УХВАЛА
30 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 140/2037/23
адміністративне провадження № К/990/15966/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стеценка С. Г., перевіривши касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра» до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, третя особа: Ківерцівський національний природний парк «Цуманська Пуща» про визнання незаконним та скасування наказу,
УСТАНОВИВ:
У лютому 2023 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Деметра» звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, третя особа: Ківерцівський національний природний парк «Цуманська Пуща», в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило:
- визнати незаконними та скасувати наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 15 серпня 2022 року № 300 «Про затвердження Проекту організації території Ківерцівського національного природного парку» Цуманська пуща» та наказ від 02 травня 2023 року № 286 «Про внесення змін до Проекту організації території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща».
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Справа була розглянута в порядку загального позовного провадження.
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року, в якій заявник просить скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити для розгляду до суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому, варто зауважити, що в такому випадку обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно зіслатися на конкретний пункт частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу з належним обґрунтуванням, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланнями на відповідну норму права, яку було застосовано неправильно.
Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд встановив, що у касаційній скарзі Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Деметра» посилається на те, що при вирішенні цієї справи судами попередніх інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального права та без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених в постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 822/1186/16, від 25 травня 2023 року у справі № 924/883/21, від 02 серпня 2022 року у справі № 560/3641/21.
Так, за приписами частини четвертої статті 328 КАС України відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 зазначеної норми КАС України можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібність правовідносин та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі.
Верховний Суд повторно зазначає, що підставою касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України можливо у разі, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Також Верховний Суд звертає увагу заявника, що недостатньо самого лише зазначення постанов Верховного Суду, в яких викладені висновки про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Перевіривши вищевказані доводи позивача, Верховний Суд відхиляє посилання на постанови Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 822/1186/16, від 25 травня 2023 року у справі № 924/883/21, від 02 серпня 2022 року у справі № 560/3641/21, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними до правовідносин у цій справі № 140/2037/23, у зв`язку з різними фактичними обставинами справи.
Так, предметом оскарження у справі № 822/1186/16 є рішення Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради від 18 лютого 2016 року № 205 «Про затвердження актів обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню», в частині затвердження акту комісійного обстеження від 11 лютого 2016 року № 13 та надання дозволу представнику виконавця робіт по видаленню зазначених в акті № 13 зелених насаджень.
У справі № 924/883/21 предметом оскарження є стягнення 10 880 408,00 грн збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку «Мальованка».
Крім того, у справі № 560/3641/21 предметом оскарження є розпорядження Хмельницької ОДА від 28 вересня 2020 року № 733/2020-р «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку «Мальованка» для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області».
Натомість у цій справі № 140/2037/23 предметом оскарження є наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 15 серпня 2022 року № 300 «Про затвердження «Проект організації території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» та наказ від 02 травня 2023 року № 286 «Про внесення змін до Проекту організації території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща».
Отже, правовідносини у справах на які посилається Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Деметра» у касаційній скарзі, не є подібними до правовідносин у цій справі, з огляду на що Верховний Суд вважає, що заявником належним чином не обґрунтовано посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд зауважує, що за приписами п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Інші наведені скаржниками доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржників в цій частині не узгоджуються з підставами касаційного оскарження судових рішень - пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись ст. ст. 169, 328, 330, 332 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра» до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, третя особа: Ківерцівський національний природний парк «Цуманська Пуща» про визнання незаконним та скасування наказу - повернути скаржнику.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддяС.Г. Стеценко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.04.2024 |
Оприлюднено | 02.05.2024 |
Номер документу | 118767455 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гудим Любомир Ярославович
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Стеценко С.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні