Рішення

від 01.05.2024 по справі 909/157/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/157/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.05.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт"

(вул. Шевченка, буд. 171, м. Теребовля,

Теребовлянський район, Тернопільська область, 48100)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Коббуд"

(вул. Гната Хоткевича, буд. 46, корп. 3, кв. 53, м. Івано-Франківськ,

Івано-Франківська область, 76018)

про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 101 063, 37 гривень, з яких: 72 370, 62 гривень основний борг, 6 835, 07 гривень пеня, 1 163, 95 гривень інфляційні втрати, 6 219, 61 гривень 28 % річних від простроченої суми, 14 474, 12 гривень штраф 20% від суми неоплаченого товару,

за участю:

від позивача: Ватраль Марії Дмитрівни (в режимі відеоконференції),

від відповідача: представник в судове засідання не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

2. Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

4. У лютому 2024 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коббуд" про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 101 063, 37 гривень, з яких: 72 370, 62 гривень основний борг, 6 835, 07 гривень пеня, 1 163, 95 гривень інфляційні втрати, 6 219, 61 гривень 28 % річних від простроченої суми, 14 474, 12 гривень штраф 20 % від суми неоплаченого товару.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

5. 27.02.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; розгляд справи по суті призначив на 28.03.2024; зобов`язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15-ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов; звернув увагу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Коббуд" на виконання вимог статті 6 Господарського процесуального кодексу України, а саме щодо обов`язкової реєстрації своєї офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та використання функціоналу "Електронного кабінету".

6. 12.03.2024 за вх. № 4226/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт", ОСОБА_1 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

7. Ухвалою від 14.03.2024 суд задовольнив заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт", ОСОБА_1 (вх. № 4226/24 від 12.03.2024) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів; постановив провести розгляд справи, призначеної на 28.03.2024 об 10:00 год та усіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

8. 28.03.2024 суд відклав розгляд справи по суті на 01.05.2024.

9. В судові засідання представник відповідача жодного разу не з`явився.

10. Про дату, час та місце судових засідань у справі відповідач належним чином повідомлявся ухвалами суду від 14.03.2024 та 28.03.2024. Зазначені ухвали суду направлені на адресу відповідача, яка вказана у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення за № 060093976115 та № 0600913487084 відповідно.

11. Поштове відправлення за № 060093976115 повернулося на адресу суду із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання".

12. Згідно з трекінгом з офіційного сайту АТ "Укрпошта" поштове відправлення за № 0600913487084 "відправлення не вручене під час доставки".

13. Суд відзначає, що вказані листи було направлено за офіційною адресою місцезнаходження відповідача, яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

14. В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

15. У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

16. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

17. Згідно із частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

18. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

19. Враховуючи наведене, Господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду від 14.03.2024 та 28.03.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

20. Пунктом 1 частини 1 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

21. Статтею 251 Господарського процесуального кодексу України визначено особливості подання заяв по суті у спрощеному позовному провадженні, зокрема частиною 1 цієї статті вказано, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

22. Станом на 01.05.2024 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

23. Водночас, як визначено в частині 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

24. Також суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

25. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14 та від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16.

26. Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

27. Згідно частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

28. Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

29. За наслідком судового засідання 01.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН

30. Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на виконання умов укладеного між сторонами договору № РЕ/ІФ/230/23 поставки товарів від 27.09.2023 поставив відповідачу товар на суму 72 370, 62 гривень, однак відповідач в порушення умов договору отриманий товар у встановлений термін не оплатив, що призвело до виникнення боргу в зазначеній сумі. За порушення грошового зобов`язання позивачем, на підставі пунктів 5.2., 5.3. та 5.5. договору, статті 625 Цивільного кодексу України, нараховано відповідачу пеню, інфляційні втрати, 28 % річних та штраф 20 % від суми неоплаченого товару.

31. Позиція відповідача. Відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості до суду не надав.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

32. 27.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коббуд" було укладено договір № РЕ/ІФ/230/23 поставки товарів (далі договір).

33. Відповідно до пункту 1.1. договору, Постачальник зобов`язується постачати і передавати у власність Покупцю будівельні матеріали (у подальшому "Товар"), для використання у господарській діяльності, а Покупець зобов`язується приймати цей "Товар" та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

34. Асортимент "Товару", його кількість, дата поставки і ціна визначаються згідно видаткових накладних (в подальшому "Накладні"). Ціни на кожну наступну поставку встановлюються в Накладних. "Накладні" мають силу Протоколу узгодження ціни і є підставою для проведення розрахунків між Сторонами, вони мають також силу додатків до даного Договору і є його невід`ємною частиною (пункти 1.2., 1.3. договору).

35. Згідно з умовами пункту 2.1. договору, умови та строки поставки кожної окремої партії товару узгоджуються сторонами у момент формування заявки.

36. Перехід права власності на поставлену партію "Товару" відбувається в момент підписання "Накладної" (пункт 2.5. договору).

37. Розділом 4 договору визначено порядок розрахунків, за пунктами 4.1. - 4.3. якого встановлено, що форма оплати: передоплата в розмірі- відсотків від загальної вартості партії "Товару", що поставляється. Решта суми протягом 30 календарних днів від дати отримання "Товару" уповноваженою особою "Покупця". Розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування суми вартості товару у безготівковому порядку в гривнях на поточний банківський рахунок Постачальника. Загальна сума договору складає суму всіх "Накладних", на підставі яких здійснюється постачання продукції у відповідності із цим договором. У випадку наявності заборгованості по оплаті поставленого на виконання цього Договору Товару зі сторони Покупця, Постачальник має право в першу чергу зарахувати отримані грошові кошти як погашення заборгованості за грошовими зобов`язаннями, які виникли раніше, незалежно від призначення платежу.

38. Відповідно до пункту 5.1. договору, у випадку порушення своїх зобов`язань за даним Договором Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

39. У випадку порушенні строків передбачених даним Договором, винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки (пункт 5.2. договору).

40. У пунктах 5.3., 5.4. договору сторони передбачили, що у випадку прострочення оплати поставленого товару більше ніж на 30 календарних днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару. Сплата пені, штрафу не звільняє сторони від виконання зобов`язання в натурі.

41. За прострочення оплати Покупець сплачує Постачальнику 28 % річних від простроченої суми (п. 5.5. договору).

42. У пункті 5.6 договору сторони домовилися, що спеціальна позовна давність щодо стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів річних, втрат від інфляції) встановлюється в три роки.

43. Договір вступає в дію з дати його підписання і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині розрахунків, нарахування пені, штрафу, процентів річних, інфляційних втрат - до повного виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором (пункт 7.1. договору).

44. На виконання умов договору позивачем здійснено постачання товару на загальну суму 72 370, 62 гривень, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних: № ІФ000005358 від 29.09.2023 на загальну суму 6 242, 05 гривень, № ІФ000005359 від 02.10.2023 на загальну суму 66 128, 57 гривень.

45. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коббуд" було підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2023 по 30.11.2023, згідно з яким сторонами погоджено, що борг відповідача перед позивачем за договором № РЕ/ІФ/230/23 поставки товарів станом на 30.11.2023 складає 72 370, 62 гривень.

46. Докази оплати відповідачем боргу в сумі 72 370, 62 гривень в матеріалах справи відсутні.

47. Оскільки строк з оплати означеної заборгованості за договором № РЕ/ІФ/230/23 поставки товарів настав, однак відповідна сума коштів не була сплачена відповідачем, позивач звернувся до суду із даним позовом.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

48. Укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коббуд" договір № РЕ/ІФ/230/23 від 27.09.2023 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

49. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

50. Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

51. Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

52. Згідно із частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

53. Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

54. Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

55. Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

56. Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" поставлено відповідачу товар за договором № РЕ/ІФ/230/23 поставки товарів від 27.09.2023, згідно видаткових накладних:

- № ІФ000005358 від 29.09.2023 на загальну суму 6 242, 05 гривень;

- № ІФ000005359 від 02.10.2023 на загальну суму 66 128, 57 гривень.

57. Згідно із пунктами 1.2., 4.1. договору сторони погодили, що асортимент "Товару", його кількість, дата поставки і ціна визначаються згідно видаткових накладних (в подальшому "Накладні"). Ціни на кожну наступну поставку встановлюються в Накладних. Форма оплати: передоплата в розмірі - відсотків від загальної вартості партії "Товару", що поставляється. Решта суми - протягом 30 календарних днів від дати отримання "Товару" уповноваженою особою "Покупця".

58. Відповідно до частин 1 - 3 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

59. Відтак, відповідно до встановлених обставин справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферозіт", згідно договору № РЕ/ІФ/230/23 поставки товарів від 27.09.2023, 29.09.2023 та 02.10.2023 здійснило поставки товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Коббуд" на загальну суму 72 370, 62 гривень.

60. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

61. Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

62. Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

63. У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

64. Згідно із частиною 1 статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

65. В частині 1 статті 598 Цивільного кодексу України вказано, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

66. За правилами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

67. Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором № РЕ/ІФ/230/23 поставки товарів від 27.09.2023 виконав. Разом із тим, відповідачем не була здійснена своєчасна оплата за поставлений товар, внаслідок чого в нього виникла заборгованість у розмірі 72 370, 62 гривень.

68. Факт наявності основного боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 72 370, 62 гривень доведений суду належним чином. Строк оплати з умовами договору є таким, що настав.

69. В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів сплати заборгованості за означеним договором до суду не надано.

70. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коббуд" заборгованості за договором поставки товарів в сумі 72 370, 62 гривень є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

71. Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

72. Відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

73. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

74. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

75. Згідно пунктів 5.1. - 5.4. договору, у випадку порушення своїх зобов`язань за даним Договором Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. У випадку порушення строків передбачених даним Договором, винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки. У випадку прострочення оплати поставленого товару більше ніж на 30 календарних днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару. Сплата пені, штрафу не звільняє сторони від виконання зобов`язання в натурі.

76. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 08.12.2018 у справі № 908/639/18.

77. З урахуванням наведеного, позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу та пені.

78. За порушення строків оплати поставленого товару позивачем було заявлено до стягнення з відповідача суму пені в загальному розмірі 6 835, 07 гривень, розраховану за період з 31.10.2023 по 21.02.2024 на суму боргу 6 242, 05 гривень та за період з 02.11.2023 по 21.02.2024 на суму боргу 66 128, 57 гривень, та суму штрафу в розмірі 14 474, 12 гривень.

79. Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем сум, а саме - пені в розмірі 6 835, 07 гривень та штрафу в розмірі 14 474, 12 гривень, суд задовольняє вказані вимоги, оскільки вказані розрахунки є арифметично вірними.

80. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

81. Пунктом 5.5. договору сторони встановили, що за прострочення оплати Покупець сплачує Постачальнику 28 % річних від простроченої суми.

82. За допомогою інформаційно-пошукової системи "Законодавство", судом здійснено перевірку розрахунку 28 % річних, не виходячи при цьому за межі визначених позивачем періодів прострочення, та встановлено, що заявлена до стягнення сума 28 % річних в розмірі 6 219, 61 гривень - є арифметично вірною.

83. Перевіривши розрахунок позивача, не виходячи при цьому за межі визначених позивачем періодів прострочення, судом встановлено, що сума інфляційних втрат є більшою аніж заявлена позивачем до стягнення сума в розмірі 1 163, 95 гривень, однак суд не має права виходити за межі позовних вимог.

84. Приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

85. З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце порушення виконання грошового зобов`язання, вимоги позивача про стягнення з відповідача 28 % річних в розмірі 6 219, 61 гривень та інфляційних втрат в розмірі 1 163, 95 гривень є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

86. Відповідно до частин 1 - 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

87. Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

88. Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновок суду.

89. Відтак, здійснюючи системний аналіз положень чинного законодавства України, а також, як вбачається з встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати.

90. Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

91. Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

92. Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня 2024 року складає 3 028 гривень.

93. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

94. Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

95. При зверненні до суду з даним позовом позивач за платіжною інструкцією № 51661 від 21.02.2024 сплатив судовий збір в розмірі 3 028, 00 гривень.

96. Оскільки позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" надійшла до суду в електронній формі через підсистему "Електронний суд", за подання цієї позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 422, 40 гривень із застосуванням коефіцієнту пониження ставки судового збору.

97. Таким чином при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 605, 60 гривень.

98. При цьому суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

99. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 2 422, 40 гривень покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коббуд" про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 101 063, 37 гривень, з яких: 72 370, 62 гривень основний борг, 6 835, 07 гривень пеня, 1 163, 95 гривень інфляційні втрати, 6 219, 61 гривень 28 % річних від простроченої суми, 14 474, 12 гривень штраф 20 % від суми неоплаченого товару задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коббуд" (вул. Гната Хоткевича, буд. 46, корп. 3, кв. 53, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; ідентифікаційний код: 43618195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" (вул. Шевченка, буд. 171, м. Теребовля, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48100; ідентифікаційний код: 37961273) 101 063, 37 гривень (сто одна тисяча шістдесят три гривні тридцять сім копійок), з яких: 72 370, 62 гривень основний борг, 6 835, 07 гривень пеня, 1 163, 95 гривень інфляційні втрати, 6 219, 61 гривень 28 % річних від простроченої суми, 14 474, 12 гривень штраф 20 % від суми неоплаченого товару, а також 2 422, 40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Повний текст рішення складено - 02.05.2024.

Суддя В. В. Михайлишин