Постанова

від 24.04.2024 по справі 914/2457/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2024 р. Справа №914/2457/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді:Плотніцького Б.Д.

Суддів:Зварич О.В.,

Скрипчук О.С.

за участю секретаря судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лів-Енерго"

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.02.2024 (повний текст рішення підписано 19.02.2024, суддя Рим Т.Я.)

у справі №914/2457/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лів-Енерго"

до відповідача: Акціонерного товариства "Українська Залізниця" в особі регіональної філії "Львівська Залізниця" акціонерного товариства "Українська Залізниця"

про:стягнення 1 937 036,50 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Бухеник І.Б.

від відповідача: Філь О. П.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лів-Енерго» звернулось з позовом до Акціонерного товариства "Українська Залізниця" в особі регіональної філії "Львівська Залізниця" акціонерного товариства "Українська Залізниця" про стягнення 1 937 036,50 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.02.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська Залізниця" в особі регіональної філії "Львівська Залізниця" акціонерного товариства "Українська Залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лів-Енерго" 91'721 грн 62 коп. заборгованості та 1'377 грн. 23 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору. Відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Лів-Енерго", звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка надійшла до суду 07.03.2024.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини справи, визнано встановленими недоведені обставини, що мають значення по справі, зроблено висновки, що не відповідають фактичним обставинам справи, порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права.

У апеляційній скарзі представник позивача зазначив, що висновки суду, що відповідач свої зобов`язання за договором від 07.12.2020 року в частині сплати вартості технічного нагляду не відповідають встановленим обставинам справи, а саме: відповідач прийняв та оплатив послуги технічного нагляду за 2021 рік, проте не прийняв та не оплатив такі послуги за 2022 рік.

Відтак, апелянт просить скасувати рішення першої інстанції, прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник відповідача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просив її задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави визначає Закон України "Про публічні закупівлі". Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до частин 2 та 4 статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках затверджувати типові договори. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема:

Примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Отже, закон розмежовує примірні та типові договори, які затверджують Кабінет Міністрів України чи інші органи державної влади. Наявність затвердженої форми примірного договору надає сторонам можливість змінювати окремі його умови.

Відповідно до частин 1, 2, 5, 6 статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення і наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України. Обов`язок щодо здійснення технічного нагляду може бути покладений замовником на спеціалізовану організацію чи спеціаліста з технічного нагляду або на інженера-консультанта, з визначенням у договорі підряду їхніх повноважень. Примірні форми договорів про здійснення технічного нагляду та про надання інженерно-консультаційних послуг у будівництві затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.

Міністерство розвитку громад та територій України наказом від 13.04.2020 № 89 затвердило Примірну форму договору про здійснення технічного нагляду в будівництві (надалі Примірна форма). Додатком № 3 Примірної форми є розрахунок договірної ціни надання послуг зі здійснення технічного нагляду, який сформований як таблиця, що містить одиниці виміру, обсяги послуг, вартість послуг, а також інші підтверджені витрати, не враховані вартістю людино-дня/людино-місяця (відрядження, витрати сторонніх організацій тощо). Таким чином, саме від домовленості сторін залежить яким чином наведений вище розрахунок буде заповнений. Законодавство не містить вимог про обов`язкове заповнення усіх без винятку стовпців у розрахунку. Зазначене спростовує аргументи Позивача про типову форму додатка (розрахунок договірної вартості), що відображені в пункті 13 цього рішення.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктами 2 і 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Укладення договору в межах публічних закупівель передбачає спеціальну процедуру погодження істотних умов договору.

Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції…, крім випадків… перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції… без зменшення обсягів закупівлі.

АТ "Укрзалізниця" оголосило тендер на закупівлю послуги з технічного нагляду за будівництвом об`єкта: "Реконструкція споруд залізниці з електрифікацією дільниці Ковель-Ізов-Держкордон регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" у Волинській області" І черга (ДК 021:2015 71520000-9 Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт). Тендерна документація завантажена на веб сайті https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-10-23-011667-a (т.3, а.с.36-39). Тендерна документація не містила проєкту додатка №2 до договору (розрахунок вартості). В цій документації зазначено, що оцінка тендерних пропозицій здійснюється на основі одного критерію ціни.

За результатами проведеної закупівлі переможцем визначено ТОВ "Лів-Енерго", яке запропонувало найнижчу ціну. Така ціна відображена у двох документах, які надав сам Позивач на розгляд тендерного комітету на стадії укладення договору:

Тендерна пропозиція №416 від 09.11.20 (том 3, а.с.44), яка містила загальну пропоновану вартість договору 5'399'460,00 грн з ПДВ.

Розрахунок ціни відповідно до технічної частини № 417 від 09.11.20 (том 3, а. с. 45). Цей розрахунок розділив загальну запропоновану вартість договору на дві складові: здійснення технічного нагляду за будівництвом в розмірі 2'727'000,00 грн (без ПДВ) та інші прямі витрати (проїзд, адміністративні витрати, придбання обладнання тощо) в розмірі 1'772'550,00 грн (без ПДВ).

За результатами проведення публічної закупівлі Відповідач уклав з Позивачем (як переможцем торгів) договір № Л/Е-20560/НЮ від 07.12.2020 (том 1, а. с. 23-32) (далі Договір від 07.12.2020). Згідно з пунктом 1.1 цього договору замовник (Відповідач) доручає, а виконавець (Позивач) приймає на себе зобов`язання з технічного нагляду за будівництвом об`єкта: "Реконструкція споруд залізниці з електрифікацією дільниці Ковель-Ізов-Держкордон регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" у Волинській області" І черга" згідно з умовами цього договору. Адреса розташування об`єкта Волинська область, дільниця Ковель-Ізов-Держкордон.

Пунктами 3.1-3.3 Договору від 07.12.2020 встановлено:

Загальна вартість договору визначена протоколом погодження договірної ціни (Додаток № 1) та підтверджена розрахунком вартості (Додаток № 2).

Загальна сума за договором визначається сукупною вартістю проведеного технічного нагляду згідно з актами здачі-приймання виконаного технічного нагляду.

Загальна сума цього договору не може перевищувати 5 399 460,00 грн з ПДВ…

Відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток № 1) (том 1, а. с. 30) загальна сума цього договору становить 5 399 460,00 грн з ПДВ…

Розміщена Відповідачем тендерна документація не містила проєкту додатку 2 до договору, який планувалося укласти. Такий проєкт надав сам Позивач, при чому його зміст ідентичний розрахунку ціни №417 від 09.11.20. Звертає на себе увагу, що цей документ іменується "Розрахунок вартості" та містить окремий напис "додаток № 2" до Договору від 07.12.2020. Його підписав лише Позивач.

У розрахунку вартості (додаток № 2) (том 1, а. с. 31) зазначено, що загальна сума цього договору становить 5 399 460,00 грн з ПДВ (4 449 550,00 грн без ПДВ), зокрема:

Вартість здійснення технічного нагляду за будівництвом 2 727 000,00 грн без ПДВ.

Вартість інших прямих витрат (проїзд, адміністративні витрати, придбання обладнання тощо) 1 772 550,00 грн без ПДВ.

В додатку міститься інформація, що вартість здійснення технічного нагляду за будівництвом визначається з урахуванням кількості людино-днів для здійснення технічного нагляду 2'020, а також вартості одного людино-дня 1'350,00 гривень.

Сторони визнають, що Договір від 07.12.20 з додатком №1 (протокол погодження договірної ціни) та додатком №2 (розрахунок вартості) розміщені в системі Prozorro в розділі "Укладений договір". Отже, прийняття пропозиції Позивача та визначення його як переможця закупівлі свідчить про акцептування Відповідачем пропозиції Позивача, що спростовує твердження Позивача, зазначене в пункті 14 цього рішення.

Крім того, Позивач пропонував змінити Договір від 07.12.2020, виклавши його додаток №2 в іншій редакції, а саме виключити з його тексту інші прямі витрати, збільшивши вартість однієї людино-години з 1'350,00 грн до 1'987,00 грн, а також збільшивши загальну кількість людино-днів з 2'020 до 2'264,49. Така інформація міститься у листі №695 від 29.12.2022 (том 3, а. с. 154-155). Відповідач не погодив цієї пропозиції.

Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Частиною 1 статті 189 Господарського кодексу України встановлено, що ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Підсумовуючи вказане, Сторони визначили ціну договору у відповідності з додатком № 2 (див. пункт 44 цього рішення). Зазначене спростовує аргументи Позивача (пункт 13 цього рішення) про те, що Додаток № 2 містив лише орієнтовний розмір вартості технічного нагляду та інших прямих витрат.

Додатковою угодою № 1 від 22.12.2021 сторони продовжили строк дії Договору від 07.12.2020 до 31.12.2022 (том 1, а. с. 33-35).

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 902 Цивільного кодексу України встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Позивач уклав низку договорів про надання послуг з фізичними особами підприємцями, що мають кваліфікаційні атестати на право провадити діяльність з обстеження інженерних систем будівель, з проведення аудиту енергетичної ефективності будівель тощо (том 1, а. с. 36-130). Вказані договори укладені у 2018 році, тобто до виникнення договірних правовідносин між сторонами. Водночас вказані фізичні особи підприємці надавали окремі послуги технічного нагляду, Позивач оплачував їхні послуги, про що у матеріалах справи є відповідні докази (том 1, а. с. 36-130, 196, 197, 199, 200).

Відповідач передав Позивачу проєктно-кошторисну документацію (том 1, а. с. 134-165), про що сторони склали акт від 16.07.2021 (том 1, а. с. 131-132), акт від 02.11.2021 (том 1, а. с. 133).

Позивач надав Відповідачу послуги за Договором від 07.12.2020 загальною вартістю 3 297 415,74 грн з ПДВ, про що свідчать акти приймання-передачі виконаних робіт:

58.1.№ 1 від 29.10.2021 на суму 120 000,00 грн (том 1, а. с. 202).

58.2.№ 2 від 29.10.2021 на суму 141 000,00 грн (том 1, а. с. 203).

58.3.№ 3 від 04.11.2021 на суму 68 580,00 грн (том 1, а. с. 204).

58.4.№ 4 від 30.11.2021 на суму 34 239,84 грн (том 1, а. с. 205).

58.5.№ 5 від 30.11.2021 на суму 96 845,40 грн (том 1, а. с. 206).

58.6.№ 6 від 15.12.2021 на суму 402 681,78 грн (том 1, а. с. 207).

58.7.№ 7 від 15.12.2021 на суму 43 680,96 грн (том 1, а. с. 208).

58.8.№ 8 від 10.01.2022 на суму 112 199,10 грн (том 1, а. с. 209).

58.9.№ 9 від 10.01.2022 на суму 249 111,84 грн (том 1, а. с. 210).

58.10.№ 10 від 17.01.2022 на суму 302 611,08 грн (том 1, а. с. 211).

58.11.№ 11 від 21.01.2022 на суму 22 882,74 грн (том 1, а. с. 212).

58.12.№ 12 від 08.02.2022 на суму 504 000,00 грн (том 1, а. с. 213).

58.13.№ 13 від 15.02.2022 на суму 128 542,32 грн (том 1, а. с. 214).

58.14.№ 14 від 15.04.2022 на суму 1 071 040,68 грн (том 1, а. с. 215).

Потрібно зазначити, що формування ціни, зазначеної в актах, відбувалося на підставі актів про виконання підрядних робіт форми КБ-3, актів КБ-2в, а також актів КБ-2в вартості устаткування придбаних виконавцем робіт, які завізував технічний нагляд.

Пунктом 4.1 Договору від 07.12.2020 встановлено, що розрахунки між сторонами проводяться щомісяця… Щомісячна сума визначається на підставі підписаних актів відповідно до пунктів 5.4 5.7 договору, але не може перевищувати 1,5% від суми актів КБ-2в, що були завізовані виконавцем у звітний місяць.

Пунктом 4.2 Договору від 07.12.2020 встановлено, що замовник здійснює оплату у строк не менше 45 банківських днів з дати реєстрації податкової накладної виконавцем у Єдиному реєстрі податкових накладних за умови наявності належним чином оформленого та підписаного сторонами акта здачі-приймання виконання технічного нагляду…

Відповідач оплатив указані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 3 310 915,74 грн та банківською випискою (том 1, а. с. 216-233).

Підсумовуючи вказане, Відповідач виконав свої зобов`язання за Договором від 07.12.2020 в частині сплати вартості технічного нагляду (див. пункт 46.1 цього рішення). При цьому вартість інших прямих витрат не була включена у вартість цих послуг, що спростовує відповідні твердження Позивача. З урахуванням наведеного суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні вимог про стягнення вартості послуг з технічного нагляду.

Позивач звертався до Відповідача з проханням збільшити ціну договору та продовжити строк дії договору, надати оновлену проектно-кошторисну документацію, що підтверджується листами № 589 від 27.08.2021 (том 3, а. с. 103), № 611 від 20.10.2021 (том 3, а. с. 107-108), від 19.09.2022 (том 1, а. с. 171-172), від 26.10.2022 (том 1, а. с. 193-194). У відповідь Відповідач надіслав лист від 29.09.2022 (том 1, а. с. 174), у якому зазначив, що проєктно-кошторисна документація затверджується. Листом від 20.10.2022 (том 1, а. с. 175) Відповідач надіслав Позивачу відкориговану проєктно-технічну документацію (том 1, а. с. 176-192).

Відповідач у відповідь на претензії Позивача надіслав листи від 01.11.2022 (том 1, а. с. 195), від 05.12.2022 (том 3, а. с. 118-120), де зазначав, серед іншого, що (1) згідно із законодавством внесення змін до затвердженого проєкту проводиться виключно за згодою автора проєкту та замовника; (2) розрахунки за проведення технічного нагляду здійснюються згідно з умовами Договору від 07.12.2020 за результатами процедури відкритих торгів відповідно до Закону України Про публічні закупівлі.

Міністерство розвитку громад та територій України у листі від 15.12.2022 роз`яснило Позивачу, що кошти на покриття витрат технічного нагляду є складовою загальної кошторисної вартості об`єкта будівництва, розмір яких залежить від підсумків глав 1-9 ЗКР. Тому у разі коригування проектної документації на будівництво об`єктів, що призводить до зміни цих підсумків, кошти на покриття витрат, пов`язаних зі здійсненням технічного нагляду підлягають уточненню.

Позивач продовжив надавати послуги Відповідачу до кінця 2022 року, що не заперечується самим Відповідачем.

Позивач надіслав Відповідачу підписані Позивачем акти приймання-передачі наданих робіт (технічного нагляду) за період з жовтня по грудень 2022 року на загальну суму 1 937 036,50 грн:

№ 15 від 19.05.2023 на суму 1'272'700,42 грн (том 2, а. с. 5).

№ 16 від 19.05.2023 на суму 390'844,78 грн (том 2, а. с. 9).

№ 17 від 19.05.2023 на суму 36'208,01 грн (том 2, а. с. 12).

№ 18 від 19.05.2023 на суму 141'732,33 грн (том 2, а. с. 15).

№ 19 від 19.05.2023 на суму 7'708,81 грн (том 2, а. с. 17).

№ 20 від 19.05.2023 на суму 32'613,42 грн (том 2, а. с. 19).

№ 21 від 19.05.2023 на суму 55'228,73 грн (том 2, а. с. 24).

Листом №58 від 19.05.2023 (том 2, а. с. 27-29) Позивач надіслав Відповідачу вказані вище акти приймання-передачі наданих робіт (технічного нагляду), а також акти КБ-2в, на підставі яких визначалася ціна наданих послуг. Факт надіслання цього листа з додатками підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком, поштовою накладною, а також поштовим відстеженням (том 2, а. с. 30-36).

Згідно з пунктом 5.4 Договору від 07.12.2020 приймання виконаного технічного нагляду відбувається шляхом підписання сторонами акта здачі-приймання виконання технічного нагляду. Виконавець складає та направляє замовнику… належним чином підписаний та завірений печаткою акт здачі-приймання виконання технічного нагляду та підтверджуючі документи, які підлягають перевірці та підписуються замовником протягом 3 робочих днів з моменту одержання.

Замовник зобов`язаний у триденний робочий термін з моменту отримання від виконавця акта здачі-приймання виконання технічного нагляду, розглянути його і в разі відсутності зауважень (заперечень), підписати та один примірник повернути виконавцю, або скласти і надіслати на адресу виконавця мотивовану відмову (пункт 5.5).

Відповідач не оплатив цих актів, вважаючи, що повністю сплатив вартість послуг з технічного нагляду, як це обумовлено додатком № 2 до Договору від 07.12.2020. Зазначив, що вартість робіт за актами № 15-21 перевищує договірну ціну за здійснення технічного нагляду (див. пункт 46.1 цього рішення) та просив надати підтверджуючі документи понесених витрат за виконані роботи за наданими актами (див. пункт 46.2 цього рішення). Детальна аргументація міститься в листі від 25.05.2023 № Е-6/2215 (том 2, а. с. 37-39).

У свою чергу Позивач листом № 60 від 31.05.2023 (том 2, а. с. 40-43) відповів, що (1) у пункті 5.4 Договору від 07.12.2020 не зазначено які саме документи є підтверджуючими, тому Позивач вважає, що такими є завізовані інженером технічного нагляду акти форми Кб-2в та довідки форми КБ-3; (2) при укладенні Договору від 07.12.2020 законодавство передбачало типову форму додатку до договору Розрахунок вартості, у якій є графа інші прямі витрати (див. пункт 46.2 цього рішення); (3) додаток № 2 Розрахунок вартості не був частиною тендерного проекту та є орієнтовним розрахунком для підтвердження договірної ціни (намірів). Оскільки замовник його не підписав, він не набрав чинності.

Подальше листування між сторонами в цілому було ідентичне за змістом з тими листами, які вказані вище (том 2, а. с. 47-60).

Адвокат Позивача 18.07.2023 надіслала Відповідачу вимогу (том 2, а. с. 61-68) сплатити 1 937 036,50 грн заборгованості та підписати акти приймання-передачі наданих робіт № 15-21 за період з жовтня по грудень 2022 року:

№ 15 на суму 1 272 700,42 грн (том 2, а. с. 198).

№ 16 на суму 390 844,78 грн (том 2, а. с. 199).

№ 17 на суму 36 208,01 грн (том 2, а. с. 200).

№ 18 на суму 141 732,33 грн (том 2, а. с. 201).

№ 19 на суму 7 708,81 грн (том 2, а. с. 202).

№ 20 на суму 32 613,42 грн (том 2, а. с. 203).

№ 21 на суму 55 228,73 грн (том 2, а. с. 204).

Відповідач не підписав цих актів.

Позивач надіслав Відповідачу довідку № Д-01 від 14.07.2023 про підтвердження прямих та інших витрат у період 2021-2022 років (том 2, а. с. 69-197) на загальну суму 177'370,62 грн: оренда офісу та комунальні платежі (69 765,27 грн), купівля інструментів та обладнання (54 917,35 грн), сертифікація ISO (48 000,00 грн), відрядження директора (4 688,00 грн).

Витрати на оренду офісу в розмірі 69'765,27 грн. Позивач підтвердив такими доказами:

Договорами оренди частини нежитлового приміщення № Ор-1/21 від 01.01.2021 та № Ор-2/22 від 01.01.2022. За цими договорами Позивач орендував частину нежитлового приміщення адміністративної будівлі у місті Хмельницькому для організації офісу. Згідно з положеннями договорів вартість оренди становить 1'896 гривень.

Актами приймання-передачі об`єкта оренди від 01.01.2021 та від 01.01.2022.

Рахунками за комунальні послуги за січень 2021 року - грудень 2022 року на загальну суму 29'597,94 грн, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підтверджують факт оренди приміщень.

Заперечуючи ці витрати, Відповідач надав укладені Позивачем з іншими замовниками договори технічного нагляду № 55/ТН від 19.09.18 (том 3, а. с. 46), № 2708 від 27.08.19 (том 3, а. с. 47-52), а також акт № 1 від 03.09.19 (том 3, а. с. 53). Ці докази свідчать, на думку АТ "Укрзалізниця", що ТОВ "Лів-Енерго" в період виконання Договору від 07.12.20 надавало аналогічні послуги й іншим замовникам. Проте надані документи підтверджують надання таких послуг до часу укладення Договору від 07.12.20 (інших доказів Відповідач не надав), а тому витрати, яких зазнав Позивач, можуть бути включені до категорії інших витрат в межах Договору від 07.12.20.

З урахуванням наведених доводів суд першої інстанції правомірно визнав підставними витрати на оренду офісу в розмірі 69'765,27 гривень.

Витрати на закупівлю обладнання на загальну суму 54 917,35 грн підтверджуються такими доказами:

Договором поставки № 09/04/2021 від 09.04.2021 та видатковою накладною № 113 від 09.04.2021 на суму 281,02 гривня.

Договором поставки № 29ОН-24 від 19.01.2021 та видатковими накладними № 29001152353 від 19.04.2021 на суму 357,00 грн, № 29001376794 від 12.05.2021 на суму 4'133,50 грн, № 29001152403 від 19.04.2021 на суму 1'938,35 гривень.

Договором поставки № 189188 від 03.09.2021 та видатковою накладною № 4700 від 03.09.2021 на суму 760,00 гривень.

Договором купівлі-продажу № 28/04/21-1 від 28.04.2021 та видатковою накладною № 208699 від 29.04.2021 на суму 2'337,00 гривень.

Договором №10/15514 від 23.08.2022 та актом надання послуг № 250 від 23.08.2022 на суму 9'150,00 грн, за яким Позивач отримав інформаційно-консультаційні послуги зі встановлення програмного комплексу АВК-5, а також послуги з питань автоматизованого визначення вартості будівництва при застосуванні ПК АВК-5.

Видатковими накладними №2499 від 29.07.2022 на суму 5'378,00 грн, №ОДБ-53 від 28.07.2022 на суму 7'934,00 гривні.

Договором поставки №01 від 26.06.2022 та видатковими накладними №26/06-195 від 27.06.2022 на суму 14'000,00 грн (холодильник) (том 2, а.с.170), №26/06-195 від 27.06.2022 на суму 14'499,00 (кавомашина) (том 2, а. с. 171).

Суд частково погоджується із запереченнями Відповідача в частині очевидної безпідставності витрат на купівлю холодильника та кавомашини.

Суд також погоджується із запереченнями Відповідача в частині витрат на установлення програмного комплексу АВК-5 з огляду на наявність договору оренди № 0-1 від 01.10.20 (том 3, а. с. 56-58), який уклали ТОВ "Лів-Енерго" та ТОВ "Е.Т.Е. Актив". За умовами цього договору орендодавець (ТОВ "Е.Т.Е. Актив") надає в оренду (платне користування) робоче місце кошторисника, обладнане персональним комп`ютером з програмним продуктом АВК-5 за адресою: м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109. Цей договір діяв до 31.12.2022. Позивач не надав жодних обґрунтованих пояснень з цього приводу (наприклад, стосовно потреби в отриманні програмного комплексу АВК-5 за наявності чинного договору № 0-1 від 01.10.20), тому суд дійшов висновку про безпідставність цих витрат.

Що стосується заперечень щодо інших інструментів та обладнання, то Відповідач не спростував того, що вони потрібні при виконанні договору.

За таких обставин правомірним є висновок суду першої інстанції про витрати витрати в розмірі 17'268,35 грн.

Витрати на сертифікацію ISO в сумі 48'000,00 грн підтверджуються такими доказами:

Договором №449 СМ від 23.08.2022 та актом надання послуг №449 СМ від 25.08.2022 на суму 24'000,00 грн.

Договором №3151 СМ від 23.08.2022 та актом надання послуг №3151 від 25.08.2022 на суму 24'000,00 грн.

Колегія суддів погоджується із запереченнями Відповідача в цій частині, адже ні умовами тендерної документації, ні умовами Договору від 07.12.20, ні приписами чинного законодавства не вимагається наявності таких документів для можливості виконання умов договору з технічного нагляду. Суд звертає увагу, що ТОВ "Лів-Енерго" надавало послуги з технічного нагляду як до, так і після отримання сертифікатів ISO, тому в цій частині відхиляє вимоги Позивача.

Витрати на відрядження директора в сумі 4'688,00 грн підтверджуються документами про проживання директора в місті Ковелі та Львові в період дії Договору від 07.12.20: актами №27165 від 14.12.2021 на суму 593,00 грн (том 2, а. с.186), №27148 від 03.11.2021 на суму 646,00 грн (том 2, а. с.188), №27154 від 17.11.2021 на суму 896,00 грн (том 2, а.с.190), №б/н від 19.08.2021 на суму 1'005,00 грн (том 2, а.с.192), №б/н від 13.07.2021 на суму 1'548,00 грн (том 2, а.с.194). Усі акти складені саме з Позивачем (не директором), на них міститься його печатка.

Факт проживання в містах знаходження замовника (АТ "Укрзалізниця") в місті Львові, а також за місцем знаходження об`єкта будівництва в місті Ковелі в період виконання Договору від 07.12.2020, а також за умови неспростування допустимими доказами цих фактів, суд на підставі принципу вірогідності доказів, вважає такі прийнятними.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає підтвердженими витрати в розмірі 4'688,00 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , вважає позовні вимоги обґрунтованими частково, в сумі 91'721,62 грн інших прямих витрат.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лів-Енерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 14.02.2024 у справі №914/2457/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст.ст.287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.04.2024.

Головуючий суддяПлотніцький Б.Д.

СуддяЗварич О.В.

СуддяСкрипчук О.С.