Постанова

від 01.05.2024 по справі 420/16629/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/16629/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Крусяна А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвокатського об`єднання «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ КОМПРОМІС» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 року у справі №420/16629/23 за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до адвокатського об`єднання «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ КОМПРОМІС» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у загальному розмірі 29666 грн. 86 коп.

У С Т А Н О В И В:

07.07.2023 року Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило:

- стягнути з адвокатського об`єднання «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ КОМПРОМІС» адміністративно-господарські санкції у розмірі 28157 грн. 35 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1509 грн. 51 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що адвокатським об`єднанням «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ КОМПРОМІС» за 2022 рік не виконано норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю, та не сплачено самостійно адміністративно-господарські санкції та пеню, яке у свою чергу є підставою для звернення до суду з даним позовом.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 23 листопада 2023 року прийнято рішення, яким позовні вимоги Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з адвокатського об`єднання «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ КОМПРОМІС» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 28157 грн. 35 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1509 грн. 51 коп.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані вживати заходів, передбачених статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», а саме виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, та надавати до державної служби зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю.

Разом з цим, як установлено судом попередньої інстанції, всупереч вимогам частини 2 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відповідачем не надано до суду доказів створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (звітність за формою №3-ПН), доказів виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році або доказів сплати адміністративно-господарських санкцій та пені у загальному розмірі 29666 грн. 86 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, адвокатським об`єднанням «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ КОМПРОМІС» (далі скаржник) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в силу приписів Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії), затвердженого наказом Міністерства економіки України №827-22 від 12.04.2022 року, звітність за формою №3-ПН подається роботодавцем до центрів зайнятості за наявності попиту на робочу силу (вакансії), тобто лише у разі наявності на підприємстві чи в організації вільних робочих місць.

Водночас, як стверджує скаржник, у зв`язку з запровадженням в Україні воєнного стану чисельність працівників АО «Адвокатська компанія Компроміс» скорочується, вільних робочих та вакантних посад адвокатів у відповідача не має.

Більше того, будь-яких доказів на підтвердження того, що протягом 2022 року у адвокатського об`єднання виник обов`язок не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії подавати звітність за формою №3-ПН позивачем не надано до суду.

Окрім цього, на переконання скаржника, судом попередньої інстанції вирішено спір без врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.11.2022 року у справі № 400/3957/21.

Так, у відповідності до викладеного Верховним Судом висновку у цій справі, Обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, посилаючись на інформаційно-аналітичні бази даних, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого судового рішення та просить його залишити без змін.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як з`ясовано апеляційним судом, що адвокатське об`єднання «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ КОМПРОМІС» є суб`єктом господарювання, яке забезпечує робочими місцями фізичних осіб та відповідно до вимог чинного законодавства перебуває на обліку за місцем реєстрації у Одеському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого адвокатському об`єднанню «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ КОМПРОМІС» слідує, що:

середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 8 осіб;

середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0;

норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 1 особа;

фонд оплати праці штатних працівників 450517 грн. 61 коп.;

середня річна заробітна плата штатного працівника 56314 грн. 70 коп.;

кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців 0.(а.с.11)

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю нараховано адвокатському об`єднанню «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ КОМПРОМІС» адміністративно-господарські санкції у розмірі 28157 грн. 35 коп. виходячи з розрахунку розміру середньої річної заробітної плати.

Уважаючи наявними порушення з боку відповідача, що призвели до застосування до нього адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

Положення про Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 року №129 передбачають, що Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII.

Згідно із приписами частини 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положеннями частини 1,2 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

У відповідності до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Слід також зазначити, що в силу вимог пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року №5067-VI роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про:

попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

У свою чергу, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення правопорушення.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю, з огляду на приписи Порядку подання підприємствами, установами організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

На виконання пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року №5067-VI, наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі - Порядок № 316).

Згідно із пунктом 5 Порядку № 316 форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Відтак, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані:

виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію у порядку, передбаченому Законом України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року №5067-VI та Порядку № 316;

у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Слід зауважити, що передбачена частиною 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII юридична відповідальність у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю має наставати:

1) або в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», а саме не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації для працевлаштування осіб з інвалідністю, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю;

2) або в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої, п`ятої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особи з інвалідністю, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Як слідує зі змісту розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого відповідачу:

середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за 2022 рік склала 8 осіб.

Як з`ясовано судом першої інстанції, відповідно до інформації з Пенсійного фонду України про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік від 13.11.2023 року облікова кількість штатних працівників АО «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ КОМПРОМІС» становила:

у січні 2022 року 9, у лютому 2022 року 9, у березні 2022 року 9, у квітні 2022 року 9, у травні 2022 року 7, у червні 2022 року 7, у липні 2022 року 7, у серпні 2022 року 7, у вересні 2022 року 8, у жовтні 2022 року 8, у листопаді 2022 року 8, у грудні 2022 року 8.(а.с.80)

Відповідно до п. 1.10. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державним комітетом статистики України від 28.09.2005 року №286 (далі-Інструкція від 28.09.2005 року №286), форми державних статистичних спостережень складаються точно за встановлений календарний звітний період: місяць, квартал, період з початку року або рік. Місячний звіт складається за період з першого до останнього (включно) числа звітного місяця, квартальний звіт - за період з 1 січня до останнього (включно) числа третього місяця звітного кварталу, річний - за період з 1 січня по 31 грудня.

Згідно до пункту 3.2.5 Інструкції від 28.09.2005 року №286 середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (в тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців 12 (тобто місяців).

Пунктом 3.2.6. Інструкції від 28.09.2005 року №286 визначено, що підприємство, яке працювало неповний рік (сезонний характер виробництва або створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено зупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), середньооблікову кількість штатних працівників за рік визначає також шляхом підсумовування зазначеної кількості працівників за всі місяці роботи підприємства і ділення одержаної суми на 12.

У відповідності до приписів п. 2.1. Інструкції від 28.09.2005 року №286 в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

У свою чергу, згідно із п. 2.6.1 Інструкції від 28.09.2005 року №286 не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії: прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств.

Враховуючи вище наведені приписи та відомості з Пенсійного фонду України про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік від 13.11.2023 року, судовою колегією установлено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за 2022 рік у відповідача становить 8 осіб ((9+9+9+9+7+7+7+7+8+8+8+8) / 12 = 8).

Таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», АО «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ КОМПРОМІС» повинна складати 1 особу.

Як установлено судом попередньої інстанції, відповідно до листа Одеського обласного центру зайнятості від 24.07.2023 року №3294/06-01-33/42-23 адвокатським об`єднанням «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ КОМПРОМІС» до Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості у 2022 році звіти за формою звітності 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», в тому числі про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця осіб з інвалідністю не надавались.

Відтак, доказів стосовно створення робочого місця для однієї особи з інвалідністю та подання відповідної звітності для інформування про створення такої вакантної посади відповідачем у цій справі не надано, а матеріали справи не містять.

За таких обставин, за невиконання нормативу по працевлаштуванню осіб з інвалідністю, а саме не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації для працевлаштування осіб з інвалідністю, на відповідача правомірно накладено адміністративно господарську санкцію.

Що ж стосується посилань скаржника про неврахування судом першої інстанції висновків щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.11.2022 року у справі № 400/3957/21, судова колегія вказує про таке.

Фактичні обставини у справі №400/3957/21, не є подібними обставинам у цій справі, оскільки стосувалися ситуації, коли у показниках звіту (за формою № 3-НП) наявні розбіжності, у зв`язку з чим на органи Держпраці законодавчо покладений обов`язок перевірки суб`єктів господарювання на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у разі не виправлення суб`єктом господарювання помилки у звіті.

Тобто, у справі №400/3957/21 висновок, викладений Верховним Судом, стосується не виправлення виявлених Фондом помилок у звіті суб`єкта господарювання про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. Вказане, за висновком Верховного Суду у цій справі, зобов`язує Фонд звернутися спочатку до Держпраці для проведення позапланової перевірки і лише потім здійснити накладення адміністративно-господарських санкцій.

Оскільки у даному випадку адвокатське об`єднання «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ КОМПРОМІС» не подавало звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (за формою № 3-НП), тому правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду від 21.11.2022 року у справі № 400/3957/21, не є правозастосовною у цій справі.

Відтак, апеляційний суд відхиляє посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21 листопада 2022 року у справі №400/3957/21, з огляду на те, що обставини цієї справи та справи, зазначеної скаржником в апеляційній скарзі як на підставу для її задоволення, виникли за різних фактичних обставин, та більше того у різні періоди часу та за різного законодавчого регулювання і його застосування.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких окружний адміністративний суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовної заяви та наявність підстав для її задоволення.

Решта доводів апеляційної скарги адвокатського об`єднання «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ КОМПРОМІС» зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвокатського об`єднання «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ КОМПРОМІС» - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 року у справі №420/16629/23 за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до адвокатського об`єднання «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ КОМПРОМІС» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у загальному розмірі 29666 грн. 86 коп. - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді А.В. Крусян Т.М. Танасогло