Постанова

від 21.03.2024 по справі 914/1983/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2024 р. Справа №914/1983/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді МАТУЩАКА О.І.

суддів КРАВЧУК Н.М.

СКРИПЧУК О.С.

за участю секретаря судового засідання - Телинько Я. П.

за участю представників учасників від:

ТОВ «Сіті Соул»: Гевяк П.І. - адвокат;

ТОВ «ІТЕК»: Шегинський Р.А. - адвокат;

ПрАТ «Техенерго» - Романчук Д.М. - адвокат;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«Сіті Соул» б/н від 31.07.2023 (вх.ЗАГС №0105/2470/23 від 31.07.2023)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.07.2023

(повний текст 28.07.2023, суддя Артимович В.М.)

у справі №914/1983/23

за заявою Приватного акціонерного товариства «Техенерго»

про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Техенерго»

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.07.2023 у справі №914/1983/23 задоволено заяву ПрАТ «Техенерго» про затвердження плану санації ПрАТ «Техенерго» до порушення провадження у справі про банкрутство; затверджено план санації ПрАТ «Техенерго» до відкриття провадження у справі про банкрутство, схвалений рішенням зборів кредиторів, яке оформлено протоколом від 23.06.2023; введено досудову санацію боржника на строк, передбачений планом санації ПрАТ «Техенерго»; скасовано мораторій, введений ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.07.2023.

Як кредитором боржника, ТОВ «Сіті Соул» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги загалом зазначено таке:

- боржником в порушення ст.5 КУзПБ до плану санації було включено недостовірний розмір вимог ТОВ «Сіті Соул», що в свою чергу істотним чином вплинуло на результат голосування загальних зборів кредиторів, оскільки боржником не було включено до суми заборгованості 3% річних та інфляційні втрати, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України, що призвело до того, що частина голосів ТОВ «Сіті Соул» не була врахована під час голосування на зборах кредиторів. Це, зокрема, підтверджується висновком судового експерта від 20.07.2023 №20/07-23 за результатами економічної експертизи. На переконання скаржника суд не врахував даний Висновок експерта, що призвело до прийняття незаконного рішення судом першої інстанції.

- план санації не є реальним для виконання, оскільки ліквідність підприємства-боржника є збитковою, враховуючи поглиблений економічний аналіз показників діяльності ПрАТ «Техенерго». Крім того, суд не врахував, що у поданому висновку судового експерта від 20.07.2023 №20/07-23 зазначено, що враховуючи дисконтування довгострокової заборгованості, внаслідок виконання плану санації кредитор отримає значно меншу суму, ніж зазначена у графіку погашення кредиторської заборгованості, що є додатком до плану санації ПрАТ «Техенерго» станом на 31.05.2023. Натомість у випадку процедури ліквідації підприємства кредиторські вимоги ТзОВ «Сіті Соул» будуть задоволені у більшому розмірі, ніж будуть задоволені відповідно до умов плану санації.

- план санації не передбачає жодних заходів по нагляду за виконанням плану санації, а боржником надано недостовірні відомості щодо виконання зобов`язань за окремими договорами та надано недостовірну інформацію щодо своєї рентабельності.

Боржник у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що станом на дату проведення зборів кредиторів щодо розгляду питання про затвердження плану санації та станом на момент розгляду судом заяви ПрАТ «Техенерго» про затвердження плану санації згідно даних бухгалтерського обліку сума заборгованості перед ТОВ «Сіті Соул» складала 39 394 945,97 грн, а тому права скаржника порушені не були. Також, проведення санації до відкриття провадження у справі про банкрутство дозволить зберегти господарську діяльність товариства та призведе до отримання товариством прибутку від господарської діяльності та задоволення вимог всіх кредиторів. Окрім того, відповідно до п.4 розділу Х «Прикінцеві положення» плану санації визначено, що нагляд за дотриманням та виконанням плану санації покладається на генерального директора Джало В.Ф. та оскільки генеральний директор товариства є також його основним бенефіціаром, це забезпечить ефективний контроль та нагляд за виконанням плану санації оскільки, як акціонер товариства, він в першу чергу зацікавлений в збереженні діяльності підприємства.

В судових засіданнях представник від скаржника наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав та за обставин, викладених у такій, а представник боржника та іншого кредитора ТОВ «ІТЕК» заперечували щодо задоволення такої з підстав та обставин, зазначених у оскаржуваному судовому рішенні та відзиві на апеляційну скаргу.

Представники інших учасників у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що явку сторін у судове засідання не визнано обов`язковою, розгляд справи у суді апеляційної інстанції відбувається не вперше, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників учасників у справі, які не з`явилися.

Фактичні обставини справи та оцінка суду.

Згідно положень ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.5 КУзПБ боржник за рішенням засновників (учасників, акціонерів) боржника має право ініціювати процедуру санації до відкриття провадження у справі про банкрутство. Санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюється відповідно до плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно до ч.5 ст.4 КУзПБ визначено, що санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство - це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до відкриття провадження у справі про банкрутство.

За змістом ст.ст. 1, 4, 5 КУзПБ об`єктом процедури санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство є платоспроможність боржника, яка за результатами вжиття відповідних заходів має бути відновлена, а передумовою запровадження такої процедури з поміж іншого, є підтверджені ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції 01.05.2023 на позачергових загальних зборах акціонерів ПрАТ «Техенерго» акціонерами товариства було прийнято рішення вжити заходи з метою відновлення платоспроможності та запобігання банкрутству товариства шляхом ініціювання процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку передбаченому КУзПБ з урахуванням вимог ст. 5 цього Кодексу. Рішення загальних зборів оформлено протоколом № 01/05-23 від 01.05.2024.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 КУзПБ передбачено, що для схвалення плану санації боржник скликає збори кредиторів шляхом письмового повідомлення всіх кредиторів, які відповідно до плану санації беруть участь у санації. Одночасно боржник надає цим кредиторам план санації та розміщує оголошення про проведення зборів кредиторів на офіційному веб-порталі судової влади України. Збори кредиторів скликаються не раніше ніж через 10 днів після розміщення такого оголошення. План санації має бути схвалений у кожній категорії незабезпеченими кредиторами, які володіють більше ніж 50 відсотками від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації, у такій категорії. При цьому вимоги незабезпечених кредиторів, які є заінтересованими особами стосовно боржника, не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації.

В матеріалах справи містяться докази, що підтверджують ініціювання та скликання боржником - ПрАТ «Техенерго» зборів кредиторів. Окрім цього заявником опубліковано оголошення про проведення зборів кредиторів ПрАТ «Техенерго» на офіційному веб-порталі судової влади.

Всі кредитори боржника були повідомлені про проведення загальних зборів кредиторів, що підтверджується відповідними доказами, які є в матеріалах справи та не оспорювалося скаржником.

23.06.2023 на зборах кредиторів, які внесені у план санації боржника, були присутні 11 кредиторів з загальною сумою кредиторських вимог 103 898 000,75 грн, що складало 99,675 % голосів за даними боржника, серед яких:

-ТзОВ «Сіті Соул» - сума заборгованості 39 394 945,97 грн;

- ТзОВ «Електропівденмонтаж» - сума заборгованості 20 608 811,24 грн;

-ТзОВ «Кузнецовське налагоджувально-монтажне управління «Електропівденмонтаж» - сума заборгованості 11 538 104,81 грн;

-ТзОВ «Електросервісмонтаж» - сума заборгованості 6 761 885,41 грн;

-ПрАТ «Сєвєродонецьке науково-виробниче об`єднання «Імпульс» - сума заборгованості 6 719 868,00 грн;

-ТзОВ «Коронахім» - сума заборгованості 4 835 822,14 грн;

-ТзОВ «Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску «Завод манометр» сума заборгованості 4 635 228,00 грн;

-ТзОВ «Укратоменергопроект» сума заборгованості 4 216 343,76 грн;

-ТзОВ «Укртехремонт» сума заборгованост 1 994 726,20 грн;

-ТзОВ «Інженерно-технічна компанія» сума заборгованості 1 647 925,00 грн;

-ТзОВ «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист» сума заборгованості 1 544 340,22 грн.

Зборами кредиторів вирішено схвалити план санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство в редакції, що була ним розроблена. Рішення оформлено протоколом від 23.06.2023.

За схвалення вказаного плану досудової санації проголосували кредитори, які володіють більше 50 відсотків від загальної суми кредиторських вимог, включених у план санації.

Як зазначалося вище, апелянт з посиланням на рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/3316/22 від 10.07.2023 та висновок експерта за результатами проведення економічної експертизи від 20.07.2023 стверджує про те, що у плані санації не враховано суму 19 325 258,8 грн інфляційних втрат та 3% річних. А якщо б їх урахувати, то рішення на загальних зборах кредиторів 23.06.2023 не прийняте кількість голосів, що складають розмір більший ніж 50% вимог від усіх кредиторів.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і апеляційний господарський суд, вказав на те, що дійсно кредитор має право на нараховувати відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та 3% річних, проте це не позбавляє боржника їх заперечувати, тому такі нарахування не можуть вважатися безумовними. Аналіз ст. 5 КУзПБ дає підстави дійти висновку про відсутність у боржника обов`язку включати до плану санації кредиторські вимоги будь-якого кредитора у частині нарахованих інфляційних втрат та 3% річних, якщо боржник не згідний з таким нарахуванням та немає судового рішення, яке набрало законної сили, що підтверджує правомірність та правильність такого нарахування.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що як станом на момент проведення зборів кредиторів, так і станом на дату схвалення плану досудової санації боржника, за даними обліку боржника підтверджувалася сума заборгованості перед ТОВ «Сіті Соул» у розмірі 39 394 945,97 грн, а нарахування 3% річних та інфляційних втрат ним заперечувалася. Рішення Господарського суду Львівської області в у справі №914/3316/22 від 10.07.2023 на вказані дати також не набрало законної сили, оскільки було оскаржене у апеляційному порядку.

Проте, у даному разі суттєвим і перконливим фактом щодо справедливості та законності врахування вимог апелянта без урахування інфляційних втрат та 3 % річних є те, що уся інша заборгованість боржника перед іншими кредиторами внесена до реєстру та плану санації не включала у себе індекс інфляції та 3% річних. Таким чином, всі кредитори знаходилися в однакових та рівних умовах та жодному кредитору боржником не було надано переваги.

Якщо б припустити і допустити зворотне, то апелянт без нормативного обгрунтування набував би безпідставно статус особливого кредитора. При цьому, якщо б надати таку перевагу апелянту, то тоді довелося б провести такі нарахування на усю визнану заборгованість боржника перед іншими кредиторами, що за будь-яких умов не підтверджувало того, що апелянт має 50 або більше відсотків грошових вимог до боржника, що є основною передумовою в силу ч.4 ст. 5 КУзПБ, успішного схвалення плану санації.

Згідно ч.4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова від 15.04.2021 р у справі 904/3325/20), у випадку стверджуваних кредитором обставин недостовірності наданих боржником відомостей стосовно кредиторських вимог, щодо розбіжностей у сумах цих вимог між зазначеними боржником в плані санації та наведеними кредиторами, то суд погоджується із висновками апеляційного суду про право кредитора вирішити відповідний спір з боржником в окремому судовому провадженні з подальшим корегуванням плану санації в порядку, передбаченому положеннями абз. 3 ч. 10 ст. 5 КУзПБ.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 5 КУзПБ, затверджений господарським судом план санації є обов`язковим для всіх кредиторів, вимоги яких включені до плану санації. Водночас, згідно з положеннями цієї частини ст. 5 КУзПБ законодавець, допустив можливість внесення змін до плану санації як в цілому - у порядку, встановленому для його затвердження, так і в індивідуальному порядку, надавши боржнику і кредитору право шляхом укладення договору змінити свої права і обов`язки, передбачені планом санації, зокрема, передбачити відстрочення чи розстрочення виконання, якщо така зміна не надає переваги кредитору порівняно з умовами плану санації. При цьому копія такого договору надсилається керуючому санацією, кредиторам, які беруть участь у санації, та інвесторам.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника щодо того, щодо відсутності в плані санації заходів щодо нагляду за виконанням плану санації боржником та звертає увагу на наступне.

Згідно ч.2 ст.5 КУзПБ у плані санації визначаються серед іншого:

-заходи щодо виконання плану санації та нагляду за виконанням плану санації;

-обсяг повноважень керуючого санацією (у разі його призначення).

Планом санації ПрАТ «Техенерго» до порушення провадження у справі про банкрутство передбачено, що заходами покращення фінансово-господарського становища боржника є:

- ліквідація дебіторської заборгованості;

- відстрочення, розстрочення заборгованості;

- інші заходи з відновлення платоспроможності боржника (надходження від господарської діяльності).

План санації боржника не передбачає призначення керуючого санацією, а нагляд за дотримання та виконання плану санації покладається на генерального директора Джало В.Ф.

Крім цього в розділі Х плану санації передбачено, що за заявою боржника або кредитора господарський суд може припинити процедуру санації у разі порушення виконання плану санації, за наявності підстав вважати, що такий план санації не буде виконаний. Ухвала господарського суду про припинення процедури санації скасовує заходи, вжиті судом, а план санації вважається розірваним. У такому разі вимоги кредиторів відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині.

Як зазначено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.04.2021 у справі 904/3325/20, у наведений спосіб законодавець надав як боржнику, так і кредитору/кредиторам (незалежно від розміру кредиторських вимог, передбачених планом санації) повноваження з контролю за виконанням плану санації задля убезпечення/запобігання порушення прав будь-якого із наведених суб`єктів.

Поряд з цим, законодавець передбачив можливість припинення господарським судом процедури санації на підставі заяви боржника або кредитора у разі порушення виконання плану санації, за наявності підстав вважати, що такий план санації не буде виконаний (абз. 4 ч. 10 ст. 5 Кодексу).

Контролюючі функції суду за виконанням плану санації з поданням суб`єктом звернення заяви про порушення виконання плану санації (що містить викладення підстави вважати, що такий план санації не буде виконаний) та полягають у перевірці обставин щодо відповідних підстав. І, за умови підтвердження цих підстав, суд може захисти відповідне порушене право, припинивши процедуру санації, скасувавши вжиті судом заходи, а план санації за таких обставин вважається розірваним.

Окрім цього судом першої інстанції правомірно взято до уваги специфіку діяльності товариства, структуру його активів за рахунок яких буде здійснюватися погашення заборгованості перед кредиторами, а також те, генеральний директор товариства Джало В.Ф. є мажоритарним акціонером боржника і повинен бути зацікавлений у відновленні його платоспроможності з урахуванням обов`язків бенефіціарних власників у запобіганні банкрутству, що предбачені ч.ч. 1-3 ст. 4 КУзПБ.

Щодо твердження апелянта про те, що ліквідація боржника є вигіднішою для кредиторів ніж виконання плану санації, оскільки вартість потенційно задоволених його вимог у ліквідаційній процедурі на 5 114 075,22 грн перевищує вартість вимог у випадку виконання плану досудової санації, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Кредитором не враховано той факт, що у власності товариства немає нерухомості та інших високоліквідних активів, а основну частину активів боржника становлять дебіторська заборгованість та інші активи, продавши які у ліквідаційній процедурі не вдасться погасити наявні кредиторські вимоги у повному обсязі. Процедура санації боржника до порушення справи про банкрутство є більш вигідною для кредиторів, ніж ліквідація, оскільки в результаті впровадження передбачених планом санації заходів вимоги всіх кредиторів будуть погашені в повному обсязі, а у разі продажу майна в ліквідаційній процедурі буде задоволено лише частину вимог кредиторів, оскільки ціна продажу майна буде зменшена, що призведе до його продажу за заниженою вартістю та відсутністю коштів на погашення вимог всіх кредиторів, також з`являться додаткові витрати на виплату винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, торгуючої організації, витрати по збереженню майна, та інші поточні витрати.

У матеріалах справи є звіт ПП «Каштан ЛВ» про проведення фінансового аналізу виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства. У вказаному фінансовому звіті вказано про нестійкий фінансовий стан ПрАТ «Техенерго», який характеризується ознаками поточної неплатоспроможності та має тенденцію до погіршення. Поточною неплатоспроможністю характеризується фінансовий стан будь-якого підприємства, якщо на конкретний момент у зв`язку з випадковим збігом обставин тимчасово суми наявних у нього коштів і високоліквідних активів недостатньо для погашення поточного боргу, що відповідно до законодавчого визначення розглядається як неспроможність суб`єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності. Ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідає стану потенційного банкрутства, коли задоволення кредиторських вимог та боргів підприємства можливе шляхом застосування ліквідаційної процедури в товариства відсутні. У вказаному фінансовому аналізі зроблено висновок, що на даний момент у товариства існує фактична можливість задоволення вимог кредиторів та погашення усіх зобов`язань, тобто справжній фінансовий стан підприємства дає змогу йому виконати свої зобов`язання, здійснивши додаткові альтернативні заходи.

Підсумовуючи зазначений вище блок нормативної обгрунтованості існування плану санації та його реалізації (окрім означених вище розрахунків щодо кількості голосів), судом апеляційної інстанції також робиться висновок про те, що питання економічного його обгрунтування не відноситься певною мірою до судової дискреції, оскільки в силу системного аналізу спеціальних норм законодавства, покладено робити такі висновки посилаючись на думку кредиторів, які повинні складати більшість від вимог усіх кредиторів боржника. Тобто, це питання не юридичне і дещо не економічне, а питання довіри більшості кредиторів до боржника, що є наявним у цьому спорі.

Під час прийняття цього судового рішення, суд апеляційної інстанції бере до уваги також і інші суб`єктивні обставини, що вказують на передчасність висновків апелянта про неспроможність боржника виконати план санації та відновити свою платоспроможність. Виходячи із системного аналізу усього законодавства про неплатоспроможність та завдань конкурсного процесу, першочерговою метою провадження у справі про банкрутство є можливість збереження господарської діяльності боржника. КУзПБ встановлює пріоритет відновлення платоспроможності боржника перед визнанням його банкрутом. Зважаючи на те, що у разі продовження господарської діяльності боржника, вказана мета може бути досягнута виходячи із переконань більшості кредиторів, боржник зможе продовжити господарську діяльність і відновити свою платоспроможність.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України,суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, пункт 29). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року). Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини та наведені положення законодавства, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відповідність поданого на затвердження плану санації вимогам КУзПБ, відсутність перешкод для затвердження плану санації боржника та наявність підстав для задоволення заяви про затвердження плану санації боржника.

В силу вимог п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України та у зв`язку із відхиленням вимог апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції залишається за апелянтом.

Керуючись ст. 11, 74, 129, 269 - 270, 275 - 276, 281 - 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ «Сіті Соул» залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.07.2023 у справі №914/1983/23 - без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок оскарження постанови встановлено Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 30.04.2024.

Головуючий суддяО. І. МАТУЩАК

судді Н. М. КРАВЧУК

О. С. СКРИПЧУК