Постанова

від 02.05.2024 по справі 910/15937/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/15937/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючої - Вронської Г.О., суддів - Баранця О.М., Кролевець О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Національного банку України

на постанову Північного апеляційного господарського суду

в складі колегії суддів: Алданової С.О., Євсікова О.О., Корсака В.А.

від 29.02.2024

у справі за позовом компанії MULREADY VENTURES LIMITED

до Національного банку України

про визнання незаконним та скасування рішення,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Компанія MULREADY VENTURES LIMITED (далі - Позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України (далі - Відповідач, Скаржник) про:

- визнання незаконним та скасування рішення правління Відповідача № 57 від 01.08.2023 щодо звернення стягнення на предмети іпотеки за іпотечним договором від 16.02.2015, укладеним між Відповідачем та Приватним акціонерним товариством "Білоцерківська теплоелектроцентраль", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., зареєстрованим за номером 746, іпотечним договором (наступна іпотека) від 17.06.2015, укладеним між Відповідачем та Приватним акціонерним товариством "Білоцерківська теплоелектроцентраль", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., зареєстрованим за номером 2928, а саме: на нерухоме майно єдиного майнового комплексу загальною площею 41 765,7 кв. м, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Запорожця Петра (нова назва - вул. Івана Кожедуба), 361, устаткування, обладнання, машини та інвентар, мережі та передавальні пристрої, транспортні засоби (1 461 одиниця обладнання та 28 одиниць автотранспорту), у рахунок погашення заборгованості Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" перед Відповідачем за кредитним договором шляхом продажу Відповідачем предметів іпотеки від свого імені на підставі статті 38 Закону України "Про іпотеку" Білоцерківській міській раді Київської області за ціною, визначеною Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейський центр консалтингу та оцінки", - 298 562 956 грн з урахуванням ПДВ;

- зобов`язання Відповідача організувати проведення електронних торгів з продажу предметів іпотеки за іпотечним договором від 16.02.2015, укладеним між Відповідачем та Приватним акціонерним товариством "Білоцерківська теплоелектроцентраль", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., зареєстрованим за номером 746, та іпотечним договором від 17.06.2015 № 2928 (наступна іпотека), укладеним між Відповідачем та Приватним акціонерним товариством "Білоцерківська теплоелектроцентраль", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., зареєстрованим за номером 2928.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі № 910/15937/23 позовну заяву та додані до неї документи повернуто компанії MULREADY VENTURES LIMITED на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

3. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що

- ухвалою від 31.10.2023 суд залишив без руху позовну заяву та надав Позивачу строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху;

- 14 листопада 2023 року представник Позивача ознайомився з матеріалами справи та отримав копію ухвали суду від 31.10.2023 про залишення позовної заяви без руху;

- зважаючи на дату отримання представником Позивача копії ухвали суду від 31.10.2023 про залишення позовної заяви без руху, якою було встановлено десятиденний строк на усунення недоліків, Позивач повинен був усунути недоліки позовної заяви у строк до 24 листопада 2023 року включно;

- станом на 27 листопада 2023 року жодні докази щодо усунення недоліків позовної заяви Позивач не надав;

- з огляду на невиконання Позивачем вимог ухвали суду щодо усунення недоліків позовної заяви, відповідна заява вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із позовною заявою.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 апеляційну скаргу Позивача на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 про повернення позовної заяви у справі № 910/15937/23 задоволено частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 скасовано, а справу № 910/15937/23 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі з урахуванням висновків, наведених у зазначеній постанові.

5. Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення таким:

- судом апеляційної інстанції встановлено, що 27 листопада 2023 року до відділу діловодства Господарського суду міста Києва на виконання вимог ухвали суду від 31.10.2023 про залишення позовної заяви без руху надійшла заява Позивача про усунення недоліків позовної заяви;

- дослідивши заяву про усунення недоліків, колегія суддів встановила, що Позивач надіслав вказану заяву до Господарського суду міста Києва через Акціонерне товариство "Укрпошта" 24 листопада 2023 року, що підтверджується відповідним поштовим штемпелем на конверті;

- оскільки заява про усунення недоліків подана до Акціонерного товариства "Укрпошта" 24 листопада 2023 року, а строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду першої інстанції від 31.10.2023, встановлено до 24 листопада 2023 року включно, передчасним є висновок суду першої інстанції про неусунення Позивачем недоліків позовної заяви у встановлений строк та, відповідно, про наявність підстав для повернення позовної заяви;

- доводи Відповідача щодо спливу десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви 12 листопада 2023, зважаючи, що представник Позивача має зареєстрований електронний кабінет у ЄСІТС, а також мав змогу ознайомитися з ухвалою суду від 31.10.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ще з 02 листопада 2023 року, відхиляються як такі, що спростовуються матеріалами справи, оскільки в останніх відсутні будь-які відомості щодо отримання судом першої інстанції повідомлення про доставлення копії судового рішення від 31.10.2023 до електронного кабінету Позивача;

- встановлено, що Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про вжиття заходів забезпечення позову (до подання позовної заяви), яку згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі № 910/15118/23 передано на розгляд судді Гулевець О.В.;

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 (суддя Гулевець О.В.), зокрема, заяву Позивача про забезпечення позову до його пред`явлення задоволено частково та вжито заходи забезпечення позову;

- відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2023 справу за позовною заявою Позивача передано судді Приходько І.В. При цьому згідно з протоколом прізвище судді Гулевець О.В. перебувало у переліку суддів, серед яких здійснювалося визначення судді для розгляду цієї справи;

- суд апеляційної інстанції погоджується з доводами Позивача, що позовна заява безпідставно не була передана судді, який був раніше визначений для розгляду цієї конкретної справи у зв`язку з поданням заяви про забезпечення позову.

При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що хоча Відповідач у апеляційній скарзі просить направити справу до Господарського суду міста Києва на стадію визначення складу суду, однак у частині третій статті 271 ГПК України наведений вичерпний перелік дій у випадку скасування судом апеляційної інстанції ухвали про повернення позовної заяви. Відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи

6. 12 березня 2024 року Відповідач із використанням підсистеми "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 у справі № 910/15937/23, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі № 910/15937/23 про повернення позовної заяви - залишити без змін.

7. На обґрунтування касаційної скарги Скаржник зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам статей 236, 237 ГПК України, оскільки апеляційний суд неповно та неправильно з`ясував обставини, які мають значення для справи, та не дослідив докази на їх підтвердження; неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права (застосувавши положення пункту 1 частини шостої статті 242 ГПК України, апеляційний суд не урахував положення частини п`ятої статті 242 ГПК України; апеляційний суд безпідставно не застосував положення пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України); не врахував правові висновки Верховного Суду щодо застосування правових норм, викладені в ухвалах Верховного Суду від 22.12.2023 у справі № 916/27/21, від 22.02.2024 у справі № 907/225/23, постановах Верховного Суду від 21.03.2023 у справі № 340/5463/20, від 05.09.2023 у справі № 906/1093/22, від 07.11.2023 у справі № 920/308/23.

Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги його доводи про те, що у матеріалах справи містяться докази наявності у представників Позивача, Лакусти О.І. та Мартиновського О.В., зареєстрованих електронних кабінетів у ЄСІТС з 17 березня 2020 року (відповідь 422819 від 16.01.2024) та з 23 березня 2020 року (відповідь 432799 від 19.01.2024), про що Скаржник неодноразово наголошував у відзиві на апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції також безпідставно не застосував положення пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України, відповідно до якого днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до "Картки руху документа", яка розміщена в електронному суді, ухвала від 31.10.2023 у справі № 910/15937/23 надійшла від Автоматичної системи документообігу судів (АСДС), дата створення - 31 жовтня 2023 року, дата доставки до електронного суду - 02 листопада 2023 року.

Оскільки адвокат Лакуста О.І., який подавав позов від імені Позивача, у позовній заяві навів свої ідентифікаційні дані (номер та дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю), суд апеляційної інстанції повинен був дослідити факт доставлення ухвали від 31.10.2023 до електронного кабінету адвоката.

Таким чином, Скаржник стверджує, що днем вручення Позивачу ухвали суду від 31.10.2023 є 02 листопада 2023 року - дата доставки судового рішення до електронного суду, у тому числі електронних кабінетів учасників справи.

Отже, за доводами Скаржника, з урахуванням приписів 113, 115, 116, 242 ГПК України, десятиденний строк, протягом якого Позивач має право на його усунення недоліків поданої позовної заяви, починається з 03 листопада 2023 року, а не з моменту отримання ним паперової копії ухвали 14 листопада 2023 року, як про це вказав апеляційний суд, та, відповідно, закінчився 13 листопада 2023 року (оскільки останнім днем, на який припадає закінчення строку 12 листопада 2023 року, є вихідним днем).

Стосовно тверджень про неповноважний склад суду Скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не урахував, що на момент постановлення ухвали від 31.10.2023 та оскаржуваної постанови єдиний процесуальний документ у справі № 910/15118/23, постановлений суддею Гулевець О.В., був скасований судом апеляційної інстанції, яка залишена без змін постановою Касаційного господарського суду від 12.02.2024.

8. Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

9. Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права та дійшов таких висновків.

10. Згідно з частиною другою статті 8 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону.

11. Частинами першою-третьою статті 6 ГПК України передбачено, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

12. Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

13. За змістом підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії, як визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи, вчиняються в такому порядку:

- до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу;

- після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

14. Рішенням Ради суддів України затверджене Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке визначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах (у тому числі місцевих та апеляційних господарських судах), яка забезпечує, зокрема об`єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження) (пункти 1.3.1, 1.4.3 цього Положення).

15. Відповідно до частини дев`ятнадцятої статті 32 ГПК України особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

16. Відповідно до пункту 2 параграфу 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно.

Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

17. 17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

18. Вища рада правосуддя рішенням від 25.01.2022 № 83/0/15-22 затвердила зміни до "Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", якими це Положення було доповнене новим розділом IV "Особливості автоматизованого розподілу судових справ", а також було доручено Державній судовій адміністрації України забезпечити приведення автоматизованого розподілу судових справ у судах у відповідність до затверджених змін до 01 березня 2022 року.

19. Вища рада правосуддя рішенням від 22.02.2022 № 166/0/15-22 внесла зміни до свого рішення від 25.01.2022 № 83/0/15-22, зазначивши про необхідність Державній судовій адміністрації України, Київському апеляційному суду, Верховному Суду до 15 березня 2022 року забезпечити приведення автоматизованого розподілу судових справ у судах у відповідність до затверджених змін. Також визначено, що порядок роботи автоматизованої системи документообігу суду визначається Положенням, яке затверджується Радою суддів України та застосовується в частині, що не суперечить Положенню про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженому рішенням від 17.08.2021 №1845/0/15-21.

20. Відповідно до підпункту 6 пункту 56 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у період дії надзвичайного чи воєнного стану та протягом 30 днів після дня його скасування (припинення) і за умови відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя, визначеного статтею 131 Конституції України, Голова Верховного Суду або особа, яка виконує повноваження Голови Верховного Суду, затверджує Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), а також затверджує внесення змін до зазначених документів.

21. Відповідно до підпункту 6 пункту 56 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Голова Верховного Суду з метою забезпечення належної діяльності судів під час воєнного стану прийняв рішення про відтермінування набрання чинності змінами до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (в частині визначення особливостей автоматизованого розподілу судових справ), внесеними рішеннями Вищої ради правосуддя від 25.01.2022 № 83/0/15-22 та від 22.02.2022 № 166/0/15-22, а саме: до 01 червня 2022 року (рішення Голови Верховного Суду від 24.03.2022 № 1/0/49-22); до 01 вересня 2022 року (рішення Голови Верховного Суду від 10.05.2022 № 129/0/149-22); до 01 грудня 2022 року (рішення Голови Верховного Суду від 24.08.2022 № 403/0/149-22); до 01 березня 2023 року (рішення Голови Верховного Суду від 16.11.2022 № 525/0/149-22).

22. Крім того, Вища рада правосуддя рішенням від 28.02.2023 №162/0/15-23 відтермінувала набрання чинності нормами розділу IV Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до внесення змін до цього Положення та доопрацювання програмного забезпечення автоматизованої системи документообігу.

23. З огляду на викладене, враховуючи, що розділ IV Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в якому визначені особливості автоматизованого розподілу судових справ, не набрав чинності, у вирішенні питань, пов`язаних з автоматизованим розподілом судових справ, слід керуватися положеннями статей 6, 32 та підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, а також правилами здійснення автоматизованого розподілу судових справи, визначеними у Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30.

24. Такі висновки щодо застосування статей 6, 32, пункту 17.4 Перехідних положень ГПК України, Положення, викладені у постановах Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 910/268/23, від 31.10.2023 у справі № 910/10417/22.

25. У цій справі суд апеляційної інстанції погодився з доводами Позивача, що позовна заява безпідставно не була передана судді, який був раніше визначений для розгляду цієї конкретної справи у зв`язку з поданням заяви про забезпечення позову.

Заразом апеляційний суд урахував, що Позивач в апеляційній скарзі просив направити справу до Господарського суду міста Києва на стадію визначення складу суду. Водночас положення частини третьої статті 271 ГПК України закріплюють вичерпний перелік дій у випадку скасування судом апеляційної інстанції ухвали про повернення позовної заяви. Відтак суд частково задовольнив апеляційну скаргу Позивача на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 та передав справу № 910/15937/23 на розгляд до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.

26. Верховний Суд звертає увагу, що за змістом абзацу 3 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, автоматизована система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в суді, зокрема розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів).

27. Відповідно до пунктів 2.3.1., 2.3.2. зазначеного Положення розподіл судових справ здійснюється в суді у день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

28. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом:

- автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи;

- пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ;

- розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді;

- визначення складу суду з метою заміни судді (суддів);

- повторного автоматизованого розподілу судових справ.

29. Отже, відповідно до Положення розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є одним із способів визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи.

30. Згідно з частиною тринадцятою статті 32 ГПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

31. Системний аналіз положень статей 6 і 32 ГПК України, з урахуванням пункту 17.4. Перехідних положень ГПК України, а також зазначених вище пунктів Положення про автоматизовану систему документообігу суду в частині порядку визначення судді для розгляду конкретної справи дає підстави для таких висновків:

- автоматизованою системою визначається суддя для розгляду конкретної справи, а не окремої заяви, клопотання, скарги та інших документів, крім випадків, коли розгляд таких документів в іншому (окремо від основної справи) провадженні встановлено процесуальним законом;

- після визначення автоматизованою системою судді для розгляду конкретної справи всі заяви, клопотання, скарги та інші документи, що надходять у цій справі, передаються цьому судді без застосування автоматизованого розподілу, оскільки предметом автоматизованого розподілу є саме конкретна справа, а не заява чи скарга у справі, крім випадків, встановлених процесуальним законом, наприклад, частиною 1 статті 323 ГПК України;

- Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, для визначення судді (судді-доповідача) застосовується в частині, що не суперечить приписам статті 32 ГПК України з огляду на вимоги пункту 17.4. Перехідних положень ГПК України, а тому перелік випадків передачі заяв (позовних заяв), клопотань, скарг та інших документів, що передаються у конкретній справі, раніше визначеному судді без застосування авторозподілу справи не є вичерпним.

32. Недотримання порядку визначення судді для розгляду конкретної справи може мати негативні процесуальні наслідки.

33. Передача судової справи раніше визначеному у судовій справі судді застосовується для авторозподілу справи, заяв, клопотань, скарг та інших документів, поданих після визначення автоматизованою системою судді (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи, та обумовлена процесуальною пов`язаністю розгляду таких документів в одній конкретній справі.

34. Оскільки раніше визначеному в судовій справі судді передаються заяви про забезпечення позову, а за частиною першою статті 138 ГПК України заява про забезпечення позову може бути подана як після подання позову, так і до подання позовної заяви, тому логічним і послідовним є висновок про те, що в разі, коли заяву про забезпечення позову подано до подання позовної заяви та визначено суддю (суддю-доповідача) для розгляду цієї конкретної справи, то відповідна позовна заява, яка подається в порядку, визначеному частиною третьою статті 138 ГПК України, також повинна бути передана раніше визначеному в цій судовій справі судді без застосування автоматизованого розподілу, тобто тому судді, який був раніше визначений для розгляду конкретної справи у зв`язку з поданням заяви про забезпечення позову.

Такі висновки щодо застосування статей 6, 32, пункту 17.4. Перехідних положень ГПК України, підпункту 2.3.44. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, викладені у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі № 910/5851/22.

35. У цій справі (№ 910/15937/23) суд апеляційної інстанції встановив, що Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про вжиття заходів забезпечення позову (до подання позовної заяви), яку згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі № 910/15118/23 передано на розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 (суддя Гулевець О.В.), зокрема, заяву Позивача про забезпечення позову до його пред`явлення задоволено частково та вжито заходи забезпечення позову.

Надалі в строк, визначений частиною третьою статті 138 ГПК України, Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву.

Водночас відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 910/15937/23 між суддями від 12.10.2023 справу передано судді Приходько І.В. При цьому згідно з протоколом суддя Гулевець О.В. була включена до переліку суддів, серед яких здійснювався вибір судді для розгляду цієї справи.

36. Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що позовна заява у цій справі безпідставно не була передана судді, який був раніше визначений для розгляду цієї конкретної справи у зв`язку з поданням заяви про забезпечення позову.

37. При цьому подальше скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 03.10.2023, постановленої суддею Гулевець О.В. (постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023, залишена без змін постановою Верховного Суду від 12.02.2024 у справі № 910/15118/23), жодним чином не змінює та не впливає на порядок і загальні правила визначення судді.

38. Варто зауважити, що окремий розгляд позову та заяви про забезпечення позову у різних справах унеможливлює реалізацію приписів частин дев`ятої і тринадцятої статті 145 ГПК України щодо скасування заходів забезпечення позову судом, який розглядає позовну заяву по суті (аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 17.05.2023 у справі № 910/5851/22).

39. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

40. Правова конструкція "суд, встановлений законом" є структурним елементом права на справедливий суд, закріпленого статтею 6 Конвенції, що передбачає дві умови відповідності цьому критерію: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

41. Термін "повноважний склад суду" слід сприймати як наявність повноважень суддів щодо здійснення ними своїх професійних обов`язків: компетентність у розумінні наявності повноважень на розгляд справ у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах територіальної юрисдикції, визначеної ГПК України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судова практика свідчить, що вказана підстава для скасування судових рішень застосовується у випадку, коли оскаржуване судове рішення прийняте судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності) (статті 20-31 ГПК України) або з порушенням порядку визначення складу суду (статті 32, 36 ГПК України).

42. Судочинство, яке здійснюється з порушенням наведених правил, за наявності сумнівів у безсторонності і неупередженості суду, не може вважатися правосуддям, оскільки вирішення справи неповноважним складом суду належить до безумовних підстав перегляду судових рішень.

43. З урахуванням викладеного вище Верховний Суд погоджується, що справа № 910/15937/23 була розглянута неповноважним складом суду першої інстанції з огляду на порушення порядку його визначення.

44. Встановлене порушення норм процесуального права є істотним, слугує самостійною та достатньою підставою для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 і передання справи № 910/15937/23 на розгляд суду першої інстанції. Отже, розгляд інших доводів Скаржника (зокрема щодо дати вручення Позивачу ухвали Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 та обчислення строку для усунення недоліків) не є доцільним та не впливає на правильність оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

45. Текст цієї постанови складено у межах розумного строку з урахуванням дати надходження матеріалів справи до Верховного Суду.

46. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

47. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення в справах "Федіна проти України" від 02.09.2010, заява №17185/02, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, заява № 36655/02, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, заява № 19567/02, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004, заява № 62771/00).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

48. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

49. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

50. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена із додержанням норм процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування немає.

Судові витрати

51. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 у справі № 910/15937/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Г. Вронська

Судді О. Баранець

О. Кролевець