Ухвала

від 02.05.2024 по справі 914/1151/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

02.05.2024 р. Справа № 914/1151/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., розглянувши матеріали справи,

за позовом: Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова, м. Львів, в інтересах держави в особі,позивача:Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів,до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-П», смт Івано-Франкове Яворівського р-ну Львівської обл., про:стягнення 1515,96 грн боргу, 229,93 грн інфляційних втрат, 29873,55 грн неустойки та 329,34 грн пені. Представники учасників процесу не викликались (не повідомлялись). Встановив:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова, в інтересах держави в особі позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-П» про стягнення 1515,96 грн боргу, 229,93 грн інфляційних втрат, 29873,55 грн неустойки та 329,34 грн пені.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частинами 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

З наведених норм процесуального законодавства та приписів Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що прокурор може бути процесуальним позивачем у справі тобто особою, яка ініціює відкриття провадження у справі на захист прав і інтересів інших осіб чи держави у випадках, коли це прямо дозволено законом.

При цьому відповідно до Закону України «Про прокуратуру» підставами представництва прокуратурою інтересів держави є наявність порушення або загрози порушення інтересів держави та не здійснення або неналежне здійснення захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, та за відсутності такого органу.

Зазначений позов прокурор обґрунтовує порушенням інтересів держави, яке полягає в ненадходження до бюджету коштів за оренду відповідачем нерухомого майна державної власності, що в свою чергу спричиняє шкоду економічним інтересам держави, загрожує належній реалізації загальнодержавних та місцевих програм, які фінансуються з бюджету, підриває основні принципи існуючого ладу. Зокрема, ненадходження коштів унеможливлює здійснення видатків, пов`язаних з виконанням найважливіших функцій держави, визначених Конституцією України: забезпечення конституційного ладу держави, територіальної цілісності, недоторканості України та суверенітету, забезпечення громадського порядку, безпеки та судової влади, утримання установ та закладів соціально-культурної сфери та ін.

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, маючи відповідні повноваження для захисту інтересів держави, будучи обізнаним про необхідність захисту інтересів держави, про що свідчать наявні в матеріалах справи листи з якими неодноразово звертався прокурор до позивача, не вчинив жодних дій для усунення відповідних порушень зі сторони відповідача.

На думку прокурора, вказані обставини є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності позивача та обґрунтованою підставою для застосування представницьких повноважень прокурором з метою захисту порушених інтересів держави. Відтак, листом № 14.50/97-3938вих-24 від 17.04.2024 прокурор повідомив позивача, що ним подається до суду дана позовна заява.

Таким чином, як з`ясовано судом поданих матеріалів, прокурором доведено підстави для представництва держави у суді при зверненні із даним позовом, вказані у позові обставини представництва підтверджується поданими доказами, реалізація захисту охоронюваних законом прав та інтересів держави (територіальної громади) щодо предмета позову до моменту звернення прокурора не здійснювалась шляхом пред`явлення позову, доказів протилежного до матеріалів справи не долучено.

Відповідно до пункту 2 частини 1 та частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (абз. 1 ч. 3 ст. 12 ГПК України).

Згідно з частиною третьою статті 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 вказаної вище статті закріплено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 252 ГПК України встановлено особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином, ознайомившись зі змістом позовної заяви та долученими до неї документами, беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет доказування, ціну позову, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що дана справа є малозначною, а тому її розгляд є можливим за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Разом з тим, прокурором у позовній заяві третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача вказано Концерн «Техноєнсервіс», однак не заявлено клопотання про залучення такого до участі у справі.

Згідно з частинами першої, другою статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Підставою участі третьої особи у справі є юридична заінтересованість, яка ґрунтується на матеріально-правових відносинах з однією із сторін або обґрунтоване припущення, що судове рішення у даній справи може вплинути на таку особу новими правами чи покладенням на неї нових обов`язків, або зміною її наявних прав та/або обов`язків, або позбавленням певних прав та/або обов`язків у майбутньому. Участь третіх осіб без самостійних вимог у процесі зумовлюється недопущенням ухвалення щодо останніх несприятливого для них рішення.

З матеріалів позовної заяви судом встановлено, що Концерн «Техноєнсервіс» є правонаступником усіх прав та обов`язків Філії Концерну «Техноєнсервіс» Львівського автомобільного ремонтного заводу, який згідно з Договором оренди нерухомого державного майна № 180 від 28.12.2019 (стягнення за яким є предметом даного спору) є балансоутримувачем орендованого майна та повинен був отримувати на свою користь 30% орендної плати.

Враховуючи, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки щодо однієї із сторін у справі (наприклад, обставини встановлені у даній справі можуть стати преюдиціальними при розгляді справи про стягнення з ТзОВ «Гал-П» на користь Концерну «Техноєнсервіс» орендної заборгованості), суд вважає доцільним залучити Концерн «Техноєнсервіс» до участі у справі в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу, що частиною 6 статті 6 ГПК України встановлено, що адвокати,… інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відтак, для обміну документами відповідачу в обов`язковому порядку необхідно зареєструвати кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Керуючись ст.ст. 4, 12, 20, 51, 53, 74, 120, 121, 162, 164, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.

2.Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

3.Розгляд справи по суті призначити на 21.05.24 о 10:00 год., в приміщенні Господарського суду Львівської області (адреса: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-й поверх).

4.Викликати учасників процесу у підготовче засідання.

5.Залучити до участі у справі Концерн «Техноєнсервіс» (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; ідентифікаційний код 33689867) у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

6.Встановити третій особі строк впродовж 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду письмових документально обґрунтованих пояснень по суті спору. Письмові пояснення з доданими документами надіслати (надати) іншим учасникам процесу. Докази такого надіслання (надання) подати суду.

7.Встановити відповідачу строк впродовж 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали, для надання суду відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 165 ГПК України. Відзив з доданими документами надіслати (надати) іншим учасникам процесу. Докази такого надіслання (надання) подати до суду.

8.Встановити прокурору та позивачу строк впродовж 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов, для подання відповіді на відзив. У разі подання такої відповіді до суду, зобов`язати прокурора та позивача надіслати (надати) таку відповідь не пізніше наступного дня іншим учасникам у справі. Докази такого надіслання (надання) подати до суду.

9.Встановити відповідачу строк впродовж 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив, для подання заперечення. У випадку подання заперечення до суду не пізніше наступного дня надіслати (надати) його з доданими документами іншим учасникам процесу. Докази такого надіслання (надання) подати до суду.

10. Роз`яснити, що в разі ненадання відповідачем у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

11. Звернути увагу учасників процесу, що

11.1. Заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати статтям 169-170 Господарського процесуального кодексу України.

11.2. У випадку подання доказів до суду у всіх учасників справи існує обов`язок надіслання копій таких доказів усім іншим учасникам справи заздалегідь (частина 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Взяти участь в засіданні можливо в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (у системі EasyCon - https://easycon.com.ua/), про що потрібно подати відповідне клопотання (див. статтю 197 Господарського процесуального кодексу України та Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 № 196).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Трускавецький В.П.