Рішення

від 09.05.2024 по справі 924/142/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"09" травня 2024 р. Справа № 924/142/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю « 104.ЮА» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "104. ЮА" м. Київ

до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" м. Хмельницький

про стягнення 1356661,36 грн.

Представники сторін:

від позивача: Вук У.І. адвокат згідно ордеру ВС №1263721 від 26.02.2024р.

від відповідача: Карасевич В.А. за довіреністю №01Др-1-0124 від 09.01.2024р.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "104. ЮА" м. Київ звернулося з позовною заявою до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" м. Хмельницький про стягнення 1356661,36 грн., з яких 1124430,00 грн. основної заборгованості, 28371,54 грн. інфляційних втрат, 15750,86 грн. 3% річних, 188108,96 грн. пені.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.04.2024р. позов товариства з обмеженою відповідальністю "104. ЮА" м. Київ до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" м. Хмельницький про стягнення 1356661,36 грн. задоволено частково.

Стягнуто з акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" - 1124430,00 грн. основної заборгованості, 28371,54 грн. інфляційних втрат, 15750,60 грн. 3% річних, 93946,03 грн. пені, 20346,66 грн. витрат зі сплати судового збору.

30.04.2024р. позивачем на адресу суду було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 135666,14 грн. судових витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Ухвалою суду від 01.05.2024р. заяву товариства з обмеженою відповідальністю « 104.ЮА» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №924/142/24 призначити до розгляду в судовому засіданні на 09.05.2024 р.

Відповідач надіслав клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, в якому просить у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити в повному обсязі. Посилається на те, що заявлена представником ТОВ "104.ЮА" сума судових витрат не є в повній мірі співмірна з обсягом виконаних адвокатом робіт, зазначених у заяві, виходячи із критерію реальності наданих послуг.

Зазначає, що враховуючи кількість сторін, предмет спору, обсяг доказів, ступінь важкості справи, дана справа не є складною для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію.

Звертає увагу на те, що підготовка позовної заяви, відповіді на відзив, додаткових письмових пояснень, з огляду на їх правовий зміст, не вимагали від адвоката істотних витрат часу та професійних здібностей.

Вважає, що загальна сума, зазначена у заяві є неспівмірною із складністю справи та обсягом наданих юридичних послуг представником позивача.

Також зазначає, що дана справа є не великої складності, тому здійснення правового аналізу документів, що були підставою позову, а саме: акт наданих послуг (2 сторінки), протокол руху документа (3 сторінки), договір про надання послуг з 2 додатковими угодами (7 сторінок), та один лист (2 сторінки) не потребувало 8 годин роботи адвоката.

Щодо надання клієнту усної консультації з приводу можливих способів захисту його законних прав та законних інтересів 1 год., посилається на те, що відповідно до п.1.2 договору про надання правової допомоги №38А360-610-23 від 22 грудня 2023 року, виконавець надає юридичні послуги щодо консультацій з питань господарського, фінансового, банківського цивільного та інших галузей права, в межах що стосуються діяльності замовника, в зв`язку з чим, вважає, що надання консультацій в повній мірі охоплюються п. 1.2 Договору про надання правової допомоги №38А360-610-23 від 22 грудня 2023 року, надані в межах здійснення комплексного забезпечення товариства, та не можуть покладатись на відповідача.

Окрім того, зазначає, що окремо адвокатом витрачено 8 годин часу на підготовку та подання через підсистему ЄСІСТ «Електронний Суд» позовної заяви, що є завищеним, враховує, що на аналіз долучених додатків до позову на 14 сторінках було також витрачено 8 годин. Крім того, адвокатом заявляється, що останнім було витрачено 3 години на підготовку до розгляду справи по суті, яке тривало з виходом судді до нарадчої кімнати лише 1 год.

Відповідач вважає, що не є наданням правничої допомоги складання та подання до суду клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, на що представником позивача було витрачено 1 годину.

Звертає увагу на те, що участь у судових засіданнях 04.03.2024, 19.03.2024, 02.04.2024 та 23.04.2024 не тривали у такій кількості годин, як про це зазначається заявником у звіті про фактично надані послуги.

Відповідач вважає, що підготовка до цієї справи в суді першої інстанції не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи. Також зазначає, що дана справа є справа низької складності, за будь-яких обставин не потребувала такої кількості затрат часу, як це визначено в описі робіт, та в повні й мірі охоплюється наданням комплексного забезпечення ведення претензійно-позовної роботи Замовника на підставі договору про надання правової допомоги №38А360-610-23 від 22 грудня 2023 року, укладеним між АО «Ліґал інлайтен» та ТОВ « 104.ЮА».

Щодо компенсації за рахунок Відповідача заявленого «гонорару успіху», відповідач вважає, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Зазначає, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Звертає увагу, що представником позивача заявлено до стягнення гонорар успіху в розмірі 67 833,07 грн. за договором про надання правової допомоги №38А360-610-23 від 22 грудня 2023 року. та що дана сума визначена як гонорар успіху у випадку прийняття судом позитивного на користь Замовника судового рішення.

Відповідач вважає, що справа №924/142/24 є незначної складності і покладення на відповідача гонорару успіху є неспіврозмірним та необґрунтованими.

Звертає увагу на те, що АТ «Хмельницькгаз» станом на сьогодні не являється Оператором ГРМ, не здійснює діяльність з розподілу природного газу (що являлось основним видом діяльності товариства) та не отримує фактично доходів, окрім як стягнення заборгованості, яка утворилась до 01.10.2023 року, а також фактів недоведеності представником позивача критеріїв розумності, необхідності, реальності, обґрунтованості та співмірності понесених судових витрат на правничу допомогу.

В судовому засіданні 09.05.2024р. представник позивача підтримала заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та просить задоволити її в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.05.2024р. заперечує проти заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу та просить в задоволенні заяви відмовити в повному обсязі.

При розгляді заяви представника позивача про розподіл судових витрат суд враховує наступне.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.04.2024р. у справі №924/142/23 позов задоволено частково.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2024р. позивач на електронний суд надіслав заяву про стягнення з відповідача судових витрат в розмірі 135666,14 грн..

Згідно з ч.7 ст.116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга чи інші документи чи матеріали чи грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

З огляду на викладене, заяву подано в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Разом з позовною заявою, яка була першим документом позивача, останній подав попередній розрахунок суми судових витрат, який складав 135666,14 грн..

Заява представника позивача про розподіл судових витрат, згідно з якою останній просить стягнути з відповідача 135666,14 грн. витрат на правову допомогу адвоката надійшла до суду 30.04.2024р.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленого у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Отже, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Як вбачається із наданих доказів, 22.12.2023р. між ТОВ « 104.ЮА» (Замовник) та адвокатським об`єднанням «Лігал Інлайтен» (Виконавець) укладено договір про надання правової допомоги № 38А360-610-23 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого Виконавець зобов`язується надавати комплекс послуг правничої допомоги, а Замовник приймати та оплачувати їх.

Відповідно до п. 1.2. договору виконавець надає юридичні послуги (надалі - Послуги) за наступними напрямками: правнича допомога у проведенні претензійно-позовної роботи Замовника; оперативне інформування про стан розгляду судових справ, учасником яких є Замовник; узагальнюючі консультації з питань українського законодавства, яким регулюються господарські, адміністративні, цивільні, земельні, фінансові, трудові та інші види правовідносин; узагальнюючі консультації з питань господарського, фінансового, банківського, цивільного та інших галузей права України, в межах, що стосується діяльності Замовника; аналіз судової практики в частині, що стосується діяльності Замовника, надання Замовнику практичних пропозицій та рекомендацій за наслідками такого аналізу; надання правничої допомоги у проведенні заходів примусового виконання виконавчих документів органами Державної виконавчої служби України; консультації працівникам Замовника з правових питань; інші юридичні послуги, за домовленістю сторін.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що вартість послуг Виконавця, з урахуванням ПДВ 20%, складається з: плати, що розраховується як 5% від ціни позову (-ів), поданого (-их) Виконавцем в інтересах Замовника. Плати, що розраховується як 5% від ціни позову (-ів), поданого (-их) Виконавцем в інтересах Замовника, у випадку прийняття судом позитивного на користь Замовника судового рішення (гонорар успіху). Плати, що розраховується як 50 % від стягнутих та/або перерахованих на користь Замовника, внаслідок претензійно-позовної роботи Виконавця, коштів штрафних та/або фінансових санкцій (інфляційні нарахування, проценти річних, пеня).

Згідно п. 3.2 договору строк розрахунків за договором: оплата за отримання правничої допомоги (п.3.1. Договору) перераховується Замовником на рахунок Виконавця до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулось фактичне зарахування на банківський рахунок Замовника коштів.

Відповідно до п. 3.3 договору Виконавець, не пізніше 5 числа місяця, наступного за тим, в якому судове рішення, винесене на користь Замовника набрало законної сили, надсилає Замовнику у електронному вигляді Акти приймання-передачі послуг, що складені на підставі звітів працівників Виконавця. Звіти працівників Виконавця про фактично надані послуги надаються в електронному вигляді. Замовник підписує Акт приймання-передачі або надсилає Виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 5 календарних днів після одержання Акта приймання-передачі. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за звітним, Виконавець не одержить від Замовника підписаний Акт приймання-передачі або мотивовану відмову від його підписання, Сторони визнають, що Акт приймання-передачі послуг вважається підписаним, а Послуги наданими Виконавцем і прийнятими Замовником в обсязі і на умовах, зазначених у такому Акті приймання-передачі.

Сторони домовились, що обмін Актами приймання-передачі послуг відбувається за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Рос». при цьому документи в електронному вигляді скріплюються електронним цифровим підписом кожної із Сторін. (п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє в частині надання послуг з 22.12,2023р. по 31.12.2025р. включно, а в частині проведення розрахунків до їх остаточного завершення.

Договір підписаний та скріплений відтисками печаток сторін.

24.04.2024р. між сторонами підписано акт про надання послуг згідно договору надання правничої допомоги №38В360-610-23 від 22.12.2023р., згідно якого Виконавець надав, а Замовник отримав послуги згідно Договору надання правничої допомоги №38А360-610-23, а саме забезпечив супроводження розгляду справи №924/142/24 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю « 104.ЮА» (далі ТОВ « 104. ЮА») до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» (далі АТ «Хмельницькгаз») про стягнення 1124430,00 грн. заборгованості за Договором №38А290-26430-21 від 01.09.2021 року, 188108,96 грн. пені, 15750,86 грн. 3 % річних, 28371,54 грн. інфляційних втрат, у Господарському суді Хмельницької області.

Відповідно до п. 2 акту, за результатами розгляду справи у Господарському суді Хмельницької області рішенням суду від 23.04.2024 року: стягнуто з АТ "Хмельницькгаз" на користь ТОВ " 104.ЮА" 1124430,00 грн. основного боргу, 93946,03 грн. пені, 15750,66 грн. 3% річних, 28371,54 грн. інфляційних втрат.

Згідно п. 3 акту вартість наданих послуг становить: згідно п. 3.1.1. Договору надання правничої допомоги №38А360-610-23 від 22 грудня 2023 року - 67833,07 грн. - плата, що розраховується як 5% від ціни позову, поданого Виконавцем в інтересах Замовника; згідно п. 3.1.2. Договору надання правничої допомоги №38А360-610-23 від 22 грудня 2023 року - 67833,07 грн. - плата, що розраховується як 5% від ціни позову, поданого Виконавцем в інтересах Замовника, у випадку прийняття судом позитивного на користь Замовника судового рішення (гонорар успіху). Вартість послуг наданих по справі № 924/142/24, згідно п. 3.1.1. та п.3.1.2. Договору надання правничої допомоги №38А360-610-23 від 22 грудня 2023 року, становить 135666,14 грн.

Даний акт підписаний сторонами та скріплений печатками.

Позивачем надано звіт про фактично надані послуги адвокатським об`єднанням «Лігал Інлайтен» для надання правничої допомоги, а саме:

22.01.2024р. здійснення правового аналізу наданих Клієнтом документів, що стосуються предмету договірних відносин, порядку направлення та підписання Актів наданих послуг, строків та порядку розрахунків, витраченого адвокатом часу 8 год.;

23.01.2024р., надання Клієнту усної консультації з приводу можливих способів захисту його прав та законних інтересів за результатами правового аналізу наданих Клієнтом документів та законодавства України, що стосуються порядку здійснення розрахунків та нарахування штрафних санкцій за прострочення здійснення розрахунків, витраченого адвокатом часу 1 год.;

30.01.2024р. підготовка та подання на адресу АТ «Хмельницькгаз» та до Господарського суду Хмельницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" позовної заяви з додатками про стягнення заборгованості, витраченого адвокатом часу 8 год.;

23.02.2024р. ознайомлення зі змістом та правовий аналіз відзиву відповідача на позовну заяву, витраченого адвокатом часу 1 год.;

27.02.2024р. складання та подання до суду через «Електронний суд» клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, витраченого адвокатом часу 1 год.;

29.02.2024р. складання відповіді на відзив відповідача на позовну заяву, направлення відповіді на відзив відповідачу та до суду через «Електронний суд», витраченого адвокатом часу 4 год.;

04.03.2024р. участь в судовому засіданні, витраченого адвокатом часу 1 год.;

15.03.2024р. ознайомлення зі змістом та правовий аналіз заперечення відповідача на відповідь на відзив, витраченого адвокатом часу 1 год.;

18.03.2024р підготовка та подання на адресу АТ «Хмельницькгаз» та до Господарського суду Хмельницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" додаткових письмових пояснень у справі, витраченого адвокатом часу 2 год.;

19.03.2024р. участь в судовому засіданні, витраченого адвокатом часу 1 год.;

02.04.2024р. участь в судовому засіданні, витраченого адвокатом часу 0,5 год.;

22.04.2024р., підготовка до розгляду справи до суті, витраченого адвокатом часу 3 год.;

23.04.2024р. участь в судовому засіданні, витраченого адвокатом часу 1 год.

Суд приймає до уваги, що позовна заява у даній справі, відповідь на відзив, додаткові пояснення по справі та клопотання, які подані представником позивача на адресу суду, підписані адвокатом Булат Н.О. та Вук У.І. Вказані представники приймали участь у засіданнях 04.03.24р., 19.03.2024, 02.04.2024, 23.04.24р..

Також надання адвокатами Булат Н.О. та Вук У.І. професійної правничої допомоги ТОВ «104.ЮА» у Господарському суді Хмельницької області при розгляді справи №924/142/24 підтверджується ордером на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1257158 від 29.01.2024р. на ім`я Булат Н.О. та ВС №1263721 від 26.02.2024р. на ім`я Вук У.І.

Таким чином, позивач згідно з вимогами ст. 74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №924/142/24 у Господарському суді Хмельницької області.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2021 у справі №922/743/20, від 24.11.2020 у справі №911/4242/15.

В той же час відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд в тому числі і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткові постанови від 28.04.2021 у справі №902/1051/19 та від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм ст. 3, 11, 15 ГПК України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем подано до суду заяву про зменшення розміру правничої допомоги, відповідно до змісту якої останній зазначає, що подані представником позивача докази понесення витрат на правничу допомогу на його думку, а саме: підготовка до даної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, що дана справа є низької складності та не потребувала великої кількості затрат часу та не містила значного обсягу письмових документів, що підлягали аналізу позивачем у цій справі, крім того розгляд справи був не тривалим. Крім того зазначає, що спір у даній справі є незначним спором з юридичної точки зору, а тому вважає, що заявлена сума компенсації витрат є надмірною, а сума вимог необґрунтованою.

Щодо прохання представника відповідача про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

А отже із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, суд вважає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У своїй постанові від 20 листопада 2020 року № 910/13071/19, Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Однак, на думку суду, витрати на правничу допомогу у розмірі 135666,14 грн. у даній справі не є співмірним із складністю справи, з часом витраченими на виконання робіт та з обсягом наданих робіт, виною позивача у даній справі.

Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Відповідно, великої кількості законів і підзаконних нормативно - правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини також не передбачають.

За таких обставин, враховуючи принцип диспозитивності, принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та принцип змагальності сторін, суд зауважує, що обов`язок обґрунтування недобросовісності дій сторони (у даному випадку дій позивача) покладено на іншу сторону (відповідача), а не на суд.

Отже, при здійсненні розподілу витрат судом надано правову оцінку обґрунтованості заявлених витрат з врахуванням критеріїв: пов`язаності витрат з розглядом справи; обґрунтованості та пропорційності їх розміру до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З огляду на такі обставини суд вважає за можливе застосувати положення частини 5 статті 129 ГПК України та врахувати під час вирішення питання про розподіл судових витрат наведені вище обставини. На думку суду заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу не є в повній мірі обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат, суд робить висновок про те, що обґрунтованим, розумним, справедливим та співрозмірним у даному випадку є призначення позивачу 50000 грн. 00 коп. компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Окрім того, суд зазначає, що розподіляючи витрати за послуги адвоката останній вказує, що наявні в матеріалах справи докази понесення судових витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі за рахунок іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Адвокат та Клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.

Проте, інший учасник у справі, на якого просить Клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За таких обставин, надаючи оцінку заявлених до стягнення витрат позивача на оплату послуг адвоката у справі, суд зробив висновок про часткове покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю « 104 ЮА,» про розподіл судових витрат у справі №924/142/24 задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (пр. Миру, 41, м. Хмельницький, 29000; ідентифікаційний код 05395598) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" (пр. Корольова Академіка,1, м. Київ, 03134; ідентифікаційний код 39142689) 50000,00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 14.05.2024р.

СуддяС.В. Гладій

Віддрук: 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (електронний суд)

4 - відповідачу 1 (електронний суд)