Ухвала

від 01.05.2024 по справі 736/1270/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 травня 2024 року

м. Київ

справа № 736/1270/22

провадження № 61-3710ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 17 березня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 30 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору та відшкодування завданих збитків внаслідок невиконання зобов`язання,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП) 13 березня 2024 року через підсистему «Електронний Суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 17 березня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 30 січня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, а саме сплатити судовий збір та вказати щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

На виконання ухвали Верховного Суду від 27 березня 2024 року ФОПнаправив матеріали на усунення недоліків, а саме: уточненну касаційну скаргу та клопотання, у якому просить відстрочити сплату судового збору у зв`язку із скрутним майновим становищем. Клопотання обґрунтоване тим, що ситуація, яка склалась в Україні з початку повномасштабного вторгнення країни-агресора вплинула на кожного суб`єкта господарювання, а тим більше на кожну людину у нашій країні. Процеси, викликані таким вторгненням похитнули майновий стан як простих українців, так і бізнес, який опинився в ситуації, за якої доводиться скорочувати всі витрати у зв`язку із різким падінням доходів. Указані події не полишили поза зоною своєї дії і касатора, який, як суб`єкт господарювання приватного сектору бізнесу фактично виживає вирівнюючи свої доходи із витратами. Така ситуація в якій опинився касатор не дає йому можливості наразі сплатити судовий збір у розмірі, визначеному в ухвалі Касаційного цивільного суду від 27 березня 2024 року, у зв`язку із цим, касатор звертається до Касаційного цивільного суду із проханням відстрочити сплату судового збору у розмірі 21 435,84 грн на 30 календарних днів, однак, у будь-якому випадку не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони. Втім до клопотання не додано будь-яких доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору та відсутності коштів, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Разом з тим, ухвала Верховного Суду від 27 березня 2024 року виконана не у повному обсязі, а саме не сплачено судовий збір.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. У частині другій статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Аналіз клопотання ФОП свідчить про наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків. Тому суд, на підставі частини другої статті 127 ЦПК України, продовжує його.

Керуючись статтями 120, 127, 260, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Продовжити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги до 30 травня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. О. Дундар