Рішення

від 02.05.2024 по справі 918/267/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/267/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роботизовані агросистеми" (вул. Галицька, 18/2, м. Тернопіль, 46002, код ЄДРПОУ 0673515979)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Устя Агро Груп" (34652, Рівненська область, Рівненський район, с. Соснове, вул. Шевченка, 13А, код ЄДРПОУ 44930245)

про стягнення в сумі 84767 грн. 13 коп..

без повідомлення (виклику сторін)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Роботизовані агросистеми" звернулось в Господарський суд Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Устя Агро Груп", в якому просить стягнути з останнього 84767 грн. 13 коп..

Даний позов обгрунтовує неналежним виконанням Відповідачем Договору №163 про виконання робіт від 11.09.2023 року, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 52855 грн. 00 коп.. На суму боргу Позивачем нараховано 8451,62 грн. пені, 1550,39 грн. інфляційних втрат, 21142,00 грн. штрафу у розмірі 40% від суми заборгованості за затримку в оплаті більше 50 календарних днів, 768,12 грн. 3% від простроченої суми.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.03.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Роботизовані агросистеми" залишено без руху. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Роботизовані агросистеми" у 5 денний строк з дня отримання даної ухвали через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області подати докази направлення Відповідачу копії позовної заяви з додатками листом з описом вкладення.

18.03.2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представником позивача подано докази направлення Відповідачу копії позовної заяви з додатками листом з описом вкладення.

Ухвалою суду від 20.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позов не надав. До господарського суду повернулася Ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 20.03.2024 року, яка направлялася на адресу відповідача вказану у позовній заяві - 34652, Рівненська область, Рівненський район, селище міського типу Соснове, вул. Шевченка, будинок 13А, з відміткою поштового відправлення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до Відповіді №490168 від 13.03.2024 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зробленого на запит суду, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Устя Агро Груп" значиться: Україна, 34652, Рівненська область, Рівненський район, с. Соснове, вул. Шевченка, 13А

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того пунктом сьомим статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у ній матеріалами.

Ухвала суду від 20 березня 2024 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі доставлена Позивачу в його електронний кабінет.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

11 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Роботизовані агросистеми" як Виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Устя Агро Груп" як Замовником, було укладено Договір №163 про виконання робіт (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Виконавець прийняв на себе зобов`язання виконати сільськогосподарські роботи по внесенню отрутохімікатів з використанням безпілотних літальних апаратів (БПЛА), а Замовник зобов`язався прийняти роботи та здійснити оплату за виконані роботи.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору Замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи та здійснити оплату за виконані Виконавцем роботи в порядку та на умовах цього Договору та додатків до цього Договору.

На виконання умов Договору та додатків до нього, а саме Специфікації №1 на виконання робіт від 11.09.2023 року та Завдання на виконання робіт від 11.09.2023 року, а також відповідно до площ, які були вказані Замовником безпосередньо під час надання послуг (виконаних робіт) - ТОВ "Роботизовані агросистеми" було надано послуги (виконано роботи) Замовнику з внесення ЗЗР на площі 170,5 га на загальну суму (з урахуванням понесених Виконавцем транспортних витрат) 52 855,00 гривень з ПДВ.. Відповідно до п.3.9. Договору, Акт виконаних робіт, оформлений відповідно до умов Договору, є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами в порядку, на умовах, обумовлених цим Договором.

Як встановлено судом, факт надання послуг (виконання робіт) ТОВ "Роботизовані агросистеми" та прийняття послуг (робіт) з боку ТОВ "Устя Агро Груп", підтверджується Актом надання послуг №221 від 13.09.2023 року підписаним уповноваженими представниками Виконавця та Замовника.

Відтак, підписання ТОВ "Устя Агро Груп", як Замовником, Акту надання послуг №221 від 13.09.2023 року, без будь-яких зауважень, підтверджує, що Виконавцем було належним чином виконано, а Замовником прийнято виконані Виконавцем роботи.

Відповідно до п. 4.4.2. Договору остаточна оплата вартості виконаних робіт, здійснюється Замовником протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Сторонами Акта виконаних робіт відповідно до п. 3.8. цього Договору.

Зважаючи на те, що роботи були прийняті Замовником, що підтверджується Актом надання послуг №221, ТОВ "Устя Агро Груп" зобов`язання, а саме сплатити повну вартість робіт у термін до 16.09.2023 року включно в частині оплати загальної суми вартості виконаних робіт та транспортних витрат Виконавця ТОВ "Устя Агро Груп" виконано не було.

01.03.2024 року, зважаючи на наявну заборгованість та невиконання у повному обсязі Відповідачем свого грошового зобов`язання, Позивачем на адресу Відповідача було скеровано претензію про сплату заборгованості та штрафних санкцій. Однак, дана претензія залишена Відповідачем без розгляду.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 ЦК України визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків,

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відтак, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 52855,00 грн. заборгованості грунтується на договорі та законі і, відповідно, є правомірною.

Пунктом 6.5. Договору сторонами було узгоджено, що при порушенні Замовником терміну оплати вартості робіт, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості робіт згідно специфікації на виконання робіт за кожен день прострочення терміну остаточного розрахунку. Пеня, передбачена даним пунктом Договору, нараховується Виконавцем протягом всього строку (періоду) прострочення виконання грошового зобов`язання Замовником до моменту його повного та належного виконання.

За приписами п. 6.6. Договору у випадку затримки оплати вартості робіт, визначеної на підставі відповідного Акту виконаних робіт, більш ніж на 7 (сім) календарних днів, Замовник сплачує Виконавцю штраф у такому розмірі:

6.6.1.при затримці оплати виконаних робіт від 8 до 25 календарних днів штраф у розмірі 10% від суми заборгованості;

6.6.2.при затримці оплати виконаних робіт від 25 до 50 календарних днів, штраф у розмірі 20 % від суми заборгованості;

6.6.3.при затримці оплати виконаних робіт від 50 і більше календарних днів у розмірі 40 % від суми заборгованості.

Відповідно абзацу 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 1 та 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні правові наслідки та те, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько- правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Абзацом 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пункт 1 статті 199 Господарського кодексу України гарантує, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 статті 525 Цивільного кодексу України встановлена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Положення статті 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України наголошує, що правовим наслідком порушення зобов`язання є, зокрема, сплата неустойки.

Згідно частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, в даному випадку Договором встановлено, що штрафні санкції підлягають до стягнення за весь час прострочення оплати по дату повного погашення заборгованості.

Однак при перевірці нарахованих штрафних санкцій судом встановлено, що останні нараховані арифметично невірно.

Так судом встановлено, що позивач неправомірно початковим періодом нарахування визначив 14.09.2023р. з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4.4.2. Договору остаточна оплата вартості виконаних робіт, здійснюється Замовником протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Сторонами Акта виконаних робіт відповідно до п. 3.8. цього Договору.

Судом встановлено, що Акт виконаних робіт підписано сторонами 13 вересня 2023 року. Розрахунковими банківськими днями є 14 вересня 2023 року, 15 вересня 2023 року та 18 вересня 2023року, так як 16 і 17 вересня 2023р. були вихідними (не банківськими) днями.

Відтак нарахування штрафних санкцій можливе тільки з 19.09.2023 року.

Таким чином за розрахунком суду до стягнення підлягає 8157,45 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки, що діяла на момент прострочення за період з 19.09.2023 по 08.03.2024 року, 1280,44 грн. інфляційних втрат за період з 19.09.2023 року по 31.01.2024 року, 21142,00 грн. штрафу у розмірі 40% від суми заборгованості за затримку в оплаті більше 50 календарних днів, 746,83 грн. 3% від простроченої суми за період з 19.09.2023 по 08.03.2024 року.

В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене, та те, що Позивач довів належними та допустимими доказами факт несвоєчасного виконання Відповідачем зобов`язань за Договором №163 про виконання робіт від 11.09.2023 року, а Відповідач вказаного не спростував, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Роботизовані агросистеми" про стягнення 52855,00 грн. основного боргу, 8157,45 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки, що діяла на момент прострочення за період з 19.09.2023 по 08.03.2024 року, 1280,44 грн. інфляційних втрат за період з 19.09.2023 року по 31.01.2024 року, 21142,00 грн. штрафу у розмірі 40% від суми заборгованості за затримку в оплаті більше 50 календарних днів, 746,83 грн. 3% від простроченої суми за період з 19.09.2023 по 08.03.2024 року підлягає задоволенню. В решті вимог слід відмовити у задоволенні.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на Відповідача, так як спір виник внаслідок його неправомірних дій.

Статтею 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Відповідно до цієї ж статті датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відтак датою ухвалення даного рішення є дата складення його повного тексту.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволоти частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Устя Агро Груп" (34652, Рівненська область, Рівненський район, с. Соснове, вул. Шевченка, 13А, код ЄДРПОУ 44930245) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Роботизовані агросистеми" (вул. Галицька, 18/2, м. Тернопіль, 46002, код ЄДРПОУ 0673515979) 52855,00 грн. основного боргу, 8157,45 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки, що діяла на момент прострочення за період з 19.09.2023 по 08.03.2024 року, 1280,44 грн. інфляційних втрат за період з 19.09.2023 року по 31.01.2024 року, 21142,00 грн. штрафу, 746,83 грн. 3% від простроченої суми за період з 19.09.2023 по 08.03.2024 року та 3028,00 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити в задоволенні.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.