.01.2024 р., №0074315320712 від 05.01.2024 р., №0073915320712 від 05.01.2024 р., оскільки ТОВ «ТООЗЕВ», на відповідні запити під час перевірки, не надано наступні первинні документи та регістри бухгалтерського обліку: 1) Розпорядчий документ, затверджений керівником ТОВ «ТООЗЕВ», яким визначаються форми первинних документів, що використовуються для оформлення руху запасів, які непередбачені типовими формами первинного обліку, порядок обліку (ідентифіковано чи загалом) транспортно-заготівельних витрат, застосування окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат, метод оцінки вибуття запасів, періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів, правила документообороту і технологія обробки облікової інформації, порядок контролю за рухом запасів та відповідальність посадових осіб, порядок аналітичного обліку запасів, одиниця натурального виміру запасів для кожної одиниці бухгалтерського обліку тощо. 2) Первинні документи щодо аналітичного обліку запасів у розрізі місць зберігання та матеріально відповідальних осіб: картки складського обліку, відомості обліку залишків ТМЦ на складі на дату балансу, накладні, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, які б давали змогу ідентифікувати реалізований товар за джерелом його походження (імпортований чи придбаний на митній території України), за його товарною номенклатурою, якісними та кількісними характеристиками (асортимент, кількість, вага, марка авто (до якої належить певна автозапчастина), рік випуску, об`єм, колір, технічний стан, якість тощо) на всіх етапах його переміщення, приймання, обліку на складі, зберігання, відпуск (реалізацію) та облік запасів, акти проведення уцінки запасів, акти списання неліквідних та зіпсованих товарів тощо; 3) Регістри бухгалтерського обліку по рахунку 281 «Товари на складі» за період з 01.01.2022 по 30.09.2023: оборотно-сальдові відомості, обороти рахунків, журнали-ордери, картки рахунків у розрізі кожної окремої товарної позиції, що були імпортовані та придбані на митній території України ТОВ «ТООЗЕВ» з метою подальшого продажу. Вказане підтверджується Актом «Відмови від надання документів, що стосуються предмету перевірки». При цьому, до перевірки надано лише Оборотно-сальдову відомість ТОВ «ТООЗЕВ» за вересень 2023 року у електронному вигляді. З урахуванням чого, та у зв`язку із ненаданням вищезазначених документів та регістрів бухгалтерського обліку в ході документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «ТООЗЕВ», податковим органом у висновках Акта перевірки вказано, що не уявляється можливим: 1) Провести перевірку правильності визначення бази оподаткування операцій з постачання імпортованих та придбаних у резидента України товарів, яка не може бути нижче ціни придбання таких товарів, як це передбачено п. 188.1. ст.. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями); 2) Провести перевірку правильності визначення дати виникнення податкових зобов`язань, передбаченої п. 187.1. ст.. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), з постачання імпортованих та придбаних у резидента України товарів за правилом «Першої події»: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку або дата відвантаження товарів; 3) Ідентифікувати який саме товар реалізовувався: імпортований чи придбаний на митній території України; 4) Документально встановити первісну вартість кожної одиниці імпортованих та придбаних у резидента України товарів, за якою вони відображені у бухгалтерському обліку по рахунку 281 «Товари на складі» при надходженні, яка визначається діленням фактичних витрат, що пов`язані з придбанням однорідних запасів, які надійшли однією партією, на загальну кількість придбаних запасів; 5) Документально перевірити правильність оцінки та відображення у бухгалтерському обліку імпортних товарів та придбаних у резидента України за справедливою вартістю з наступним коригуванням собівартості; 6) Встановити за яким методом оцінено імпортні запаси та придбаних у резидента України при їх вибутті: або за методом ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів, або середньозваженої собівартості, або собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО), або нормативних затрат, або ціни продажу; 7) Встановити за якою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації, запаси відображено у фінансовій звітності; 8) Документально перевірити правильність включення та достовірність визначення сум транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів запасів при їх оприбуткуванні, яка визначається діленням суми транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму вартості запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць; 9) З`ясувати яким чином за даними бухгалтерського та податкового обліку відображено операції із повернення реалізованих товарів; 10) Документально перевірити правильність відображення у податковому обліку фактів нестачі та втрати імпортованих та придбаних у резидента України товарів в межах встановлених норм природного убутку під час транспортування по митній території України та з країн походження: Китай, США та Молдова; 11) Дослідити якими саме бухгалтерськими проводками відображено у бухгалтерському обліку операції із формування первісної вартості імпортованих та придбаних у резидента України товарів, їх подальшу реалізацію (списання запасів з балансу) та визначення фінансового результату за такими операціями.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТООЗЕВ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень, - залишено без руху.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/3305/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТООЗЕВ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, у період з 24.11.2023 р. по 04.12.2023 р. на підставі направлень від 22.11.2023 №18965/15-32-07-12 та №18967/15-32-07-12, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області та наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 16.11.2023 №9564-п та від 29.11.2023 №9933-п, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 п.200.11 ст.200, п.69.2, п.69.9 п.69.11, п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТООЗЕВ» з метою контролю дотримання податкового законодавства при декларуванні за період вересень 2023 від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, у податковій декларації з податку на додану вартість від 18.10.2023 №9275955044 з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.
За наслідками вказаної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено Акт від 11.12.2023 р. № 35471/15-32-07-12 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТООЗЕВ код ЄДРПОУ 43783093 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2023 від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах», у висновках якого наголошено на порушення ТОВ «ТООЗЕВ»:
1) п. 8. п. 9, п. 16 (П(С)БО) № 9 «Запаси», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246 (зі змінами та доповненнями), ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-XIV (із змінами та доповненнями), п.2.4 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», п. 44.1, п. 44.3 та п. 44.6 ст. 44, підпункту г) пункту 198.5 ст. 198 та абзацу і) п. 201.1. ст.. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення ТОВ «ТООЗЕВ» суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларацій з ПДВ) на суму 1 326 750 грн.
2) п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-1 зі змінами та доповненнями ТОВ «ТООЗЕВ» не забезпечено зберігання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання.
3) п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) та Наказу Міністерства Фінансів України № 1307 від 31.12.2015 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (зі змінами та доповненнями) ТОВ «ТООЗЕВ» не була виписана та не була зареєстрована у ЄРПН податкова накладна.
21.12.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю ТООЗЕВ були подані до Головного управління ДПС в Одеській області заперечення на Акт Головного управління ДПС в Одеській області від 11.12.2023 р. Листом від 04.01.2024 року за вих.. № 173/КПР/15-32-07-12-06 Головне управління ДПС в Одеській області повідомило ТОВ «ТООЗЕВ», що відповідно пункту 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами), Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що за результатами розгляду заперечення від 21.12.2023 № 21122023/1 (вхід. Головного управління ДПС в Одеській від 21.12.2023 № 99469/6), висновок акту від 11.12.2023 № 35471/15-32-07-12 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТООЗЕВ», код ЄДРПОУ 43783093, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.., з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах» залишено без змін.
На підставі складеного Акта перевірки від 11.12.2023 р. № 35471/15-32-07-12, Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкові повідомлення-рішення:
від 05.01.2024 року №0073715320712 форми «В4», яким зменшено розмір суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 1 326 750 грн.;
від 05.01.2024 №0074315320712 форми «ПН», яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 3 400 грн. за відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних;
від 05.01.2024 № 0073915320712 форми «ПС», яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 020 грн. за незабезпечення зберігання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання.
Не погодившись з означеними податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС в Одеській області № 0073715320712 від 05.01.2024 р., №0074315320712 від 05.01.2024 р., №0073915320712 від 05.01.2024 р., ТОВ «ТООЗЕВ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними, та скасування.
Так, на думку суду, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 05.01.2024 року №0073715320712, яким зменшено розмір суми від`ємного, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 1 326 750 грн.; від 05.01.2024 №0074315320712, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 3 400 грн. за відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних; від 05.01.2024 № 0073915320712, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 020 грн. за незабезпечення зберігання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання, винесено податковим органом правомірно, ґрунтовно, та з урахуванням положень чинного податкового законодавства, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПКУ документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, що використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності.
Згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наявності такої підстави - платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Згідно з підпунктом 20.1.2, підпунктами 20.1.4-20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (пп. 20.1.2); проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп. 20.1.4); отримувати безоплатно від платників податків, а також від Національного банку України, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених цим Кодексом, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (пп. 20.1.5); запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (пп. 20.1.6); вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки (пп. 20.1.9).
Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пп. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), про що зазначено в п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Кодексу № 2755 платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 статті 44 Кодексу № 2755, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Згідно із пунктами 85.2, 85.4, 85.6-85.8 статті 85 Кодексу № 2755 платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.
Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Згідно підпункту 16.1.5 статті 16 Кодексу № 2755 платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Отже, системний аналіз вищенаведених законодавчих приписів свідчить про те, що право контролюючого органу на отримання у платника податків належним чином завірених копій первинних фінансово-господарських документів тощо кореспондується із обов`язком платника податків подати такі документи для перевірки.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями) для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників)
Згідно з пунктом 2 статті 3Закону № 996 фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік є обов`язковими видом обліку, що ведеться підприємством.
За змістом частин першої та другої статті 9Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено підпунктом 1.2 пункту 1 та підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення). Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксуються та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Згідно з пунктом 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи. Від імені яких складений документи, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку (П(С)БО) № 9 «Запаси», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246 (зі змінами та доповненнями) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2.11.1999 року за № 751/4044, передбачено:
« 8. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
9. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:
суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків та знижок, наданих постачальником (продавцем);
суми ввізного мита;
суми непрямих податків у зв`язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
транспортно-заготівельні витрати. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортнозаготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць;
інші витрати, які безпосередньо пов`язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.
У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості. 16. При відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів, середньозваженої собівартості, собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО), нормативних затрат, ціни продажу. Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.»
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. При цьому, кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. При цьому, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Вказані правові висновки, у тому числі, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у Постановах від 11 вересня 2018 року (справи №826/15653, №805/2316/16-а), від 19 вересня 2018 року (справа №2а-2104/12/1370), та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні цієї справи.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, та зазначено у Акті Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТООЗЕВ код ЄДРПОУ 43783093 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2023 від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах» від 11.12.2023 р. № 35471/15-32-07-12, перевіркою встановлено, що основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ є: залишки імпортованих запчастин для нових та вживаних автомобілів на складі. Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації (рядок 9 (колонка Б) Декларації) встановлено їх заниження на суму 1 326 750 грн., що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації, оскільки було занижено показник у рядку 4.1 (колонка Б) Декларації на суму 1 326 750 грн. у порушення вимог п. 8, п. 9, п. 16 (П(С)БО) № 9 «Запаси», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246 (зі змінами та доповненнями), ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-ХІV (із змінами та доповненнями), п.2.4 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», п. 44.1, п. 44.3 та п. 44.6 ст. 44, підпункту г) пункту 198.5 ст. 198 та абзацу і) п. 201.1. ст.. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями). Проведеною перевіркою відображених показників по рядку 4.1. Декларацій з ПДВ «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за основною ставкою» за період з 01.01.2022 по 30.09.2023 (період виникнення від`ємного значення з податку на додану вартість) на підставі документів, перелік яких наведено у додатку «Перелік документів, які було використано при проведенні перевірки», встановлено заниження податкових зобов`язань по рядку 4.1. Декларації з ПДВ у результаті не нарахування податкових зобов`язань по операціям, використання яких документально пов`язати із веденням господарської діяльності, направленої на отримання прибутку, не є можливим. Так, ТОВ «ТООЗЕВ» до ДПІ за основним місцем реєстрації подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітні податкові періоди - вересень 2023 з відповідним Додатком 2 до Декларації від 18.10.2023 №9275954915, згідно якого звітний (податковий) період, у якому виникло значення січень 2022 року.
ТОВ «ТООЗЕВ» у період діяльності з 01.01.2022 по 30.09.2023 здійснювало діяльність із реалізації імпортних товарів нових та бувших у використанні автозапчастин в асортименті. До перевірки було надано: Контракт №06-2023 від 06.06.2023, укладений з нерезидентом Cargoloop, LLC (США); Контракт №20210719-1 від 19.07.2021, укладений з нерезидентом GUANGDONG ESCO TECHNOLOGY CO LTD (Китай); Контракт № 01-07 від 01.07.2021, укладений з нерезидентом ООО «Алето» (Молдова). За даними бухгалтерського обліку ТОВ «ТООЗЕВ» по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» станом на 30.09.2023 рахується кредиторська заборгованість у сумі 16 690 475,12 грн. (або 456 415,48 доларів США). На виконання зовнішньоекономічних контрактів ТОВ «ТООЗЕВ» у період з 01.01.2022 по 30.09.2023 оформлювались митні декларації форми ІМ40 згідно яких було ввезено автозапчастин в асортименті на загальну суму 17 391 208,14 грн., у тому числі ПДВ - 2 898 535 грн. На 1 товарну позицію «Легковий автомобіль оснащений виключно електричним двигуном, що був у використанні 1 шт. Марка автомобіля TESLA. Модель автомобіля MODEL 3 LONG RANGE. Номер кузова НОМЕР_1 », код УКТ ЗЕД 8703809010, ПДВ не нараховано. Згідно з оформленими МД ТОВ «ТООЗЕВ» у період з 01.01.2022 по 30.09.2023 було ввезено автозапчастини наступних кодів УКТ ЗЕД: 8703809010, 8412310098, 8518210090, 8527212090, 8528529110, 4012200090, 8507108090, 4016995790, 8414801190, 8302100090, 8425490000, 8418991000, 7608202000, 7320208190, 8516299100, 8708805590, 8483102190, 8504408800, 7009100090, 8708943598, 8415200090, 8708959998, 8708709990, 8483402900, 8708709100, 8708409190, 8708309198, 8708913500, 8708949998, 8512200090, 8708929998, 7007212090, 8708509998, 8708109098, 8708803598, 8708999798, 8708705090, 9401200000, 8708405098, 8708299000. ТОВ «ТООЗЕВ» реалізовувало як імпортний так і придбаний на митній території України товар без укладання будь-яких господарських договорів виключно на користь не ідентифікованих неплатників ПДВ через мережу Інтернет з використанням послуг «з організації перевезення відправлень» за Договором № 704554 від 12.04.2021, укладеного з ТОВ «Нова Пошта», код ЄДРПОУ 31316718. При цьому ТОВ «ТООЗЕВ» не застосовувало певним чином зареєстровані та опломбовані РРО/ПРРО. Висновки щодо правильності проведення готівкових операцій будуть наведені під час майбутніх контрольно-перевірочних заходів. Не ідентифіковані неплатники ПДВ розраховувались з ТОВ «ТООЗЕВ» за поставлені автозапчастини за допомогою системи «NovaPay», згідно з відповідною заявою ТОВ «ТООЗЕВ» № 155/04 від 10.04.2021 «Про приєднання до умов Договору на переказ коштів», укладеною з фінансовою установою ТОВ «НоваПей», код ЄДРПОУ 38324133.
Відповідно до абзацу і) п. 201.1. ст.. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) передбачено: «На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити (у тому числі, але не виключно): абзац і) «код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду». При цьому, у порушення абзацу і) п. 201.1. ст.. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) ТОВ «ТООЗЕВ», на дату виникнення податкових зобов`язань, складало та реєструвало в ЄРПН податкові накладні із зазначенням коду УКТ ЗЕД виключно « 8708999798» з товарною номенклатурою «Запчастини автомобільні різні бувші у використанні», «Запчастини автомобільні різні нові» та «Частини легкових автомобілів» тощо.
Судом встановлено, та у висновках Акта перевірки, у тому числі, наголошено, що в ході проведення перевірки фахівцями податкового органу керівнику «ТООЗЕВ» були надані запити щодо надання документів, що стосуються предмета перевірки, а саме: запит про надання до перевірки документів, що стосуються предмета перевірки від 24.11.2023 № 1; запит № 2 від 24.11.2023 «Щодо проведення інвентаризації та доступу до обстеження територій та приміщень», з проханням надати: перелік майна, яке перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні), а також майна, попередньо переданого у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-правових договорів; акти інвентаризації основних фондів та необоротних матеріальних активів з наказами про створення інвентаризаційних комісій за період, який охоплює перевірка; Оборотно-сальдові відомості по матеріальним рахункам (10, з розшифруванням по номенклатурі, 20, 26, 28, 01, 02) на дату складання результатів інвентаризації; Інвентаризаційні картки, акти прийому-передачі (введення в експлуатацію); Договори оренди, суборенди тощо. Також, викладено прохання допустити співробітників Головного управління ДПС в Одеській області, які здійснюють вищевказану перевірку, до проведення обстеження територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування, та запит № 3 від 08.12.2023 «Щодо надання пояснень з приводу фактів встановлених порушень податкового законодавства, надання інформації у разі наявності пом`якшуючих обставин», а також викладено прохання надати: 1) Розпорядчий документ, затверджений керівником ТОВ «ТООЗЕВ», яким визначаються форми первинних документів, що використовуються для оформлення руху запасів, які непередбачені типовими формами первинного обліку, порядок обліку (ідентифіковано чи загалом) транспортно-заготівельних витрат, застосування окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат, метод оцінки вибуття запасів, періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів, правила документообігу технологія обробки облікової інформації, порядок контролю за рухом запасів та відповідальність посадових осіб, порядок аналітичного обліку запасів, одиниця натурального виміру запасів для кожної одиниці бухгалтерського обліку тощо; 2) Первинні документи щодо аналітичного обліку запасів у розрізі місць зберігання та матеріально відповідальних осіб: картки складського обліку, відомості обліку залишків ТМЦ на складі на дату балансу, накладні, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, які б давали змогу ідентифікувати реалізований товар за джерелом його походження (імпортований чи придбаний на митній території України), за його товарною номенклатурою, якісними та кількісними характеристиками (асортимент, кількість, вага, марка авто (до якої належить певна автозапчастина), рік випуску, об`єм, колір, технічний стан, якість тощо) на всіх етапах його переміщення, приймання, обліку на складі, зберігання, відпуск (реалізацію) та облік запасів, акти проведення уцінки запасів, акти списання неліквідних та зіпсованих товарів тощо.
Зокрема, згідно запиту № 1 від 24.11.2023 року про надання до перевірки документів податковим органом, на підставі пп. 16.1.5, пп. 16.1.7, пп. 16.1.15. п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2, пп. 20.1.3, пп. 20.1.6. пп. 20.1.7 п. 20.1 ст. 20 та п. 85.2, п. 85.3. ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами), було затребувано до перевірки документи, які підтверджують правомірність формування обсягів постачання, обсягів придбання, податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідними рядками податкової декларації з ПДВ за вересень 2023 року, у тому числі з урахуванням даних рядку 16.1. «Від`ємне значення рядка 21 попереднього звітного (податкового періоду)», а також правомірність декларування від`ємного значення за рядком 19 Декларації з ПДВ за вересень 2023 року, а саме:
Регістри бухгалтерського обліку: оборотно-сальдові відомості, обороти рахунків, журнали-ордери, картки рахунків по бухгалтерським рахункам 10, 11, 12, 15, 20, 22, 23, 28, 30, 31, 36, 63, 68, 70, 79, 90, 91, 92, 93.
Первинні та фінансові документи: договори, угоди, контракти із змінами та доповненнями із постачальниками та замовниками; кошториси, локальні кошториси, відомості матеріальних ресурсів; акти наданих послуг та виконаних робіт, у тому числі: акти виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3); накладні, видаткові накладні; товарно-транспортні накладні, митні декларації, сертифікати якості та походження товару, рахунки, рахунки-фактури, платіжні доручення, банківські виписки, інші первинні та фінансові документи;
Документи на право власності та/або оренди основних фондів;
Документи на право власності та/або оренди земельних ділянок;
Ліцензії та дозволи на право здійснення певного виду господарської діяльності, у тому числі дозволи на будівництво;
нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів тощо; Накази щодо призначення посадових осіб, завірені копії їх паспортних даних та РНОКПП;
Накази про облікову політику підприємства.
Документи необхідно було надати за місцезнаходженням платника податків 24.11.2023 року. У запиті також наголошено, що ненадання документів (копій документів) у зазначений у запиті термін тягне за собою накладення відповідальності відповідно до ст. 121 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями). Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) визначено: у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
У відповідь на вищевказаний запит № 1 від 24.11.2023 року представником позивача ОСОБА_1 24.11.2023 року та 27.11.2023 року згідно складеного опису були надані наступні первинні документи: первинні документи оригінали за 2022 рік; ВМД, інвойси, пакінги за 2021-2022 роки; договори 7 шт.; первинні документи за 2023 рік; ВМД, інвойси, пакінги, CMR за 2023 рік.
Пунктом 20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.
Відповідно до пп.16.1.13 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
З метою реалізації вказаних повноважень ГУ ДПС в Одеській області був складений запит №2 від 24.11.2023 року «щодо проведення інвентаризації та доступу до обстеження територій та приміщень», в якому викладено прохання станом на 30.11.2023 року, провести інвентаризацію основних засобів товарно-матеріальних цінностей у присутності фахівців Головного управління ДПС в Одеській області, які проводять перевірку, як спостерігачів ознайомити зазначених фахівців з наказом про призначення інвентаризації наданням його копії.
Також, у вказаному запиті згідно п.85.2 ст.85 ПКУ було викладено прохання надати:
перелік майна, яке перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні), а також майна, попередньо переданого у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-правових договорів;
акти інвентаризації основних фондів та необоротних матеріальних активів з наказами про створення інвентаризаційних комісій за період, який охоплює перевірка;
Оборотно-сальдові відомості по матеріальним рахункам (10, з розшифруванням по номенклатурі, 20, 26, 28, 01, 02) на дату складання результатів інвентаризації;
Інвентаризаційні картки, акти прийому-передачі (введення в експлуатацію);
Договори оренди, суборенди тощо. Крім того, викладено прохання допустити співробітників Головного управління ДПС в Одеській області, які здійснюють вищевказану перевірку, до проведення обстеження територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування. У разі знаходження місць зберігання за межами Одеської області викладено прохання надати первинні документи щодо передачі запасів на відповідальне зберігання (акти, заявки договори, тощо).
З урахуванням чого, відповідно до пп. 20.1.9 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, та запиту контролюючого органу від №2 від 24.11.2023 «Щодо проведення інвентаризації та доступу до обмеження територій та приміщень», ТОВ «ТООЗЕВ» видано Наказ від 27.11.2023 №1-2711-ІНВ «Щодо проведення позапланової інвентаризації станом на 30.11.2023», згідно з яким була проведена інвентаризація товарно-матеріальних цінностей з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 30.11.2023.
За наслідками проведеної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н., с. Калаглія, вул. Степова, 42, був складений Акт «контрольної перевірки інвентаризації цінностей» № 1/30112023 від 30.11.2023, згідно з яким Директор ТОВ «ТООЗЕВ» Діана Пігнаста дійшла наступного висновку: «Усі цінності, перелічені в інвентаризаційному описі, Комісією перевірені і в моїй присутності. У результаті перевірки надлишків або нестачі ТМЦ не встановлено». Інвентаризація проведена у присутності фахівців Головного управління ДПС в Одеській області, якими поруч із висновком, до якого дійшла директор ТОВ «ТООЗЕВ» Діана Пігнаста, вчинено наступний припис: «Пунктом 5 Наказу Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 (зі змінами та доповненнями) «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, визначено: «Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.» У зв`язку із ненаданням до перевірки даних бухгалтерського обліку та відповідних первинних документів, перевірити відповідність наявних ТМЦ на складі даним бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства ТОВ «ТООЗЕВ», не уявляється можливим».
З урахуванням наведеного, судом з`ясовано, що у зв`язку з відсутністю даних бухгалтерського обліку, у повному обсязі необхідних первинних документів, які, в тому числі, були витребувані податковим органом в запиті № 1 від 24.11.2023 року, представникам ГУ ДПС в Одеській області не уявлялась можливим перевірити відповідність наявних ТМЦ на складі даним бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства ТОВ «ТООЗЕВ», про що відповідачем вчинено відповідний напис у Акті «контрольної перевірки інвентаризації цінностей» № 1/30112023 від 30.11.2023 року.
У Запиту № 3 від 08.12.2023 року «Щодо надання пояснень з приводу фактів встановлених порушень податкового законодавства, а також надання інформації у разі наявності пом`якшуючих обставин», податковим органом зазначено, що в ході документальної перевірки ТОВ «ТООЗЕВ» було надано Запит про надання до перевірки документів, що стосуються предмета перевірки від 24.11.2023 №1. ТОВ «ТООЗЕВ» до перевірки не надало цілу низку первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, а саме: первинні документи щодо аналітичного обліку запасів у розрізі місць зберігання та матеріально відповідальних осіб: картки складського обліку, відомості обліку залишків ТМЦ на складі на дату балансу, накладні, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, які б давали змогу ідентифікувати реалізований товар за джерелом його походження (імпортований чи придбаний на митній території України), за його товарною номенклатурою, якісними та кількісними характеристиками (асортимент, кількість, вага, марка авто (до якої належить певна автозапчастина), рік випуску, об`єм, колір, технічний стан, якість тощо) на всіх еталах його переміщення, приймання, обліку на складі, зберігання, відпуск (реалізацію) та облік запасів, акти проведення уцінки запасів, акти списання неліквідних та зіпсованих товарів тощо; регістри бухгалтерського обліку по рахунку 281 «Товари на складі» за період з 01.01.2022 по 30.09.2023: оборотно-сальдові відомості, обороти рахунків, журнали-ордери, картки рахунків у розрізі кожної окремої товарної позиції, що були імпортовані та придбані на митній території України ТОВ «ТООЗЕВ» з метою подальшого продажу. До перевірки надано лише загальну оборотно-сальдову відомість ТОВ «ТООЗЕВ» за вересень 2023 року у електронному вигляді. У зв`язку із ненаданням вище окреслених документів та регістрів бухгалтерського обліку, податковий орган фактично позбавлено можливості реалізувати вимоги податкового законодавства, а саме:
1) Провести перевірку правильності визначення бази оподаткування операцій з постачання імпортованих та придбаних у резидента України товарів, яка не може бути нижче ціни придбання таких товарів, як це передбачено п. 188.1. ст.. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями);
2) Провести перевірку правильності визначення дати виникнення податкових зобов`язань, передбаченої п. 187.1. ст.. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), з постачання імпортованих та придбаних у резидента України товарів за правилом «Першої події»: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку або дата відвантаження товарів;
3) Ідентифікувати який саме товар реалізовувався: імпортований чи придбаний на митній території України.
4) Документально встановити первісну вартість кожної одиниці імпортованих та придбаних у резидента України товарів, за якою вони відображені у бухгалтерському обліку по рахунку 281 «Товари на складі» при надходженні, яка визначається діленням фактичних витрат, що пов`язані з придбанням однорідних запасів, які надійшли однією партією, на загальну кількість придбаних запасів;
5) Документально перевірити правильність оцінки та відображення у бухгалтерському обліку імпортних товарів та придбаних у резидента України за справедливою вартістю з наступним коригуванням собівартості;
6) Встановити за яким методом оцінено імпортні запаси та придбаних у резидента України при їх вибутті: або за методом ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів, або середньозваженої собівартості, або собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО), або нормативних затрат, або ціни продажу;
7) Встановити за якою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації, запаси відображено у фінансовій звітності;
8) Документально перевірити правильність включення та достовірність визначення сум транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів запасів при їх оприбуткуванні, яка визначається діленням суми транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму вартості запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць;
9) З`ясувати яким чином за даними бухгалтерського та податкового обліку відображено операції із повернення реалізованих товарів;
10) Документально перевірити правильність відображення у податковому обліку фактів нестачі та втрати імпортованих та придбаних у резидента України товарів в межах встановлених норм природного убутку під час транспортування по митній території України та з країн походження: Китай, США та Молдова;
11) Дослідити якими саме бухгалтерськими проводками відображено у бухгалтерському обліку операції із формування первісної вартості імпортованих та придбаних у резидента України товарів, їх подальшу реалізацію (списання запасів з балансу) та визначення фінансового результату за такими операціями.
Документальною перевіркою встановлено, що ТОВ «ТООЗЕВ» за вересень 2023 року станом на 30.09.2023 на балансі Товариства по дебету рахунку 281 «Товари на складі» рахуються запаси на суму 14 894 222,66 грн. Перевіркою встановлено, що ТОВ «ТООЗЕВ» у період з 01.01.2022 по 30.09.2023 без документального підтвердження було здійснено списання з балансу імпортних та придбаних на митній території України товарів на загальну суму 6 633 750 грн. (без ПДВ).
На порушення ТОВ «ТООЗЕВ» п. 8, п. 9, п. 16 (П(С)БО) № 9 «Запаси», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246 (зі змінами та доповненнями), ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-ХІV (із змінами та доповненнями), п.2.4 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», п. 44.1, п. 44.3 та п. 44.6 ст. 44, підпункту г) пункту 198.5 ст. 198 та абзацу і) п. 201.1. ст.. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), у результаті не нарахування податкових зобов`язань по операціям, використання яких документально пов`язати із веденням господарської діяльності, направленої на отримання прибутку, не уявляється можливим, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ на суму 1 326 750 грн.
У зв`язку з наведеним, у Запиті №3 податковим органом було викладено прохання надати пояснення з приводу фактів та обставин допущених порушень податкового законодавства, інформацію у разі наявності пом`якшуючих обставин, згідно ст. 112 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податку, згідно п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), а також надати до перевірки наступні первинні документи та регістри бухгалтерського обліку:
1) Розпорядчий документ, затверджений керівником ТОВ «ТООЗЕВ», яким визначаються форми первинних документів, що використовуються для оформлення руху запасів, які непередбачені типовими формами первинного обліку, порядок обліку (ідентифіковано чи загалом) транспортно-заготівельних витрат, застосування окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат, метод оцінки вибуття запасів, періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів, правила документообороту і технологія обробки облікової інформації, порядок контролю за рухом запасів та відповідальність посадових осіб, порядок аналітичного обліку запасів, одиниця натурального виміру запасів для кожної одиниці бухгалтерського обліку тощо.
2) Первинні документи щодо аналітичного обліку запасів у розрізі місць зберігання та матеріально відповідальних осіб: картки складського обліку, відомості обліку залишків ТМЦ на складі на дату балансу, накладні, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, які б давали змогу ідентифікувати реалізований товар за джерелом його походження (імпортований чи придбаний на митній території України), за його товарною номенклатурою, якісними та кількісними характеристиками (асортимент, кількість, вага, марка авто (до якої належить певна автозапчастина), рік випуску, об`єм, колір, технічний стан, якість тощо) на всіх етапах його переміщення, приймання, обліку на складі, зберігання, відпуск (реалізацію) та облік запасів, акти проведення уцінки запасів, акти списання неліквідних та зіпсованих товарів тощо.
Проте, судом встановлено, що 08.12.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області були складені Акт «Відмови від надання документів, що стосуються предмету перевірки» № 6011/15-32-07-12-12 від 08.12.2023 року, та Акт «Відмови від отримання запиту № 3 «Щодо надання документів та пояснень» № 6012/15-320-07-12-12 від 08.12.2023 року, у зв`язку з відмовою з боку представників ТОВ «ТООЗЕВ» від отримання вищевказаного Запиту податкового органу №3, та відповідно ненадання до перевірки запитуваних документів та пояснень.
Зокрема, Актом «Відмови від надання документів, що стосуються предмету перевірки» від 08.12.2023 року № 6012/15-320-07-12-12 -податковим органом зафіксовано, що ТОВ «ТООЗЕВ» до перевірки не надано цілу низку первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, а саме: первинні документи щодо аналітичного обліку запасів у розрізі місць зберігання та матеріально відповідальних осіб: картки складського обліку, відомості обліку залишків ТМЦ на складі на дату балансу, накладні, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, які б давали змогу ідентифікувати реалізований товар за джерелом його походження (імпортований чи придбаний на митній території України), за його товарною номенклатурою, якісними та кількісними характеристиками (асортимент, кількість, вага, марка авто (до якої належить певна автозапчастина), рік випуску, об`єм, колір, технічний стан, якість тощо) на всіх етапах його переміщення, приймання, обліку на складі, зберігання, відпуск (реалізацію) та облік запасів, акти проведення уцінки запасів, акти списання неліквідних та зіпсованих товарів тощо; регістри бухгалтерського обліку по рахунку 281 «Товари на складі» за період з 01.01.2022 по 30.09.2023: оборотно-сальдові відомості, обороти рахунків, журнали-ордери, картки рахунків у розрізі кожної окремої товарної позиції, що були імпортовані та придбані на митній території України ТОВ «ТООЗЕВ» з метою подальшого продажу. До перевірки надано лише загальну оборотно-сальдову відомість ТОВ «ТООЗЕВ» за вересень 2023 року у електронному вигляді.
Відповідно до п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис
При цьому, судом критично сприймаються твердження позивача, що Запит №3 від 08.12.2023 року надано після закінчення перевірки, оскільки відповідно до п.п.73.3 ст. 73 ПК України, - контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження, а отже, на думку суду, відповідачем дотримано вказані законодавчі вимоги, адже подання запиту податковим органом не мало обмежень у часі, оскільки основною його метою було отримання інформації, та відповідних пояснень від ТОВ «ТООЗЕВ», після виявлення під час проведення перевірки фактів порушень податкового законодавства.
Водночас, судом не приймаються до уваги посилання позивача, у тому числі, на неможливість отримання директором ОСОБА_2 запиту № 3 від 08.12.2023 року, у зв`язку із знаходженням за межами України, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, та зазначено у Акті перевірки, окрім директора ТОВ «ТООЗЕВ» Діани Пігнастої, під час перевірки був присутній також інший представник Товариства, а саме ОСОБА_1 .
Судом також відхиляються та не приймаються до уваги твердження позивача, що ним було надано для огляду перевіряючим усі необхідні первинні документи, оскільки означене повністю спростовується, як встановленими судом фактичними обставинами, так і наявними у справі письмовими доказами.
Суд акцентує також, що не є ґрунтовними доводи позивача, що запити контролюючого органу не містять конкретного переліку запитуваних документів із зазначенням їх реквізитів, оскільки, проаналізувавши зміст відповідних запитів ГУ ДПС щодо надання документів, вбачається, що в них чітко окреслено перелік необхідних документів, який у свою чергу давав змогу позивачеві встановити наявність/ відсутність таких у нього, та надати їх до перевірки.
До того ж, суд акцентує, що контролюючий орган не в змозі зазначити конкретні реквізити запитуваних документів, адже до моменту отримання їх від платника податку, вони йому невідомі.
Натомість, усі складені податковим органом запити містять необхідні реквізити, а саме містять дату видачі, найменування контролюючого органу, підставу направлення, перелік документів, які повинен надати платник податку, зазначення посадових осіб, якими складено запит та їх підписи.
Згідно з п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755- ІV зі змінами та доповненнями: «Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії). Передбачені цим пунктом терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу».
При цьому, відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755- ІV зі змінами та доповненнями: «У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності».
Згідно з пунктом 86.7 статті 86 у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
Судом встановлено, що 21.12.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю ТООЗЕВ до Головного управління ДПС в Одеській області були подані заперечення на Акт Головного управління ДПС в Одеській області від 11.12.2023 р., до яких додано лише копію Наказу про облікову політику підприємства № 01-1 від 01.10.2020 року.
Між тим, як з`ясовано судом, та не спростовано жодним достовірним доказом позивачем, витребувані податковим органом необхідні для проведення перевірки документи та письмові пояснення, а саме: первинні документи щодо аналітичного обліку запасів у розрізі місць зберігання та матеріально відповідальних осіб: картки складського обліку, відомості обліку залишків ТМЦ на складі на дату балансу, накладні, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, які б давали змогу ідентифікувати реалізований товар за джерелом його походження (імпортований чи придбаний на митній території України), за його товарною номенклатурою, якісними та кількісними характеристиками (асортимент, кількість, вага, марка авто (до якої належить певна автозапчастина), рік випуску, об`єм, колір, технічний стан, якість тощо) на всіх етапах його переміщення, приймання, обліку на складі, зберігання, відпуск (реалізацію) та облік запасів, акти проведення уцінки запасів, акти списання неліквідних та зіпсованих товарів тощо; регістри бухгалтерського обліку по рахунку 281 «Товари на складі» за період з 01.01.2022 по 30.09.2023: оборотно-сальдові відомості, обороти рахунків, журнали-ордери, картки рахунків у розрізі кожної окремої товарної позиції, що були імпортовані та придбані на митній території України ТОВ «ТООЗЕВ» з метою подальшого продажу, не були надані представником позивача ані під час проведення перевірки, ані під час подання заперечень 21.12.2023 року на Акт Головного управління ДПС в Одеській області від 11.12.2023 р., ані до матеріалів справи, під час розгляду справи по суті.
Зокрема, позивачем до матеріалів справи додано лише: Наказ про проведення Інвентаризації № 1-2711-ІНВ від 27.11.23 року; - Акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей № 1/30112023 станом на 30 листопада 203 року; - Заява про приєднання до договору про надання послуг з організації перевезень відправлень; - Договір про надання послуг з організації перевезення відправлень; - Договір про переказ коштів, - реєстри електронних накладних за січень-березень 2022 року; квітень-червень 2022 року; липень-вересень 2022 року; жовтень-грудень 2022 року; січень-вересень 2023 року.
Так, варто наголосити, що належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов`язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.
Оцінюючи аргументацію сторони позивача, виходячи з вищенаведених фактів та обставин, на переконання суду, очевидною є чітка схильність та твердий намір позивача вдаватись до широкого спектру правових зловживань, направлених на уникнення виконання майнових зобов`язань. При цьому, позивачем не надано жодного достовірного, юридично спроможного доказу/ пояснення на підтвердження відсутності виявлених контролюючим органом під час проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ТООЗЕВ», порушень вимог податкового законодавства.
Натомість, системний аналіз наведених правових норм застосовно до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), у спосіб, передбачений законодавством України, та за наявності допущених позивачем порушень, а відтак, суд доходить висновку щодо правомірності винесення Головним управлінням ДПС в Одеській області спірних податкових повідомлень-рішень від 05.01.2024 року №0073715320712, яким зменшено розмір суми від`ємного, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 1 326 750 грн.; від 05.01.2024 №0074315320712, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 3 400 грн. за відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних; від 05.01.2024 № 0073915320712, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 020 грн. за незабезпечення зберігання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання, та, як наслідок, необґрунтованості позовних вимог ТОВ ТООЗЕВ, та відповідно відсутності законодавчо передбачених підстав для їх задоволення.
Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТООЗЕВ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.01.2024 року №№0073715320712, 0074315320712, 0073915320712, не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а отже задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77, 90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ТООЗЕВ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.01.2024 року №№0073715320712, 0074315320712, 0073915320712, - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення складено 30.04.2024 р., з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці, у період часу з 15.04.2024 р. по 24.04.2024 р., включно.
Суддя Ю.В. Харченко
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.04.2024 |
Оприлюднено | 03.05.2024 |
Номер документу | 118763344 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Харченко Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні