Рішення
від 29.04.2024 по справі 177/2672/23
КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/2672/23

Провадження № 2/177/236/24

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

29 квітня 2024 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лященко В.В.

за участю секретаря судового засідання Кантилович К.А.

прокурора Гутнік Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу №177/2672/23 за позовом виконувача обов`язків керівника Криворізької північної окружної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, до ОСОБА_1 , третя особа Криворізька районна державна адміністрація - районна військова адміністрація, про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду,

встановив:

В грудні 2023 року виконувач обов`язків керівника Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі Глеюватської сільської ради, звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що між Криворізькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 07.11.2005 року укладено Договір оренди земельної ділянки водного фонду, кадастровим номером 1221885900:04:001:0756, для рибогосподарських потреб. Відповідно до п. 1.1 Договору, Орендодавець надає, а Орендар приймає в оренду, тобто строкове, платне володіння і користування земельну ділянку водного фонду, загальною площею - 30,7727 га, в т.ч. за рахунок земель загального користування 23,1325 га, з них: 14,7967 га - під водою, 1,4782 га - під гідротехнічними спорудами, 6,8576 га - під лісосмугами та за рахунок земель запасу - 7,6402 га, з них 7,6402 га - пасовища, місцезнаходження якої згідно з проектом відведення (планом), на території Орджонікідзенської сільської ради. Відповідно до п. 2.1 даного Договору земельна ділянка надається в оренду Орендареві для рибогосподарських потреб. Земельна ділянка надається в оренду строком на 49 років починаючи з моменту підписання сторонами цього договору та відповідної реєстрації. Згідно з п.4.2. Договору, розмір орендної плати складає 50 грн. за 1 га на 2005-2006 роки з переглядом плати за оренду кожного року. В подальшому, 09.03.2009 року між Орендодавцем та Орендарем укладено Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 07.11.2005, якою внесено зміни, в т.ч. до пункту 4.2. Договору оренди щодо розміру орендної плати, яку збільшено до 100,00 грн. за 1 га в рік. Крім того, 19.06.2012 між Орендодавцем та Орендарем укладено додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1221885900:04:001:0756 від 07.11.2005 року, якою також внесено зміни до пункту 4.2. Договору оренди щодо розміру орендної плати, яку збільшено до 200,00 грн. за 1 га в рік.

Після Додаткової угоди від 19.06.2012 року, тобто більше 10 років, інших додаткових угод, щодо перегляду плати за оренду кожного року, про що визначено п.4.2. Договору від 07.11.2005 року, сторонами цього договору не укладалися. Крім того, п.4.3. Договору визначено, що у разі необхідності розмір, порядок, строки та умови орендної плати можуть змінюватись за взаємним погодженням сторін і згідно діючого законодавства, проте не виконуючи вимоги діючого законодавства питання про внесення змін до строків та умов орендної плати до договору оренди не ініціювалося. Відповідно до умов Договору та додаткових угод до нього також вбачається, що нормативна грошова оцінка наданої в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки, загальною площею 30,7727 га, не проводилась. Отже, оскільки нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, спірний договір оренди земельної ділянки у цій частині суперечить приписам чинного законодавства.

Крім того, відповідно до п.6.4.5. Договору від 07.11.2005 року, Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному розмірі, згідно з умовами цього договору, сплачувати орендну плату. ОСОБА_1 орендна плата у 2018, 2021, 2022 роках взагалі не сплачувалась. Також, за відомостями податкових органів станом на 01.12.2023 року борг ОСОБА_1 за орендну спірної земельної ділянки становить 14 860,68 грн. та пеня у сумі 92,32 грн., що є порушенням п.4.2. спірного Договору щодо виплата сум орендної у повному розмірі до 01 грудня відповідного року. Вказане свідчить про систематичність несплати орендної плати та є підставою для розірвання спірного договору.

Крім того, відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об`єктів у комплексі з земельними ділянками» (Закон № 963-IX) сторони договорів оренди водних об`єктів, договорів оренди земельних ділянок під водними об`єктами, укладених до набрання чинності цим Законом, які не містять умов щодо розміру орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований водний об`єкт, або щодо розміру орендної плати за водний об`єкт, зобов`язані визначити такі умови протягом року з дня набрання чинності цим Законом. Закон № 963-IX набрав чинності 02.03.2021 року. Тобто, сторони договору оренди земельної ділянки водного фонду від 07.11.2005 року повинні були визначити умови щодо розміру орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований водний об`єкт, та щодо розміру орендної плати за водний об`єкт до 03.03.2022 року. Однак умови щодо розміру орендної плати за водний об`єкт, розташований на земельній ділянці наданій ОСОБА_1 в орендне користування до цього часу не визначені.

З урахуванням змін внесених до деяких законодавчих актів вищевказаним Законом, паспорт водного об`єкту та звернень щодо розгляду додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 07.11.2005 року до Офісу не надходив. Розмір плати за наданий в оренду водний об`єкт (водне дзеркало) - ставка з площею водного дзеркала 14,7967 га (кадастровий номер 1221885900:04:001:0756), що розташований за межами с. Високе Поле, можливо виконати відповідно до «Методики визначення розміру орендної плати за надані в оренду водні об`єкти» за даними, взятими з водогосподарського паспорту, розробленому у 2007 році. Так, розмір орендної плати за наданий в оренду водний об`єкт за період з 2013 року по 2022 року, з врахуванням коефіцієнтів індексації, сукупно складає 75 560,19 грн. недоотриманої орендної плати. Умови щодо розміру орендної плати за водний об`єкт, який розташований на земельній ділянці водного фонду, наданої в оренду ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 07.11.2005 року не визначалися. Таким чином, на даний час не визначено істотної умови договору оренди земельної ділянки водного фонду у комплексі з водним об`єктом - плати за водний об`єкт, як наслідок, не виконується обов`язок передбачений ст. 25 Закону України «Про оренду землі», ст. 51 Водного кодексу України.

Крім того, відповідач у справі - ОСОБА_1 , орендує земельну ділянку водного фонду здійснюючи рибогосподарську діяльність без відповідного права на здійснення такої діяльності. Тобто, договір оренди земельної ділянки водного фонду для здійснення рибогосподарської діяльності, міг бути укладений лише з особою, яка має право на зайняття такою діяльністю, а саме з фізичною особою-підприємцем незалежно від того, чи діяв на момент укладення спірного договору оренди від 07.11.2005 року Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів». Разом з тим, ОСОБА_1 ні на момент укладення спірного договору оренди землі від 07.11.2005 року ні на теперішній час не є суб`єктом підприємницької діяльності, тобто здійснює рибогосподарську діяльність без відповідного права, що також є підставою для розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки. Водночас, відповідно до реєстру виданих дозволів на спеціальне водокористування, розміщеного на єдиному державному веб-порталі електронних послуг Держводагенства, ОСОБА_1 дозвіл на спеціальне водокористування не отримував, що є порушенням вищезазначених статей Водного кодексу України.

У зв`язку з чим, позивач просить розірвати договір оренди земельної ділянки водного фонду, укладений 07.11.2005 року між Криворізькою районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 повернути Глеюватській сільській раді Криворізького району Дніпропетровської області земельну ділянку водного фонду, кадастровий номер 1221885900:04:001:0756, площею 30,7727 га, розташовану та території Глеюватської сільської об`єднаної територіальної громади шляхом підписання акту прийому передачі; стягнути з відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратури понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 29.12.2023 року було відкрито провадження у вказаній справі із призначенням підготовчого засідання та викликом сторін.

Ухвалою суду від 13.03.2024 року справу було призначено до судового розгляду по суті.

Прокурор Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області в судовому засіданні на задоволенні позову наполягав, просив задовольнити у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що про що свідчить поштовий конверт, який повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Причину своєї неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Представник Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області районна військова адміністрація в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Пояснення щодо позову не надав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Вислухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження голови Криворізької районної державної адміністрації від 04.11.2005 року за № 828-р між Криворізькою районною державною адміністрацією (далі - Орендодавець) та ОСОБА_1 (далі - Орендар) 07.11.2005 року укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду, кадастровий номер 1221885900:04:001:0756, для рибогосподарських потреб.

Факт державної реєстрації Договору посвідчено в Орджонікідзенській сільській раді Криворізького району Дніпропетровської області, про що у книзі вчинено запис від 24.11.2005 року за № 71.

Крім того, Договір зареєстрований у Криворізькому районному відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 04.07.2006 року за № 040612100270.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Орендодавець надає, а Орендар приймає в оренду, тобто строкове, платне володіння і користування земельну ділянку водного фонду, загальною площею - 30,7727 га, в т.ч. за рахунок земель загального користування 23,1325 га, з них: 14,7967 га - під водою, 1,4782 га - під гідротехнічними спорудами, 6,8576 га - під лісосмугами та за рахунок земель запасу - 7,6402 га, з них 7,6402 га - пасовища, місцезнаходження якої, згідно з проектом відведення (планом), що є додатком що цього договору: Криворізький район на території Орджонікідзенської сільської ради.

Відповідно до п. 2.1 даного Договору земельна ділянка надається в оренду Орендареві для рибогосподарських потреб.

Земельна ділянка надається в оренду строком на 49 (сорок дев`ять) років починаючи з моменту підписання сторонами цього договору та відповідної реєстрації (п. 3.1 Договору).

Згідно з п.4.2. Договору, розмір орендної плати складає 50 (п`ятдесят) грн. за 1 га на 2005-2006 роки з переглядом плати за оренду кожного року.

В подальшому, 09.03.2009 року між Орендодавцем та Орендарем укладено додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1221885900:04:001:0756, від 07.11.2005 року, якою внесено зміни, в т.ч. до пункту 4.2. Договору оренди щодо розміру орендної плати, яку збільшено до 100,00 грн. за 1 га в рік.

Крім того, 19.06.2012 року між Орендодавцем та Орендарем укладено додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1221885900:04:001:0756 від 07.11.2005 року, якою також внесено зміни до пункту 4.2. Договору оренди щодо розміру орендної плати, яку збільшено до 200,00 грн. за 1 га в рік.

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.11.2023 року земельна ділянка, кадастровий номер 1221885900:04:001:0756, площею 30,7727 га, перебуває у державній власності, власник Глеюватська сільська рада.

Листом від 30.06.2023 року Глеюватська сільська рада повідомила ОСОБА_1 про термінове проведення інвентаризації орендованої останнім земельної ділянки, загальною площею 30,7727 га, кадастровий номер 1221885900:04:001:0756, з метою актуалізації відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та приведення до вимог законодавства Договору оренди земельної ділянки, розробити паспорт водного об`єкта, провести нормативно грошову оцінку земельної ділянки та провести реєстрацію договору оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Також, повідомлено про необхідність сплати заборгованості по оренді.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 07.07.2023 року комісія провела обстеження земельної ділянки водного фонду, загальною площею 30, 7727 га, кадастровий номер 1221885900:04:001:0756, який розташований біля с.Зелене Поле, та виявила, що земельна ділянка використовується згідно договору оренди для рибогосподарських потреб, але кількість води у ставку суттєво знизилась приблизно на третину в порівнянні з минулим роком.

Листом Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області від 04.09.2023 року повідомлено, що станом на 04.09.2023 року, починаючи з 2017 року, ОСОБА_1 , як суб`єктом аквакультури, звіти за формою 1-А (річна), затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21.03.2012 року № 141, до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області не подавались.

Згідно листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.09.2023 року ОСОБА_1 за період з 01.08.2018 року по 01.09.2023 року сплачено коштів на загальну суму 79968, 36 грн., в тому числі 2018 рік 00, 00 грн., 2019 рік 46059, 57 грн., 2020 рік 22362, 48 грн., 2021 рік 00, 00 грн., 2022 рік 00, 00 грн., 2023 рік 11546, 31 грн. Орендна плата у 2018, 2021, 2022 роках взагалі не сплачувалась. Станом на 01.09.2023 року в інтегрованій картці платника податків рахується залишок несплаченої пені 92, 32 грн. За даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець на обліку не перебуває.

З інформації наданої Регіональним офісом водних ресурсів у Дніпропетровській області від 25.09.2023 року вбачається, що паспорт водного об`єкта, який повинен бути розроблений у відповідності до Порядку розроблення паспорта водного об`єкта, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 18.03.2013 року і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2015 року за № 775/23307 до Офісу не надходив. Розмір орендної плати за водний об`єкт (водне дзеркало) - ставка з площею водного дзеркала 14,7967 га (кадастровий номер 1221885900:04:001:0756) можна виконати відповідно до «Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти» за даними взятими з водогосподарського паспорту, розробленого у 2007 році (за 2013 рік - 4 640, 72 грн., за 2014 рік - 4 640, 72 грн., за 2015 рік - 5 332, 19 грн., 2016 рік 7 109, 58 грн., 2017 рік 7 281, 29 грн., 2018 рік 7 550, 45 грн., 2019 рік 7 550, 45 грн., 2020 рік 7 550, 45 грн., 2021 рік 7 550, 45 грн., 2022 рік 7 550, 45 грн., 2023 рік 8 803, 44 грн.). Плата за оренду вище зазначеного водного об`єкта у 2013-2023 роках не здійснювалась.

Відповідно до інформації Глеюватської сільської рад від 05.12.2023 року, за відомостями податкових органів станом на 01.122023 року борг ОСОБА_1 за оренду земельної ділянки водного фонду за Договором оренди від 07.11.2005 року складає 14860, 68 грн. та пеня 92,32 грн.

Згідно із відповідями Лозуватської сільської ради за від 10.07.2023 року, від 07.11.2023 року та від 18.12.2023 року заходи щодо приведення у відповідність до вимог чинного законодавства умов договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1221885900:04:001:0756, а також щодо припинення договірних відносин з орендарем ОСОБА_1 не вживались.

Листом №04/58-9679вих-23 від 21.12.2023 року Криворізькою північною окружною прокуратурою Дніпропетровської області повідомлено Глеюватську сільську раду про пред`явлення позовної заяви до суду.

Згідно зі ст..131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 статті 56 ЦК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Право власності на земельні ділянки, визнане за державою рішенням суду, реалізується органами виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, незалежно від органу, в особі якого судом визнане таке право за державою.

Згідно статті 17 Земельного кодексу України місцеві державні адміністрації розпоряджаються землями державної власності в межах, визначених цим кодексом.

Статтею 91 ЗК України передбачено, що одним із обов`язків власника земельної ділянки є додержання ним вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України водний об`єкт - це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт).

Частиною 1 ст. 3 Водного кодексу України визначено, що усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд.

Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об`єктами (преамбула ВК України ).

Статтею 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» визначено, що водні біоресурси (водні біологічні ресурси) це сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

При цьому охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини є невід`ємною умовою сталого економічного, соціального розвитку України та спрямовані на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров`я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Згідно зі статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язкові для виконання сторонами.

Так, згідно з ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладання договору) істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю» (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Таким чином, на момент укладення спірного договору, розмір орендної плати визначався з урахуванням грошової оцінки землі.

Статтею 1 Закону України «Про плату за землю» визначено, що грошова оцінка - капіталізований рентний доход із земельної ділянки.

На даний час розмір орендної плати визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку земель», Податкового Кодексу України.

Так, для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ч. 1 п. 289. ст.289 Податковий кодекс України), а центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки, на який індексується нормативна грошова оцінка станом на 1 січня поточного року за відповідною формулою (п. 289.1 ст. 289 Податковий кодекс України).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України «Про оцінку земель»), за ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка обов`язково проводиться, зокрема, у разі визначення орендної плати за землі державної та комунальної форми власності.

Таким чином, обов`язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням.

Так, у Договорі оренди, розмір плати за користування земельною ділянкою визначено у твердій грошовій формі в сумі 50, 00 грн. за 1 га на рік (п. 4.2 Договору), яку збільшено відповідно до умов додаткової угоди від 09.03.2009 року до нього до 100, 00 грн. за 1 га на рік, також додатковою угодою від 19.06.2012 року розмір орендної плати, яку збільшено до 200,00 грн. за 1 га в рік.

Відповідно до умов Договору та додаткової угоди до нього вбачається, що грошова оцінка наданої в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки, загальною площею 30, 7727 га не проводилась.

Отже, оскільки нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а спірний договір оренди земельної ділянки у цій частині суперечить приписам чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено перелік способів захисту цивільних прав, які мають універсальних характер та можуть застосовуватися до всіх чи більшості суб`єктивних прав.

Разом з тим, законодавцем передбачено, що такий перелік не є вичерпним та надано право суду захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (частина 3 ст. 16 ЦК України). Особа, законне право або інтерес якої порушено, може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту.

Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України права володіння, користування та розпорядження своїм майном належать власникові.

Згідно із нормою ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтями 203, 228 ЦК України передбачено, що правочини не можуть суперечити цивільно-правовому законодавству, не повинні бути спрямовані на порушення інтересів і пошкодження майна держави, територіальної громади, незаконним заволодінням ним, а тому, при таких обставинах, договір визнається недійсним.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно п. 7.5. Договору оренди від 07.11.2005 року у разі невиконання умов договору однією із сторін, потерпіла сторона може вимагати від винної сторони дострокового розірвання цього договору з наступним відшкодуванням усіх понесених збитків та втраченої вигоди.

Водокористувачі, яким надано у користування рибогосподарські водні об`єкти (їх частини), зобов`язані здійснювати заходи, що забезпечують поліпшення екологічного стану водних об`єктів і умов відтворення рибних запасів, а також утримувати в належному санітарному стані прибережні захисні смуги в місцях вилову рибу (стаття 68 ВК України).

Відповідно до п. 2.1 оспорюваного Договору оренди земельної ділянки спірна земельна ділянка передавалась в оренду ОСОБА_1 для рибогосподарських потреб.

Згідно з п. 6.4.4 Договору орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку згідно з умовами цього договору та її цільового призначення, також забезпечувати екологічну безпеку користування земельною ділянкою шляхом додержання вимог земельного, природоохоронного законодавства, технологічних норм і стандартів, а також норм і правил щодо використання землі.

Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_1 не здійснюється рибогосподарська діяльність, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де ОСОБА_1 не значиться зареєстрованим як фізична особа підприємець, дозвіл на спеціальне водокористування не отримував.

Таким чином судом встановлено недотримання ОСОБА_1 вимог п.п. 2.1, 6.4.4 договору оренди земельної ділянки щодо використання земельної ділянки для рибогосподарських потреб, що беззаперечно ставить під загрозу задоволення рибогосподарських потреб регіону, як мету оспорюваного договору, на яку держава розраховувала при його укладенні та нівелює виробництво конкурентоспроможної рибної продукції з метою гарантування продовольчої безпеки країни та задоволення потреб населення в рибопродукції.

Так, статтею 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», який набув чинності 04.08.2011 року надано визначення поняттю рибогосподарська діяльність, зокрема це - діяльність юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, пов`язана з вивченням водних біоресурсів, їх охороною, відтворенням, спеціальним використанням, переробкою, реалізацією тощо.

Також у статті 1 Закону України «Про аквакультуру», який набрав чинності 01.07.2013 року, надано визначення поняттю аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

Крім того, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 141 від 21.03.2012 року затверджено форму звітності № 1А-риба (річна) «Виробництво продукції аквакультури за 20__ р.» та інструкції щодо її заповнення.

Відповідно до ч. 2 даного Наказу вказану форму звітності поширити на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які здійснюють виробництво посадкового матеріалу та товарної риби в умовах аквакультури.

Так, відповідно до вимог чинного законодавства, Договір оренди земель водного фонду від 07.11.2005 року мав бути укладений лише з особою, яка має право на зайняття рибогосподарською діяльністю, а саме з фізичною особою-підприємцем.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові від 15.10.2019 року, справа №903/129/18, Велика Палата Верховного Суду врахувала, що Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» не діяв на момент укладення договору оренди, але, відсутність визначення поняття рибогосподарської діяльності у тексті нормативного акта на вказаний момент не змінює суті такої діяльності, яка має господарський характер, а отже, може здійснюватися саме відповідними суб`єктами.

Про те, як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 ні на момент укладення спірного договору оренди землі від 07.11.2005 року, ні на теперішній час не є суб`єктом підприємницької діяльності та не здійснює рибогосподарську діяльність.

Таким чином, суд приходить до висновку, про те, що Криворізькою районною державною адміністрацією передані землі водного фонду для їх використання не за цільовим призначенням ОСОБА_1 , який не має права на зайняття рибогосподарською діяльністю, що є підставою для визнання договору оренди недійсним та повернення земельної ділянки.

Крім того, відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об`єктів у комплексі з земельними ділянками» (Закон № 963-IX) сторони договорів оренди водних об`єктів, договорів оренди земельних ділянок під водними об`єктами, укладених до набрання чинності цим Законом, які не містять умов щодо розміру орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований водний об`єкт, або щодо розміру орендної плати за водний об`єкт, зобов`язані визначити такі умови протягом року з дня набрання чинності цим Законом.

Закон № 963-IX набрав чинності 02.03.2021 року. Тобто, сторони договору оренди земельної ділянки водного фонду від 07.11.2005 року повинні були визначити умови щодо розміру орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований водний об`єкт, та щодо розміру орендної плати за водний об`єкт до 03.03.2022 року.

Однак умови щодо розміру орендної плати за водний об`єкт, розташований на земельній ділянці наданій ОСОБА_1 в орендне користування до цього часу не визначені, як наслідок, не виконується обов`язок щодо плати за водний об`єкт передбачений ст. 25 Закону України «Про оренду землі».

Разом з тим, відповідно до Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 року № 236 затверджено Методику визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти».

Відповідно до вказаної Методики Регіональним офісом водних ресурсів у Дніпропетровській області виконано розмір плати за оренду водного об`єкту, яким користується ОСОБА_1 , але через відсутність паспорта водного об`єкта, лише як мінімальну та максимальну величину орендної плати за коефіцієнтами взятими з Методики за користування водним об`єктом з водогосподарського паспорту, розробленому у 2007 році.

Так, станом на 01.12.2023 року борг ОСОБА_1 за орендну спірної земельної ділянки становить 14 860,68 грн. та пеня у сумі 92,32 грн.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 652 ЦК України зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У п. 64 постанови від 21.07.2021 року по справі №912/3323/20 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання такого зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Застосування статті 652 ЦК України є відображенням дії у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.

Істотна зміна обставин є оціночною категорією, водночас вона полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Таким чином, передбачене вказаними статтями право, зокрема, на розірвання договору у разі істотної зміни обставин, направлене на захист сторін такого договору від настання ще більш несприятливих наслідків, пов`язаних з подальшим виконанням договору в умовах виникнення обставин, що відповідають характеристикам, зазначеним в статті 652 ЦК України.

Таке право сторони можуть реалізувати у разі, коли вони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 року у справі № 910/9961/16.

Водночас, договір у разі істотної зміни обставин може бути розірваним не лише за згодою сторін, а і на підставі рішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились. У такому разі суд при вирішенні питання на предмет можливості задоволення вимоги заінтересованої сторони, має встановити факт зміни істотної обставини, за наявності одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі № 911/537/19.

Наведені правові висновки узгоджуються з принципом "найменших негативних наслідків" для сторін договору та висновками Верховного Суду, викладеними у підпунктам 8.24, 8.25 постанови від 10.12.2019 року у справі № 926/1557/18, що за змістом наведених законодавчих положень зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин в судовому порядку, як і розірвання договору з цих підстав, виходячи з принципу свободи договору, є винятковими заходами, що застосовуються за наявності підтвердження дійсної істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, укладаючи цей правочин.

При цьому, можливість внесення змін у договір як більш гнучкий засіб урегулювання правовідносин сторін може бути застосований у разі, якщо, з огляду на конкретні обставини, розірвання договору суперечитиме суспільним інтересам та матиме наслідком завдання шкоди, що значно перевищуватиме необхідні для виконання договору затрати, отже є необґрунтованим з точки зору необхідності вчинення сторонами ряду заходів щодо забезпечення відновлення становища залежно від ступеню виконання зобов`язань за цим договором, та понесення у зв`язку з цим фінансових та інших витрат, тобто за принципом "найменших негативних наслідків" для сторін договору.

Таким чином, виходячи зі змісту статей 651, 652 ЦК України та принципу "найменших негативних наслідків" для сторін договору, можна дійти висновку, що розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, як засіб урегулювання спірних правовідносин сторін, може бути реалізований лише після того, як сторони (одна зі сторін) вчинили дії, спрямовані на приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, шляхом внесення у нього змін і не досягли відповідної згоди, тобто після застосування більш гнучкого та менш обтяжливого засобу врегулювання суперечності.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові від 25.02.2020 року по справі № 922/2279/19.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, враховуючи те, що ОСОБА_1 отримавши в строкове платне користування для рибогосподарських потреб земельну ділянку з розташованим на ній водним об`єктом, не виконав покладені на нього Договором обов`язки у сфері охорони навколишнього природного середовища. Так, ОСОБА_1 орендувавши спірний водний об`єкт, не розробив та не отримав дозвільних документів на спеціальне водокористування та встановлення режиму роботи водного об`єкта, сплачував не в повному обсязі орендну плату. Дані порушення були допущенні відповідачем, а відтак протягом тривалого часу з моменту укладення договору оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом, не були виконані істотні умови укладеного договору, які повинні забезпечувати охорону водного об`єкту, тому договір оренди земельної ділянки водного фонду, укладений 07.11.2005 року між Криворізькою районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_1 , підлягає розірванню, а земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 1221885900:04:001:0756, площею 30,7727 га, розташовану та території Глеюватської сільської об`єднаної територіальної громади шляхом підписання акту прийому передачі.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Прокурором при зверненні до суду з даним позовом було сплачено 4294, 40 грн, судового збору за подачу позову, що підтверджується платіжним дорученням, тому сума цих витрат підлягає стягненню з відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури.

Керуючись ст.ст.12,13,81,89,141,263-265,280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позоввиконувача обов`язків керівника Криворізької північної окружної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки водного фонду, укладений 07.11.2005 року між Криворізькою районною державною адміністрацією Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04052270) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), державну реєстрацію якого посвідчено в Орджонікідзенській сільській раді Криворізького району Дніпропетровської області, про що у книзі вчинено запис від 24.11.2005 року за № 71 та зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 04.07.2006 року за № 040612100270.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути Глеюватській сільській раді Криворізького району Дніпропетровської області земельну ділянку водного фонду, кадастровий номер 1221885900:04:001:0756, площею 30,7727 га, розташовану та території Глеюватської сільської об`єднаної територіальної громади шляхом підписання акту прийому передачі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури кошти витрачені на сплату судового збору у розмірі 4294, 40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 02.05.2024 року.

Суддя В. В. Лященко

СудКриворізький районний суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення29.04.2024
Оприлюднено03.05.2024
Номер документу118768785
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди

Судовий реєстр по справі —177/2672/23

Рішення від 29.04.2024

Цивільне

Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Лященко В. В.

Рішення від 29.04.2024

Цивільне

Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Лященко В. В.

Ухвала від 13.03.2024

Цивільне

Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Лященко В. В.

Ухвала від 29.12.2023

Цивільне

Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Лященко В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні