Рішення

від 22.04.2024 по справі 924/142/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2024 р. Справа № 924/142/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "104. ЮА" м. Київ

до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" м. Хмельницький

про стягнення 1356661,36 грн.

Представники сторін:

від позивача: Вук У.І. адвокат згідно ордеру ВС №1263721 від 26.02.2024р.

від відповідача: Карасевич В.А. за довіреністю №01Др-1-0124 від 09.01.2024р.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "104. ЮА" м. Київ звернулося з позовною заявою до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" м. Хмельницький про стягнення 1356661,36 грн., з яких 1124430,00 грн. основної заборгованості, 28371,54 грн. інфляційних втрат, 15750,86 грн. 3% річних, 188108,96 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 38А290-26430-21 від 01.09.2021 в частині порушення строків оплати вартості наданих послуг.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.03.2024р.

23.02.2024р.т відповідач на адресу суду подав відзив на позов в якому проти позову заперечує та просить в позові відмовити. Посилається на те, що 01 вересня 2021 року між ТОВ « 104.ЮА» та АТ «Хмельницькгаз» укладено договір про надання послуг №38А290-26430-21, відповідно до п.1.1. якого ТОВ « 104.ЮА» (Виконавець) зобов`язується надавати АТ «Хмельницькгаз» (Замовник) право строкового платного користування програмними продуктами в тому числі оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу та консультаційні послуги по їх використанні, а Замовник зобов`язується сплатити за надані права та послуги.

Зазначає, що пунктом 3.5. Договору визначено, що здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Doc», при цьому документи в електронному вигляді скріплюються електронним цифровим підписом кожної із Сторін.

Вважає, що підтвердженням факту надання Виконавцем послуг інформаційного телефонного центру (Call-центру), та прийняття Замовником результатів послуг є підписання сторонами акту наданих послуг.

Звертає увагу на те, що Акт надання послуг №РКЦ73000634 від 31.08.2023 р., сформовано ТОВ « 104.ЮА» та направлено до АТ «Хмельницькгаз» за допомогою системи електронного документообігу «M.E.Doc». Згідно протоколу руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій, Акт надання послуг №РКЦ73000634 від 31.08.2023 р. було відправлено 21.08.2023р. та підписано зі сторони АТ «Хмельницькгаз» лише 31.10.2023р.

Акт надання послуг №РКЦ73000677 від 30.09.2023 р., сформовано ТОВ « 104.ЮА» та направлено до АТ «Хмельницькгаз» за допомогою системи електронного документообігу «M.E.Doc». Згідно протоколу руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій, Акт надання послуг №РКЦ73000677 від 30.09.2023 р. було відправлено лише 16.10.2023 о 18:27:48 год.

Зазначає, що Акт надання послуг №РКЦ73000677 від 30.09.2023 р. не підписано АТ «Хмельницькгаз» за допомогою системи електронного документообігу «M.E.Doc», оскільки послуги користування програмними продуктами, не надавалися ТОВ « 104.ЮА», в т.ч. послуги не надавалися у серпні та вересні 2023 року.

Факт не надання послуги у серпні та вересні 2023 року підтверджується також не здійсненням АТ «Хмельницькгаз» оплати послуги за серпень та вересень 2023 року, яка згідно пункту 3.1. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 01.06.2022 року) мала бути здійснена до 25 липня, тобто оплата здійснюється до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг.

Відповідач вважає, що не здійснення АТ «Хмельницькгаз» до 25 липня 2023 року оплати за послугу, яка мала б бути надана у серпні 2023 року, не підписання Акту надання послуг №РКЦ73000677 від 30.09.2023 р. підтверджують факт не надання Позивачем послуги користування програмними продуктами.

Щодо зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат на 99,99 % зазначає наступне.

АТ «Хмельницькгаз» був суб`єктом природної монополії та на підставі ліцензії виданої відповідно до постанови НКРЕКП № 857 від 29.06.2017 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП №1323 від 02.07.2019) та статуту Товариства.

До 30.09.2023 року здійснювало господарську діяльність з розподілу природного газу в межах території Хмельницької області та було єдиним Оператором ГРМ на ліцензованій території.

Відповідно до Статуту АТ «Хмельницькгаз» створене з метою задоволення попиту споживачів на послуги розподілу природного газу.

Зазначає, що відповідно до Постанови НКРЕКП від 29 вересня 2023 р. № 1775 АТ «Хмельницькгаз» втратило право здійснювати ліцензовану діяльність з розподілу природного газу, що призвело до фактичної втрати прибутку товариством.

Відповідно до Постанови НКРЕКП від 29 вересня 2023 р. № 1775, Регулятором постановлено наступне: «Зупинити акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» (код ЄДРПОУ 05395598) дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29 червня 2017 року № 857, у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію.

Відповідач зазначає, що на виконання вище зазначених норм, АТ «Хмельницькгаз» зобов`язано передати відповідно до договору (конфіденційна інформація) грошові кошти та майно (рухоме та нерухоме), належне АТ «Хмельницькгаз» на праві власності, для забезпечення виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) невиконаних АТ «Хмельницькгаз» зобов`язань за періоди провадження ним господарської діяльності з розподілу природного газу, визначених за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності АТ «Хмельницькгаз» з розподілу природного газу за попередні роки. Зокрема передано усі газові мережі, майно (рухоме та нерухоме) для забезпечення діяльності ТОВ «Газорозподільні мережі України».

Відповідач вважає, що фактично втратив усе майно на підставі якого та за допомогою якого міг здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток.

Звертає увагу на те, що оцінюючи ризики та можливість зупинення ліцензії на право здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу, відповідач повідомив листом від 25.08.2023 р. №29001-Сл-10096-0823 ТОВ « 104.ЮА» про розірвання договору №38А290-26430-21 від 01.09.2021 року починаючи з 01.09.2023 року.

Зазначає також, що утворення та накопичення збитків у товариства обумовлюється позбавленням ліцензії на розподіл природного газу, що прямо вплинуло на фінансові можливості АТ «Хмельницькгаз», а саме: виникла дебіторська заборгованість, через наявний дефіцит коштів пов`язаний із систематичними неплатежами за спожиті послуги з боку населення та юридичних осіб, які знаходяться під захистом критичної інфраструктури під час воєнного стану, а саме: підприємства, що здійснюють діяльність з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», діяльність з водопостачання та водовідведення відповідно до Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, тваринництва, виробництва харчових продуктів, підприємства оборонно-промислового комплексу, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, підприємства залізничного транспорту.

Звертає увагу на те, що згідно Балансу (форма №1) станом на 30.09.2023 року дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги складає 38482 тис.грн. (на початок звітного періоду така заборгованість складала 39447 тис.грн.)

Зазначає, що єдиним джерелом надходження коштів на рахунки Товариства є оплата споживачами заборгованості за послугу розподілу природного газу, яка утворилась ще до 30.09.2023 року, яка на сьогодні є надзвичайно низькою та стягується товариством в судовому порядку. Так, заборгованість станом на 01.01.2024 р. населення перед товариством за розподіл природного газу складає 41566288,55 грн. З побутових споживачів заборгованість у примусовому порядку протягом 2022 та частини 2023 року не стягувалась, оскільки тимчасово, на період дії воєнного стану на території України забороняється примусове виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги. Тому АТ «Хмельницькгаз», як стягувач, у цих правовідносинах знаходиться у нерівному стані, оскільки як стягувач має обмеження, а боржники мають послаблення в силу закону (ЗУ «Про виконавче провадження», перехідні положення). Заборгованість за послуги розподілу природного газу інших споживачів, що не є побутовими станом на 01.01.2024 р. складає 547 500,42 грн.

Відповідач також зазначає, про наявність кредиторської заборгованості, яка згідно Балансу (форма №1) станом на 30.09.2023 року кредиторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги складає 714 550 тис. грн. (на початок звітного періоду така заборгованість складала 750 463 тис. грн.).

Звертає також увагу на те, що у Товариства існують зобов`язання щодо погашення заборгованості за Договорами №14/12-140 від 28.05.2012р., №14/12-141 від 28.05.2012р., №14/12-142 від 28.05.2012 р. про реструктуризацію заборгованості, укладеними між АТ «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», Мировою угодою (справа №8/1058-10) від 08.06.2012, укладеною між АТ «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», яка складає 17 700 344,27 грн.; (кредиторська заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями).

Зазначає, що найбільшими кредиторами АТ «Хмельницькгаз» із погашення заборгованості, підтвердженої судовими рішеннями, що набрали законної сили є АТ «Укртрансгаз» - 4 895 239,07 грн., з яких 3 812 637,41 грн. основний борг та 1 082 601,66 грн. нараховані на нього пеня, 3% річних та інфляційні втрати, підтверджені постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022 року у справі № 924/901/21.

Вважає, що кредиторська заборгованість утворилась через затвердження Регулятором тарифів на розподіл природного газу для АТ «Хмельницькгаз» на економічно необґрунтованому рівні, який не дозволяв підприємству покривати обґрунтовані витрати протягом 2014-2022 років, що призвело до збитковості відповідної діяльності та накопичення боргів перед зазначеними кредиторами.

Звертає увагу, що товариство має заборгованість щодо повернення надміру сплачених сум за розподіл природного газу як побутовими так і непобутовими споживачами в розмірі 27 702 463,07 грн., що оплачується товариством по мірі надходження коштів в першу чергу.

Зазначає, що всі фінансові надходження направляються на погашення кредиторської заборгованості та виплату заробітної плати, сплату податків та зборів.

При цьому звертає увагу на те, що платоспроможність АТ «Хмельницькгаз» зменшується, надходження коштів на рахунки підприємства знаходяться на низькому рівні, що призводить до великих труднощів розраховуватися з працівниками підприємства (фонд оплати праці), а також здійснювати закупівлі енергоносіїв, паливно-мастильних матеріалів, придбавати необхідні матеріали та обладнання, тощо, без чого неможливо забезпечити проведення аварійно-відновлювальних робіт, а також належне та безперервне надання послуг з розподілу природного газу на які розраховує український Уряд в умовах воєнного стану.

Зазначає, що відповідно до листа Торгово - промислової палати України (далі - ТПП) від 28.02.2022 року, вих.№2024/02.0-7.1, військову агресію Російської Федерації проти України визнано форс-мажорними обставинами з 24.02.2022 року. Згідно зазначеного листа, ТПП засвідчує форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

При цьому відповідач вказує на те, що АТ «Хмельницькгаз» було підприємством критичної інфраструктури, яке забезпечувало енергетичну незалежність Хмельницької області, особливо в період початку опалювального сезону 2022-2023 рр.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 9 ЗУ «Про критичну інфраструктуру», до життєво важливих функцій та/або послуг, належать, зокрема енергозабезпечення. На сьогодні, захист критичної інфраструктури є складовою частиною забезпечення національної безпеки України. Тому забезпечення роботи газорозподільної системи у воєнний час є одним з пріоритетних завдань українського Уряду.

Зазначає, що АТ «Хмельницькгаз» під час воєнного стану докладало та продовжує докладати усіх зусиль для збереження можливості забезпечувати роботу підприємства в нормальному режимі та продовжувати надавати послуги з розподілу природного газу споживачам усіх категорій, у тому числі для об`єктів Міністерства оборони України, госпіталів, захисних споруд та інших об`єктів, що є вкрай необхідними у воєнний час для життєдіяльності регіону; аварійні бригади працюють на безперервній основі, технічний персонал на постійній основі забезпечує аварійне відновлення пошкоджених ділянок газопроводу та забезпечує стале функціонування газопостачання в зоні ліцензованої діяльності.

Вважає, що через масовані ракетні обстріли підприємств енергетичної інфраструктури, на відновлення якої потрібен як час так і значні фінансові витрати, а тому Товариство мало бути готове в будь-який час для реагування та негайного відновлення пошкоджених об`єктів газової системи області (в разі такого руйнування).

Зазначає, що з метою забезпечення потреб Збройних Сил України, сил територіальної оборони та постраждалих від збройної агресії та соціальною незахищених осіб, АТ «Хмельницькгаз» вживає заходи щодо надання безоплатно паливно-мастильних матеріалів для задоволення потреб військових частин, розміщених на території Хмельницької області та територіальній обороні Хмельницької області, а також використовує паливно-мастильні матеріали для транспортування гуманітарної допомоги власними транспортними засобами. Також Товариством було передано для потреб Збройних Сил України рухомий склад, постійно передається гуманітарна допомога, медичні засоби, буржуйки тощо.

Звертає увагу на те, що витрати в умовах мирного часу були б використані Товариством для забезпечення власних потреб в господарській діяльності та погашення заборгованості перед кредиторами.

За результатами підготовчого засідання 04.03.2024р. в підготовчому засіданні оголошено перерву до 19.03.2024р.

01.03.2024р. позивач на адресу суду подав відповідь на відзив в якому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Щодо тверджень відповідача про те, що послуги за договором №38А290- 26430-21 від 01.09.2021 року, за період з серпня 2023 року по вересень 2023 року фактично не надавались зазначає, що послуги за договором надавались, що підтверджується актом надання послуг №РКЦ73000634 від 31.08.2023 року, який підписаний відповідачем та актом надання послуг №РКЦ73000677 від 30.09.2023 року (не відхилений відповідачем) доставлений відповідачу через систему M.E.Doc, та вважається таким, що набрав чинності.

Зазначає, що в п.3.3. Договору вказано, що Сторона-2 протягом п`яти робочих днів з дня отримання Акту підписує його та повертає один примірник Акту або мотивованої відмови від його підписання на адресу Сторони-1. У випадку ненадання у зазначений строк Стороні-1 підписаного акту або мотивованої відмови, послуги вважаються наданими належним чином і такими, що підлягають оплаті Стороною-2.

Щодо заяви Відповідача про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат на 99,99 % зазначає, що відповідно до п. 1 Постанови НКРЕКП від 29 вересня 2023 р. № 1775, причиною зупинення дії ліцензії є передача цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію.

Вважає, що це самостійне рішення Товариства та відповідальність за прийняте рішення та всі фінансові ризики повинен нести керівник підприємства, а не його контрагенти.

Звертає увагу на те, що під час дії воєнного стану сформувалась послідовна судова практика, згідно якої сам факт введення воєнного стану не може вважатися належною правовою підставою для невиконання зобов`язань. Обставини, які виникли у зв`язку з війною, мають безпосередньо впливати на можливість виконати свій обов`язок.

Щодо посилань відповідача на форс-мажорні обставини, звертає увагу суду на те, що Верховний Суд у постанові від 27.09.2023 року по справі № 523/11673/22 вказав Факт введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану є загальновідомим. Існування воєнного стану автоматично не означає знищення (відсутність) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. При цьому суд зауважує, що пункт 6 частини першої статті 41 КЗпП України не містить умов за яким трудовий договір може бути розірваний з ініціативи роботодавця у зв`язку із нерентабельністю внаслідок того, що установа фактично не працює чи неможливістю роботодавця організувати безпеку працівникам тощо. Оскільки ДП Українського дитячого центру «Молода гвардія» розташоване на території, де не проводяться бойові дії, неможливість забезпечити позивачку роботою, визначену трудовим договором не пов`язана із відсутністю виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій, а саме по собі існування воєнного стану в країні та обставини, пов`язанні з тим, що фактично дитячій табір не працює, не є підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за пунктом шостим частини першої статті 41 КЗпП України..

Звертає увагу на те, що сторони укладаючи договір погодили всі його істотні умови, в тому числі ціну, штрафні санкції, обсяги та строки надання послуг.

Позивач вважає, що відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за Договором, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань.

15.03.2024р. відповідач подав заперечення на відповідь на відзив в якому зазначає, що згідно із актами наданих послуг: № РКЦ73000634 від 31 серпня 2023 року на суму 562 215,00 грн. та № РКЦ73000677 від 30 вересня 2023 року на суму 562215,00 грн. на думку позивача надано відповідачу послуги відповідно до умов договору №38А290- 26430-21 від 01.09.2021.

Зазначає, що акт наданих послуг: № РКЦ73000634 від 31 серпня 2023 року на суму 562 215,00 грн. підписаний відповідачем, а № РКЦ73000677 від 30 вересня 2023 року на суму 562 215,00 грн. не підписаний,

Відповідач вважає, що фактично послуги останньому не надавались позивачем починаючи з серпня 2023 року.

Звертає увагу суду, що у додатках до позовної заяви позивачем було долучено лист щодо сплати заборгованості за договорами, у якому позивач підтверджує факт ненадання таких послуг у вересні 2023 року, що і є підтвердженням позиції АТ «Хмельницькгаз».

Зазначає, що у листі зазначено, що у разі несплати заборгованості за серпень 2023 року надання послуг у вересні 2023 року буде обмежено.

Відповідач зазначає, що лист щодо сплати заборгованості за договорами ТОВ « 104.ЮА» є належними доказом того, що підтверджують факт ненадання позивачем відповідачу послуг у вересні 2023 року.

Отже, відповідач вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання послуг у період серпень 2023 року та вересень 2023 року, тому підстав для задоволення позову відсутні.

18.03.2024р. позивач на адресу суду пояснення по справі в яких щодо листа про сплату заборгованості за договором, який долучено до позовної заяви зазначає, що даний лист підтверджує факт наявності заборгованості АТ Хмельницькгаз.

Звертає увагу на те, що зазначення в листі щодо обмеження надання послуг у вересні 2023 року здійснено з метою спонукати відповідача здійснити оплату заборгованості. Проте, доказів обмеження надання послуг матеріали справи не містять.

Щодо дати направлення акту №РКЦ73000677 від 30.09.2023 року зазначає наступне.

Відповідно до п.3.2.. Договору, Сторона - 1 (ТОВ 104.ЮА) складає Акт приймання передачі, який до 7 числа місяця наступного за звітним, надає Стороні - 2 (АТ Хмельницькгаз).

Звертає увагу на те, що 03.10.2023 року ТОВ 104.ЮА направлено АТ Хмельницькгаз акт наданих послуг №РКЦ73000677 від 30.09.2023 року, проте, АТ Хмельницькгаз відмовлено у прийомі документа, причина відмови - не зазначена.

Відповідно до п.3.3. Сторона - 2 протягом п`яти робочих днів з дня отримання Акту підписує його та повертає один примірник Акту або мотивовану відмову.

Позивач вважає, що акт було просто відхилено, без зазначення жодної причини і така причина не була зазначена і в подальшому, ТОВ 104.ЮА 16.10.2023 року повторно направлено акт наданих послуг №РКЦ73000677 від 30.09.2023 р., який вже не було відхилено Відповідачем.

А тому, позивач вважає, що в силу приписів п.3.3 Договору, послуги вважаються наданими належним чином і такими, що підлягають сплаті відповідачем.

Ухвалою суду від 19.03.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу №924/142/24 до судового розгляду по суті на 02.04.2024р.

Ухвалою суду від 02.04.2024р. відкладено розгляд справи по суті на 23.04.2024р.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує та просить в позові відмовити в повному обсязі.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

Між товариством з обмеженою відповідальністю « 104.ЮА» (далі - Позивач, сторона-1) та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» (далі - Відповідач, сторона-2) 01.09.2021 укладено договір № 38А290-26430-21, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Сторона-1 надає Стороні-2 право строкового платного користування програмними продуктами в тому числі оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу та консультаційні послуги по їх використанню (далі Послуги), а Сторона-2 зобов`язується сплатити за надані права та послуги обумовлену цим Договором суму (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору програмні продукти, на які передається право користування: особистий кабінет на сайті http://104.uа; мобільний додаток «104 mobile» Аndroid; мобільний додаток «104 mobile» IOS; особистий кабінет юридичних осіб « 104 бізнес»; чат-бот для месенджера Viber, з функцією оплати Маsterpass; чат-бот для месенджера Теlegram, з функцією оплати Маsterpass.

Згідно п. 1.3 договору перелік послуг, що надаються за цим Договором: інформаційно-консультаційна підтримка по використанню програмних продуктів вказаних в п. 1.2

Відповідно до п. 3.1 договору у 2021 році Сторона-2 щомісячно сплачує Стороні-1: за право користування програмними продуктами, зазначених в п. 1.2. Договору, кошти в сумі 356 950,00 (триста п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень 00 копійок), без ПДВ; за надані послуги, які зазначені в п. 1.3. Договору, кошти в сумі 36 300,00 (тридцять шість тисяч триста гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 6 050,00 (шість тисяч п`ятдесят гривень 00 копійок).

У 2022 році Сторона-2 щомісячно сплачує Стороні-1: за право користування програмними продуктами, зазначених в п. 1.2. Договору, кошти в сумі 392 645,00 (триста дев`яносто дві тисячі шістсот сорок п`ять гривень 00 копійок), без ПДВ. За надані послуги, які зазначені в п. 1.3. Договору, кошти в сумі 39 930,00 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 6 655,00 (шість тисяч шістсот п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок).

У 2023 році Сторона-2 щомісячно сплачує Стороні-1: за право користування програмними продуктами, зазначених в п. 1.2. Договору, кошти в сумі 431 910,00 (чотириста тридцять одна тисяча дев`ятсот десять гривень 00 копійок), без ПДВ. За надані послуги, які зазначені в п. 1.3. Договору, кошти в сумі 43 923,00 (сорок три тисячі дев`ятсот двадцять три гривні 00 копійок), в тому числі ПДВ 7 320,50 (сім тисяч триста двадцять гривень 50 копійок).

У 2024 році Сторона-2 щомісячно сплачує Стороні-1: за право користування програмними продуктами, зазначених в п. 1.2. Договору, кошти в сумі 475 101,00 (чотириста сімдесят п`ять тисяч сто одна гривня 00 копійок), без ПДВ. За надані послуги, які зазначені в п. 1.3. Договору, кошти в сумі 48 318,00 (сорок вісім тисяч триста вісімнадцять гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 8 053,00 (вісім тисяч п`ятдесят три гривні 00 копійок).

Строк проведення розрахунків складає 90-то календарних днів після завершення звітного місяця.

Згідно п. 3.2 договору за підсумками звітного місяця Сторона-1 складає Акт приймання-передачі, який до 7 числа місяця наступного за звітним, надає Стороні-2.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що Сторона-2 протягом п`яти робочих днів з дня отримання Акту підписує його та повертає один примірник Акту або мотивовану відмову від його підписання на адресу Сторони-1. У випадку ненадання у зазначений строк Стороні-1 підписаного Акту або мотивованої відмови, послуги вважаються наданими належним чином і такими, що підлягають оплаті Стороною-2.

Підписання Акту приймання-передачі представником Сторони-1 є підтвердженням відсутності претензій з його боку щодо дотримання авторських прав, цілей та способів реалізації Стороною-2 права на користування програмними продуктами.(п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору сторони домовились, що обмін Актами приймання-передачі послуг відбувається за допомогою програмного забезпечення «М-Е.Dос», при цьому документи в електронному вигляді скріплюються електронним цифровим підписом кожної із Сторін.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що Сторона-1 зобов`язана щомісячно надавати Стороні-2 Акт приймання-передачі в порядку, передбаченому пунктом 3.2. Договору; Підписувати Акти приймання-передачі у разі дотримання Стороною-2 умов здійснення права користування.

Згідно п. 4.2 Договору Сторона-1 має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за цим Договором.

Сторона-2 на підставі положень п. 4.3 Договору зобов`язана серед іншого своєчасно та в повному обсязі проводити оплати за цим Договором.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у разі порушення Стороною-2 строків оплати, визначених розділом 3 цього Договору, Сторона-2 сплачує Стороні-1 пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 8.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, діє з 01.09.2021р. по 31.12.2024р. включно, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Згідно п. 8.2 договору цей договір може бути розірваний будь-якою стороною шляхом письмового попередження іншої сторони за один місяц3ь до розірвання.

Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

01.06.2022р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору № 38А290-26430-21 від 01.09.2021р., згідно п. 1 якої Сторони домовилися викласти з 01.06.2022 року пункт 3.1 Договору у наступній редакції:

« 3.1. У 2021 році Сторона-2 щомісячно сплачує Стороні-1:

- за право користування програмними продуктами, зазначених в п. 1.2. Договору, кошти в сумі 356 950,00 (триста п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень 00 копійок), без ПДВ.

-за надані послуги, які зазначені в п. 1.3. Договору, кошти в сумі 36 300,00(тридцять шість тисяч триста гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 6 050,00(шість тисяч п`ятдесят гривень 00 копійок).

У 2022 році Сторона-2 щомісячно сплачує Стороні-1:

-за право користування програмними продуктами, зазначених в п. 1.2. Договору, кошти в сумі 392 645,00(триста дев`яносто дві тисячі 00 копійок), без ПДВ.

-за надані послуги, які зазначені в п. 1.3. Договору, кошти в сумі 39 930,00(тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 6 655.00 (шість тисяч шістсот п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок).

У 2023 році Сторона-2 щомісячно сплачує Стороні-1:

-за право користування програмними продуктами, зазначених в п. 1.2. Договору, кошти в сумі 431 910,00 (чотириста тридцять одна тисяча дев`ятсот десять гривень 00 копійок), без ПДВ.

-за надані послуги, які зазначені в п. 1.3. Договору, кошти в сумі 43 923,00 (сорок три тисячі дев`ятсот двадцять три гривні 00 копійок), в тому числі ПДВ 7 320,50 (сім тисяч триста двадцять гривень 50 копійок).

У 2024 році Сторона-2 щомісячно сплачує Стороні-1:

-за право користування програмними продуктами, зазначених в п. 1.2. Договору, кошти в сумі 475 101,00 (чотириста сімдесят п`ять тисяч сто одна гривня 00 копійок), без ПДВ.

-за надані послуги, які зазначені в п. 1.3. Договору, кошти в сумі 48 318,00 (сорок вісім тисяч триста вісімнадцять гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 8 053,00 (вісім тисяч п`ятдесят три гривні 00 копійок).

Строк проведення розрахунків - до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг та користування програмними продуктами».

Дана додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками.

27.03.2023р. . між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору № 38А290-26430-21 від 01.09.2021р., згідно п. 1 якої Сторони домовились викласти пункт 4.2. Договору у наступній редакції: « 4.2. Сторона-1 має право: своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за цим Договором; достроково розірвати цей Договір з повідомленням Сторони-2 про розірвання договору за 5 календарних днів до дати розірвання.».

Відповідно до п. 2 додаткової угоди сторони вирішили викласти п. 8.2. Договору у наступній редакції: « 8.2. Цей Договір може бути розірваний в односторонньому порядку: Стороною-1 шляхом письмового попередження Сторони-2 за 5 календарних днів до дати розірвання, Стороною-2 шляхом письмового попередження Сторони-1 за один місяць до дати розірвання.».

Дана додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками.

Згідно умов договору позивач надав відповідачу у серпні 2023 року та вересні 2023 року права та послуги, передбачені Договором, на загальну суму 1124430,00 грн., що підтверджується Актами надання послуг №РКЦ73000677 від 30.09.2023р., №РКЦ73000634 від 31.08.2023р., які сформовано та направлено до АТ «Хмельницькгаз» за допомогою системи електронного документообігу «М.Е.Dос» у вигляді електронних документів.

Відповідач за отримані послуги з позивачем не розрахувався. Таким чином, станом на момент подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 1124430,00 грн.

Враховуючи, що відповідач не розрахувався за надані послуги, позивач звернувся до суду із даним позовом в якому просить стягнути з відповідача 1356661,36 грн., з яких 1124430,00 грн. основного боргу відповідно до договору № 38А290-26430-21 від 01.09.2021р., 28371,54 грн. інфляційних втрат, 15750,86 грн. 3% річних та 188108,96 грн. пені.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України, встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України, встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України, визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України, можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що позивач на виконання своїх зобов`язань за Договором надав відповідачу право строкового платного користування програмними продуктами в тому числі оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу та консультаційні послуги по їх використанню (далі Послуги), а відповідач зобов`язався сплатити за надані права та послуги обумовлені цим Договором суму (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору програмні продукти, на які передається право користування: особистий кабінет на сайті http://104.uа; мобільний додаток «104 mobile» Аndroid; мобільний додаток «104 mobile» IOS; особистий кабінет юридичних осіб « 104 бізнес»; чат-бот для месенджера Viber, з функцією оплати Маsterpass; чат-бот для месенджера Теlegram, з функцією оплати Маsterpass.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3.1 додаткової угоди №1 від 01.06.2022 до договору № 38А290-26430-21 від 01.09.2021р., у 2023 році Сторона-2 щомісячно сплачує Стороні-1: за право користування програмними продуктами, зазначених в п. 1.2. Договору, кошти в сумі 431 910,00 (чотириста тридцять одна тисяча дев`ятсот десять гривень 00 копійок), без ПДВ.

-за надані послуги, які зазначені в п. 1.3. Договору, кошти в сумі 43 923,00 (сорок три тисячі дев`ятсот двадцять три гривні 00 копійок), в тому числі ПДВ 7 320,50 (сім тисяч триста двадцять гривень 50 копійок).

Строк проведення розрахунків - до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг та користування програмними продуктами».

Згідно п. 3.2 договору за підсумками звітного місяця Сторона-1 складає Акт приймання-передачі, який до 7 числа місяця наступного за звітним, надає Стороні-2.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що Сторона-2 протягом п`яти робочих днів з дня отримання Акту підписує його та повертає один примірник Акту або мотивовану відмову від його підписання на адресу Сторони-1. У випадку ненадання у зазначений строк Стороні-1 підписаного Акту або мотивованої відмови, послуги вважаються наданими належним чином і такими, що підлягають оплаті Стороною-2.

Підписання Акту приймання-передачі представником Сторони-1 є підтвердженням відсутності претензій з його боку щодо дотримання авторських прав, цілей та способів реалізації Стороною-2 права на користування програмними продуктами.(п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору сторони домовились, що обмін Актами приймання-передачі послуг відбувається за допомогою програмного забезпечення «М-Е.Dос», при цьому документи в електронному вигляді скріплюються електронним цифровим підписом кожної із Сторін.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості, яка утворилась за надані послуги у серпні та вересні 2023 року.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від відповідача не надійшло.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 1124430,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заперечень відповідача, що послуги протягом серпня, вересня позивачем не надавались, підтвердженням чого слугує не підписання відповідачем акта про надання послуги № РКЦ73000677 від 30.09.2023р., а також те, що відповідач не проводив оплату за надані послуги, судом зазначається, що відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що Сторона-2 протягом п`яти робочих днів з дня отримання Акту підписує його та повертає один примірник Акту або мотивовану відмову від його підписання на адресу Сторони-1. У випадку ненадання у зазначений строк Стороні-1 підписаного Акту або мотивованої відмови, послуги вважаються наданими належним чином і такими, що підлягають оплаті Стороною-2.

Таким чином, суд приходить до висновку, що не підписання акту наданих послуг без вмотивованої відмови не свідчить, що такі послуги не були надані, а вважаються такими, що були надані та підлягають оплаті.

Крім того, судом враховується, що не проведення відповідачем оплати за надані послуги, вказане може свідчити лише про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, а не про ненадання послуг позивачем.

Щодо нарахування позивачем пені судом враховується наступне.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у разі порушення Стороною-2 строків оплати, визначених розділом 3 цього Договору, Сторона-2 сплачує Стороні-1 пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як передбачено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

З урахуванням умов договору № 38А290-26430-21 від 01.09.2021р. та норм чинного законодавства АТ «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» нараховано до стягнення пеню в сумі 188108,96 грн. за період з 25.07.2023 по 26.01.2024р.

За таких обставин, враховуючи зазначені вимоги законодавства, суд прийшов до висновку що позов в частині стягнення пені обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню частково на суму 187892,05 грн., у зв`язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування пені. В позові, в частині стягнення з відповідача пені на суму 216,91 грн., суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідач у відзиві на позов просить зменшити розмір пені, який підлягає стягненню, на 99,99 %.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана стаття кореспондується зі ст.233 ГК України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 у справі № 703/1181/16-ц).

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Суд враховує правову позицію, викладену в рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 р., про те, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

При цьому, зменшення суми неустойки є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (позиція Верховного суду, викладена в постановах від 01.08.2019 р. у справі № 922/2932/18, від 08.10.2019 р. у справі № 922/2930/18, від 08.10.2019 р. у справі № 923/142/19, від 09.10.2019 р. у справі №904/4083/18).

У відзиві на позов відповідач зазначив, що утворення та накопичення збитків у товариства обумовлюється позбавленням ліцензії на розподіл природного газу, який прямо вплинув на фінансові можливості, а саме виникла дебіторська заборгованість, через наявний дефіцит коштів пов`язаний із систематичними неплатежами за спожиті послуги з боку населення та юридичних осію, які знаходяться під захистом критичної інфраструктури під час воєнного стану, наявність кредиторської заборгованості, виплати заробітної плати та сплати податків та зборів.

Враховуючи наведене, у зв`язку з скрутним фінансовим становищем товариства, відповідач просив зменшити розмір заявленої до стягнення пені.

Виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, а також те, що відповідач знаходиться в скрутному положенні, беручи до уваги, що окрім пені позивач нараховує 3% річних та інфляційні, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених вчасно коштів відповідачем, а також те, що сплата пені у повному обсязі у даному випадку зачіпає майнові інтереси відповідача, суд вважає за можливе застосувати ч.3 ст.551 ЦК України і ч.1 ст.233 ГК України та зменшити розмір нарахованої позивачем пені на 50% і стягнути з відповідача пеню в сумі 93946,03 грн. Таке зменшення розміру пені суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 15750,86 грн. за сукупний період з 25.07.2023 по 26.01.2024 та інфляційні втрати у розмірі 28371,54 грн. за період вересня 2023р. по грудень 2023р.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно здійснено дані нарахування, відповідно, позовні вимоги позивача в частині стягнення 28371,54 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

В свою чергу, позов в частині стягнення з відповідача 3% річних, суд вважає за необхідне задовольнити частково на суму 15750,60 грн., у зв`язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування 3% річних. В позові, в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 0,26 грн., суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідач у відзиві на позов просить зменшити 3% річних та інфляційні втрати, які підлягають стягненню, на 99,99 %. В обґрунтування посилається на те, що товариству зупинено дію ліцензії з розподілу природного газу з 30.09.2023р., з воєнним станом в державі; з належністю підприємства до критичної інфраструктури і надання ним життєвоважливих послуг енергозабезпечення (послуг розподілу природного газу), а відтак виконання ним особливих завдань перед державою в умовах воєнного стану; з необхідністю безперебійного функціонування газорозподільної системи, що включає постійну готовність боржника до відновлення пошкоджених виробничих потужностей та інфраструктури у разі руйнувань під час обстрілів регіону, що вказує на потребу у забезпеченні життєдіяльності підприємства з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій під час воєнного стану; враховуючи законодавчі обмеження на стягнення заборгованості із споживачів за спожиті послуги під час воєнного стану, що негативно впливає на фінансовий стан боржника; враховуючи залучення потужностей підприємства на потреби ЗСУ.

Проаналізувавши аргументи сторін та здійснивши аналіз чинного законодавства, суд зазначає таке:

Стаття 233 ГК України, регулює питання зменшення розміру штрафних санкцій. Так, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Поряд з наведеним, статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, частиною першою цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У частині другій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Зазначена норма передбачає, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов`язання, має компенсаційний, а не штрафний характер.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто такі проценти є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов`язань.

Отже за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 922/175/18).

За таких обставин, суд приходить висновку, що 3% річних та інфляційні втрати входять до складу основного боргу, а чинне цивільне законодавство не передбачає можливості суду зменшувати основний борг. Тому не може бути зменшено і розмір наведених вимог, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Враховуючи викладене вище, а також те, що факт порушення відповідачем договірних зобов`язань судом встановлений і по суті останнім не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 1124430,00 грн. боргу, 93946,03 грн. пені, 28371,54 грн. інфляційних втрат та 15750,60 грн. 3 % річних. В частині стягнення 94162,93 грн. пені та 0,26 грн. 3% річних суд відмовляє.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При розподілі судових витрат враховано, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки (пені) покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки (пені).

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "104. ЮА" м. Київ до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" м. Хмельницький про стягнення 1356661,36 грн. задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (пр. Миру, 41, м. Хмельницький, 29000; ідентифікаційний код 05395598) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" (пр. Корольова Академіка,1, м. Київ, 03134; ідентифікаційний код 39142689) - 1124430,00 грн. (один мільйон сто двадцять чотири тисячі чотириста тридцять гривень 00 коп.) основної заборгованості, 28371,54 грн. (двадцять вісім тисяч триста сімдесят одна гривня 54 коп.) інфляційних втрат, 15750,60 грн. (п`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят гривень 60 коп.) 3% річних, 93946,03 грн. (дев`яносто три тисячі дев`ятсот сорок шість гривень 03 коп.) пені, 20346,66 грн. (двадцять тисяч триста сорок шість гривень 66 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У стягненні 94162,93 грн. пені та 0,26 грн. 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано та складено 02.05.2024р.

Суддя С.В. Гладій

Виготовлено в 3 примірниках:

1 - до справи,

2 - позивачу (електронний суд)

3 - відповідачу (електронний суд)