Ухвала

від 02.05.2024 по справі 916/4659/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення вимог кредиторів

"02" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4659/23Господарський суд Одеської області у складі судді Райчевої Світлани Іванівни,

дослідивши матеріали справи,

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" (03150, м. Київ, вул. В. Тютюника, буд. 5-В; код ЄДРПОУ 36999040);

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ" (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 49, кв. 2; код ЄДРПОУ 42739750);

про банкрутство;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансово правовий союз звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ", посилаючись на заборгованості останнього у розмірі 24 746 914,99 грн. та на положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 р. відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича.

01.05.2024р. до господарського суду надійшла заява розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі №916/4659/23 шляхом: накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, загальною площею 4 571, 2 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 258008746101), що зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» (код ЄДРПОУ 42739750; 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 49, кв. 2); заборони Міністерству юстиції України, та будь-яким іншим його структурним підрозділам та територіальним органам, включаючи Департамент нотаріату та державної реєстрації, Державному підприємству «Національні інформаційні системи» та будь-яким іншим суб`єктам та органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам), будь-яким державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам: вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень, загальною площею 4571.2 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 258008746101).

В обґрунтуванні вказаної заяви, розпорядник майном Боржника зазначає, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про нежитлове приміщення, загальною площею 4 571,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73 (далі Нерухоме майно), (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 258008746101). На даний час, зазначене нерухоме майно зареєстровано на праві власності Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ».

Зважаючи на те, що вказані нежитлові приміщення є власністю Боржника, їх було проінвентаризовано і включено розпорядником майна у відповідні інвентаризаційні описи, розпорядником майна вживаються заходи для збереження майна Боржника.

Арбітражний керуючий Козирицький А.С. зазначає, що у межах справи №916/4659/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» розглядалася справа № 914/411/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» і Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.01.2020р. Предметом розгляду у справі № 914/411/21 було визнання недійсним Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.01.2020 року, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ», відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» продало Товариству з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» майно, що знаходиться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ». Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 у справі № 914/411/21 в межах справи № 916/4659/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» вищевказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.01.2020 визнано недійсним.

Розпорядник майном Боржника зазначає, що з листа Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» від 01.05.2024р. йому стало відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ», будучи обізнаним про рішення господарського суду від 29.04.2024р. у справі №914/411/21, яким визнано недійсним договір-купівлі продажу спірного майна від 29.01.2020р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ», вживаються дії для перереєстрації права власності на майно, а саме:

1) на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» з реєстраційним номером 60792259, дата і час реєстрації заяви: 01.05.2024 09:19:40, державним реєстратором Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області М`яновською Галиною Михайлівною прийнято рішення про припинення обтяження на нерухоме майно (копію заяви з реєстраційним номером 60792259, дата і час реєстрації заяви: 01.05.2024 09:19:40, та копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер витягу 376731922, дата та час формування 01.05.2024 09:44:10 додано до заяви про вжиття заходів забезпечення);

2) товариство з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» продано заяву про державну реєстрацію прав для набуття права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 258008746101, реєстраційний номер заяви 60795011, дата та час реєстрації заяви 01.05.2024 10:41:06.

На думку Заявника, вказані заяви підтверджують, що Товариством з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» вживаються заходи для перереєстрації на себе права власності на майно ТОВ «МАНІ ФЛОУ», що призведе до втрати майна.

Крім того, арбітражний керуючий зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» та Товариство з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» вже вдавались до незаконних дій з Нерухомим майном під час іншого судового провадження у справі №914/2150/18 та застосованих заходів забезпечення у цій справі, що і стало підставою та вимусило належного власника Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» звертатись із позовом у справі № 914/411/21.

Розпорядник майном Боржника вважає, що можлива перереєстрація майна Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» у майбутньому буде потребувати додаткових зусиль кредиторів та арбітражного керуючого, спрямованих на скасування такого рішення про державну реєстрацію прав і припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності третіх осіб на таке майно боржника. У випадку незастосування заходів забезпечення у справі № 916/4659/23 про банкрутство, Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» може незаконно втратити майно, що знову призведе до появи іншого судового спору.

Враховуючи викладені обставини, розпорядник майном Боржника вважає за доцільне вжити заходи забезпечення вимог кредиторів: накласти арешт майно та заборонити будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією права власності та/або інших речових прав на таке майно.

Заява розпорядника майном Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ" обґрунтована посиланням на ч.14 ст. 39, ч.1 ст. 40, ст. 44 КУзПБ та ст.ст. 137, 138 ГПК України.

Розглянувши заяву розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі №916/4659/23 господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

Вказана норма закону визначає мету, з якою такі заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень та захисту прав і законних інтересів боржника або кредиторів.

Щодо обсягу заходів забезпечення позову у справі про банкрутство Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173 сформував висновок про те, що в силу статей 136, 137 ГПК України право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника. Системний аналіз зазначених норм ГПК України та КУзПБ дозволяє зробити висновок про те, що загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173).

З метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями статті 137 ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм КУзПБ (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 у справі №925/100/15, від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173, від 16.09.2020 у справі N910/13208/19, від 22.06.2022 у справі № 910/15043/21).

Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи положення частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 906/824/17 (ухвала від 07.08.2018) та № 902/483/18 (постанова від 21.01.2019).

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 року у справі №908/2382/21 зазначено наступне.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі N 381/4019/18.

Господарський суд враховує, що у справі про банкрутство №916/4659/23 правом кредиторів та боржника, для захисту якого фактично розпорядником майном боржника подано заяву до Суду, є право на збереження майна боржника, за рахунок якого боржник матиме змогу виконати свої зобов`язання перед кредиторами, а кредитори задовільнити свої вимоги, а саме на нежитлові приміщення, загальною площею 4 571, 2 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 258008746101).

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий є учасником справи про банкрутство. Згідно ч.3 ст. 44 Кодексу розпорядник майна зобов`язаний вживати заходів для захисту майна боржника.

З огляду на зазначене заява про вжиття заходів до забезпечення позову подана належною особою в межах визначених Кодексом повноважень.

Щодо обґрунтованості забезпечення прав кредиторів у вказаній справі в частині накладення арешту на все інше нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ" та встановлення заборони Міністерству юстиції України, та будь-яким іншим його структурним підрозділам та територіальним органам, включаючи Департамент нотаріату та державної реєстрації, Державному підприємству "Національні інформаційні системи" та будь-яким іншим суб`єктам та органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам), будь-яким державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам: вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку у постанові від 12.04.2024р. по даній справі.

Відносно майна, на яке розпорядник майном просить накласти арешт та встановити відповідні заборони, у вищезазначеній постанові Верховним судом було зазначено, що «з огляду на оспорення в судовому порядку право власності на нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, правові підстави для висновку про особу власника вказаного нерухомого майна до вирішення відповідного спору судом відсутні (п.67)». З вказаних підстав Верховним Судом було зроблено висновок про передчасність накладення арешту та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії на вищезгадане нерухоме майно.

У межах справи про банкрутство №916/4659/23 на розгляді Суду перебувала справа №916/4659/23(914/411/21), предметом позову у якій було визнання недійсним договору від 29.01.2020р., укладеного між ТОВ "Оптімус+" та ТОВ "БРРЕНТ", щодо купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 4 571, 2 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73.

У справі судом ухвалено рішення 29.04.2024р., яке на час розгляду заяви не набрало законної сили.

Також на розгляді суду у межах справи про банкрутство перебуває справа №916/1489/24, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності (вказаним договором ТОВ «МАНІ ФЛОУ» обґрунтовує свої права на спірне майно) та визнання відсутніми майнових прав, відмінних від права власності.

З вказаного вбачається, що ТОВ «БРРЕНТ» є товариством, яке не визнає та оспорює право власності ТОВ "МАНІ ФЛОУ" на нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73.

У п.п. 64-66 постанови від 12.04.2024р. Верховним Судом було прийнято до уваги встановлені у справі №870/111/20 обставини:

«- 02.01.2024 від приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М. надійшло подання про звернення стягнення на нерухоме майно з метою виконання наказу Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2021, в якому зазначено, що вказаний наказ перебуває у нього на примусовому виконанні (ВП № 64233309), просить надати дозвіл на звернення стягнення на незареєстроване в законному порядку нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73;

- подання мотивоване тим, що, у боржника ТОВ "БРРЕНТ" відсутні кошти для повернення стягувачу. В той же час, приватним виконавцем встановлено та підтверджено поясненнями директора ТОВ "БРРЕНТ", що у боржника наявне нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, однак не зареєстроване за ним в установленому порядку, оскільки право власності зареєстровано за ТОВ "МАНІ ФЛОУ" на підставі скасованого рішення господарського суду Львівської області від 23.03.2020 у справі № 914/2150/18. Оскільки боржник добровільно не сплачує заборгованість, приватний виконавець вважає, що відповідно до частини десятої статті 336 ГПК України необхідно звернути стягнення на нерухоме майно боржника, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, що належать на праві власності ТОВ "БРРЕНТ";

- ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у справі №870/111/20 відмовлено у задоволенні вказаного подання приватного виконавця.

Залишаючи без змін ухвалу від 22.01.2024 у справі №870/111/20, Верховний Суд погодився із Західним апеляційним господарським судом в тому, що приватний виконавець не надав належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що боржнику - ТОВ "БРРЕНТ" належать на праві власності нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, а також доказів про те, що боржник фактично володіє відповідним нерухомим майном, однак право власності на яке за ним не зареєстровано в установленому законом порядку. Тому у Західного апеляційного господарського суду не було правових підстав для задоволення подання приватного виконавця про звернення стягнення на вказане нерухоме майно.

Вказані вище обставини у справі №870/111/20 підлягають врахуванню у справі, що переглядається відповідно до статті 75 ГПК України, оскільки вони стосуються спірного об`єкту нерухомого майна та встановлені щодо ТОВ "БРРЕНТ"».

З вказаних обставин прави №870/111/20 вбачається, що у товариства, яке не визнає право власності ТОВ "МАНІ ФЛОУ" на нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, наявне виконавче провадження №64233309, в межах якого можливе звернення стягнення на спірне майно.

До заяви арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича було додано заяви ТОВ "БРРЕНТ" від 01.05.2024р. про державну реєстрацію прав, а саме припинення обтяження, яка згідно даних витягу з державного реєстру речових прав від 01.05.2024р. за №376731922 виконана, та про набуття права власності за ТОВ "БРРЕНТ".

З огляду на зазначене, господарський суд погоджується з доводами розпорядника майном ТОВ "МАНІ ФЛОУ", що дії, які вчиняються третьою особою щодо майна, яке зареєстроване за боржником, до вирішення судових спорів про право власність на нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, є фактичними обставинами, які свідчать про небезпідставність сумнівів про унеможливлення/ускладнення ефективного захисту права ТОВ "МАНІ ФЛОУ" у судовому порядку з урахуванням обставин, якими товариство обґрунтовувало обраний спосіб захисту, зокрема фактичне та юридичне володіння майном. Зміна вказаних обставин до набрання законної сили судовим рішенням у справі може призвести до неефективності раніше обраного способу захисту права, подання нових позовів та збільшення строків судових процедур та витрат у справі про банкрутство.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд задовольняє заяву розпорядника майном Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ" про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів у справі №916/4659/23.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, ст. 39, 40 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву розпорядника майном Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ" про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів у справі №916/4659/23 задовольнити.

2. Накласти арешт на нежитлові приміщення, загальною площею 4 571, 2 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 258008746101), що зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» (код ЄДРПОУ 42739750; 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 49, кв. 2).

3. Заборонити Міністерству юстиції України, та будь-яким іншим його структурним підрозділам та територіальним органам, включаючи Департамент нотаріату та державної реєстрації, Державному підприємству Національні інформаційні системи та будь-яким іншим суб`єктам та органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам), будь-яким державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам: вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно нежитлових приміщень, загальною площею 4 571, 2 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 258008746101).

Стягувач: розпорядник майном Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ" (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 49, кв. 2; код ЄДРПОУ 42739750) арбітражний керуючий Козирицький Андрій Сергійович (свідоцтво про здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора №49 від 01.02.2013 р.); РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ).

Боржник: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ" (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 49, кв. 2; код ЄДРПОУ 42739750).

Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирала законної сили 02 травня 2024 р. та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Райчева Світлана Іванівна