справа № 631/733/24
провадження № 2/631/409/24
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
02 травня 2024 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М. розглянувши питання можливості відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії ВІ № 1214672 від 30 квітня 2024 року діє адвокат Світлик Яніна Вікторівна, звернулась до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, в якій просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк у шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказана позовна заява та додані до неї документи подані в електронному вигляді через систему «Електронний суд».
При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, проаналізувавши фактичні обставини позову, їх правову кваліфікацію, характер спірних правовідносин та предмет захисту, з`ясовано, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 43, 175 та 177 Цивільного процесуального кодексу України.
У відповідностідо приписівчастини 1,4та 8статті 14Цивільного процесуальногокодексу України,у судахфункціонує Єдинасудова інформаційно-комунікаційнасистема.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України«Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом
Положеннями частин5,6та 7статті 43Цивільного процесуальногокодексу Українивизначено,що документи(втому числіпроцесуальні документи,письмові таелектронні доказитощо)можуть подаватисядо суду,а процесуальнідії вчинятисяучасниками справив електроннійформі звикористанням Єдиноїсудової інформаційно-комунікаційноїсистеми,за виняткомвипадків,передбачених цимКодексом.Процесуальні документив електроннійформі маютьподаватися учасникамисправи досуду звикористанням Єдиноїсудової інформаційно-комунікаційноїсистеми впорядку,визначеному Положеннямпро Єдинусудову інформаційно-комунікаційнусистему та/абоположеннями,що визначаютьпорядок функціонуванняїї окремихпідсистем (модулів). Уразі поданнядо судув електроннійформі заявипо сутісправи,зустрічного позову,заяви прозбільшення абозменшення позовнихвимог,заяви прозміну предметаабо підставпозову,заяви прозалучення третьоїособи,апеляційної скарги,касаційної скаргита документів,що доних додаються,учасник справизобов`язаний надатидоказ надсиланнятаких матеріалівіншим учасникамсправи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до пунктів 24 та 29 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої Ради Правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року (далі Положення про ЄСІТС), підсистема «Електронний суд» підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Таким чином, законодавцем надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника).
Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20) та від 01 липня 2021 року у справі №9901/76/21 (провадження №11-137заі21).
Положеннями статтей 175 та 177 Цивільного процесуального кодексу України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.
Відповідно дочастини 1статті 177Цивільного процесуальногокодексу Українипозивач повинендодати допозовної заявиїї копіїта копіївсіх документів,що додаютьсядо неї,відповідно докількості відповідачіві третіхосіб. У разіподання досуду позовноїзаяви тадокументів,що додаютьсядо неї,в електроннійформі черезелектронний кабінетпозивач зобов`язанийдодати допозовної заявидоказ надсиланняіншим учасникамсправи копійподаних досуду документівз урахуваннямположень статті43цього Кодексу.
Отже, у разі направлення сторонами (учасниками) справи позовних та інших заяв, скарг та інших визначених законом процесуальних документів в електронній формі та підписанням вказаних документів власним електронним підписом, така сторона (учасник) справи відповідно до частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України та пункту 29 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, зобов`язана надати доказнадсилання іншимучасникам справикопій поданихдо судудокументів листомз описомвкладення або доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
Разом з тим, позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено доказів надсилання копій поданих до суду документів (позовної заяви з додатками, листом з описом вкладення учасникам справи), зокрема, відповідачу СТАРОВІРІВСЬКІЙ СІЛЬСЬКІЙ РАДІ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.
Відтак, враховуючи вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі та подальший розгляд справи й ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (стаття 16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції Українитреба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Положеннями частини 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України.
Як вже зазначалося вище, вимоги щодо змісту та форми позовної заяви визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, у частині 1статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечує можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеногоЦивільним процесуальним кодексом України.
В даномувипадку,подана позовназаява невідповідає вимогам,що викладеніу частині1статті 177Цивільного процесуальногокодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху відповідно до статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи наступне.
Відповідно до частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам, які зазначені у частині 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу Українита вважає за необхідне залишити її без руху, надавши позивачу десятиденний строк, який відраховувати із дня вручення копії даної ухвали, для усунення вищевказаних недоліків.
Спосіб усуненнянедоліків позовноїзаяви полягає в наданні доказів надсилання копій поданих до суду документів листом з описом вкладення учасникам справи, зокрема, відповідачу по справі .
Крім того, слід за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущених при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 14, 175, 177, частиною 1 статті 185, статтями 258 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України,
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору у повному обсязі, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.
Суддя: Т. М. Трояновська
Суд | Нововодолазький районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 02.05.2024 |
Оприлюднено | 03.05.2024 |
Номер документу | 118781698 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Нововодолазький районний суд Харківської області
Трояновська Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні