Вирок

від 02.05.2024 по справі 488/1878/23

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

справа № 488/1878/23

провадження № 1-кп/488/126/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2024 року місто Миколаїв, вулиця Доктора Самойловича, 29-А

Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі: суддяОСОБА_1 за участю: секретар судового засідання:ОСОБА_2 сторона обвинувачення прокурор: ОСОБА_3 сторона захисту обвинувачений: ОСОБА_4 захисник:ОСОБА_5 потерпіла:ОСОБА_6 представник потерпілої:ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 22023152050000289 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Миколаєва, громадянин України, українець, освіта середня, одружений, водій КП ММР «Миколаївпастранс», зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним та статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

23.03.2023 в період з 16:00 по 19:00 годину обвинувачений ОСОБА_4 , знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, керуючись раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на позбавлення життя останнього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, схопив ніж, яким наніс два колото-різаних поранення грудної клітини з пошкодженням серця ОСОБА_8 , спричинивши йому два колото-різаних поранення грудної клітини з пошкодженням серця, яке супроводжувалось зовнішньою та внутрішньою кровотечою, від якого ОСОБА_8 помер на місці. Після вчинення кримінального правопорушення обвинувачений покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

Дії обвинуваченого судом кваліфіковані як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині за частиною 1 статті 115 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

В ході допиту в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення заперечив та пояснив, що із загиблим ОСОБА_8 він знайомий з кінця 1980-их років, однак близько спілкуватися, товаришувати вони почали приблизно у 2018-2019 році, конфліктів між ними ніколи не було. Час від часу вони збиралися вдома у обвинуваченого або ОСОБА_8 , відзначали свята, вживали алкогольні напої, але обвинувачений ніколи не вживав багато алкоголю.

23.03.2023 року обвинувачений протягом дня займався ремонтом свого автомобіля, а також допоміг свідкові ОСОБА_9 перенести диски від автомобільних коліс на станцію технічного обслуговування. Обвинувачений був вдягнутий у чорні кросівки, чорні джинси, спортивну кофту та куртку. Після цього ОСОБА_8 запросив їх до себе в гості. По дорозі до ОСОБА_8 обвинувачений придбав пляшку горілки об`ємом 0,5 літра, 2 літра пива та рибу.

Окрім того алкоголю, який приніс обвинувачений, ОСОБА_8 запропонував випити саморобні горілку та коньяк його власного виробництва 2 літри горілки та 2 літри коньяку.

ОСОБА_8 вдома смажив котлети, а обвинувачений порізав рибу та ковбасу до столу, використовуючи, як і зазвичай в гостях у ОСОБА_8 , той самий ніж, який згодом став знаряддям злочину, після чого поклав його біля кухонної мийки та більше в цей день не брав його в руки.

Спочатку вони вживали алкоголь втрьох, випили багато, між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 виникла суперечка з приводу їх різного ставлення до війни в Україні, але обвинувачений розрядив обстановку, спір був припинений, після чого ОСОБА_9 пішов додому, а ОСОБА_8 подзвонив своєму сусідові свідкові ОСОБА_10 та запросив його приєднатися.

Вони продовжили вживати алкогольні напої вже втрьох із сусідом, але обвинувачений, почуваючи себе п`яним, пив через раз. Незабаром ОСОБА_10 пішов, обвинувачений та ОСОБА_8 продовжили вживати алкогольні напої вдвох, в результаті був випитий майже весь вказаний алкоголь, залишилося лише трохи горілки. Обвинувачений відчував себе дуже п`яним, такий стан є нехарактерним до нього, він перший раз перебував у стані такого сильного сп`яніння.

Протягом вечора ОСОБА_8 повідомив обвинуваченому, що він з кимось сильно посварився, але від пропозиції допомоги відмовився, вказавши, що владнає все сам.

Після цього обставини того вечора обвинувачений не пам`ятає.

Наступного ранку, 24.03.2023 року обвинувачений прокинувся, відчуваючи дію сильного похмільного синдрому та, не знайшовши свій мобільний телефон, вирішив, що він його або загубив або залишив у ОСОБА_8 , вдягнув новий одяг, а саме спортивні штани, сіру спортивну кофту із капюшоном, капці, взяв пляшку пива та вирішив піти до ОСОБА_8 похмелитися. По дорозі обвинувачений зустрів свідка ОСОБА_11 , який теж напередодні вживав алкогольні напої та запропонував йому піти разом з ним, щоб випити у ОСОБА_8 . Підійшовши до домоволодіння ОСОБА_8 , обвинувачений попросив ОСОБА_11 зателефонувати тому, щоб він відкрив хвіртку, але телефон ОСОБА_8 не відповідав, тоді вони зайшли, бо хвіртка виявилася відкритою.

Зайшовши у двір, побачили труп ОСОБА_8 . У пошуках телефону обвинувачений зайшов до будинку, побачив, що стіл та підлога у крові, взяв з підвіконня свій телефон, після чого зателефонував свідкові ОСОБА_9 та до поліції, повідомивши про смерть ОСОБА_8 .

Після виклику поліції обвинувачений дочекався її приїзду, після чого його привезли до районного відділу і з того часу він постійно знаходився під контролем співробітників поліції. В післяобідній час обвинуваченого повідомили про необхідність вилучення одягу, який був на ньому вдягнутий в день вбивства, тому вони поїхали додому до обвинуваченого, де той перевдягнувся, віддавши кофту та капці, що були на ньому зранку, співробітникам поліції, залишившись у спортивних штанах та вдягнувши жовту спортивну кофту та чорні кросівки, що були на ньому напередодні.

Поліцейські також вилучили джинси, в яких обвинувачений був напередодні, вони лежали біля ліжку, на якому той спав. Де на той час знаходився інший одяг, що був на ньому вдягнутий напередодні, обвинувачений не знає.

Після повернення до відділу поліції обвинуваченого почали бити, він втрачав свідомість, після побиття чув дзвін в вухах, в нього погіршився слух. У іншій кімнаті, в яку його відвели, обвинувачений побачив на столі свій одяг, в якому він був напередодні, співробітники поліції його розглядали, вмикали та вимикали світло, застосовували ультрафіолет, шукаючи сліди крові. Згодом один з поліцейських запропонував вдягнути ці речі на обвинуваченого, щоб їм було зручніше. Після цього, знайшовши сліди крові, поліцейські забрали цей одяг, обвинувачений переодягнувся у той одяг, в кому був зранку. Після цього до нього приїхав захисник за призначенням.

Обвинувачений стверджує, що про застосування до нього фізичного насильства співробітниками поліції він повідомляв і свого захисника і слідчого суддю підчас розгляду клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу. У той же час, ані обвинувачений, ані його захисники (як за призначенням, так і за договором) не зверталися з цього приводу до правоохоронних органів із відповідною заявою.

Незважаючи на таку позицію обвинуваченого, його винність у вчиненні кримінальних правопорушень, підтверджується іншими дослідженими судом доказами.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 23.03.2023 року в першій половині дня звернувся до обвинуваченого з проханням про допомогу у перенесенні дисків від коліс автомобіля. Той йому допоміг, після чого подзвонив ОСОБА_8 та запросив їх в гості трохи випити, на що вони погодилися і пішли до нього приблизно о 13:00 13:30 годині. Такою компанією вони збиралися часто, вживаючи при цьому алкогольні напої, тому запрошення потерпілого їх не здивувало. Обвинувачений був вдягнений у світлу куртку.

У потерпілого вони випили приблизно по 100 грамів коньяку, після чого свідок приблизно о 14:30 пішов додому, а обвинувачений залишився в гостях у ОСОБА_8 , конфліктів між обвинуваченим та ОСОБА_8 не було цього дня і раніше також.

Свідок повернувся додому. Вони разом з дружиною займалися справами по господарству, повечеряли, відсвяткували день народження онука. Після вечері, приблизно о 19:30 годині, коли вже було темно, свідок почув з вулиці шум. Побачив, що обвинувачений, який живе навпроти, не може відкрити хвіртку у свій двір, тому кричить. Він був дуже п`яний, ледве тримався на ногах, не міг навіть говорити. Свідок разом з іншим сусідом свідком ОСОБА_12 завели обвинуваченого до нього додому та залишили спати, після чого свідок пішов додому та ліг спати.

Наступного дня, 24.03.2023 року зранку, приблизно 09:00 - 09:30 годині свідок побачив на вулиці з пляшкою пива в руці обвинуваченого, який повідомив, що йде до ОСОБА_8 , оскільки забув у нього свій телефон та попросив свідка зателефонувати потерпілому щоб той відкрив хвіртку, яка завжди була зачинена на ключ. Свідок зателефонував, але телефон потерпілого не відповідав, а через деякий час йому подзвонив обвинуваченій та повідомив, що знайшов труп ОСОБА_8 .

Свідка в той же день запросили до відділення поліції, оскільки підозрювали його у вбивстві, в поліції він провів весь день - з 10:00 години до 01:00 години наступної доби. Його перевірили на поліграфі та сказали, що це він вбивця, застосовували до нього психічне та фізичне насильство з метою отримання зізнання.

Свідок ОСОБА_10 , сусід ОСОБА_8 суду повідомив. що 23.03.2023 року, приблизно о 15:00 годині, коли він на території свого домоволодіння займався господарськими справами, його через огорожу ділянки покликав ОСОБА_8 та запросив до себе випити. Зайшовши до будинку ОСОБА_8 , свідок побачив, що у нього в гостях також знаходиться обвинувачений, вони разом вживали спиртні напої, були у стані сп`яніння, але не сильного. Свідок приєднався до ОСОБА_8 та обвинуваченого, провівши в їх компанії приблизно 40 хвилин та випивши три чарки коньяку, після чого пішов додому, жодних звуків з ділянки ОСОБА_8 після цього не чув.

Вранці наступного дня до нього зайшли обвинувачений та ще двоє осіб, один з яких був співробітником поліції, він них свідок дізнався про вбивство. Його запросили до відділення поліції, брали в нього відбитки пальців рук, попросили видати одяг, в якому він був одягнений напередодні.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що 23.03.2023 року, повертаючись з роботи, в темну пору доби, приблизно о 19:00 годині неподалік від будинку обвинуваченого, бачила як той йшов додому, знаходячись в стані сильного алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що ввечері 23.03.2023 року, після 19:00 години, знаходячись вдома, побачив, як ОСОБА_9 веде обвинуваченого до його будинку, при цьому обвинувачений був у стані сильного алкогольного сп`яніння, не міг стояти та розмовляти, вирішив допомогти, оскільки обвинувачений є його сусідом та родичом. Обвинувачений був вдягнений у джинси темного кольору, вони були дуже брудні та куртку зеленуватого кольору. Штани свідок залишив в першій від входу до будинку обвинуваченого кімнаті, а самого обвинуваченого вони положили у ліжко в іншій кімнаті, після чого той одразу заснув.

Наступного дня обвинувачений зайшов до свідка, сказав, що вчора багато випив та нічого не пам`ятає, піде до ОСОБА_8 , оскільки забув у нього свій мобільний телефон.

Свідок ОСОБА_14 суду повідомила, що ОСОБА_8 та обвинуваченого вона знала протягом тривалого часу, з дитинства, знала, що між ними дружні відносини. Востаннє бачила ОСОБА_8 за 1 чи 2 тижні до смерті, він приходив до неї в гості. 24.03.2023 року зранку зустріла обвинуваченого, він сказав, що йде до ОСОБА_8 , щоб віднести йому пива.

Пізніше її чоловік свідок ОСОБА_12 повідомив їй, що ОСОБА_15 вбили. Свідок була присутня при проведенні огляду в будинку обвинуваченого, вилучали, у тому числі, светр та куртку обвинуваченого. ОСОБА_16 погано себе почувала, тому свідок прочитала для неї вголос протокол обшуку, після чого ОСОБА_16 його підписала без зауважень. На куртці обвинуваченого свідок бачила кров, але на її думку, то була не пляма, а мазок крові.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що з обвинуваченим вони поруч працюють, а ОСОБА_8 живе неподалік від його роботи.

24.03.2023 року, приблизно о 08:00 години на проспекті Богоявленському, по дорозі до роботи, зустрів обвинуваченого, який сказав, що йде до ОСОБА_8 , оскільки забув в нього телефон та запропонував зайти разом. Коли вони зайшли до подвір`я ОСОБА_8 , то побачили труп останнього, викликали поліцію.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що її чоловік свідок ОСОБА_9 є другом як обвинуваченого, так і вбитого ОСОБА_8 , вони часто ходили один до одного в гості. 23.03.2023 року вдень свідок займалася разом з чоловіком господарськими справами, повечеряли, відзначили день народження онука та лягли спати.

Наступного дня зранку свідок бачила обвинуваченого, який вийшов з власного будинку, який розташований напроти будинку свідка, в руці в нього була пляшка пива. Пізніше, між 09:00 та 10:00 годиною ранку свідкові зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що ОСОБА_8 вбили. Приблизно о 10:00 годині свідка та її чоловіка забрали до відділення поліції, де її замкнули в кабінеті та тримали до нічного часу, після чого відвезли додому та провели обшук їх будинку.

Свідок ОСОБА_16 , дружина обвинуваченого, суду пояснила, що 23.03.2023 року вона працювала на зміні в супермаркеті «АТБ», їй було відомо, що чоловік збирався на СТО ремонтувати їх автомобіль. Ввечері свідок зателефонувала обвинуваченому, слухавку взяв ОСОБА_8 , потім передав її обвинуваченому, той повідомив, що вони відпочивають вдома у ОСОБА_8 . Приблизно о 20:30 свідок приїхала додому, побачила, що обвинувачений вже спить, від нього був сильний запах алкоголю, на полу біля ліжка лежали джинси обвинуваченого, оскільки вони були брудні та мокрі, свідок поклала їх до брудної білизни. Зачинивши двері в кімнату, де спав обвинувачений, свідок лягла спати в іншій кімнаті.

Вночі свідок почула, що обвинувачений прокинувся та встав, вона підійшла до нього, побачила у нього гематому (шишку) на голові.

Зайшовши зранку в кімнату обвинуваченого, свідок побачила, що обвинувачений ще спить та пішла на роботу, плануючи поговорити з ним ввечері. На стільці біля ліжка бачила кофту блакитного кольору. Пізніше, коли свідок була на роботі, їй телефоном повідомили, що її чоловіка затримали, ставили їй питання щодо того, де обвинувачений був напередодні. Відпросившись з роботи, свідок поїхала додому, по дорозі побачила, що біля будинку ОСОБА_8 багато автомобілів та людей, підійшовши ближче, дізналася, що він вбитий. Після цього, приблизно о 12-13 годині, свідкові зателефонував обвинувачений, повідомивши, що його везуть додому забрати речі. Коли приїхали поліцейські з обвинуваченим, вони забрали джинси та чорно-жовту кофту. Після того, як поліцейські поїхали, на світло-зеленій куртці чоловіка свідок побачила пляму бурого кольору, подумала, що це його кров, адже бачила в нього гематому на голові та бачила також пляму крові на наволочці в ліжку, де спав обвинувачений.

Згодом поліцейські приїжджали самі, показали їй фото чоловіка та попросили видати одяг, який є на фото, а саме спортивну кофту синього кольору та куртку на що свідок повідомила, що джинси та кросівки вже видали поліцейським раніше. Інші речі свідок видала поліцейському, через годину той повернувся, віддав їй речі та сказав, що вони будуть вилучені в ході обшуку. Свідок погано себе почувала, тому покликала на допомогу сусідка свідка ОСОБА_14 , яка була присутня підчас обшуку, в ході якого вказані речі знову забрали.

25.03.2023 року свідкові повідомили, що вона може побачитися із обвинуваченим у районному відділу поліції, привезти йому поїсти. Зустрівши обвинуваченого, свідок побачила, що той побитий, з`ясувала, що він не чує одним вухом. З пояснень чоловіка їй відомо, що його били співробітники поліції, щоб змусити його зізнатися у вбивстві ОСОБА_8 .

ОСОБА_8 свідок знала протягом більше 20 років, знала, що вони із обвинуваченим є друзями.

Свідок ОСОБА_18 , колишня дружина ОСОБА_8 суду повідомила, що вони давно вже розлучилися, але продовжували спілкуватися, іноді бачилися. Після того, як син повідомив їй про вбивство, вона приїхала, приймала участь у огляді місця події, потім прибиралася в будинку, порядок там не був порушений, лише на столі були залишки застілля.

Свідкові відомо, що у ОСОБА_8 підчас війни, взимку наприкінці 2022 та на початку 2023 року проживало подружжя це були його знайомі, які евакуювалися з села Олександрівки Херсонської області, яка була окупована. Характеризує їх як спокійних, чемних людей.

03.02.2023 року ОСОБА_8 святкував в себе вдома день народження, свідок також була присутня на святі, на цей час в будинкові, окрім ОСОБА_8 , вже ніхто не проживав.

Потерпіла ОСОБА_6 , дочка вбитого, суду пояснила, що з батьками не проживає з 1999 року, про подробиці життя батька не обізнана, зі слів матері знала, що обвинувачений товаришував з її батьком. В судових дебатах просила суд призначити обвинуваченому суворе покарання.

Свідок ОСОБА_19 , двоюрідний брат ОСОБА_8 суду повідомив, що спілкувався з братом не рідше разу на тиждень, останній був спокійною, нормальною людиною. Останній раз бачив ОСОБА_8 21.03.2023 року, той був сам вдома, ввечері напередодні вбивства розмовляв із ним телефоном, у ОСОБА_8 був гарний настрій, говорив, що в нього в гостях друзі, свідок чув у телефоні голоси, як при застіллі.

У ОСОБА_8 раніше жили пара чоловік на ім`я ОСОБА_20 з дружиною, але вони поїхали приблизно за місяць чи два до вбивства. Про конфлікти ОСОБА_8 із ними, або з іншими особами свідкові нічого не відомо

Свідок ОСОБА_21 надала суду показання, які не містять відомостей, які підтверджують або спростовують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.

Свідок ОСОБА_22 надала суду показання, які не містять відомостей, які підтверджують або спростовують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.

З відомостей, що містяться в рапорті від 24.03.2023 року (т.1, а.п. 96) вбачається, що 24.03.2023 року о 09:32 годині, обвинувачений повідомив про виявлення за адресою: АДРЕСА_2 трупу ОСОБА_8 .

Труп ОСОБА_8 був оглянутий за участю експерта в ході огляду місця події (т. 1, а.п. 98-116, 122-124), відносно нього була проведена судово-медична експертиза.

Відповідно до висновку експерта № 778 від 03.06.2023 року (т. 1, а.п. 129-134) на трупі ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді двох (проникаючого та не проникаючого) колото-різаних поранень грудної клітини з пошкодженням серця, що містять ознаки прижиттєвих та утворились незадовго до настання смерті внаслідок двократної дії колючо-ріжучого предмета за типом ножа. Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок проникаючого (довжина ранового каналу 14 см) сліпого колото-різаного поранення грудної клітини з пошкодженням серця, яке супроводжувалось зовнішньою та внутрішньою кровотечами. З моменту смерті до моменту початку дослідження трупа (09:20 година 25.03.2023 року) пройшло не менше доби у мовах зберігання тіла при низькій температурі.

В ході судового засідання був допитаний експерт ОСОБА_23 (досвідроботи судово-медичнимекспертом більше20років), який показав суду, що брав участь в ході огляду місця події, окрім того, робив ростин трупа та надавав висновок як експерт.

В ході огляду місця події, як і зазвичай, експертом робилися лише попередні висновки стосовно часу, що пройшов між смертю особи та оглядом трупу. Більш достовірний висновок був зроблений в ході розтину трупу та відображений у висновку експерта.

Так, експертом було встановлено, що з моменту смерті потерпілого до початку проведення експертизи (проведення розтину трупа) пройшло не менше доби, тобто смерть потерпілого настала до 09:20 години 24.03.2023 року. Жодним чином конкретизувати ще точніше дату та час неможливо смерті, могло пройти й набагато більше доби.

Висновок, викладений у пункті 6 підсумків висновку експерта про те, що смерть ОСОБА_8 настала, ймовірніше за все, в проміжок часу, що може рахуватися хвилинами, зроблений на підставі професійного досвіду експерта, оскільки мала місце травма життєво-важливого органу. Точніше сказати неможливо, але експерт виключив можливість продовження життя ОСОБА_8 через півгодини після нанесення йому зазначеного проникаючого удару.

Після допиту експерта, свідків, дослідження інших доказів, за клопотанням захисника обвинуваченого, судом було призначено комісійну судово-медичну експертизу.

З висновку експерта № 17-К від 04.03.2024 року вбачається, що смерть ОСОБА_8 настала в короткий проміжок часу, після отримання ним тілесних ушкоджень, який може обчислюватися в декілька хвилин, можливо, до десяти хвилин (т. 2, а.п. 227-234). Заподіяння тілесних ушкоджень та настання смерті ОСОБА_8 в період з 16:00 до 19:00 23.03.2023 року не виключається.

Таким чином, обидва висновки експертів не суперечать один одному, містять інформацію, що узгоджується з іншими дослідженими судом доказами.

Так, в ході огляду місця події домоволодіння АДРЕСА_2 (т. 1, а.п. 98-116), дозвіл на проведення якого було надано ухвалою Корабельного районного суду міста Миколаєва від 27.03.2023 року (т.1, а.п. 122-124), виявлено та вилучено кухонний ніж чорного кольору, лезо якого складає 20 см, висота клинка 2,6 см, руків`я 12,5 см, зі слідами речовини бурого кольору.

З інформації, що міститься у висновку експерта № СЕ-19/115-23/4730-БД від 08.05.2023 року вбачається, що в ході проведення судової молекулярно-генетичної експертизи в місцях нашарування речовини бурого кольору на клинку та руків`ї ножа виявлені сліди крові людини, генетичні ознаки яких збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію обвинуваченого та свідка ОСОБА_9 .

Окрім того, на клинку ножа виявлені клітини з ядрами, генетичні ознаки яких збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_8 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію обвинуваченого та свідка ОСОБА_9 .

У той же час, на руків`ї ножа виявлені клітини з ядрами, генетичні ознаки яких є змішаними, містять генетичні ознаки зразка букального епітелію обвинуваченого та зразка крові потерпілого ОСОБА_8 , але не містять генетичні ознаки зразка букального епітелію свідка ОСОБА_9 (т. 2, а.п. 63-78).

На вказаний ніж ухвалою слідчого судді Корабельного районного суду міста Миколаєва від 27.03.2023 року накладений арешт (т.1, а.п. 125-127), він визнаний речовим доказом та досліджений в судовому засіданні, в ході дослідження обвинувачений показав суду, що цей ніж є ножом ОСОБА_8 та використовувався останнім у побутових потребах. Окрім того, обвинувачений заявив, що за допомогою цього ножа він 23.03.2023 року робив нарізку до столу і саме тому на руків`ї ножа є його сліди.

З інформації, що міститься у відеозапису з камер спостереження, які встановлені на будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , вбачається, що 23.03.2023 року о 13:06 обвинувачений та свідок ОСОБА_9 рухаються, тримаючи в руках диски від коліс автомобіля. При цьому обвинувачений вдягнений у куртку зеленого (болотного) кольору, голубу кофту, чорні брюки та чорні кросівки (т. 1, а.п. 231, 232-239).

Окрім того, судом досліджені відеозаписи з камер спостереження, що встановлені на будівлі за адресою: АДРЕСА_4 . На вказаних відеозаписах обвинувачений, одягнений у той самий одяг, що вказаний вище, о 13:15 рухається по вулиці разом зі свідком ОСОБА_9 , як обвинувачений пояснив в судовому засіданні до будинку ОСОБА_8 . Потім, о 18:55 годині обвинувачений рухається у зворотному напрямку, при цьому його хода є хиткою, він ледве тримає рівновагу, декілька разів падає на землю. Наступного дня, о 09:21 годині обвинувачений знов проходить в полі зору камери, вже у іншому одязі, у напрямку будинку ОСОБА_8 (т. 2, а.п. 1, 2-21, 190, 191). При цьому час, вказаний на відеозаписах, відрізняється у порівнянні із реальним на одну годину, що не заперечувалося учасниками провадження. У вироку суду наведений реальний час.

Таким чином, в ході судового розгляду встановлено (і не заперечувалося учасниками провадження), що 23.03.2023 року, в день вчинення вбивства, обвинувачений був вдягнутий у наступний одяг куртку зеленого (болотного) кольору, голубу кофту, чорні брюки та чорні кросівки.

24.03.2023 року цей одяг був вилучений співробітниками поліції.

Так, кофта синього кольору з написом «Reebok» з плямами речовини бурого кольору та куртка марки «Goldstar» зеленого (болотного) кольору з плямами речовини бурого кольору були вилучені в період з 21:43 години по 22:23 годину 24.03.2023 року в ході огляду місця події домоволодіння за адресою місця проживання обвинуваченого АДРЕСА_1 (т. 1, а.п.163-170), який був проведений за добровільною згодою власника домоволодіння ОСОБА_24 (а.п. 150, 151-160) та осіб, що спільно із власником користуються ним ОСОБА_16 (т. 1, а.п. 149), ОСОБА_4 (т. 1, а.п. 161).

З інформації, що міститься у висновку експерта № СЕ-19/115-23/4741-БД від 12.05.2023 року вбачається, що на кофті синього кольору з написом «Reebok» виявлено кров людини. При цьому генетичні ознаки крові на одному з об`єктів дослідження (1.1) є змішаними, збігаються між собою, містять генетичні ознаки зразка букального епітелію обвинуваченого, зразка крові потерпілого ОСОБА_8 та не містять генетичні ознаки зразка букального епітелію свідка ОСОБА_9 . У той же час генетичні ознаки слідів крові людини, виявлені на інших об`єктах (1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7) збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_8 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію обвинуваченого, зразка букального епітелію свідка ОСОБА_9 (т. 2, а.п. 84-92).

З висновку експерта № СЕ-19/115-23/4743-БД від 15.05.2023 року вбачається, що на куртці «Goldstar» зеленого (болотного) кольору виявлено кров людини. При цьому генетичні ознаки крові (об`єкти дослідження 1.2, 1.5, 1.6) збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_8 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію обвинуваченого. У той же час генетичні ознаки слідів крові людини, (об`єкт 1.3) збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію обвинуваченого та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 (т. 2, а.п. 98-107).

В ході затримання ОСОБА_25 , як особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, в період з 22:30 години 24.03.2023 року по 01:40 годину 25.03.2023 року були вилучені кросівки чорного кольору марки «Sayota 1800» з білими вставками на підошві по краях та ззаду зі слідами речовини бурого кольору (т. 1, а.п. 174-184).

З інформації, що міститься у висновку експерта № СЕ-19/115-23/4737-БД від 09.05.2023 року вбачається, що на правому кросівку чорного кольору марки «Sayota 1800» виявлено кров людини, генетичні ознаки якої збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_8 , але не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію підозрюваного ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_9 (т.2 а.п. 34-43).

Таким чином, в ході проведення трьох окремих експертних досліджень кров ОСОБА_8 виявлена експертом на трьох предметах одягу, які були вдягнені на обвинуваченому в день вбивства.

Захисником обвинуваченого, як в ході судового розгляду, так і в дебатах ставилися питання щодо невстановлення органом досудового розслідування та судом обставин справи, що є необхідними для доведення вини обвинуваченого та щодо недопустимості представлених суду доказів.

Зокрема, захисником вказується на те, що в ході проведення 24.03.2023 року огляду місця події (будинку ОСОБА_8 ) не були оглянуті та вилучені куртка красно-синього кольору, що лежала біля трупу та ганчірка зі слідами крові.

В ході проведення вказаного огляду місця події було вилучено велику кількість предметів, виявлених на місці злочину (т.1 а.п. 98-117).

Так, були виявлені 13 недопалків цигарок марки LD, які знаходились в радіусі 2,5 метрів від трупа ОСОБА_8 , змив речовини бурого кольору на марлевому тампоні з рами вхідних дверей будинку, змив речовини бурого кольору на марлевому тампоні з підлоги кухонного приміщення біля вхідних дверей будинку, 2 недопалки цигарок марки LD, один з яких знаходився біля вхідних дверей будинку, а інший на кухонному столі, фрагмент сліду підошви взуття розміром 9х9 см з підлоги приміщення кухні на відстані близько 1 м від вхідних дверей, фрагмент сліду підошви взуття з підлоги приміщення кухні на відстані близько 130 см від вхідних дверей, порожню пачку від цигарок марки LD з підлоги кухонного приміщення будинку, 3 чарки, які знаходилися на кухонному столі, мобільний телефон чорного кольору марки Redmi, порожню скляну пляшку від горілки торгової марки Rada з кухонного столу, полімерну пляшку від пива «Оболонь Світле» з підлоги кухонного приміщення, 3 кухонні виделки з поверхні кухонного стола, два сліди папілярного узору з зовнішньої поверхні чарки, три сліди папілярних узорів з поверхні полімерної пляшки від солодкої газованої води, які за допомогою клейкої стрічки було перенесено до таблиці протоколу огляду місця події. Вилучені предмети постановами слідчого від 26.03.2023 року, 12.04.2023 року, 16.05.2023 року були визнані речовими доказами та передані на зберігання в камеру речових доказів ВП №3 МРУП ГУНП в Миколаївській області (т.2 а.п. 22-23, 28-31, 79-80, 79-80), окрім телефона ОСОБА_8 , який був переданий на зберігання потерпілій (т. 2, а.п. 25-26, 27).

З представлених суду документів вбачається, що доказового значення вказані предмети не мають, але в аспекті заперечень захисника їх вилучення свідчить про те, що огляд місця події був проведений слідчим сумлінно та ретельно.

У той же час захисник не вказує, в чому саме полягає порушення слідчим норм КПК України або прав та інтересів обвинуваченого в результаті невилучення вказаних ганчірки та куртки, у зв`язку з чим суд вважає такі доводи надуманими.

Сторона захисту також заявляла, що вилучення одягу обвинуваченого, в якому він був вдягнений при вчиненні вбивства, проведене з рядом суттєвих порушень норм КПК України, а тому відповідні докази, а також ті, що є похідними від них, мають бути визнані судом недопустимими.

При цьому, оцінку вказаних процесуальних дій, на переконання суду, неможливо надати у відриві від контексту проведення 24.03.2023 року досудового розслідування вбивства ОСОБА_8 .

Так, із показань як обвинуваченого, так і допитаних свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 вбачається, що співробітниками поліції тими чи іншими способами (запрошення до відділення поліції, проведення допитів, обшуку домоволодіння за місцем проживання свідка ОСОБА_9 (т. 1, а.п. 141-148), вилучення одягу, зняття відбитків пальців рук, відібрання біологічних зразків для проведення експертизи) перевірялася причетність усіх вказаних осіб до вчинення вбивства.

При цьому, обвинувачений, надаючи слідству інформацію про одяг, що був на ньому одягнений в день вбивства, повідомив неправдиву інформацію.

Так, в судовому засіданні обвинувачений показав, що, коли його зранку 24.03.2023 року привезли до відділу поліції та спитали, в якому одязі він був у ОСОБА_8 в гостях, він відповів, що на ньому були чорно-жовта кофта та гумові капці, які він запропонував видати поліції.

З метою видачі кофти обвинувачений із співробітниками поліції поїхав додому, де, зокрема, взув кросівки, які на ньому були вдягнені напередодні та віддав співробітникам поліції капці та кофту.

При цьому обвинувачений також вказав на те, що в цей же момент ним були видані й чорні джинси, однак відповідно до заяви обвинуваченого від 24.03.2023 року, він добровільно видав співробітникам поліції одяг, в якому, за його словами на момент видачі, він знаходився в день вбивства в гостях у ОСОБА_8 , а саме: чорно-жовту кофту, гумові капці чорного кольору (т. 1, а.п. 162).

Причину, з якої він, зазначивши у заяві про видачу капців та чорно-жовтої кофти, не вказав про видачу джинсів, обвинувачений суду не повідомив. Також він не зміг пояснити, з якої причини ввів співробітників поліції у оману щодо одягу, який був на ньому вдягнений напередодні, не вказавши жодного предмету одягу правдиво.

Таким чином, протягом певного часу 24.03.2023 року слідство, вочевидь, не вважало за необхідне проводити відносно обвинуваченого інші слідчі дії, не підозрюючи його у вчиненні злочину, а встановлюючи обставини вбивства ОСОБА_8 та перевіряючи причетність до нього не лише обвинуваченого, але й (як мінімум) вказаних вище свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 .

Однак, пізніше в цей же день, в ході проведення оперативно-розшукових заходів по розкриттю вбивства ОСОБА_8 було встановлено, що обвинувачений та свідок ОСОБА_9 були зафіксовані в період з 12:00 до 13:00 години 23.03.2023 року камерою зовнішнього відеоспостереження СТО «Тіп-Топ» за адресою: АДРЕСА_5 при цьому зі змісту відеозапису вбачається, що обвинувачений був вдягнений в іншій одяг, ніж той, що був ним добровільно виданий співробітниками поліції зранку 24.03.2023 року. Вказана інформація відображена в рапорті заступника начальника СКП ВП №3 МРУП ГУНП в Миколаївській області з фотознімками (т. 1, а.п. 139-140).

Лише після цього, в вечірній час 24.03.2023 року, обвинувачений повідомив, що напередодні він дійсно був вдягнений у інший одяг, а саме у синю спортивну кофту, світло-зелену куртку, чорні джинси та чорні кросівки.

Аналізуючи доводи захисника щодо порушень в ході вилучення вказаних предметів одягу обвинуваченого, суд вважає логічним окремо розглянути вилучення двох груп одягу.

Так, в ході огляду місця події домоволодіння за місцем проживання обвинуваченого, були вилучені куртка зеленого (болотного) кольору та спортивна кофта (світшот) синього кольору с написом «Reebok», а в ході затримання обвинуваченого були вилучені чорні кросівки та чорні джинси.

Дійсно, як вже зазначалося вище, кофта синього кольору з написом «Reebok» з плямами речовини бурого кольору та куртка марки «Goldstar» зеленого (болотного) кольору з плямами речовини бурого кольору були вилучені в період з 21:43 години по 22:23 годину 24.03.2023 року в ході огляду місця події домоволодіння за адресою місця проживання обвинуваченого АДРЕСА_1 (т. 1, а.п.163-170).

Свідок ОСОБА_16 в ході допиту суду повідомила, що вказані речі вилучалися двічі. Спочатку, зранку прийшов поліцейський, сказав, які саме речі (кофта та куртка) потрібні та забрав їх, але згодом повернувся, віддав речі та сказав, що їх вилучать під протокол.

При цьому зранку на вказаних речах, за словами свідка вона бачила лише одну пляму на куртці, схожу на пляму крові, яка, на її думку, утворилася від крові з гематоми на голові обвинуваченого.

У той же час, зі змісту протоколу огляду (т. 1, а.п. 163-170), а також зі змісту відеозапису, що проводився в ході огляду, вбачається, що свідок ОСОБА_16 в ході проведення огляду не заявляла про те, що вказаний одяг був нею раніше вже виданий поліцейським. Окрім того, що для суду має суттєве значення, на вказаному одязі, і це зафіксовано як у протоколі огляду, так і на відеозаписі, чітко видимими є численні плями речовини бурого кольору, при цьому свідок не вказує, що їх там раніше не було, або що такі плями з`явилися, коли речі нібито біли у співробітників поліції. Протокол підписано свідком ОСОБА_16 та свідком ОСОБА_14 , яку сама ОСОБА_16 запросила для участі у огляді, оскільки перебувала в пригніченому стані, без зауважень.

Також захисник, як на доказ позапроцесуального вилучення вказаних предметів, посилається на рапорт заступника начальника СКП ВП № 3 МРУП ГУНП в Миколаївській області від 24.03.2023 року, в якому вказано, що з метою проведення оперативно-розшукових заходів по розкриттю вбивства ОСОБА_8 було встановлено, що за місцем проживання ОСОБА_4 вилучено світшот синього кольору та куртку зеленого кольору, на яких наявні численні плями рідини бурого кольору, схожої на кров (т. 3, а.п. 3).

Так, сторона захисту стверджує, що вказаний рапорт є підтвердженням показань свідка ОСОБА_16 про вилучення вказаного одягу співробітниками поліції ще до їх офіційного вилучення із складенням протоколу огляду, причому не в ході слідчих дій, а при проведенні оперативно-розшукових заходів.

У той же час, зі змісту абзацу третього вказаного рапорту вбачається, що він складений після 22:25 години 24.03.2023 року. Таким чином, інформація про вилучення одягу ОСОБА_4 за місцем проживання, викладена у рапорті, жодним чином не спростовує його вилучення в ході слідчої дії огляду місця події, що відбулася в цей же день, але раніше в період з 21:43 по 22:23 годину (т. 1, а.п. 163-170).

Окрім того, зі змісту іншого рапорту заступника начальника СКП ВП № 3 МРУП ГУНП в Миколаївській області від 24.03.2023 року, складеного, очевидно, до проведення огляду, вбачається, що в ході оперативно-розшукових заходів дійсно встановлено, що такий одяг знаходиться вдома у обвинуваченого, у зв`язку з чим пропонується його вилучення в ході слідчих дій, що й було зроблено (т. 3, а.п. 4).

Інших доказів, які б підтверджували знаходження вказаних предметів одягу обвинуваченого протягом певного часу у розпорядженні співробітників поліції без їх належного вилучення, суду не представлені.

За викладених обставин суд вважає показання свідка ОСОБА_16 в частині вилучення куртки на кофти обвинуваченого без складання відповідних процесуальних документів спростованими.

Іншим доводом захисника про недопустимість вказаного протоколу огляду місця події за місцем проживання обвинуваченого є порушення порядку його проведення із посиланням на те, що на проведення такого огляду не було надано дозволу слідчого судді, він не був проведений невідкладно, а згода на його проведення, надана власником та іншими особами, не були добровільною.

Захисником пропонується при вирішенні питання про законність огляду місця подій керуватися не лише статтею 237 КПК України, що регламентує проведення огляду, але статтями 13, 233 та 234 КПК України, що регулюють порядок проникнення до житла чи іншого володіння особи, а також проведення обшуку.

Відповідно до статті 13 КПК України «Недоторканність житла чи іншого володіння особи» не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вказаної статті деталізовані законодавцем у статті 233 КПК України «Проникнення до житла чи іншого володіння особи», відповідно до якої ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Таким чином, частина 1 статті 233 КПК України встановлює три окремі підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи, перша з яких добровільна згода особи, яка володіє таким житлом чи іншим приміщенням.

З наданих на дослідження суду доказів вбачається, що огляд був проведений за добровільною згодою власника домоволодіння ОСОБА_24 (а.п. 150, 151-160) та осіб, що спільно із власником користуються ним ОСОБА_16 (т. 1, а.п. 149), ОСОБА_4 (т. 1, а.п. 161), при цьому власницею житла надані й документи, що підтверджують таке право власності. З відеозапису огляду вбачається, що ОСОБА_16 не висловлює заперечень щодо проведення такого огляду, дозволяючи особам, що беруть участь у його проведенні, увійти до будинку та в подальшому не заперечуючи проти проведення ними слідчої дії. Обвинувачений, хоча й знаходився на час проведення огляду під контролем співробітників поліції, але також не заперечував в судовому засіданні надання ним згоди на проведення такого огляду.

При цьому суд вважає за важливе відзначити, що фактично огляд полягав суто у вилучені двох предметів одягу, більше взагалі нічого не оглядалося, у тому числі приміщення домоволодіння, тобто після з`ясування, в якому саме одязі напередодні був вдягнений обвинувачений, огляд проводився саме з метою вилучення цього одягу.

І саме з цією метою слідчим були отримані вищевказані згоди ОСОБА_24 , ОСОБА_16 , ОСОБА_4 на проникнення до їх житла. За таких обставин, суд приходить до висновку, що проникнення слідчого в житло та проведення огляду відповідало легітимній меті розслідування особливо тяжкого злочину, втручання у приватне життя вказаних осіб мало ізольований характер, а тому огляд місця події проведений із дотримання вимог КПК України, а докази, отримані внаслідок нього, є допустимими.

При цьому вказана слідча дія не проводилася в порядку, передбаченому частиною 3 статті 233 КПК України та не була обшуком, а тому доводи захисника щодо порушення слідчим при її проведенні вимог частини 3 статті 233, статті 234 КПК України є нерелевантними.

Аналізуючи доводи сторони захисту щодо порушень в ході вилучення кросівок та джинсів обвинуваченого, суд приходить до наступних висновків.

Як вже вказано вище, в ході затримання ОСОБА_25 , як особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, в період з 22:30 години 24.03.2023 року по 01:40 годину 25.03.2023 року, у нього були вилучені кросівки чорного кольору марки «Sayota 1800» з білими вставками на підошві по краях та ззаду зі слідами речовини бурого кольору, джинсові штани марки «LevistraussCO» темного кольору зі слідами речовини бурого кольору, мобільний телефон марки «ZTE Blade A7 2020» (т. 1, а.п. 174-184).

При цьому захисник вказує на те, що при затриманні обвинуваченого було порушене його право на захист, що полягало у незабезпеченні надання йому правової допомоги.

Дійсно, судом встановлено, що о 23:59 годині 24.03.2023 року, тобто через майже півтори години після початку складання протоколу затримання, адвокату ОСОБА_26 було видане доручення на захист обвинуваченого (т. 3, а.п. 2).

Відповідно, захисник не був призначений на момент фактичного затримання обвинуваченого та на момент початку складання протоколу, що є цілком логічним, адже призначався захисник саме у зв`язку із затриманням обвинуваченого і його призначення та прибуття потребувало певного часу.

Затримання обвинуваченого та пов`язані з цим процедури (його обшук, складання протоколу) відбувалося протягом тривалого часу до 01:40 години 25.03.2023 року, що надавало змогу призначеному захисникові прибути до місця перебування затриманого та взяти участь у проведенні вказаної процесуальної дії. При цьому зі змісту протоколу затримання вбачається, що захисник ОСОБА_26 брав участь у проведенні вказаної дії.

Так, на кожній сторінці вказаного протоколу за виключенням додатку (т. 1, а.п. 174-177) містяться підписи, у тому числі, обвинуваченого та його захисника ОСОБА_26 . Протокол підписаний вказаними особами без зауважень та доповнень, зокрема ними не було зазначено, що якісь дії відбувалися із обвинуваченим та його одягом до прибуття захисника (т. 1, а.п. 176). При цьому ані обвинувачений, ані його захисник ОСОБА_5 не повідомляли в ході судового розгляду про наявність у захисника ОСОБА_26 зацікавленості у притягненні обвинуваченого до відповідальності, а також про неналежну якість наданої ним правової допомоги.

Судом також досліджений протокол роз`яснення обвинуваченому права на захист від 25.03.2023 року (т. 3, а.п. 1), відповідно до якого, в період з 01:50 до 02:00 години 25.03.2023 року обвинуваченому таке право було роз`яснено і він заявив, що вказане право йому зрозуміло та він бажає, щоб його захист здійснювався захисником ОСОБА_26 , що був залучений до участі у кримінальному провадженні за призначенням (т. 3, а.п. 2).

Окрім того, захисником вказується на те, що вилучені у обвинуваченого при затриманні речі були ним вдягнені за вказівкою співробітників поліції, а до цього тривалий час перебували під їх контролем без належного оформлення їх вилучення.

Як вже зазначалося раніше, в судовому засіданні обвинувачений показав, що кросівки ним були взуті після видачі співробітникам капців, на які він спочатку, вводячи поліцейських в оману, вказав як на взуття, в якому він був в гостях у ОСОБА_8 23.03.2023 року.

Відповідно, після видачі капців обвинувачений залишався взутим у кросівки до їх вилучення у нього в ході затримання.

Стосовно чорних джинсів, що були вилучені у обвинуваченого, суд частково погоджується із доводами захисника. Так, суду незрозуміло, в який момент та у зв`язку з чим обвинувачений переодягнувся у вказані джинси, оскільки зранку, як вбачається із дослідженого судом відеозапису, він вдягнений у спортивні штани, які ним співробітникам поліції не видавалися.

За таких обставин показання обвинуваченого щодо того, що він видав джинси працівникам поліції ще зранку, знаходячись в себе вдома та вдягнув їх на прохання поліцейських безпосередньо перед початком складання протоколу затримання, а до того джинси знаходилися під контролем останніх, будучи вилучені у непроцесуальний спосіб, стороною обвинувачення не тільки не спростовані, але й їм не надано логічне пояснення.

Суд відкидає заяви сторони захисту про умисне фальшування в ході досудового розслідування доказів, що свідчать про винність обвинуваченого, як такі, що спростовані в ході судового розгляду доводами, наведеними судом вище, однак вважає, що обставини вилучення саме джинсів викликають розумний сумнів у тому, що вони дійсно знаходилися на обвинуваченому протягом всього дня 24.03.2023 року або були ним вдягнені з власної ініціативи безпосередньо перед затриманням, коли він вже знаходився під контролем поліцейських.

Відповідно до статті 86 КПК України «Допустимість доказу» доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

За викладених обставин суд вважає, що неспростування показань обвинуваченого про те, що вказаний речовий доказ джинсові штани марки «LevistraussCO» темного кольору зі слідами речовини бурого кольору вилучений за певний час до оформлення такого вилучення протоколом затримання обвинуваченого та весь цей час знаходився у розпорядженні органу досудового розслідування, свідчить про його вилучення у порядку, який не передбачений КПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку про недопустимість вказаних джинсів в якості доказу у даному кримінальному провадженні, відповідно, недопустимим є також й доказ, що є похідним від нього висновок експерта № СЕ-19/115-23/4738-БД від 10.05.2023 року (т.2 а.п. 48-57).

При цьому викладені доводи стосуються саме цього предмету одягу та не стосуються протоколу затримання обвинуваченого в цілому та іншої інформації, викладеної в ньому.

Обвинувачений та його дружина, свідок ОСОБА_16 , заявляли про побиття обвинуваченого 24.03.2023 року у відділенні поліції. При цьому, у протоколі затримання описані наявні у обвинуваченого на момент складання протоколу тілесні ушкодження садно на голові на лівій частини потилиці, подряпина з лівої сторони обличчя на щоці біля вуха, садно на правій руці в області ліктя. Незважаючи на це, як в ході затримання, так і в ході розгляду 27.03.2023 року слідчим суддею клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т. 1, а.п. 46-50), ані обвинувачений, ані його захисник не робили заяв про те, що вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дій співробітників поліції, хоча, безумовно, мали таку можливість.

Окрім того, сторона захисту не повідомляла суд про звернення до уповноваженого державного органу з метою з`ясування та розслідування обставин отримання обвинуваченим тілесних ушкоджень.

Інших доказів, які б підтверджували такі показання обвинуваченого суду також не надані. Викладене ставить під сумнів показання обвинуваченого та свідка ОСОБА_16 в частині застосування до обвинуваченого фізичного насильства співробітниками поліції.

Також стороною захисту була висунута теза про невірне встановлення дати та часу смерті ОСОБА_8 .

Так, захисник неодноразово заявляв про те, що судово-медичні експертизи проведені із порушеннями, при цьому експертами зроблений висновок, який не дозволяє визначити точний час смерті ОСОБА_8 , а в ході огляду місця події експертом вчинені дії, які дозволяють стверджувати про настання смерті в період, коли обвинувачений вже залишив домоволодіння ОСОБА_8 .

Суд вважає, що вказані доводи захисника є надуманими та повністю спростовані як висновками експертів (у тому числі комісійної судово-медичної експертизи, призначеної судом за клопотанням захисника), так і іншими доказами, у тому числі показаннями допитаних судом осіб експерта, свідків та самого обвинуваченого.

Детальна інформація про висновки двох судово-медичних експертиз та показання експерта ОСОБА_23 судом зазначена вище.

Дійсно, на жаль, встановити точний час смерті ОСОБА_8 експертним шляхом виявилося неможливим. Однак, з інформації, що міститься у вказаних висновках та з показань експерта, однозначно вбачається, що смерть ОСОБА_8 настала не пізніше, ніж 09:20 година 24.03.2023 року.

При цьому суд зазначає, що висновок та показання експерта є лише одними з доказів, якими керується суд при встановленні обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, дати та часу вчинення злочину і оцінюються виключно у сукупності із іншими дослідженими судом доказами.

В обґрунтування своєї позиції захисник також посилався на те, що у лікарському свідоцтві про смерть ОСОБА_8 зазначена дата смерті 24.03.2023 року, тобто на наступний день після вчинення вбивства (т. 1, а.п. 138).

Пояснюючи вказану обставину, експерт ОСОБА_23 , який підписав вказане свідоцтво, пояснив суду, що дата смерті, яка зазначена у лікарському свідоцтві про смерть 24.03.2023 року, не встановлювалася експертом, а вказана відповідно до постанови про призначення експертизи. На відміну від висновку експерта це свідоцтво має значення для реєстрації смерті та поховання, а не для визначення причин та часу смерті особи.

Таким чином, суд вважає, що на відповіді, поставлені перед експертами слідчим та судом, ними були надані відповіді, що містять інформацію, на яку суд може покладатися при ухваленні вироку, а тому вищевказані доводи захисника вважає спростованими.

Також захисник вказував на невстановлення в ході досудового розслідування та судового розгляду мотиву вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення. Цей довід є справедливим лише якщо звузити визначення поняття «мотиву» до конкретної причини, яка мала місце та стала рушійною силою конфлікту між обвинуваченим та ОСОБА_8 та спричинення першим смерті останньому. Ця причина дійсно не була встановлена, але слід визнати, що її встановлення без доброї волі обвинуваченого є неможливим. Між ними дійсно існували приятельські відносини, що свідчили про відсутність у обвинуваченого мотиву та умислу на вчинення вбивства ОСОБА_8 в той момент, коли він разом зі свідком ОСОБА_9 прийшов до ОСОБА_8 з метою вживання алкогольних напоїв. У той же час, в ході застілля, після вжиття великої кількості (декілька літрів) міцного алкоголю та переходу обвинуваченого у стан, який він сам назвав найсильнішим сп`янінням за все його життя, з невідомої суду причини у нього раптово виникла неприязнь до ОСОБА_8 , наслідком якої і став раптово виниклий конфлікт, в ході якого у обвинуваченого й виник умисел на спричинення смерті ОСОБА_8 .

Про наявність такого умислу, на переконання суду, зокрема, свідчить обране обвинуваченням знаряддя вчинення злочину ніж, а також спосіб його вчинення нанесення двох ударів вказаних ножом, один з яких був спрямований в район життєво-важливого органу серця ОСОБА_8 із силою, достатньою для створення ранового каналу глибиною 14 см та пошкодження серця.

При цьому суд звертає увагу на те, що саме встановлення умислу, а не конкретного мотиву, відповідно до диспозиції частини 1 статті 115 України є необхідним для кваліфікації вчиненого діяння.

Аналізуючи дослідженні докази у їх сукупності шляхом співставлення між собою, суд доходить до висновку, що показання обвинуваченого є неповними та недостовірними. Із самого початку досудового розслідування обвинувачений надавав неправдиву інформацію з метою уникнення покарання за вчинені дії, зокрема, повідомивши неправдиву інформацію про одяг, що був на ньому в день вбивства. Окрім того, не знайшли свого підтвердження й показання обвинуваченого про наявність у ОСОБА_8 з невідомими особами. Таким чином, показання обвинуваченого суд розцінює як обраний останнім спосіб захисту від обвинувачення.

Із допитаних судом свідків жоден не був очевидцем вбивства ОСОБА_8 , однак їх показання допомогли суду встановити картину дій обвинуваченого в день вбивства в час, що передував вчиненню злочину та на наступний день.

Досліджені судом та проаналізовані вище письмові докази суд вважає такими, що не містять суттєвих суперечностей між собою та узгоджуються із показаннями потерпілої, свідків та експерта.

Таким чином, дослідивши представлені докази, проаналізувавши доводи учасників провадження та надавши їм оцінку, суд доходить висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення.

Дії обвинуваченого, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, суд кваліфікує за частиною 1 статті 115 КК України.

Вивченням особистості обвинуваченого встановлено, що він повнолітній, раніше не судимий (т.2, а.п.111), має повну загальну середню освіту, працює водієм автотранспортних засобів категорії «D» ІІІ класу в КП ММР «Миколаївпастранс» (т. 2, а.п. 113), одружений, має на утриманні тещу ОСОБА_24 (т. 1, а.п. 81-85, т. 2, а.п. 212-214), на наркологічному та психіатричному обліку не перебуває (т. 2, а.п. 24), за місцем проживання характеризується дільничним офіцером поліції посередньо (т. 2, а.п. 112), а за місцем роботи - позитивно (т. 2, а.п. 114), що дозволяє суду зробити висновок про позитивну, в цілому, характеристику особи обвинуваченого до вчинення ним злочину.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого протягом судового розгляду не встановлені.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення обвинуваченим злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, є умисним, насильницьким, особистість обвинуваченого, про що детально вказано вище.

Таким чином, суд доходить до висновку про призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на строк, що буде достатнім не тільки для покарання, а й виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

В ході досудового розслідування обвинувачений був затриманий 24.03.2023 року (т.1, а.п. 174). 27.03.2023 року до нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, в тому числі і в ході судового розгляду, останній раз до 02.06.2024 року (т. 1, а.п. 46-50, 56-60, 63-64, 88, т. 2, а.п. 148, 170, 197, 216-217, 241) і є чинним на час ухвалення вироку. Суд вважає за необхідне продовжити застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили. При цьому на підставі статті 72 КК України строк тримання обвинуваченого під вартою підлягає зарахуванню у строк відбування ним покарання у вигляді позбавлення волі.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.

На підставі статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави судові витрати на проведення експертиз в сумі 24.510,72 гривень (двадцять чотири тисячі п`ятсот десять гривень 72 копійки) (т. 1, а.п. 34-43, 49-57, 63-78, 84-92, 98-107.

На підставі викладеного, керуючись статтями 370, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років.

Строк відбування ОСОБА_4 покарання рахувати з дати приведення вироку до виконання.

Відповідно до частини 5 статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк призначеного покарання строк попереднього ув`язнення (досудового тримання під вартою) за період з дати фактичного затримання 24.03.2023 року по день, що передує даті приведення вироку до виконання.

Обраний щодо ОСОБА_4 запобіжний захід тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази, а саме:

-диск DVD-R до протоколу огляду від 25.03.2023 року, DVD-R-диск до протоколу огляду від 24.03.2023 року, CD-диск з відео реєстратора, долучений захисником ОСОБА_5 , флеш-носій з відеозаписом до протоколу огляду місця події від 24.03.2023 року, флеш-носій з відеозаписом до протоколу проведення обшуку від 24.03.2023 року, флеш-носій з відеозаписом до протоколу огляду місця події від 24.03.2023 року зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-мобільний телефон марки «Xiaomi redmi 7 3/32gb», чорного кольору, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_6 залишити потерпілій за належністю;

-мобільний телефон марки «ZTE Blade A7 2020» з сім-карткою № НОМЕР_1 , переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП№3 МРУП ГУНП в Миколаївській області повернути ОСОБА_4 як власнику;

-3 скляні чарки, порожню пачку від цигарок марки «LD», 3 кухонні виделки, 2 недопалки від цигарок марки «LD», 11 недопалків від цигарок марки «LD», 1 недопалок від цигарки марки «LD», 1 недопалок без марки, 1 марлевий тампон зі слідами РБК, 1 марлевий тампон зі слідами РБК, 1 фрагмент плівки зі слідом взуття, 1 фрагмент плівки зі слідом взуття, 5 СПР, 1 полімерну пляшку від пива «Оболонь», 1 пляшку від горілки, кросівки ОСОБА_4 зі слідами РБК, джинсові штани марки «Levi StraussCO.», належні ОСОБА_4 , кухонний ніж з пластиковим руків`ям чорного кольору зі слідами РБК, кофту синього кольору з написом «Reebok», куртку марки «Goldstar» зеленого (болотного) кольору з плямами РБК знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави (на рахунок АДРЕСА_6 , код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, код класифікації доходів 24060300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, призначення платежу: « ОСОБА_4 , за проведення судових експертиз, Корабельний районний суд міста Миколаєва, код 02892468») судові витрати в розмірі 24.510,72 гривень (двадцять чотири тисячі п`ятсот десять гривень 72 копійки).

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, що отримується під вартою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, вирок, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1