Постанова

від 16.04.2024 по справі 910/13020/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2024 р. Справа№ 910/13020/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тищенко О.В.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 16.04.2024.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сім транс карго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/13020/22 (суддя Баранов Д.О., повний текст рішення складено та підписано 10.03.2023)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метіда"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сім транс карго"

про стягнення 8 747 629, 41 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Метіда» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім транс карго» про стягнення 8 747 629, 41 грн, з яких: 8 492 053, 50 грн - авансового платежу, 212 301, 34 грн - інфляційних втрат, 43 274, 57 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору транспортно-експедиторського обслуговування № 02/06-22 від 02.06.2022, а саме - не виконанням взятих на себе зобов`язань та не наданням послуги з транспортування товару.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі № 910/13020/22 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім транс карго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метіда» заборгованість в сумі 8 492 053,50 грн, інфляційні втрати в сумі 212 301,34 грн, 3% річних в сумі 43 274,57 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 131 214 ,45 грн.

З огляду на наявні у справі докази та встановлені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про невиконання ТОВ «Сім транс карго» прийнятих на себе зобов`язань за договором № 02/06-22 від 02.06.2022, у строк дії протоколу № 5 до 31.08.2022, оскільки доказів, щоб свідчили про протилежне відповідачем суду не надано.

Відтак, за висновком суду, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Вимоги та зміст апеляційної скарги.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сім транс карго» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення винесене з неповним встановленням обставин, без належної оцінки доказів, які неправомірно судом залишено без розгляду, без залучення до справи третьої особи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги:

- судом безпідставно залишено без розгляду надані відповідачем докази, якими підтверджується виконання відповідачем умов договору, позбавивши останнього права на захист та можливості спростувати твердження позивача щодо ненадання йому послуг;

- вимоги щодо стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних збільшень не обґрунтовані, оскільки позивач не виконавши умови договору, не провів звірку та перерахунок сплачених коштів за заяву та не довів, що дана заявка залишилась не виконана відповідачем, через наявність іншої заявки та виконання її третіми особами.

Клопотання та відзив учасників справи.

09.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Метіда» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу:

- суд першої інстанції дійшов правильного висновку про невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, оскільки доказів на спростування вказаного відповідачем не надано, навіть з урахуванням тих доказів, що були подані відповідачем з пропуском строку та залишені судом без розгляду;

- підстави для залучення до справи третьої особи відсутні.

Позивач просить суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

13.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Метіда» надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

14.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Метіда» надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

16.04.2024 до канцелярії суду від представника скаржника надійшли судові дебати в письмовій формі.

Процесуальні дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім транс карго» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, остання була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13020/22. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім транс карго» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 у справі № 910/13020/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

12.04.2023 матеріали справи № 910/13020/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім транс карго» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 у справі № 910/13020/22 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги, а саме, доплати судового збору та надання суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 у справі № 910/13020/22 із зазначенням поважності причин пропуску такого строку з відповідними доказами або вказати інші підстави для поновлення строку.

20.04.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Сім транс карго» у відкритті апеляційного провадження у справі № 910/13020/22. Повернуто без розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім транс карго» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 у справі № 910/13020/22 з доданими до неї матеріалами.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.07.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім транс карго» задоволено частково.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 у справі №910/13020/22 скасовано в частині відмови у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім транс карго» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023.

Справу №910/13020/22 направлено до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім транс карго» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023.

В іншій частині ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 у справі №910/13020/22 залишено без змін.

02.08.2023 матеріали справи № 910/13020/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/611/23 від 02.08.2023, у зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді доповідача) Мальченко А.О.. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Гончаров С.А., Станік С.Р.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2839/23 від 07.08.2023, у зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 у справі №910/13020/22 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім транс карго» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 прийняти до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В. Відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено до розгляду на 19.09.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім транс карго» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/13020/22 на 03.10.2023.

У судовому засіданні 03.10.2023 оголошено перерву до 14.11.2023.

У судовому засіданні 14.11.2023 оголошено перерву до 19.12.2023.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4943/23 від 19.12.2023, у зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім транс карго» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/13020/22 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко О.В, Яковлєв М.Л.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Метіда» про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції - задоволено.

Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім транс карго» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/13020/22 призначено в режимі відеоконференції 06.02.2024.

У судовому засіданні 06.02.2024 оголошено перерву до 27.02.2024.

У період з 21.02.2024 по 01.03.2024 суддя Шаптала Є.Ю. перебував на лікарняному, тому судове засідання, яке призначене на 27.02.2024 не відбулось.

Суддя Яковлєв М.Л. перебував на лікарняному з 27.02.2024 по 01.03.2024

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім транс карго» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/13020/22 призначено в режимі відеоконференції на 16.04.2024.

Позиція учасників справи та явка в судове засідання.

16.04.2024 у судове засідання з`явились представники учасників справи.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 02.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метіда» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сім транс карго» (експедитор) укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування № 02/06-22 за яким клієнт доручає, а експедитор приймає на себе обов`язки від свого імені та за рахунок клієнта виконати доручення щодо здійснення транспортно-експедиційного обслуговування внутрішніх, експертно-імпортних та транзитних вантажів клієнта залізничним, а також іншими видами транспорту (автомобільним, морським, авіа) по території України, країн СНД та інших держав (далі - надання послуг).

В п. 3.1. договору передбачено права та обов`язки експедитора, до яких зокрема належить:

- експедитор зобов`язаний після надходження оплати на його рахунок надіслати клієнту інструкцію по заповненню перевізних документів;

- експедитор зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату послуг перевізників, провізних платежів, додаткових зборів та інших платежів, обумовлених у заявках до цього договору;

- експедитор зобов`язаний надати клієнту рухомий склад у технічно справному та комерційно придатному стані;

- для безперешкодного руху вантажів клієнта, після перерахування клієнтом попередньої оплати, експедитор зобов`язаний надати клієнту коди платника, що дозволяють ідентифікувати експедитора по певній залізниці. Інформація про код платника, який надається експедитором, є конфіденційною. Передача кодів експедитора стороннім особам або несанкціоноване (не погоджене з експедитором) їх використання, надає право експедитору вимагати з клієнта додаткової оплати понесених збитків в наслідок вказаних дій;

- не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, надати клієнту акти наданих послуг та звіти до нього про виконання доручень клієнта.

У п. 3.2. договору визначено сторонами погоджено права та обов`язки клієнта, а саме:

- для виконання експедитором доручення, згідно цього договору, клієнт зобов`язується надавати експедитору заявку на перевезення вантажів, не пізніше ніж за 7 (сім) діб до дати подачі рухомого складу, з визначенням маршруту перевезення та відомостями про вантаж. Заявка повинна містити таку інформацію: маршрут перевезення (станція відправлення, вантажовідправник, станція призначення, вантажоодержувач, прикордонні пункти перетину), країна відправлення, країна призначення, найменування вантажу із зазначенням його коду і розмірів (якщо необхідно), рід і приналежність рухомого складу, завантаження вагона, загальний об`єм і період перевезення, іншу інформацію та/або документи необхідні для організації перевезення вантажу;

- клієнт зобов`язується надавати експедитору після відправлення, але не пізніше 2 (двох) діб, копії залізничних накладних (СМГС і т.п.) на кожний вагон або контейнер;

- клієнт зобов`язується протягом 10 (десяти) календарних днів з дати прибуття вагонів на станцію призначення надіслати експедитору копії лицевої та зворотної сторони залізничних накладних (зі штемпелями митниць, дати перетину прикордонно-передаточних станцій) вагонів відправлених завантаженими або порожніми;

- негайно інформувати експедитора про всі обставини, які перешкоджають відправленню вантажів, надавати на запит експедитора необхідну інформацію для виконання ним обов`язків, передбачених даним договором;

- у випадку, якщо після погодження Заявки на перевезення вантажу із залученням вагонів експедитора, клієнт відмовляється від перевезення, останній відшкодовує Експедитору витрати понесені на підготовку і подачу вагону піл навантаження, інших заходів із підготовки перевезення;

- клієнт має право змінювати маршрут перевезення вантажу та/або кінцевого вантажоодержувача у порядку, передбаченому договором з дотриманням строків, передбачених в заявках до даного договору щодо погодження умов та вартості організації конкретного перевезення;

- клієнт має право відзивати надану експедитору заявку з дотриманням строків та інших умов передбачених у заявках до даного договору щодо погодження умом та вартості організації конкретного перевезення.

Згідно з п. 4.1. договору клієнт здійснює попередню оплату в розмірі заявленого обсягу перевезення вантажів згідно погоджених сторонами, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок експедитора на підставі виставлених рахунків протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати погодження заявки, але не пізніше дати оформлення перевізного документу (залізничної накладної) на навантажений рейс дати оформлення перевізного документу (залізничної накладної) на підсил вагону (за наявності підсилу), якщо інші умови не визначені в додатковій угоді або заявці.

Сторони домовились вважати, що рахунок визнається належним чином пред`явленим по оплати з моменту його відправлення експедитором клієнту по електронній пошті або засобами факсимільного зв`язку.

Після фактичного надання послуг, клієнт не має права посилатися на неотримання рахунку від експедитора, як на підставу для відмови від погашення виниклої заборгованості.

У п. 4.8. договору сторони погодили, що надлишок грошових коштів, що залишається в експедитора після здійснення розрахунків із залученими особами, за вирахуванням плати (винагороди) експедитора, враховується експедитором при організації інших перевезень вантажів клієнта за цими договором або підлягає поверненню клієнту протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання експедитором відповідної письмової вимоги клієнта.

14.06.2022 позивач направив на адресу відповідача заявку № 0001 від 14.06.2022 на перевезення дизельного пального (ДП) в обсязі 1296 тонн (24 вагоно-цистерни) по маршруту Варна до станції Вадул Сірет згідно таких реквізитів:

Станція відправлення: Варна

Код станції: 290304

Вантажовідправник: Петролен Термінал Варна ЕООД

Адреса вантажовідправника: м. Варна, район Аспарухово, Південна Промисловаа Зона, Петролен Термінал Варна

ЕИК-13G206710849

Станція вантажоодержувача: Вадул-Серіт

Код станції: 368608 , Львівська залізниця

Отримувач: ТОВ «Сім транс карго» (LLC SIM TRANS CARGO)

Код отримувача: 0624

Код платника ЖД тарифу по Україні: 8392886

Адреса отримувача: Україна, 03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 8-Є,

ЄДРПО 43250624, ІНН 432506226504.

19.08.2022 до договору був укладений протокол узгодження договірної ціни № 5 (далі - протокол № 5), яким сторони погодили наступні умови перевезення вантажу:

Найменування вантажу: дизельне паливо

Станція відправлення: Варна (Болгарія),

Станція призначення: 368701 Вадул-Сірет, Львівської залізниці (Україна);

Рід залізничного рухомого складу - вагони-цистерни або вагон будь-якої моделі, який прийнятий для перевезення вантажу позивача або третіх осіб.

Погоджена сторонами вартість перевезення - 175 доларів США/тонна, без врахування ПДВ, в перерахунку в національній валюті Українська гривня по міжбанківському валютному курсу продажу валют в Українських банках на дату виставлення рахунку.

Строк дії протоколу № 5 - до 31.08.2022 року.

19.08.2022, відповідач виставив позивачу рахунок № 293 від 19.08.2022 року на суму 8 492 053,50 грн. на оплату послуг з перевезення вантажів згідно протоколу № 5 в кількості 1 314,00 тон за ціною 175 доларів США за тону.

Вказаний рахунок був оплачений позивачем 19.08.2022, що підтверджується копією платіжного доручення № 1167 від 19.08.2022 на суму 8 492 053,50 грн.

Так, враховуючи зміст заявки № 0001 від 14.06.2022 та протоколу № 5 сторони узгодили надання відповідачем послуг перевезення дизельного пального, що належить позивачу, з Болгарії (станція відправлення: Варна (Болгарія) до України (станція призначення: Вадул-Сірет, Львівської залізниці).

У зв`язку з ненаданням відповідачем послуг, позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу № 773/09-22 від 01.09.2022 про повернення грошових коштів в сумі 8 492 053,50 грн, сплачених клієнтом 19.08.2022 за послуги з перевезення вантажів згідно протоколу № 5 та згідно рахунку № 293 від 19.08.2022, протягом 10 днів з дня отримання вимоги.

08.09.2022 позивач отримав від відповідача довідку № 1335-0809 від 08.09.2022 з додатками, в якій останній стверджував, що на виконання договору та для організації перевізного процесу він уклав договори з перевізниками резидентом Болгарії РІМК Rail JSC. Далі відповідач стверджує, що 23.08.2022 засобами електронного зв`язку повідомив позивача про відправлення під навантаження порожніх вагонів згідно заявки із зазначенням відповідних інвентарних номерів вагонів. Додатково 23.08.2022 та 26.08.2022 відбувся обмін транспортними інструкціями для організації відвантаження продукції позивача, в рамках яких клієнт повідомив експедитору додаткові відомості щодо залучених клієнтом третіх сторін в статусі вантажовідправників та вантажоотримувачів.

Також в довідці відповідач зазначає, що ним доданий перелік документів за фактом виконання доручення позивача, а саме: акт надання послуг, звіти до нього та копію комплекту перевізних документів, які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

09.09.2022 ТОВ «Метіда» отримало від ТОВ «Сім транс карго» акт надання послуг № 34 від 01.09.2022 до договору транспортно-експедиторського обслуговування № 02/06-22 від 02.06.2022 з додатком.

Листом № 791/09- 22 від 15.09.2022 позивач повідомив відповідачу про свою відмову в підписанні вказаних документів.

У свою чергу, листом № 1134 від 30.09.2022 відповідач повідомив позивача про неможливість повернення коштів в сумі 8 492 053,50 грн, оскільки зобов`язання за договором № 02/06-22 від 02.06.2022 року були виконані експедитором в повному об`ємі.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням на переконання позивача відповідачем договірних зобов`язань щодо надання послуг з експедирування товару, з огляду на що позивачем заявлено щодо повернення коштів в сумі 8 492 053,50 грн, що були сплачені у вигляді авансового платежу.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім транс карго» послуги були надані, акти надання послуг відправлені та є підписаними.

Перевіривши наведені обставини та матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Як було встановлено судом вище, у наданій позивачу довідці № 1335-0809 від 08.09.2022 з додатками, відповідачем вказувалось, що на виконання договору та для організації перевізного процесу ТОВ «Сім транс карго» уклав договори з перевізниками резидентом Болгарії РІМК Rail JSC.

Відповідач стверджує, що 23.08.2022 засобами електронного зв`язку повідомив позивача про відправлення під навантаження порожніх вагонів згідно заявки із зазначенням відповідних інвентарних номерів вагонів. Додатково 23.08.2022 та 26.08.2022 відбувся обмін транспортними інструкціями для організації відвантаження продукції позивача, в рамках яких позивач повідомив експедитору додаткові відомості щодо залучених клієнтом третіх сторін в статусі вантажовідправників та вантажоотримувачів. Також, в довідці відповідач зазначив, що ним доданий перелік документів за фактом виконання доручення клієнта, а саме: акт надання послуг, звіти до нього та копію комплекту перевізних документів, які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Позивач підтверджує факт надання відповідачем до довідки зазначених вище документів.

Водночас, судом встановлено наступні обставини:

- акт надання послуг № 34 від 01.09.2022 до договору транспортно-експедиторського обслуговування № 02/06-22 від 02.06.2022, підписаний з боку відповідача та скріплений його печаткою, у якому заявлено про надання відповідачем позивачу послуги з компенсації вартості перевезення вантажів залізничним транспортом в межах митної території України та винагорода експедитора. Цей Акт не можна вважати первинним документом, адже, він не відображає реальну господарську операцію, оскільки, відповідач не надавав позивачу послуги з організації перевезення вантажу;

- додаток до акту надання послуг № 34 від 01.09.2022, у якому перелічені номери вагонів, їх маса, тара, загальна маса відправки. Також у додатку зазначено, що дата навантаження: 31.08.2022, станція відправлення: Varna 290304, станція призначення - Vadul Siret, маршрут - Via Ruse Br/Giurgiu Nord Br-Dornesti Br, вантаж: дизельне паливо. Втім, така інформація є недостовірною, адже, у вагонах, зазначених у додатку до акту надання послуг, товар, що належить позивачу, був перевезений іншою транспортною організацією - резидентом Болгарії РІМК Rail JSC, за замовленням Nafta Gaz Trading LTD. Таблиця з наступною інформацією: номер вагона, модель вагона, спеціалізація, тара вагону, дозволена загрузка у вагон. В той час, не зрозумілим є, що саме підтверджує ця таблиця, оскільки, номери вагонів, які в ній зазначені, повністю відрізняються від номерів вагонів, вказаних відповідачем у додатку до акту. Тобто, відповідач надав позивачу відомості про перевезення товару одночасно різними вагонами, що технічно неможливою та свідчить про надання відповідачем завідомо недостовірної інформації;

- накладна ЦИМ/СМГС. Однак, означена накладна жодним чином не підтверджує факт виконання відповідачем доручення позивача з організації перевезення вантажу.

При цьому, як правильно встановлено судом першої інстанції, саме в накладній ЦИМ/СМГС, яка була надіслана відповідачем позивачу разом з довідкою зазначено (мовою оригіналу): «The shipment will be made according to the contract № /IN/24/08/-l/22 from 24.08/2022 between LLC METIDA and NAFTF-GAZ TRADING LTD. The owner of cargo in Ukraine is LLC METIDA», що в перекладі на українську мову означає: «Відвантаження буде здійснюватись згідно договору № /IN/24/08/-l/22 від 24.08.2022 між ТОВ «Метіда» та Нафтф-Газ Трейдінг ЛТД. Власником вантажу в Україні є ТОВ «Метіда».

24.08.2022 між ТОВ «Метіда» (покупець) та Nafta Gaz Trading LTD (продавець) був укладений договір № IN/24/08/-l/22 за яким продавець зобов`язується передати покупцеві дизельне пальне, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити його вартість.

Сторони цього договору погодили наступні умови поставки товару: товар постачається FCA Incoterms 2020, Нафтобаза Варна залізничний термінал, район Аспарухово, південна промислова зона, Болгарія (залізничними вагоно-цистернами, наданими покупцем). Одержувачем за цим договором є покупець (ТОВ «Метіда»).

У доповненні № 1 до договору № IN/24/08/-l/22 від 24.08.2022 сторони погодили поставку товару - дизельне пальне EN590/ULSD 10 ppm на умовах DAP залізничний термінал Вадул-Сірет (код станції 22-368608), Україна (Incoterms 2020). Країна походження товару є Європейський Союз. Кількість товару - 1343,071 метричних тон. Ціна товару 1476,08 Євро за 1 метричну тонну.

Базис поставки DAP (Delivered at Place) означає «Доставка до місця призначення» та передбачає, що продавець укладає договір із перевізником, оплачує експортні, імпортні, транзитні мита, маркує, упаковує, перевозить вантаж до зазначеного у договорі місця призначення, готує його до розвантаження, а покупець приймає вантаж, розвантажує товар (якщо ця процедура покладається продавця у договорі), несе витрати з доставки товару на склад.

З наведеного вбачається, що якщо б відповідач дійсно здійснював транспортно-експедиційне обслуговування перевезення вантажу, вказаного у накладній ЦИМ-СМГС, то договір на надання таких послуг відповідач мав би укладати не з ТОВ «Метіда» (який є покупцем товару), а з Nafta Gaz Trading LTD (який є продавцем товару), адже, базис поставки DAP покладає саме на продавця обов`язок з перевезення товару.

Як стверджує позивач, дизельне пальне в об`ємі 1343,071 метричних тон, про поставку якого останній домовився з Nafta Gaz Trading LTD, було отримано ТОВ «Метіда» 02.09.2022. Перевезення вказаного товару оформлене наступними документами: сертифікат походження товару № 0000196560, накладна ЦИМ/СМГС з додатками на 5 аркушах, вантажна митна декларація ІМ 40 ДЕ № UA903200/2022/006566 з додатком.

При цьому, позивач звертає увагу суду на те, що перший лист накладній ЦИМ/СМГС, яка була додана відповідачем до довідки, є копією накладної ЦИМ/СМГС, на підставі якої було здійснено транспортування товару за договором № IN/24/08/-l/22 від 24.08.2022, укладеним між ТОВ «Метіда» та Nafta Gaz Trading LTD, а номера вагонів, зазначені у додатку до акту надання послуг № 34 від 01.02.2022 збігаються з додатком до вантажної митної декларації ІМ 40 ДЕ № UA903200/2022/006566.

Щодо тверджень відповідача стосовно укладення ним договору з перевізником - резидентом Болгарії РІМК Rail JSC від 20.07.2022 з метою забезпечення перевізного процесу суд зазначає наступне.

Відповідач стверджує, що в рамках договору з РІМК Rail JSC погоджено вартість перевезення, замовлено вагони, перевізником - РІМК Rail JSC виставлений рахунок на суму 168 750 Євро, який був оплачений відповідачем.

Також, відповідач посилається на численні документи, які підтверджують факт виконання ним прийнятих на себе зобов`язань як за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 02/06-22 від 02.06.2022, укладеним з позивачем, так й за договором від 20.07.2022, укладеним з РІМК Rail JSC.

Однак, як правильно зауважив суд першої інстанції, відповідачем жодних доказів на підтвердження викладених обставин щодо співпраці з РІМК Rail JSC та перевезення вантажу в рамках вказаних вище договорів не надано.

Приписами ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Отже, такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Тобто, враховуючи приписи ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» відповідач зобов`язаний був надати позивачу накладну ЦІМ (СІМ) разом з документами, що підтверджують понесені ним витрати щодо оплати послуг суб`єктів господарювання, що залучалися експедитором до виконання договору транспортного експедирування.

Однак, колегія суддів наголошує, що документів що підтверджували б понесені відповідачем витрати щодо оплати послуг суб`єктів господарювання, що залучалися експедитором до виконання договору транспортного експедирування, зокрема, РІМК Rail JSC у період до 31.08.2022 - відповідачем надано позивачу не було.

При цьому, таких доказів відповідачем не було надано й в процесі розгляду даної справи як в суді першої, так і апеляційної інстанції, у той же час як відповідач зазначав, що перевізником було виставлено рахунок на оплату на суму 168 750, 00 Євро, а відповідачем такий рахунок був оплачений.

Окремо суд першої інстанції зауважив, що навіть якщо взяти до уваги клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи доказів (зокрема, подане 22.02.2023), які були залишені судом без розгляду, оскільки, подані з порушенням строку на їх подання, до якого було додано копію рахунку свіфту з проведення оплати послуг за договором від 20.07.2022 № 004, то така оплата була проведена лише 09.09.2022, тоді, як у відзиві поданому 23.12.2022 відповідач вказував про оплату рахунку виставленого перевізником.

Таким чином, з огляду на викладене вище у своїй сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про невиконання ТОВ «Сім транс карго» прийнятих на себе зобов`язань за договором № 02/06-22 від 02.06.2022, у строк дії протоколу № 5 до 31.08.2022, оскільки доказів, щоб свідчили про протилежне відповідачем суду не надано, навіть якщо й врахувати ті докази, що були з необґрунтованих причин подані відповідачем поза межами процесуального строку.

Доводи апеляційної скарги зводяться до заперечень щодо рішення суду з посиланням на докази, які не були прийняті судом першої інстанції до розгляду з огляду на пропуск строку їх подання, що відображено в ухвалі суду від 22.02.2022, яку скаржник також оскаржував у апеляційному порядку, однак апеляційним судом було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою у відповідній частині, та в цій частині ухвалу суду апеляційної інстанції залишено без змін постановою КГС ВС від 10.07.2023.

Відтак, колегія суддів переглядала оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також на підставі тих доказів, наявних в матеріалах справи, які подані з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до пп. 3.2.26 п. 3.2. договору встановлено, що протягом 10 робочих днів з дати отримання від експедитора акту наданих послуг та звіт до нього, клієнт зобов`язаний розглянути ці документи, підписати та один примірник направити на адресу експедитора. У разі наявності зауважень, підписати відповідний акт з зауваженнями і направити їх експедитору протягом 10 робочих днів.

У разі, якщо клієнт відмовився у визначений строк підписати акт надання послуг та не надав мотивуючих зауважень в письмовому вигляді, акт надання послуг та звіт до нього, підписані експедитором в односторонньому порядку є підставою для сплати клієнтом наданих йому послуг у повному обсязі, а також підтвердженням того, що обумовлені у акті послуги надані експедитором клієнту належним чином.

Водночас, як правильно встановлено судом першої інстанції, 15.09.2022 (на шостий день після отримання актів) позивач направив на адресу відповідача лист № 791/09-22, у якому повідомив про відмову підписати акт надання послуг № 34 від 01.09.2022 з додатком у зв`язку з тим, що послуга перевезення вантажів залізничним транспортом та будь-які інші послуги за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 02/06-22 від 02.06.2022 експедитором - ТОВ «Сім транс карго» не надавались.

Відтак, оскільки позивач у встановлений договором строк надіслав відповідачу зауваження (заперечення) на акт надання послуг та звіт до нього, такий акт не можна вважати підписаним обома сторонами та не можна вважати підтвердженням надання та прийняття послуг за договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як було зазначено вище, 01.09.2022 позивачем було направлено відповідачу вимогу № 773/09-22 від 01.09.2022 про повернення грошових коштів в сумі 8 492 053,50 грн, сплачених клієнтом 19.08.2022 за послуги з перевезення вантажів згідно протоколу № 5 та згідно рахунку № 293 від 19.08.2022, протягом 10 днів з дня її отримання.

Отже, десятиденний строк, визначений позивачем для повернення грошових коштів сплив 23.09.2022, а відповідно з 24.09.2022 відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з повернення 8 492 053, 50 грн попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Перевіривши нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних виходячи із суми 8 492 053,50 грн у період з 24.09.2022 по 24.11.2022, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 212 301, 34 грн - інфляційних втрат, 43 274, 57 грн - 3% річних.

Усі інші доводи та міркування учасників справи судовою колегією враховано, однак вони не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Висновки апеляційного інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення на підставі належних та допустимих доказів, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Отже, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/13020/22.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/13020/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім транс карго» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/13020/22 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сім транс карго" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/13020/22 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/13020/22 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 29.04.2024.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

О.В. Тищенко