Рішення

від 01.05.2024 по справі 133/3749/23

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 133/3749/23

Номер провадження 2/133/305/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01.05.24 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Щерби Н.Л.,

за участю секретаря Білокура Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Пилипчук Володимир Олексійович, до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: орган опіки та піклування виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області, про визначення місця проживання дитини з батьком та звільнення від сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пилипчук В.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області, про визначення місця проживання дитини з батьком та звільнення від сплати аліментів. У вказаній позовній заяві позивач просить суд визначити місце проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ним батьком ОСОБА_1 за місцем його реєстрації або проживання; звільнити його від сплати аліментів на користь відповідача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) до поновліття доньки, а також звільнити його від сплати заборгованості по аліментам, починаючи з 06 вересня 2022 року.

Свої вимоги мотивує, тим що раніше перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , у шлюбі з якою у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При розірванні шлюбу судом не вирішувалось питання щодо визначення місця проживання дитини. Крім того, судовим наказом від 13 вересня 2022 року з нього стягуються аліменти на користь відповідача на утримання неповнолітньої доньки. На даний час донька проживає разом з ним та перебуває на його утриманні. Відповідач участі в утриманні дитини не приймає, життям доньки не цікавиться, за місцем проживання доньки з`являється епізодично, потім зникає на кілька місяців, отримані за судовим наказом аліменти витрачає на задоволення власних потреб. ОСОБА_2 свій спосіб життя змінювати не бажає. На даний час необхідно визначити місце проживання доньки разом з ним, оскільки він створює всі необхідні умови для проживання, виховання, забезпечуючи гармонійний розвиток її особистості, належним чином піклується про здоров`я дитини, у зв`язку з чим вимушений звернутись до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 01 грудня 2023 року було відкрите провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 01 березня 2024 року закрито підготовче провадження.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Пилипчук В.О. у судове засідання не з`явилися, проте від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без їхньої участі, та про підтримання вимог, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, проте надала до суду заяву про розгляд справи без її участі та про визнання позовних вимог.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Козятинської міської ради Вінницької області служба у справах дітей у судове засідання не з`явився, проте на адресу суду від представника надійшла заява про розгляд справи без участі представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору та про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані сторонами та долучені до матеріалів справи письмові докази, правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21 жовтня 2021 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Судовим наказом від 13 вересня 2022 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 вересня 2022 року і до досягнення донькою повнолітнього віку.

16 вересня 2022 року головним державним виконавцем відкрито виконавче провадження №69874468 з примусового виконання вищевказаного судового наказу від 13 вересня 2022 року у справі №133/1953/22.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів позивач ОСОБА_1 станом на 23 травня 2023 року має заборгованість у розмірі 14 835,78 гривень.

За змістом положень ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 3, ст. 18 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 02 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Стаття 141 СК Українивизначає, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, чи розірвано шлюб і чи проживають вони разом чи окремо.

Відповідно до ч. 2 ст.141СКУкраїни розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із ст.11ЗаконуУкраїни«Про охоронудитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Конвенція про права дитини, виходячи із рівності прав матері та батька, у п. 1 ст. 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.

Частиною 2 ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з ч. 4 ст.150СКУкраїни батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до ст.153СКУкраїни мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Частиною 2 ст. 155 СК України передбачено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує кожному право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (пункт 1). При цьому зазначена стаття містить застереження, згідно з яким органи державної влади не можуть утручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (пункт 2).

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Частинами 2, 3 ст. 161 СК України визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

До інших обставин, що мають істотне значення (у контексті приписів ч. 1 ст. 161 СК України) можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною; можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Відповідно до рішення комісії з питань захисту прав дитини при виконкомі Козятинської міської ради Вінницької області від 31 липня 2023 року №26, затвердженого рішенням виконкому міської ради від 03 серпня 2023 року №211, яка вирішила пропонувати виконавчому комітету Козятинської міської ради, як органу опіки та піклування, затвердити рішення комісії з питань захисту прав дитини, визначивши місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 за місцем його реєстрації та фактичного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням викладеного вище, а також з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав і законних інтересів неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд дійшов висновку про те, що найкращим інтересам дитини буде відповідати місце її проживання разом з батьком.

Щодо вимог позивача ОСОБА_1 про звільнити його від сплати аліментів на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та звільнення його від сплати заборгованості по аліментам, починаючи з 06 вересня 2022 року, суду необхідно зазначити наступне.

У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом ст. 197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у звязку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

З аналізу даної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у звязку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Відповідно, лише за наявності вищевказаних обставин: тяжкої хвороби або інших обставин, що мають істотне значення, та повязаність хвороби або такої іншої обставини з виникненням заборгованості, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Наведена норма закону не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Згідно з розясненнями, викладеними у п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст.197 СК умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Позивач, як на підставу позову в цій частині, посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 отримані за судовим наказом аліменти витрачає на задоволення власних потреб, а дитина проживає разом з ним та перебуває на його утриманні.

Отже, суми сплачені добровільно боржником на утримання дитини та проживання разом з ним є обставиною, що має істотне значення у розумінні частини другої статті 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він виконував свій обовязок добровільно.

Виконання свого боргового зобовязання в добровільному порядку не може бути підставою для повторного стягнення цієї ж суми грошей на рахунок органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення, оскільки дитина фактично проживає разом з батьком та заборгованість по аліментах йому нараховується безпідставно.

При вирішенні питання про судові витрати суд бере до уваги норми ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, яка визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Положеннями ч. 1 ст. 142 ЦПК України встановлено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то відповідно позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, а інші 50 відсотків судового збору, що сплачені позивачем при зверненні до суду з позовом, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В п. 1 ч. 3 ст. 113 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно положень ч. 3 ст. 134 ЦПК України, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

В частині 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В частині 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В частині 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат понесених за надання правничої допомоги до позовної заяви долучено розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу, з якого вбчається, що адвокатом Пилипчуком В.О. надано позивачу ОСОБА_1 правову допмоогу на суму 5 000 гривень, з яких вартість попередньої консультації та підготовка, укладання договорів, зняття необхідних копій складає 1600 гривень, підготовка позову 2800 гривень, участь у судовому засіданні 800 гривень.

Отже, суд, беручи до уваги категорію справи, час, витрачений адвокатом на підготовку та складання позову, приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 000 гривень сплачених за надання правничої допомоги, оскільки суд вважає, що витрати саме в даному розмірі є співмірними із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160-161, 180, 195, 197 СК України, ст.ст. 76, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Прийняти визнання позову відповідачем.

Позов ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Пилипчук Володимир Олексійович, до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: орган опіки та піклування виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області, про визначення місця проживання дитини з батьком та звільнення від сплати аліментів задовольнити повністю.

Визначити визначити місце проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_1 за місцем його реєстрації або проживання.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до поновліття дитини, стягнутих судовим наказом від 13 вересня 2022 року у справі №133/1953/22.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам, починаючи з 06 вересня 2022 року, по виконавчому провадженні №69874468.

Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , судовий збір в розмірі 1073 гривень 60 копійок.

Повернути ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 з державного бюджету 50 відсотків судового збору в сумі 1073 гривень 60 копійок, сплаченого відповідно до платіжної інструкції №88 від 17 листопада 2023 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , витрати за надання правничої допомоги в розмірі 2 000 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , яка проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 ;

третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Козятинської міської ради, адреса: вул. Г. Майдану, 24, м. Козятин, Вінницька область, ЄДРПОУ 03084799.

Суддя: