Ухвала

від 01.05.2024 по справі 320/16917/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 травня 2024 року

м. Київ

справа №320/16917/21

адміністративне провадження № К/990/16188/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-М» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області, про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тікич-М» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 жовтня 2021 року №3349363/36178438, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 8 жовтня 2021 року №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну позивача від 8 жовтня 2021 року №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її до реєстрації 29 жовтня 2021 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 жовтня 2021 року №3349362/36178438, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 9 жовтня 2021 року №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну позивача від 9 жовтня 2021 року №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її до реєстрації 29 жовтня 2021 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 жовтня 2021 року №3349361/36178438, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 10 жовтня 2021 року №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну позивача від 10 жовтня 2021 року №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її до реєстрації 29 жовтня 2021 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 жовтня 2021 року №3349360/36178438, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 12 жовтня 2021 року №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну позивача від 12 жовтня 2021 року №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її до реєстрації 29 жовтня 2021 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 жовтня 2021 року №3349359/36178438, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 11 жовтня 2021 року №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну позивача від 11 жовтня 2021 року №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її до реєстрації 29 жовтня 2021 року;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення у справі в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шляхом зобов`язання Державної податкової служби України подати до суду звіт про виконання судового рішення у 30-денний строк з дати набрання таким рішенням законної сили.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року, адміністративний позов задоволено частково.

25 квітня 2024 року до Верховного Суду вп`яте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Попередні касаційні скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 28 грудня 2023 року, від 5 лютого 2024 року, від 7 березня 2024 року та 5 квітня 2024 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання з цих підстав.

Під час перевірки вп`яте поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст є ідентичним до попередньої касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою повторно, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Так, на початку касаційної скарги міститься посилання на пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, однак, безпосереднє обґрунтування касаційної скарги зводиться до викладення обставин справи, цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини, зроблено вказівку на постанови без належного обґрунтування подібності правовідносин, із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Обов`язкових умов, передбачених при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі так і не зазначено, а посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України не містить обґрунтувань, зокрема, скаржник чітко не зазначає, які саме зібрані у справі докази залишилися не дослідженими та яку саме обставину такі докази підтверджують.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2023 року.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-М» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області, про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Блажівська