Рішення

від 23.04.2024 по справі 911/3917/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3917/23

За позовом Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребіш Смарт»

про стягнення 136 000, 00 грн,

Суддя Антонова В.М.

Секретар судових засідань Стаднік Є.О.

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

1.Стислий виклад позовних вимог

Південне міжобласного територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребіш Смарт» (далі відповідач) про стягнення 136 000, 00 грн, з яких: 68 000, 00 грн штраф та 68 000, 00 грн пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив у добровільному порядку та у встановлені законом строки оплату штрафів, накладених рішенням Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.05.2023 № 65/14-р/к у справі № 2-26.250/51-2019.

2.Стислий виклад позицій відповідача

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

3.Процесуальні дії в справі

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справ за №911/3917/23, її розгляд постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 13.02.2024.

У підготовче засідання 13.02.2024 сторони не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 05.03.2024.

04.03.2024 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

У підготовче засідання 05.03.2024 сторони не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2024 відкладено підготовче засідання на 19.03.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.03.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

07.03.2024 представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2024 продовжено розгляд справи 911/3917/23.

У підготовче засідання 19.03.2024 сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження та, зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, ухвалою Господарського суду Київської області від 19.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.04.2024

У судове засідання 23.04.2024 сторони не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд зауважує, що він надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглядати спір за наявними матеріалами.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення в справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 23.04.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

18.05.2023 адміністративною колегією Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 65/14-р/к у справі № 2-23.250/51-2019 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - рішення) яким визнано, що відповідач вчинив порушення передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді неподання інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 21.09.2018 №64-02/2-292/80-887 у встановлені головою територіального відділення строки (п.1 резолютивної частини рішення).

За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на відповідача штраф у розмірі 34 000, 00 грн (п.2 резолютивної частини рішення).

Крім цього, рішенням визнано, що відповідач вчинив порушення передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 15.01.2019 №64-02/47 у встановлені головою територіального відділення строки.

За порушення, зазначене в пункті 3 резолютивної частини цього рішення, накладено на відповідача штраф у розмірі 34 000, 00 грн (п.4 резолютивної частини рішення).

Отже, рішенням на відповідача накладено штрафи у сукупному розмірі 68 000, 00 грн.

Як убачається з матеріалів справи, рішення супровідним листом від 18.05.2023 за вих. №65-02/1026 направлялось на адресу відповідача, проте конверт повернувся на адресу позивача з відмітною «за закінченням терміну зберігання».

Судом встановлено, що інформацію про рішення було опубліковано на сторінках газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» №139 (7537) від 13.07.2023, що підтверджується копією газети, яка наявна в матеріалах справи.

Доказів оскарження рішення адміністративної колегієї Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 65/14-р/к у справі № 2-23.250/51-2019 матеріали справи не містять.

Спір у даній справі виник у зв`язку із не оплатою відповідачем у добровільному порядку та у встановлені законом строки штрафу в розмірі 68 000, 00 грн, з огляду на, що позивач просить суд стягнути з відповідача 68 000, 00 грн штрафу та 68 000, 00 грн пені.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ч.1 та ч.4 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" унормовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

18.05.2023 адміністративною колегією Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 65/14-р/к у справі № 2-23.250/51-2019 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» визнано, що відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції та на останнього накладено штрафи у загальному розмірі 68 000, 00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Як убачається з матеріалів справи, рішення супровідним листом від 18.05.2023 за вих. №65-02/1026 направлялось на адресу відповідача, проте конверт повернувся на адресу позивача з відмітною «за закінченням терміну зберігання».

Судом встановлено, що інформацію про рішення було опубліковано на сторінках газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» №139 (7537) від 13.07.2023, що підтверджується копією газети, яка наявна в матеріалах справи.

13.07.2023 в газеті "Урядовий кур`єр" №139 (7537) оприлюднена інформація про прийняте відділенням рішення. Отже, датою вручення рішення відповідачеві вважається 24.07.2023, оскільки 23.07.2023 неділя (вихідний день).

Згідно з ч.3 ст.56 зазначеного закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Доказів оскарження рішення матеріали справи не містять та відповідачем, у передбаченому ГПК України порядку, суду таких доказів не надано.

Отже, рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.05.2023 № 65/14-р/к у справі № 2-23.250/51-2019 є законним та відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов`язковим до виконання.

Згідно п.8 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем штрафу в розмірі 68 000, 00 грн та останнім, у порядку передбаченому ГПК України, суду таких доказів не надано.

Отже, відповідач, всупереч вимогам ч.2, 3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ухилився від сплати накладеного на нього штрафу у встановлений законом термін.

Враховуюче викладене вище, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 68 000, 00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 68 000, 00 грн за прострочення сплати штрафу за період з 26.09.2023 по 20.12.2023.

Відповідно до ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (ч.1 ст.230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч.7 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку.

Суд, перевіривши наданий позивачем, розрахунок пені за період з 26.09.2023 по 20.12.2023 в розмірі 68 000, 00 грн визнає його обґрунтованими на арифметично вірним, доказів її сплати матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду таких доказів не надано, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню.

Відповідач позовні вимоги не спростував та доказів протилежного в порядку встановленому ГПК України суду не надав.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст.74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 68 000, 00 грн штрафу та 68 000, 00 грн пені.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребіш Смарт» про стягнення 136 000, 00 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребіш Смарт» (08202, Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Соборна, будинок 1Г, офіс 3, ідентифікаційний код 40856624) в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, «Адміністративні штрафи та інші санкції» 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн 00 коп. штрафу та 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн 00 коп. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребіш Смарт» (08202, Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Соборна, будинок 1Г, офіс 3, ідентифікаційний код 40856624) на користь Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65012, Одеська область, місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 83, ідентифікаційний код 20992104) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 02.05.2024.

Суддя В.М. Антонова