Ухвала

від 02.05.2024 по справі 910/17940/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"02" травня 2024 р.Справа № 910/17940/23

м. Хмельницький

Суддя Господарського суду Хмельницької області Музика М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного підприємства "Айснет", м. Вінниця

до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, м. Хмельницький

про стягнення 107 550,00 грн. матеріальної шкоди,

представники сторін:

позивача: адвокат Чугуєнко Д.В. - згідно ордеру серії АІ № 1546851 від 20.03.2024 року (в режимі відеоконференції);

відповідача: Ліщишин О.А. - згідно довіреності від 11.11.2021 року;

ВСТАНОВИВ:

у листопаді 2023 року позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до держави Україна в особі Міністерства внутрішніх справ, м. Київ про стягнення 107 550,00 грн. матеріальної шкоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 року відкрито провадження у справі №910/17940/23, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 16.01.2024 року замінено відповідача - Міністерство внутрішніх справ України на належного - Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (29017, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 7, ідентифікаційний код 40108578). Позовну заяву Приватного підприємства "Айснет" до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про стягнення 107 550,00 грн. передано за підсудністю до Господарського суду Хмельницької області.

28.02.2024 року справа №910/17940/23 надійшла до Господарського суду Хмельницької області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024 року передана для розгляду судді Музиці М.В.

Ухвалою суду від 29.02.2024 року прийнято справу №910/17940/23 до провадження суддею Музикою М.В., призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 18.04.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.05.2024 року.

18.04.2024 року від позивача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання, визнання поважними причини неподання доказу - копії протоколу огляду та затримання транспорту від 01.10.2018 року, поновлення цього строку та долучення вказаного доказу.

Клопотання мотивує тим, що зазначений документ з технічних причин не завантажився до додатків у системі Електронного суду, проте, має важливе значення для вирішення спору.

Відповідач у запереченнях на клопотання просить відмовити в поновленні строку. В обґрунтування заперечень зазначає, що представником позивача не заявлялось жодних клопотань щодо долучення доказів до закриття підготовчого провадження, а в період з 22.11.2023 року (формування позовної заяви в системі "Електронний суд") до 18.04.2024 року було достатньо часу для перевірки завантаження всіх необхідних додатків.

З приводу клопотання позивача в частині повернення до стадії підготовчого провадження судом враховується правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №204/6085/20, згідно якої суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Проте, необхідність долучення доказу, поданого з пропуском строку, на переконання суду, не є тією вагомою підставою, яка свідчить про необхідність повернення до стадії підготовчого провадження.

Зокрема, докази, подані з пропуском строку, встановленого законом, можуть бути прийняті судом, в тому числі, після закриття підготовчого провадження за умови поновлення такого строку.

Стаття 207 ГПК України унормовує, що на стадії розгляду справи по суті суддя з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку для подання доказу та його долучення, суд дійшов висновку про його задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Як вбачається із практики Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Так, при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці та бути ефективним" (рішення ЄСПЛ у справі "Белле проти Франції" від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права" (рішення ЄСПЛ у справі "Белле проти Франції" від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94, та "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10 квітня 2003 року, № 2672/03 і 69829/01). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права на звернення до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каваниллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95).

Формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами певних визначених законом процедур, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі "Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії", заява № 28090/95; від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії", заява № 38366/97; від 08 березня 2017 року у справі "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07).

Застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватися із урахуванням обставин конкретної справи та із забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень може призвести до порушення права особи на справедливий судовий розгляд.

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, потрібно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (постанова Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 520/11358/15-ц.

З огляду на викладені положення законодавства, з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин спору, суд вважає за належне задовольнити клопотання позивача від 18.04.2024 року про поновлення строку на подання доказу - копії протоколу огляду та затримання транспорту від 01.10.2018 року; поновити позивачу строк на подання вказаного доказу та долучити його до матеріалів справи.

В задоволенні клопотання позивача від 18.04.2024 року про повернення до стадії підготовчого засідання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 119, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні клопотання позивача від 18.04.2024 року про повернення до стадії підготовчого засідання.

Задовольнити клопотання позивача від 18.04.2024 року про поновлення строку на подання доказу - копії протоколу огляду та затримання транспорту від 01.10.2018 року.

Поновити позивачу строк на подання доказу - копії протоколу огляду та затримання транспорту від 01.10.2018 року, та долучити його до матеріалів справи.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення суддею, 02.05.2024 року, та не підлягає оскарженню.

повний текст ухвали складено 02.05.2024 року

СуддяМ.В. Музика

Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи; сторонам в електронні кабінети