Ухвала

від 02.05.2024 по справі 185/4752/24

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/4752/24

Провадження № 2/185/2982/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 травня 2024 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Болдирєва У.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зобов`язання вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

25 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зобов`язання вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна.

01 травня 2024 року здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Позивач посилається на те, що вироком Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області у кримінальній справі № 198/638/18 його було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення та стягнуто на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 200000 грн.

Виконавче провадження № 63310017 з примусового виконання виконавчого листа № 198/638/18 закінчено 27 вересня 2023 року у зв`язку зі смертю стягувача ОСОБА_2 . Однак арешт, накладений державним виконавцем на майно боржника ОСОБА_1 в межах цього виконавчого провадження, до теперішнього часу не скасовано. Про це позивач дізнався, маючи намір отримати спадок після смерті батька ОСОБА_3 на нерухоме майно та здійснити реєстрацію свого права власності.

Позивач просить зобов`язати відповідача зняти арешт з усього нерухомого майна, належного йому на праві власності, накладеного постановою про арешт майна боржника від 19 жовтня 2020 року ВП 63310017 та рішення про державну реєстрацію прав на обтяжень, індексний номер 546321459 від 19 жовтня 2020 року.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

1. Згідно з постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», відповідачами у справі про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

Таким чином належними відповідачем у справі про скасування арешту майна мають бути особи, в інтересах яких накладався цей арешт, а не державна виконавча служба.

За змістом відповіді начальника Павлоградського відділу ДВС від 16 квітня 2024 року, доданої до позовної заяви, до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя (частина 3 статті 1230 Цивільного кодексу України), отже право стягувача ОСОБА_2 на стягнення моральної шкоди може бути успадковане її спадкоємцями, а зняття арешту з майна боржника зробить неможливим реалізацію такого права з боку спадкоємців, тому відсутні законні підстави для зняття арешту з майна, належного ОСОБА_1 .

Арешт на майно позивача був накладений в інтересах стягувача ОСОБА_2 , виконавче провадження закінчено у зв`язку зі смертю стягувача, проте позовна заява не містить даних щодо наявності або відсутності спадкоємців, які прийняли спадщину, чиїх прав та інтересів стосуватиметься рішення суду у справі про зняття арешту з майна.

2. Згідно з частиною першою статті 30 ЦПК України встановлено виключну підсудність для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна.

За правилами виключної підсудності ці позови пред`являються за місцезнаходженням нерухомого майна або основної його частини.

Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такий висновок викладено в пункті 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ».

Як визначеноВерховним Судому постановівід 09вересня 2020року усправі №910/6644/18, виключна підсудність застосовуєтьсядо тихпозовів,вимоги заякими стосуютьсянерухомого майнаяк безпосередньо,так іопосередковано,а спірможе стосуватисяяк правовогорежиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Позовні вимоги ОСОБА_1 виникають з приводу нерухомого майна, зокрема того майна, яке позивач успадковує після смерті батька, проте позовна заява та додані до неї документи не містять відомостей про місцезнаходження цього майна, відтак суд не має можливості визначити підсудність справи.

Тому необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків шляхом подання уточненої позовної заяви.

Згідно з частиною 2 статті 185 ЦПК України, строк усунення недоліків позовної заяви не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтею 185 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зобов`язання вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна.

Надати строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя У.М. Болдирєва