Рішення

від 24.04.2024 по справі 914/2678/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2024 Справа № 914/2678/23 Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Яворської В.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства Український Медіа-центр, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів

про: відшкодування витрат в розмірі 21 600,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Паращак І.В. представник згідно повноважень, які містяться в матеріалах справи

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління до відповідача - Приватного підприємства Український Медіа-центр про відшкодування витрат в розмірі 21 600,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2023 р., справу № 914/2678/23 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.09.2023 р., позовну заяву Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління до відповідача - Приватного підприємства Український Медіа-центр про відшкодування витрат в розмірі 21 600,00 грн. залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.

25.09.2023 року представником позивача, на виконання вимог ухвали суду від 07.09.2023 р., направлено на адресу суду заяву з додатками, яка зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 23286/23 від 26.09.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.10.2023 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 01.11.2023 р.

01.11.2023 р. представником відповідача подано на адресу суду клопотання з додатками (за вх. № 4371/23) про зупинення провадження у справі № 914/2678/23 з підстав, викладених у даному клопотанні.

Крім того, 01.11.2023 р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву з додатками за вх. № 26476/23, відповідно до якого відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві.

Також, 01.11.2023 р. від представника відповідача надійшла заява про заперечення щодо розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження за вх. № 26478/23

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.11.2023 р., розгляд справи по суті призначено на 29.11.2023 р.

29.11.2023 р. представником позивача подано на адресу суду відповідь на відзив з додатками за вх. № 29145/23, відповідно до якої позивач просить суд позов задоволити повністю з підстав, викладених у поданій відповіді на відзив.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.11.2023 р., задоволено заяву представника відповідача про заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження за вх. № 26478/23 від 01.11.2023 р. Судом постановлено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 914/2678/23 за правилами загального позовного провадження, розгляд справи почати зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче судове засідання призначено на 10.01.2024 р.

10.01.2024 р. представником позивача подано на адресу суду клопотання за вх. № 132/24, в якому позивач просив суд залучити до участі у справі № 914/2678/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.01.2024 р., продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/2678/23 на тридцять днів, за клопотанням представника позивача. Судом постановлено клопотання представника позивача в частині залучення до участі у справі № 914/2678/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради - задоволити. Залучити до участі у справі № 914/2678/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради. Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 31.01.2024 р. Роз`яснено третій особі про необхідність здійснення наступних дій: надати у 15-денний термін з дня отримання даної ухвали письмові пояснення та доводи стосовно суті позовних вимог.

25.01.2024 р. третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, на виконання вимог ухвали суду від 10.01.2024 р., подано на адресу суду письмові пояснення у даній справі з додатками за вх. № 2375/24, відповідно до яких третя особа просить позов задоволити повністю з підстав, викладених у поданих письмових поясненнях.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.01.2024 р., підготовче засідання призначено на 28.02.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.02.2024 р. відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі № 914/2678/23 за вх. № 4371/23 від 01.11.2023 р. Судом постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 914/2678/23 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 20.03.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.03.2024 р., розгляд справи по суті відкладено на 24.04.2024 р.

Рух справи та причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду, що постановлені судом в даній справі.

24.04.2024 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив за вх. № 29145/23 від 29.11.2023 р. та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

24.04.2024 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

24.04.2024 р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

25.01.2024 р. від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача надійшли письмові пояснення у даній справі за вх. № 2375/24, відповідно до яких третя особа просить позов задоволити повністю з підстав, викладених у поданих письмових поясненнях.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: 79008, м. Львів, вул. Личаківська, буд. 1/1, зазначеному у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта, щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 0600902297887, ухвалу суду від 20.03.2024 р. про відкладення розгляду справи по суті на 24.04.2024 р., відповідачем отримано 09.04.2024 р. (докази містяться в матеріалах справи).

Відтак, відповідач у справі належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст. 81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи і те, що явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов`язковою ухвалами суду у даній справі, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі №914/2678/23.

В судовому засіданні 24.04.2024 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що відповідачем у даній справі було самовільно встановлено тимчасову споруду на площі Галицькій, 10 у м. Львові без документів, передбачених пунктом 1.3. Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові», затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526. Позивач зазначає, що 28.05.2020 р. Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради було складено вимогу про добровільний демонтаж тимчасової споруди на пл. Галицькій, 10 в термін до 05.06.2020 року. Однак, відповідач на вказану вимогу не відреагував та не демонтував самовільно встановлену тимчасову споруду в добровільному порядку. У зв`язку з тим, що на вказану вимогу відповідач не відреагував та не здійснив демонтаж тимчасової споруди власними силами у добровільному порядку, 18.09.2020 р. виконавчим комітетом Львівської міської ради було прийнято рішення №828 «Про демонтаж тимчасової споруди на пл. Галицька 10». Пунктом 2 Рішення № 828 «Про демонтаж тимчасової споруди на пл. Галицька 10» від 18.09.2020 р., КП «Адміністративно-технічне управління» було визначено уповноваженою особою на виконання демонтажу тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на пл. Галицькій 10. Також, виконавчим комітетом Львівської міської ради було прийнято рішення 03.09.2021 № 761 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 18.09.2020№828», яким було зобов`язано здійснити демонтаж тимчасової споруди на пл. Галицькій, 10 за участю представника Галицької районної адміністрації, у присутності представника управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування. Виконуючи рішення виконавчого комітету, позивач 14.09.2021 р. здійснив демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди на пл. Галицькій, 10 із залученням підрядної служби ФОП Кухарського О.В. згідно укладеного договору № 13/09/21 від 13.09.2021 р. Як зазначає позивач, вартість демонтованих робіт виконаних ФОП Кухарським О.В., складає 21600,00 грн. (18000,00 грн. + 3600,00 грн. ПДВ 20%). Позивач вказує на те, що загальна вартість витрат, понесених КП «Адміністративно- технічне управління», у зв`язку з демонтажем та доставкою на майданчик тимчасового зберігання демонтованої тимчасової споруди, розміщеної на пл. Галицькій,10 становить 21 600,00 грн., в т. ч. ПДВ 3600,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату № 1409 від 14.09.2021 р., актом виконаних робіт № 14/09 від 14.09.2021 р. та копією платіжної інструкції № 2741 від 20.09.2021 р. на суму 18 000,00 грн., які містяться в матеріалах справи.

На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 21 600,00 грн. витрат, пов`язаних з проведенням демонтажу та доставкою на майданчик тимчасового зберігання демонтованої тимчасової споруди та понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву за вх. № 26476/23 від 01.11.2023 р., відповідач посилається на те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 р. у справі № 380/15239/21 за позовом Приватного підприємства «Український «Медіа-центр» до виконавчого комітету Львівської міської ради, Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент містобудування Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -було повністю задоволено адміністративний позов, визнано протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо включення до діючого Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові тимчасової споруди за адресою: м. Львів, площа Галицька, 10, яка належить Приватному підприємству «Український «Медіа-центр». Зобов`язано Львівську міську раду внести зміни до ухвали, яка визначає (затверджує) Перелік(и) тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові шляхом включення до діючого (станом на момент набранням судовим рішенням законної сили та його виконання) Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові тимчасової споруди за адресою: м. Львів, площа Галицька, 10, або за іншою адресою в межах Галицького району міста Львова, яка є найбільш територіально наближеною до попереднього місця розташування тимчасової споруди, із зазначенням її власника Приватне підприємство «Український «Медіа-центр». Визнано протиправними і скасовано рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про демонтаж тимчасової споруди на площі Галицькій, 10» від 18.09.2020 №828 та рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 18.09.2020 року №828» від 03.09.2021 №761.

25 січня 2023 року Восьмий апеляційний адміністративний суд, розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року у справі № 380/15239/21, постановив апеляційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року у справі № 380/15239/21 скасувати та прийняти нову постанову. В позові Приватного підприємства "Український "Медичний-центр"" до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору-Департамент містобудування Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,- відмовити.

Приватним підприємством Український Медіа-центр оскаржено постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 року у справі № 380/15239/21 в касаційному порядку, а ухвалою від 08.05.2023 р. відкрито касаційне провадження і витребувано матеріали даної справи до суду касаційної інстанції.

Відтак, на думку відповідача, передчасними та безпідставними є позовні вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних із демонтажем тимчасової споруди, неправомірність демонтажу, якої відповідачем оскаржено в касаційному порядку та з цього приводу судом касаційної інстанції на даний час ще не прийнято остаточного рішення.

Також, відповідач зазначає про те, що ухвалою Львівської міської ради №1568 від 02.03.2017 року «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території міста Львова» підприємство відповідача було включено в

перелік тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Галицькому районі міста Львова.

29.12.2017р. між відповідачем та Управлінням комунальної власності Львівської міської ради було укладено договір №Г-2126-17 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд за адресою: м.Львів, площа Галицька, 10.

Відповідач посилається на те, що 26 груддя 2019 року Львівською міською радою ухвалою за № 6107 було затверджено перелік тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові згідно із додатком (п. 1 ухвали №6107 від 26.12.2019р.). У вказаний додаток тимчасову споруду відповідача, розташовану за адресою: м.Львів, площа Галицька, 10 на підставі усіх необхідних дозвільних документів, включено не було.

На засіданні робочої групи, створеної розпорядженням Львівського міського голови від 20.11.2019р. №611, яке відбулося 23.07.2021 р., у зв`язку з неприйняттям рішення шляхом голосування, відповідачу було відмовлено у включенні тимчасової споруди за адресою: м.Львів, площа Галицька, 10 до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові.

Згідно з пунктом 5 протоколу від 23.07.2021 №8 засідання робочої групи у зв`язку з не прийняттям рішення шляхом голосування, відмовлено суб`єктам підприємницької діяльності, зокрема і відповідачу, у включенні їхніх тимчасових споруд до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові. На думку відповідача, усі ці обставини свідчать про незаконність демонтажу тимчасової споруди, розташованої за адресою: м.Львів, площа Галицька, 10.

На підставі наведеного, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

У письмових поясненнях за вх. № 2375/24 від 25.01.2024 р., третя особа зазначає про те, що відповідачем було самовільно встановлено тимчасову споруду на площі Галицькій, 10 у м.Львові без документів, передбачених п.1.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові», затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 №4526.

26.05.2020 року комісією складено Акт про дотримання вимог законодавства при розміщенні тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, яким встановлено, що відповідно до ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова» розміщення тимчасової споруди за адресою: м.Львів, пл.Галицька, 10 ПП «Український «Медіа-центр» не передбачено. Третя особа вважає, що об`єкт було розміщено незаконно, проте в зазначеній тимчасовій споруді здійснювалась підприємницька діяльність (торгівля виробами «швидкої їжі»). 28.05.2020 року Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради було складено вимогу про добровільний демонтаж тимчасової споруди на пл.Галицькій, 10 в термін до 05.06.2020 року. Однак, відповідач на вказану вимогу не відреагував та не демонтував самовільно встановлену тимчасову споруду в добровільному порядку. 18.09.2020 року виконавчим комітетом Львівської міської ради було прийнято рішення №828 «Про демонтаж тимчасової споруди на пл.Галицька 10. 03.09.2021 року виконавчим комітетом Львівської міської ради було прийнято рішення №761 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 18.09.2020 №828», яким було зобов`язано здійснити демонтаж за участю представника Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, у присутності представника управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування. Пунктом 2 Рішення КП «Адміністративно-технічне управління» було визначено уповноваженою особою на виконання демонтажу тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на пл.Галицькій 10. 14.09.2021 року позивач здійснив демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди на пл.Галицькій, 10 із залученням підрядника ФОП Кухарського О.В. На підставі наведеного, третя особа просить суд позов задоволити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача 21 600,00 грн. витрат, пов`язаних з проведенням демонтажу тимчасової споруди, в т.ч. ПДВ.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, подані суду, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

28.05.2020 р. Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради було складено вимогу до відповідача про добровільний демонтаж тимчасової споруди, належної ПП Український Медіа-центр, на пл. Галицькій, 10 в термін до 05.06.2020 року.

У вказаній вимозі зазначено, що розміщення тимчасової споруди ПП «Український «Медіа - центр», за адресою м. Львів, пл. Галицька, 10 не передбачено ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2019№ 6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» (Акт про дотримання вимог законодавства при розміщенні тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності від 26.05.2020 долучено до вимоги Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради від 28.05.2020 р.).

На підставі наведеного, інформовано відповідача про необхідність демонтажу зазначеного об`єкту у термін до 05.06.2020 р.

Проте, відповідач на вказану вимогу не відреагував та не демонтував самовільно встановлену тимчасову споруду в добровільному порядку.

У зв`язку з тим, що на вказану вимогу відповідач не відреагував та не здійснив демонтаж тимчасової споруди власними силами у добровільному порядку, 18.09.2020 р. виконавчим комітетом Львівської міської ради було прийнято рішення №828 «Про демонтаж тимчасової споруди на пл. Галицька 10» (надалі Рішення).

Пунктом 2 Рішення Львівської міської ради «Про демонтаж тимчасової споруди на пл. Галицька 10» №828 від 18.09.2020 р., КП «Адміністративно-технічне управління» було визначено уповноваженою особою на виконання демонтажу тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на пл. Галицькій, 10.

Також, виконавчим комітетом Львівської міської ради було прийнято рішення 03.09.2021 № 761 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 18.09.2020№828», яким було зобов`язано здійснити демонтаж тимчасової споруди на пл. Галицькій, 10 за участю представника Галицької районної адміністрації, у присутності представника управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування.

З метою виконання Рішення Львівської міської ради «Про демонтаж тимчасової споруди на пл. Галицька 10» №828 від 18.09.2020 р., 14.09.2021 р. КП «Адміністративно- технічне управління» було здійснено примусовий демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди відповідача, на пл. Галицькій, 10, що підтверджується актом проведення демонтажу тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності за адресою: пл. Галицькій, 10 від 14.09.2021 р., який позивачем долучено до матеріалів справи.

У п. 3.3 Рішення Львівської міської ради «Про демонтаж тимчасової споруди на пл. Галицька 10» №828 від 18.09.2020 р. зазначено, що у разі, якщо у тимчасовій споруді перебуває майно, здійснити опис майна та забезпечити перевезення вказаного майна до місця його відповідального зберігання.

На виконання Рішення Львівської міської ради «Про демонтаж тимчасової споруди на пл. Галицька 10» №828 від 18.09.2020 р., Комунальним підприємством «Адміністративно-технічне управління» було укладено договір № 13/09/21 з ФОП Кухарським О. В. на виконання робіт з демонтажу (знесення, розбирання) самостійно встановленого (розміщеного) об`єкта (тимчасової споруди) для здійснення підприємницької діяльності за адресою: м. Львів, пл. Галицька, 10 та доставці його на майданчик тимчасового зберігання.

Виконуючи рішення виконавчого комітету, позивач 14.09.2021 р. здійснив демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди на пл. Галицькій, 10 із залученням підрядника ФОП Кухарського О.В.

У акті проведення демонтажу тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності за адресою: пл. Галицькій, 10 від 14.09.2021 р. зазначено, що демонтаж здійснено силами підрядної організації - фізичної особи підприємця Кухарського Олександра Вікторовича, а також те, що тимчасова споруда перевозиться на зберігання на майданчик тимчасового зберігання за адресою: вул. Пластова, 125.

Послуги з демонтажу (знесення, розбирання) самостійно встановленого (розміщеного) об`єкта (тимчасової споруди) для здійснення підприємницької діяльності за адресою: м. Львів, пл. Галицька, 10 та доставка його на майданчик тимчасового зберігання (код ДК 02162015-45110000-1-Руйнування та знесення будівель і земляні роботи) здійснено фізичною особою підприємцем Кухарським Олександром Вікторовичем на підставі договору про виконання робіт № 13/09/21 від 13.09.2021, укладеного між фізичною особою підприємцем Кухарським Олександром Вікторовичем та Комунальним підприємством "Адміністративно- технічне управління".

Додатком № 1 до згаданого вище договору є специфікація (договірна ціна) на послуги з демонтажу (знесення, розбирання) самостійно встановленого (розміщеного) об`єкта (тимчасової споруди) для здійснення підприємницької діяльності за адресою: м. Львів, пл. Галицька, 10 та доставка його на майданчик тимчасового зберігання , у якій визначено ціну послуг, що надавались фізичною особою підприємцем Кухарським Олександром Вікторовичем, зокрема в розмірі 1000,00 грн. за 1 кв. м.

Фізичною особою підприємцем Кухарським Олександром Вікторовичем та Комунальним підприємством "Адміністративно- технічне управління" складено та підписано акт виконаних робіт № 14/09 від 14.09.2021 р. з демонтажу (знесення, розбирання) самостійно встановленого (розміщеного) об`єкта (тимчасової споруди) для здійснення підприємницької діяльності за адресою: м. Львів, пл. Галицька, 10 та доставка його на майданчик тимчасового зберігання.

Фізична особа - підприємець Кухарський Олександр Вікторович виставив рахунок на оплату № 1409 від 14.09.2021 р. послуг з демонтажу на загальну суму 18 000,00 грн.

Оплата позивачем витрат за демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди на пл. Галицькій, 10 в розмірі 18 000,00 грн. підряднику, фізичній особі підприємцю Кухарському О.В., підтверджується копією платіжної інструкції № 2741 від 20.09.2021 р. на суму 18 000,00 грн., яка долучена позивачем до матеріалів даної справи.

Зберігання демонтованої тимчасової споруди відповідача на складі Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління підтверджується долученою до матеріалів справи копією накладної від 14.09.2021 року.

Відтак, позивачем були понесені витрати в загальному розмірі 21 600,00 грн. (18 000,00+ 3600,00 грн. ПДВ (20%), які в добровільному порядку відповідачем не оплачені.

З метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача скеровувався лист-вимога від 16.02.2023р. № 2410-10-455 про відшкодування 21600,00 грн. витрат, понесених позивачем у зв`язку з демонтажем тимчасової споруди, однак відповідачем вказана сума витрат не була відшкодована позивачу.

Враховуючи те, що відповідачем у добровільному порядку не було демонтовано тимчасову споруду на пл. Галицькій, 10, КП Адміністративно - технічне управління були понесені витрати за демонтаж та доставку на майданчик тимчасового зберігання демонтованої тимчасової споруди в загальному розмірі 21 600,00 грн. (в т.ч. ПДВ), які позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», на об`єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Відповідно до пунктів 1 та 4 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковими для виконання, розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Судом встановлено, що 28.05.2020 р. Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради було складено вимогу до відповідача про добровільний демонтаж тимчасової споруди, належної ПП Український Медіа-центр, на пл. Галицькій, 10 в термін до 05.06.2020 року.

У зв`язку з тим, що на вказану вимогу відповідач не відреагував та не здійснив демонтаж тимчасової споруди власними силами у добровільному порядку, 18.09.2020 р. виконавчим комітетом Львівської міської ради було прийнято рішення №828 «Про демонтаж тимчасової споруди на пл. Галицька 10».

Пунктом 2 Рішення Львівської міської ради «Про демонтаж тимчасової споруди на пл. Галицька 10» №828 від 18.09.2020 р. із внесеними змінами до нього рішенням виконавчого комітету ЛМР від 03.09.2021 р. № 761, КП «Адміністративно-технічне управління» було визначено уповноваженою особою на виконання демонтажу тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на пл. Галицькій, 10.

Виконуючи рішення виконавчого комітету, позивач 14.09.2021 р. здійснив демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди на пл. Галицькій, 10 із залученням підрядної організації - ФОП Кухарського О.В.

Оскільки відповідачем у добровільному порядку не була демонтована тимчасова споруди на пл. Галицькій, 10, позивачем були понесені витрати в загальному розмірі 21 600,00 грн. (18 000,00+ 3600,00 грн. ПДВ 20%), які документально підтверджені та долучені позивачем до матеріалів справи.

Вартість демонтованих робіт, виконаних ФОП Кухарським О.В. складає (18 кв. м.х 1000,00 грн.) 18000,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату від 14.09.2021р. № 1409 на суму 18 000,00 грн., актом виконаних робіт від 14.09.2021 № 14/09 на суму 18 000,00 грн., які долучені позивачем до матеріалів справи.

Оплата Комунальним підприємством «Адміністративно-технічне управління» суми витрат за демонтаж тимчасової споруди на пл. Галицька, 10 в розмірі 18 000,00 грн. ФОП Кухарському О.В. підтверджується копією платіжної інструкції № 2741 від 20.09.2021 р. на суму 18 000,00 грн. (міститься в матеріалах справи).

Таким чином, загальна сума понесених витрат позивача становить 21 600,00 грн. (18 000,00+ 3600,00 грн. ПДВ 20%).

Щодо застосування ПДВ при визначенні розміру понесених витрат, то у листі ДФС України від 28.10.2016 року № 23363/6/99-99-15-03-02-15 зазначено, що якщо кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, в тому числі, які постачаються в рамках виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, які для цілей оподаткування ПДВ є об`єктом оподаткування, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку, платник зобов`язаний визначити податкові зобов`язання, виходячи з вартості таких товарів/послуг.

Позивачем долучено до матеріалів справи свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість КП «Адміністративно- технічне управління» № 100266158 від 04.02.2010 р.

Отже, загальна вартість витрат, понесених КП «Адміністративно- технічне управління» у зв`язку з демонтажем та доставкою на майданчик тимчасового зберігання демонтованої тимчасової споруди відповідача, розміщеної на пл. Галицькій,10 становить 21 600,00 грн., в т. ч. ПДВ 3 600,00 грн.

Згідно частини 1 статті 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Частинами 1, 4 статті 20 Закону України Про благоустрій населених пунктів передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту, є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем вимог вказаних актів органу місцевого самоврядування не виконано, внаслідок чого допущено відповідне порушення, встановлене позивачем.

Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 4 статті 11 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем позивачу у добровільному порядку 21 600,00 грн. витрат, пов`язаних з проведеним демонтажем та доставкою на майданчик тимчасового зберігання демонтованої тимчасової споруди.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.

Враховуючи те, що позивачем подано суду достатньо доказів на обгрунтування позовних вимог, а відповідачем не подано доказів, які б спростовували позовні вимоги або свідчили про добровільне їх погашення, позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення в заявленій сумі, а саме в сумі 21 600,00 грн.

Стосовно заперечень відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву за вх. № 26476/23 від 01.11.2023 р., то такі спростовуються наступним.

У частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою, населених пунктів належить затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, а також затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів.

Керуючись статтями 12, 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

До об`єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту (ч. 2 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту.

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання, розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Стаття 22 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» вказує, що комплексним благоустроєм вважається проведення на визначеній території населеного пункту (мікрорайон, квартал, парк, бульвар, вулиця, провулок, узвіз тощо) комплексу робіт з улаштування (відновлення) покриття доріг і тротуарів, обладнання пристроями для безпеки руху, озеленення, забезпечення зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами, встановлення малих архітектурних форм, здійснення інших заходів, спрямованих на поліпшення інженерно-технічного і санітарного стану території, покращання її естетичного вигляду.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Згідно з п.п. 42 та 44 ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування», до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації та встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

У п.7 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових, матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення, здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

На виконання вказаних норм чинного законодавства, Львівською міською радою було прийнято Правила благоустрою Львівської міської територіальної громади, які затверджені Ухвалою Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011 року.

Пункт 12.2.6 Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади, які затверджені Ухвалою Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011 року вказує, що самочинно встановлені МАФи підлягають демонтажу без попереднього судового розгляду.Відповідно до пунктів 2.1, 2.17, 2.30 Порядку розміщення тимчасових споруд, для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 р. № 244, підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт, прив`язки тимчасової споруди.

Строк дії паспорта прив`язки визначається органом з питань містобудування тя архітектури виконавчого органу відповідної ради або районної державної адміністрації відповідно до генерального плану, плану зонування та детального плану територій та з урахуванням строків реалізації їх положень.

У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу.

Ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526 затверджено Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові (надалі - Положення).

Згідно з пунктом 1.3 Положення, самовільно встановлена тимчасова споруда - це тимчасова споруда, яка встановлена за відсутності одного із документів, передбачених цим Положенням: ухвали міської ради, договору оренди земельної ділянки чи договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою, паспорту прив`язки тимчасової споруди.

Пунктами 2.1, 2.2 Положення передбачено, що розміщення тимчасових споруд здійснюється замовником відповідного паспорту прив`язки, плану земельної ділянки та договору окремих конструктивних елементів благоустрою. Місце встановлення тимчасових споруд повинно відповідати адресі, вказаній у паспорті прив`язки, та плану земельної ділянки або схемі прив`язки.

Демонтаж, перевезення та зберігання самочинно збудованих МАФ здійснює особа, яка самочинно встановила МАФ, за власні кошти або відповідна районна адміністрація з подальшим відшкодуванням власниками витрат на демонтаж перевезення та зберігання самочинно збудованих МАФ їх власниками. Якщо у процесі демонтажу не звернулися зацікавлені особи і не надали документи, що засвідчують право власності на МАФ, то МАФ демонтується і перевозиться на майданчик тимчасового зберігання і знаходиться там до прийняття остаточного рішення відповідно до законодавства України.

На об`єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом; складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків; самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо; (ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Суд зазначає, що за висновками Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постановах від 13.11.2018 у справі № 910/2145/18, від 27.11.2018 у справі № 910/2686/18 та від 12.12.2018 у справі N2 826/10330/17, дії з демонтажу є заходами з відновлення благоустрою населеного пункту (демонтаж - роботи щодо відновлення території благоустрою).

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №209/5369/15, про те, що демонтаж самовільно встановлених позивачем тимчасових споруд (у тому випадку тимчасових споруд для Провадження підприємницької діяльності) переслідує легітимну мету контролю органами місцевого самоврядування благоустрою населеного пункту.

Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, відповідно до ч.2 ст.623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем,

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди. Причому в деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок з доведення наявності шкоди, протиправності поведінки заподіювача шкоди, а також причинного зв`язку між такою протиправною поведінкою та шкодою. Водночас на заподіювача шкоди покладається обов`язок щодо доведення відсутності його вини у заподіянні цієї шкоди.

Щодо чинності рішення виконавчого комітету Львівської міської ради 03.09.2021 р. № 761 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 18.09.2020 № 828», суд зазначає наступне.

18.09.2020 виконавчим комітетом Львівської міської ради було прийнято рішення №828 «Про демонтаж тимчасової споруди на пл. Галицька 10.

Також, виконавчим комітетом Львівської міської ради було прийнято рішення 03.09.2021 № 761 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 18.09.2020 №828», яким було зобов`язано здійснити демонтаж за участю представника Галицької районної адміністрації, у присутності представника управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування.

Пунктом 2 Рішення КП «Адміністративно-технічне управління» було визначено уповноваженою особою, на виконання демонтажу тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на пл. Галицькій 10.

З метою виконання вказаного Рішення, 14.09.2021 р. КП «Адміністративно-технічне управління» було здійснено примусовий демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди, в результаті чого позивачу було завдано майнової шкоди, яка полягає у понесенні у понесенні витрат, пов`язаних з демонтажем та доставкою на майданчик тимчасового зберігання тимчасової споруди відповідача.

На виконання Рішення, КП «Адміністративно-технічне управління» було укладено договір № 13/09/21 з ФОП Кухарським О. В., на виконання робіт з демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд.

Суд зазначає, що рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №828 «Про демонтаж тимчасової споруди на пл. Галицька 10» від 18.09.2020 р. та рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 03.09.2021 № 761 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 18.09.2020 №828» є чинними і на момент здійснення демонтажу самовільно встановленої тимчасової споруди на вул. Галицька, 10 не скасовані, не було жодних обмежень чи заборон щодо здійснення демонтажу та не має зворотної дії в часі.

Згідно зі статтею 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Рішення виконавчого комітету є чинним правовим актом до зупинення, скасування, виконання та зняття з контролю. Відкликання рішення не передбачено жодними нормативно-правовими актами, та не має зворотної дії в часі.

Закріплений у ст. 58 Конституції України принцип заборони зворотної дії нормативно- правових актів у часі є однією з важливих складових принципу правової визначеності. Конституційний Суду України у рішенні 13.06.1997 №1-зп, зазначив, що закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин.

Згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.За загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, Рішення Постійної комісії архітектури, містобудування та розвитку територій Львівської міської ради, позивачем виконане.

Невиконання комунальним підприємством чинних документів органу місцевого самоврядування (наказів, рішень, ухвал, розпоряджень тощо) тягне за собою адміністративну та дисциплінарну відповідальність. Окрім того, виконання наказів, рішень, ухвал, розпоряджень органу місцевого самоврядування є безпосередньою діяльністю комунального підприємства, для якої це Підприємство і було створене.

Відповідальність за законність винесеного рішення покладається на орган державної влади та місцевого самоврядування, який таке рішення виніс.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління», відповідно до розділу І Статуту КП «Адміністративно-технічне управління», організоване, засноване і здійснює свою діяльність на міській комунальній власності. Згідно пункту 2.2.4. Статуту Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління", одним із напрямків його діяльності є виконання функцій, визначених окремими ухвалами міської ради, рішеннями виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, наказами та дорученнями департаменту містобудування, департаменту економічного розвитку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи зазначене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що сума понесених позивачем витрат, пов`язаних з проведеним демонтажем відкритого літнього майданчика в розмірі 21 600,00 грн. (в т.ч. ПДВ) є обґрунтованою і підлягає стягненню з відповідача на час ухвалення рішення у даній справі.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами, не спростовані відповідачем і таким чином, підлягають до задоволення повністю.

Розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 717 від 21.08.2023 р.

Так як спір виник з вини відповідача, то відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн. необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 1 ст. 202, п. 1 ч.3 ст. 202, ст. ст. 236-241, 242, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача Приватного підприємства Український Медіа-центр (79008, м. Львів, вул. Личаківська, буд. 1/1; код ЄДРПОУ №30388493) на користь позивача Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, буд. 6/7; код ЄДРПОУ № 13804591) 21 600,00 грн. витрат, пов`язаних з проведенням демонтажу тимчасової споруди та 2 684,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 02.05.2024 р.

СуддяДолінська О.З.