Постанова

від 30.04.2024 по справі 758/11909/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

30 квітня 2024 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/8793/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Євграфової Є. П. (суддя-доповідач), Поливач Л.Д, Немировської О.В.

розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Подільського районного суду міста Києва

від 06 жовтня 2023 року

у цивільній справі № 758/11909/23 Подільського районного суду міста Києва

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен»

до ОСОБА_1

про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року ПрАТ «СК «Соверен» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2023 року позовну заяву передано на розгляд до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , 28 лютого 2024 року безпосередньо до Київського апеляційного суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та визначити підсудність у цій справі за Подільським районним судом міста Києва.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції не правильно застосовано правила ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», а також п.п. 2, 4, 5 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо - переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509.

Зазначає, що Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.

Також вказує, що Подільський районний суд м. Києва мав виконати вимоги ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та з`ясувати, чи не включено відповідача до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, оскільки запровадженні законодавцем заходи спрямовані на те, щоб повідомити усіх учасників розгляду справи про перебування спору на вирішенні суду з метою забезпечення їх участі у справі.

Звертає увагу суду на те, що він як внутрішньо переміщена особа, постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується Довідкою від 05.07.2021 № 3007-5000372688 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої Управлінням соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.

Крім того зазначає, що позивачу було відомо про проживання відповідача у м. Києві, тому він і подав позовну заяву до Подільського районного суду м. Києва.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 березня 2024 року відкрито провадження в даній справі. Сторони повідомлені про відкриття апеляційного провадження належним чином. Відзив у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, щодо передачі справи на розгляд іншого суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За правилами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 березня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ст. 187 ЦПК України судом зроблено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 ..

Відповідно до відповіді № 271346 від 13.10.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 55).

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу та передаючи справу на розгляд до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Краматорського міського суду Донецької області, а Рішенням Вищої ради правосуддя №747/0/15-23 від 25.07.2023 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Краматорського міського суду Донецької області», Вища рада правосуддя із 7 серпня 2023 року змінила територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Однак з вищенаведеними висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Територія, на якій зареєстроване місце постійного проживання відповідача, м. Макіївка, Донецька обл., з лютого 2019 року є тимчасово окупованою.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем до позовної заяви додано рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 липня 2022 року у цивільній справі № 752/27457/21, у якому вказано реквізити відповідача ОСОБА_1 , а саме «місцеперебування зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 » (а.с. 47).

Відповідно до частини другої статті 4-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 11 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», передбачено, що органи державної влади мають право на безоплатній основі одержати інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до пункту 5 Порядку з метою обліку внутрішньо переміщених осіб уповноважений орган веде Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб, держателем якої є Мінсоцполітики. До Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, відповідно до вказаного пункту вноситься певна інформація, в тому числі і відомості про останнє зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону, та її фактичне місце проживання/перебування; адреса, за якою із внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та номер телефону.

Відповідно до статті 4-1Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, є відповідальним за забезпечення формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Згідно з підпунктом 52 пункту 4 Положення про Міністерство соціальної політики України, Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань забезпечує формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до пунктів 2, 14 Порядку створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб від 22 вересня 2016 № 646, база даних - автоматизований банк відомостей, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які є внутрішньо переміщеними. Адміністратором бази даних є Мінсоцполітики.

Отже, отримавши інформацію про місце реєстрації відповідача на тимчасово окупованій території, суд, за наявності сумніву в актуальності інформації, що міститься у рішенні Голосіївського районного суду міста Києва від 21 липня 2022 року у цивільній справі № 752/27457/21, щодо місця реєстрації відповідача як внутрішньо переміщеної особи, з метою недопущення порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності) мав вжити заходів для отримання у Міністерства соціальної політики України актуальну інформацію щодо позивача з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

До апеляційної скарги відповідачем подано Довідку від 05.07.2021 р. № 3007-5000372688 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, де вказано фактичне місце перебування: АДРЕСА_3 , що територіально відноситься до Подільського району міста Києва (а.с. 84).

Враховуючи вищевикладене, позивач, пред`являючи даний позов до Подільського районного суду м. Києва, дотримався вимог ч. 1 ст. 27 ЦПК України, оскільки пред`явив його за місцем перебування відповідача у встановленому законом порядку, тому висновок суду першої інстанції про непідсудність позову ПрАТ «СК «Соверен» суду з підстав недотримання вимог ч. 1 ст. 27 ЦПК України є таким, що порушує норми процесуального права, наслідком чого стало постановлення помилкової ухвали.

Зважаючи на те, що позов подано до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, звернення позивача з цим позовом до Подільського районного суду міста Києва відповідає вимогам діючого процесуального закону. Суд першої інстанції на вищенаведені обставини належної уваги не звернув, в зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про передачу справи на розгляд до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали, така ухвала підлягає скасуванню з підстав визначених п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2023 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до Подільського районного суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: Є.П. Євграфова

Л.Д. Поливач

О.В. Немировська